ДО ОСНОВ’ЯНЕНКА – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 6-9 класи
Послання
(Скорочено)
Б’ють пороги; місяць сходить,
Як і перше сходив…
Нема Січі, пропав і той,
Хто всім верховодив!
Нема Січі; очерети
У Дніпра питають:
“Де-то наші діти ділись,
Де вони гуляють?”
Чайка скиглить літаючи,
Мов за дітьми плаче;
Сонце гріє, вітер віє
На степу козачім.
На тім степу скрізь могили
Стоять та сумують;
Питаються у буйного:
“Де наші панують?
Де пйнують, бенкетують?
Де ви забарились?
Вернітеся! Дивітеся –
Жита похилились,
Де паслися ваші коні,
Де тирса шуміла,
Де кров ляха, татарина
Морем червоніла…
Вернітеся!” – “Не вернуться! –
Заграло, сказало Синє море –
Не вернуться, Навіки пропали!”
Правда, море, правда, синє!
Такая їх доля:
Не вернуться сподівані,
Не вернеться воля,
Не вернуться запорожці,
Не встануть гетьмани,
Не покриють Україну
Червоні жупани!
Обідрана, сиротою
Понад Дніпром плаче;
Тяжко-важко сиротині,
А ніхто не бачить…
Тілько ворог, що сміється…
Смійся, лютий враже!
Та не дуже, бо все гине –
Слава не поляже;
Не поляже, а розкаже,
Що діялось в світі,
Чия правда, чия кривда
І чиї ми діти.
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України!
Без золота, без каменю,
Без хитрої мови,
А голосна та правдива,
Як Господа слово.
Чи так, батьку отамане?
Чи правду співаю?
(…)
Співай же їм, мій голубе,
Про Січ, про могили,
Коли яку насипали,
Кого положили.
Про старину, про те диво,
Що було, минуло…
Утни, батьку, щоб нехотя
На весь світ почули,
Що діялось в Україні,
За що погибала,
За що слава козацькая
На всім світі стала!
Утни, батьку, орле сизий!
Нехай я заплачу,
Нехай свою Україну
Я ще раз побачу,
Нехай ще раз послухаю,
Як те море грає,
Як дівчина під вербою
Гриця заспіває.
Нехай ще раз усміхнеться
Серце на чужині,
Поки ляже в чужу землю,
В чужій домовині.
Related posts:
- ДО ОСНОВ’ЯНЕНКА – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – Діяльність Руської трійці – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Б’ють пороги; місяць сходить, Як і перше сходив… Нема Січі, пропав і той, Хто всім верховодив! Нема Січі; очерети У Дніпра питають: “Де-то наші діти ділись, Де вони гуляють?” Чайка скиглить літаючи, Мов за дітьми плаче; Сонце гріє, вітер віє На степу козачім. На тім степу скрізь могили Стоять та сумують; Питаються у буйного: “Де […]...
- ЗАПОВІТ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 6-9 класи Як умру, то поховайте Мене на могилі Серед степу широкого На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий. Як понесе з України У синєє море Кров ворожу… отойді я І лани, і гори – Все покину, і полину До самого Бога Молитися… а до того Я […]...
- ГАЙДАМАКИ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 6-9 класи Поема (Скорочено) Все йде, все минає – І краю немає, Куди ж воно ділось? Відкіля взялось? І дурень, і мудрий нічого Не знає. Живе… умирає… Одно зацвіло, А друге зав’яло, навіки зав’яло… І листя пожовкле вітри рознесли. А сонечко встане, як перше Вставало, І зорі червоні, як перше плили, Попливуть і потім, і ти, білолиций, […]...
- CОН – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 6-9 класи Комедія (Скорочено) Духъ истины, его же мірь Не можеть пріяти, яко не видить его, Ниже знаеть его. Иоанна, глава 14, стих 17 У всякого своя доля І свій шлях широкий, Той мурує, той руйнує, Той неситим оком За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать і з собою Взять у домовину. Той тузами обирає […]...
- І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОЖДЕННИМ ЗЕМЛЯКАМ МОЇМ В УКРАЙНІ І НЕ В УКРАЙНІ МОЄ ДРУЖНЄЄ ПОСЛАНІЄ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 6-9 класи Аще кто речеть, яко люблю Бога, А брата своего ненавидить, ложь есть. Соборно[е] послание Иоанна. Глава 4, стих 20 І смеркає, і світає, День Божий минає, І знову люд потомлений, І все спочиває. Тілько я, мов окаянний, І день і ніч плачу На розпуттях велелюдних, І ніхто не бачить, І не бачить, і не знає […]...
- Мені однаково, чи буду – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 6-9 класи Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині – Однаковісінько мені. В неволі виріс між чужими І, неоплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру. І все з собою заберу, Малого сліду не покину На нашій славній Україні, На нашій – не своїй землі. І […]...
- Скорочено – ДО ОСНОВ’ЯНЕНКА – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС Б’ють пороги; місяць сходить, Як і перше сходив… Нема Січі, пропав і той, Хто всім верховодив! Нема Січі; очерети У Дніпра питають: “Де-то наші діти ділись, Де вони гуляють? “ Чайка скиглить літаючи, Мов за дітьми плаче; Сонце гріє, вітер віє На степу козачім. На тім степу скрізь могили Стоять та сумують; Питаються у буйного: […]...
- До Основ’яненка – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО Б’ють пороги; місяць сходить, Як і перше сходив… Нема Січі, пропав і той, Хто всім верховодив! Нема Січі; очерети У Дніпра питають: “Де то наші діти ділись, Де вони гуляють?” Чайка скиглить літаючи, Мов за дітьми плаче; Сонце гріє, вітер віє На степу козачім. На тім степу скрізь могили Стоять та сумують; Питаються у буйного: […]...
- ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Поет, прозаїк, драматург, художник. Рання творчість (1938-1943) Послання “До Основ’яненка” (1839) Ключові слова: – лірика; – послання; – громадянська лірика; – поштовх до написання – нарис Г. Квітки-Основ’яненка “Головатий”; – романтизм; – захоплення героїчним минулим України; – роль уроків історії для вирішення проблем сучасності; – віра в безсмертя рідного народу. Понятійний апарат Послання – віршований […]...
- ДО ОСНОВ’ЯНЕНКА (1839) – ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Послання (Скорочено) Б’ють пороги; місяць сходить, Як і перше сходив… Нема Січі, пропав і той, Хто всім верховодив! Нема Січі; очерети У Дніпра питають: “Де-то наші діти ділись, Де вони гуляють?” Чайка скиглить літаючи, Мов за дітьми плаче; Сонце гріє, вітер віє На степу козачім. На тім степу скрізь могили Стоять та сумують; Питаються у […]...
- ТАРАС ШЕВЧЕНКО. ВІРШ ДО ОСНОВ’ЯНЕНКА – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст √ У Вірші-посланні (належить до громадянської лірики, написаний чотиристопним хореем) відтворюються спогади поета про старожитню Україну, запорожців, славу рідного краю, яка була колись. √ Ідея – пробудження національної свідомості, висловлення прохання до Г. Квітки-Основ’яненка звертатися у своїх творах до минулого Батьківщини, Запорізької Січі. √ Композиція: – експозиція: про знищення Запорізької Січі; – зав’язка: розмірковування над […]...
- МАКСИМ ГРИМАЧ – МАРКО ВОВЧОК – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 6-9 класи І Не за вас се діялось, – давно колись, як панувала на Вкраїні у двій зі Польща і Московщина. Московщина обладувала Україною сьогобочною. Застави хоть стояли, та не густо; сторожа не пильнувала так, як тепер по Збручеві, чи що; то Дніпром руччіші людці перевозили всяке добро, не оплачуючи: шовки, оксамити, парчі-сутозлоті, пахучі шафрани й крами […]...
- НАТАЛКА ПОЛТАВКА – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 6-9 класи Українська опера на дві дії (Скорочено) ДІЙОВІ ОСОБИ: Наталка – українська дівчина. Горпина Терпилиха – її мати. Петро – коханий Наталки. Микола – далекий родич Терпилихи. Тетерваковський – возний 1, жених Наталчин. Макогоненко – сільський виборний. Дія перша Село над річкою Ворсклою. Уподовж сцени вулиця, що веде до річки;тут між хатами і хата Терпилихи. ЯВА […]...
- ЧОРНА РАДА – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 6-9 класи ХРОНІКА 1663 року (Скорочено) І По весні 1663 року двоє подорожніх, верхи на добрих конях, ізближались до Києва з Білогородського шляху. Один був молодий собі козак, збройний, як до війни; другий, по одежі і по сивій бороді, сказать би, піп, а по шаблюці під рясою, по пістолях за поясом і по довгих шрамах на виду […]...
- До Основ’яненка – Тарас Шевченко (1814-1861) – Література українського романтизму – Нова українська література Б’ють пороги; місяць сходить, Як і перше сходив. Нема Січі, пропав і той, Хто всім верховодив! Нема Січі; очерети У Дніпра питають: “Де то наші діти ділись, Де вони гуляють?” Чайка скиглить літаючи, Мов за дітьми плаче; Сонце гріє, вітер віє На степу козачім. На тім степу скрізь могили Стоять та сумують; Питаються у буйного: […]...
- МАРУСЯ – ГРИГОРІЙ КВІТКА – КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 6-9 класи Повість (Скорочено) (…) От як се було. Наум Дрот був парень на усе село, де жив. Батькові і матері слухняний, старшим себе покірний, меж товариством друзяка, ні півслова ніколи не збрехав, горілки не впивавсь і п’яниць не терпів, з ледачими не водивсь, а до церкви? Так хоч би і маленький празник, тільки піп у дзвін […]...
- Короткий переказ – До Основ’яненка – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ ТАРАС ШЕВЧЕНКО Б’ють пороги; місяць сходить. Як і перше сходив… Нема Січі, пропав і той, Хто всім верховодив! Нема Січі; очерети У Дніпра питають: “Де-то наші діти ділись, Де вони гуляють?” Чайка скиглить літаючи, Мов за дітьми плаче; Сонце гріє, вітер віє На степу козачім. На тім степу скрізь могили Стоять та сумують; Питаються у […]...
- ЗНО – Тарас Шевченко – Література кінця XVIII – початку XX ст Т. Г. Шевченк. – центральна постать українського літературного процесу XIX ст. Його творчість мала вирішальне значення в становленні й розвитку нової української літератури, утвердивши в ній загальнолюдські демократичні цінності та піднісши її до рівня передових літератур світу. У своїй поезії Шевченко звернувся до тем, проблем та ідей (соціальних, політичних, філософських, історичних, художніх), які до нього […]...
- Тема 9. Тарас Шевченко – Література кінця XVIII – початку XX ст Т. Г. Шевченко – центральна постать українського літературного процесу XIX ст. Його творчість мала вирішальне значення в становленні й розвитку нової української літератури, утвердивши в ній загальнолюдські демократичні цінності та піднісши її до рівня передових літератур світу. У своїй поезії Шевченко звернувся до тем, проблем та ідей (соціальних, політичних, філософських, історичних, художніх), які до нього […]...
- До Основ’яненка – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО 1814-1861 – ТАРАС ШЕВЧЕНКО: ГІДНІСТЬ, ДУХ І ПАМ’ЯТЬ – У пошуках національного самоусвідомлення: Нова українська література Історія написання. Вірш Т. Шевченка “До Основ’яненка” створено 1839 р. Це один з восьми творів, який увійшов до першого “Кобзаря”, виданого 1840 р. Прочитавши його, вдумливий учень неминуче поставить перед собою питання: чому у творі, присвяченому Г. Квітці-Основ’яненку, йдеться переважно про історичні реалії? Відповідь на нього стане зрозумілою, якщо пригадати, що підштовхнуло Т. Шевченка до […]...
- МАРКО ВОВЧОК – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Справжнє ім’я – Марія Олександрівна Вілінська. Письменниця. Оповідання “Максим Тримач” (1857) Ключові слова: – епос; – родинно-побутове оповідання; – баладне оповідання; – романтизм; – фольклорний вплив; – пейзажі підсилюють психологізм; – зображення життя вільних селян у закріпаченій Україні середини XIX ст.; – обстоювання не спотвореного майновими розрахунками родинного щастя. Цитатник Про Марка Вовчка та її […]...
- Тарас Шевченко – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. – ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого 1814 р. в с Моринці Звенигородського повіту на Київщині у сім’ї селян-кріпаків. Рано втратив батьків, наймитував. Був зарахований до складу панських служників і 1829 р. відправлений до Вільна. З початку 30-х рр. жив у Петербурзі. Навесні 1838 р. за сприяння К. Брюллова, В. Жуковського та ін. Шевченко був звільнений […]...
- ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Письменник, “батько” української прози. Повість “Маруся” (1832) Ключові слова: – епос; – соціально-побутова повість; – перша україномовна повість нової української літератури; – сентименталізм; – зображення життя українських селян, їхнього побуту, традицій, праці; – оспівування високих морально-етичних якостей простої людини. Понятійний апарат Сентименталізм – ідейно-художній напрям у європейській Літературі другої половини XVIII ст., якому властиве звернення […]...
- INTERMEZZO – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 10 клас Присвячую Кононівським полям ДІЙОВІ ОСОБИ: Моя утома. Ниви у червні. Сонце. Три білих вівчарки. Зозуля. Жайворонки. Залізна рука города. Людське горе. Лишилось тільки ще спакуватись… Се було одно з тих незчисленних “треба”, які мене так утомили і не давали спати. Дарма, чи те “треба” мале, чи велике, – вагу те має, що кожен раз воно […]...
- МАРТИН БОРУЛЯ – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 10 клас Комедія в 5 діях (Скорочено) ДІЄВІ ЛЮДЕ: Мартин Боруля – багатий шляхтич, чиншовик. Палажка – його жінка. Марися – їх дочка. Степан – син їх, канцелярист земського суда. Протасій Пеньонжка – чиновник Матвій Дульський – чиновник Гервасій Гуляницький – багатий шляхтич, чиншовик. Микола – його син, парубок. Націєвський – регістратор з ратуші. Трандалєв – повірений. […]...
- ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Письменник, автор першого твору нової української літератури – поеми “Енеїда”. Поема “Енеїда” (1798, 1826) Ключові слова: – ліро-епос; – бурлескно-травестійна поема; – ямб; – перший твір, написаний живою народною розмовною мовою; – 1798 р. – вихід перших трьох частин у Петербурзі; – складається з шести частин; – початок нової української літератури; – перелицьована “Енеїда” Вергілія; […]...
- КАЙДАШЕВА СІМ’Я – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 10 клас Повість (Скорочено) І (…) Одного літнього дня перед паликопою Омелько Кайдаш сидів в повітці на ослоні й майстрував. Широкі ворота з хворосту були одчинені навстіж. Густа тінь у воротах повітки, при ясному сонці, здавалась чорною. Ніби намальований на чорному полі картини, сидів Кайдаш в білій сорочці з широкими рукавами. Кайдаш стругав вісь. Широкі рукава закачались […]...
- ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Письменниця. Одна з перших модерністів в українській літературі. Названа народом Гірською орлицею. Повість “Земля” (1902) Ключові слова: – епос; – психологічна повість; – присвята батькові; – символізм; – людина і земля; – людина під владою землі; – проблема братовбивства (тема Каїна й Авеля); – зображення трагічної події, що сталася в гуцульській родині хлібороба наприкінці XIX […]...
- ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Письменник, драматург, політичний діяч. Новела “Момент” (1910) Ключові слова: – епос; – новела; – підзаголовок “Із оповідань тюремної Шахерезади”; – імпресіонізм; – історія короткої любові між революціонером і панною в ризикованій для життя ситуації; – оспівування почуття кохання; – усвідомлення скороминущості щастя. Цитатник Про В. Винниченка: – Серед млявої тонко-артистичної та млосної або ординарно-шаблонової та […]...
- МОЙСЕЙ – ІВАН ФРАНКО – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 10 клас Поема (Скорочено) Пролог до поеми Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорожжу. Людським презирством, ніби струпом, вкритий! Твоїм будучим душу я тривожу, Від сорому, який нащадків пізних Палитиме, заснути я не можу. Невже тобі на таблицях залізних Записано в сусідів бути гноєм, Тяглом у поїздах їх бистроїзних? Невже повік уділом буде твоїм Укрита […]...
- МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Письменник. М. Коцюбинського називають Сонцепоклонником. Повість “Тіні забутих предків” (1911) Ключові слова: – епос; – повість; – зображення життя гуцулів у Карпатах на межі ХІХ-ХХ ст. в гармонії з природою, традиціями й звичаями; – поєднання язичницьких і християнських вірувань; – оспівування високого й красивого почуття кохання; – Іван та Марічка – українські Ромео і Джульєтта; […]...
- ВАСИЛЬ СТЕФАНИК – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Письменник. Представник Покутської трійці, експресіоніст, майстер психологічної новели. Новела “Камінний хрест” (1900) Ключові слова: – епос; – психологічна новела (за визначенням автора – студія, тобто художнє дослідження душевних переживань героя); – експресіонізм; – сім розділів; – еміграція за океан галицького селянства на межі XIX й XX ст. (прощання хлібороба Івана Дідуха із сусідами у зв’язку […]...
- ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Письменник, перекладач, літературний критик, етнограф, історик, мовознавець. Роман “Чорна рада” (1857) Ключові слова: – епос; – перший в українській літературі історичний роман; – роман – хроніка; – складається з 18 частин; – романтизм; – дві сюжетні лінії (політична і любовна); – доба Руїни – історичні події в Ніжині 1663 р.; – утвердження думки про необхідність […]...
- ЛІСОВА ПІСНЯ – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 10 клас Драма-феєрія в 3-х діях (Скорочено) ДІЙОВІ ОСОБИ: Пролог “Той, що греблі рве”, Русалка, Потерчата1 (двоє), Водяник 2 ДІЯ І Д я д ь к о Л е в, М а в к а3, Л у к а ш, П е р е л е с н и к 4, П р о п а с […]...
- ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 10 клас Повість (Скорочено) Іван був дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській родині Палійчуків. Двадцятою і останньою була Анничка. Не знати, чи то вічний шум Черемошу і скарги гірських потоків, що сповняли самотню хату на високій кичері, чи сум чорних смерекових лісів лякав дитину, тільки Іван все плакав, кричав по ночах, погано ріс і дивився на неню таким глибоким, […]...
- КАМІННИЙ ХРЕСТ – ВАСИЛЬ СТЕФАНИК – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 10 клас І Відколи Івана Дідуха запам’ятали в селі газдою, відтоді він мав усе лиш одного коня і малий візок із дубовим дишлем. Коня запрягав у підруку1, сам себе в борозну; на коня мав ремінну шлею і нашильник, а на себе Іван накладав малу мотузяну шлею. Нашильника не потребував, бо лівою рукою спирав, може, ліпше, як нашильником. […]...
- ГІМН – ІВАН ФРАНКО – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 10 клас Замість пролога Вічний революціонер – Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, – Він живе, він ще не вмер. Ні попівськії тортури, Ні тюремні царські мури, Ані війська муштровані, Ні гармати лаштовані, Ні шпіонське ремесло В гріб його ще не звело. Він не вмер, він ще живе! Хоч від тисяч […]...
- ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Справжнє ім’я – Іван Семенович Левицький. Письменник. Повість “Кайдашева сім’я” (1879) Ключові слова: – епос; – соціально-побутова повість; – реалізм; – життя українського села в пореформену добу на прикладі однієї родини; – засудження індивідуалізму егоїстичних натур і норм народної моралі, що є головними причинами духовної роз’єднаності в родині. Цитатник Про І. Нечуя-Левицького і повість “Кайдашева […]...
- БЛАКИТНА ПАННА – МИКОЛА ВОРОНИЙ – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 10 клас Має крилами Весна Запашна, Лине вся в прозорих шатах, У серпанках і блаватах… Сяє усміхом примар З-поза хмар, Попелястих, пелехатих. Ось вона вже крізь блакить Майорить, Довгождана, нездоланна… Ось вона – Блакитна Панна!.. Гори, гай, луги, поля, – Вся земля Їй виспівує: “Осанна!” А вона, як мрія сна Чарівна, Сяє вродою святою, Неземною чистотою, Сміючись […]...
- Чого являєшся мені у сні? – ІВАН ФРАНКО – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 10 клас Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? Чого являєшся мені У сні? В житті ти мною згордувала, Моє ти серце надірвала, […]...