Home ⇒ 👍Навчання ⇒ БЛАКИТНА ПАННА – МИКОЛА ВОРОНИЙ – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 10 клас
БЛАКИТНА ПАННА – МИКОЛА ВОРОНИЙ – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 10 клас
Має крилами Весна
Запашна,
Лине вся в прозорих шатах,
У серпанках і блаватах…
Сяє усміхом примар
З-поза хмар,
Попелястих, пелехатих.
Ось вона вже крізь блакить
Майорить,
Довгождана, нездоланна…
Ось вона – Блакитна Панна!..
Гори, гай, луги, поля, –
Вся земля
Їй виспівує: “Осанна!”
А вона, як мрія сна
Чарівна,
Сяє вродою святою,
Неземною чистотою,
Сміючись на пелюстках,
На квітках
Променистою росою.
І уже в душі моїй
В сяйві мрій
В’ються хмелем арабески,
Миготять камеї, фрески,
Гомонять-бринять пісні
Голосні
І сплітаються в гротески.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- Блакитна панна – Микола Вороний (1871-1938) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ Має крилами Весна Запашна, Лине вся в прозорих шатах, У серпанках і блаватах… Сяє усміхом примар З-поза хмар, Попелястих, пелехатих. Ось вона вже крізь блакить Майорить, Довгождана, нездоланна… 0сь вона – Блакитна Панна!.. Гори, гай, луги, поля – Вся земля Їй виспівує: “Осанна!” А вона, як мрія сну Чарівна, Сяє вродою святою, Неземною чистотою, Сміючись […]...
- Блакитна панна – МИКОЛА ВОРОНИЙ – скорочено Своєрідна побудова вірша передбачає використання тавтології як основного художнього засобу. Має крилами Весна Запашна, Лине вся в прозорих шатах, У серпанках і блаватах… Сяє усміхом примар Попелястих, пелехатих. З-поза хмар, Попелястих, пелехатих. Поезія вирізняється специфічним способом римування: римуються перший, другий, п’ятий, сьомий рядки і третій, четвертий, шостий, восьмий. Ось вона вже крізь блакить Майорить, Довгождана, […]...
- Короткий переказ – Блакитна Панна – МИКОЛА ВОРОНИЙ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 10-х РОКІВ XX СТ МИКОЛА ВОРОНИЙ Має крилами Весна Запашна, Лине вся в прозорих шатах, У серпанках і блаватах… Сяє усміхом примар З-поза хмар. Попелястих, пелехатих. Ось вона вже крізь блакить Майорить, Довгождана, нездоланна… Ось вона – Блакитна Панна!.. Гори, гай, луги, поля – Вся земля їй виспівує: “Осанна!” А вона, як мрія сну Чарівна, Сяє вродою святою, Неземною […]...
- Весна – Блакитна Панна – Микола ВОРОНИЙ (1871-1938) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Вірш “Блакитна Панна” відкриває поетичний цикл “Гротески”, що був написаний у 1912 році. Природні процеси автор зіставив із душевними змінами ліричного героя. Перші три строфи висвітлюють різні грані символічного образу Блакитної Панни. У початковій строфі прихід весни перетворюється в поетичній уяві автора на урочисту і яскраву містерію. Велична Блакитна Панна, немов якесь божество, сходить із […]...
- Блакитна Панна – Микола Вороний (1871-1938) – Образне слово поетичного модернізму Має крилами Весна Запашна, Лине вся в прозорих шатах, У серпанках і блаватах1… Сяє усміхом примар З-поза хмар Попелястих, пелехатих. Ось вона вже крізь блакить Майорить, Довгожданна, нездоланна… Ось вона – Блакитна Панна!.. Гори, гай, луги, поля,- Вся земля Їй виспівує: “Осанна!” А вона, як мрія сна Чарівна, Сяє вродою святою, Неземною чистотою, Сміючись на […]...
- ЗНО – Микола Вороний – Література XX ст (псевдоніми: Арлекін, Кіндратович, Віщий Олег, Микольчик. Homo. Sirius. М. В., М-У-ко) Український поет-патріот, перекладач, критик, історик літератури, займався режисерською та акторською діяльністю, писав праці з історії національного театру, світової драматургії, активний громадський діяч. Вороний був одним із засновників Української Центральної ради. У 1917 р. один із засновників і режисерів Українського національного театру. Репресований у 1934 […]...
- Тема 20. Микола Вороний – Література XX ст (псевдоніми: Арлекін, Кіндратович, Віщий Олег, Микольчик, Homo, Sirius, М. В., М-У-ко) Український поет-патріот, перекладач, критик, історик літератури, займався режисерською та акторською діяльністю, писав праці з історії національного театру, світової драматургії, активний громадський діяч. Вороний був одним із засновників Української Центральної ради. У 1917 р. один із засновників і режисерів Українського національного театру. Репресований у 1934 […]...
- Блакитна Панна – єдність краси природи і мистецтва – МИКОЛА ВОРОНИЙ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМ Вірш “Блакитна Панна” (1912) відкриває поетичний цикл М. Вороного “Гротески”. Поезія “Блакитна Панна” створена в традиціях європейського символізму. Провідний мотив твору – обоготворення ідеального жіночого образу, возвеличення краси весняної природи та утвердження її єдності з мистецтвом. Блакитна панна – це втілення Весни “у серпанках і блаватах”. Поет надає цьому образу широкого символічного змісту – пробудження, […]...
- МИКОЛА ВОРОНИЙ. КОРОТКО ПРО ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ, БАГАТОГРАННУ ДІЯЛЬНІСТЬ МИТЦЯ. МИКОЛА ВОРОНИЙ – ІДЕОЛОГ МОДЕРНІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ. ЕСТЕТИЧНА ПРОГРАМА, НАЦІЛЕНІСТЬ НА МОДЕРНІСТСЬКІ ТЕЧІЇ В НОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ЙОГО ТВОРЧІСТЬ – ПЕРША ДЕКЛАРАЦІЯ ІДЕЙ І ФОРМ СИМВОЛІЗМУ. ЄДНІСТЬ КРАСИ ПРИРОДИ І МИСТЕЦТВА, ОБРАЗОТВОРЧІ ЗАСОБИ В ПОЕЗІЇ БЛАКИТНА ПАННА – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Мета (формувати компетентності): Предметні: літературознавчі: знання про життя і творчість М. Вороного – першого представника українського символізму, розкриття основних чинників формування його світогляду; Ключові: уміння вчитися: уміння здійснювати ідейно-художній аналіз; визначати тему, ідею, основну думку творів; комунікативну: аргументовано висловлювати власну точку зору, розвивати навички монологічного мовлення; загальнокультурну: естетичний смак, любов до поетичного слова, світогляд. Тип […]...
- БЛАКИТНА ПАННА – МИКОЛА ВОРОНИЙ: ШУКАЧ НОВОЇ КРАСИ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Вірш “Блакитна Панна” відкриває цикл “Гротески”, який складається з десяти поезій. У ньому звучить мотив весняної природи, яка оживлює все, напоює радістю, творчістю, щастям. “Блакитна Панна” – це гімн весні, молодості, красі. Як і у фольклорних творах, де весна уявляється дівчиною, у вірші М. Вороного вона змальована в розгорнутій персоніфікації – образі блакитної панни, яка […]...
- INTERMEZZO – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 10 клас Присвячую Кононівським полям ДІЙОВІ ОСОБИ: Моя утома. Ниви у червні. Сонце. Три білих вівчарки. Зозуля. Жайворонки. Залізна рука города. Людське горе. Лишилось тільки ще спакуватись… Се було одно з тих незчисленних “треба”, які мене так утомили і не давали спати. Дарма, чи те “треба” мале, чи велике, – вагу те має, що кожен раз воно […]...
- МОМЕНТ – ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 10 клас Із оповідань тюремної Шехерезади І раз Шехерезада так почав своє оповідання: – Слухайте. Було це навесні. Ви ще пам’ятаєте, що то таке весна? Пам’ятаєте небо, синє, глибоке, далеке! Пам’ятаєте, як ляжеш у траву десь, закинеш руки за голову і глянеш у це небо, небо весни? Е!.. Ну, словом, було це навесні. Круг мене кохалося поле, […]...
- МОЙСЕЙ – ІВАН ФРАНКО – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 10 клас Поема (Скорочено) Пролог до поеми Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорожжу. Людським презирством, ніби струпом, вкритий! Твоїм будучим душу я тривожу, Від сорому, який нащадків пізних Палитиме, заснути я не можу. Невже тобі на таблицях залізних Записано в сусідів бути гноєм, Тяглом у поїздах їх бистроїзних? Невже повік уділом буде твоїм Укрита […]...
- КАЙДАШЕВА СІМ’Я – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 10 клас Повість (Скорочено) І (…) Одного літнього дня перед паликопою Омелько Кайдаш сидів в повітці на ослоні й майстрував. Широкі ворота з хворосту були одчинені навстіж. Густа тінь у воротах повітки, при ясному сонці, здавалась чорною. Ніби намальований на чорному полі картини, сидів Кайдаш в білій сорочці з широкими рукавами. Кайдаш стругав вісь. Широкі рукава закачались […]...
- ЛІСОВА ПІСНЯ – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 10 клас Драма-феєрія в 3-х діях (Скорочено) ДІЙОВІ ОСОБИ: Пролог “Той, що греблі рве”, Русалка, Потерчата1 (двоє), Водяник 2 ДІЯ І Д я д ь к о Л е в, М а в к а3, Л у к а ш, П е р е л е с н и к 4, П р о п а с […]...
- ГІМН – ІВАН ФРАНКО – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 10 клас Замість пролога Вічний революціонер – Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, – Він живе, він ще не вмер. Ні попівськії тортури, Ні тюремні царські мури, Ані війська муштровані, Ні гармати лаштовані, Ні шпіонське ремесло В гріб його ще не звело. Він не вмер, він ще живе! Хоч від тисяч […]...
- КАМІННИЙ ХРЕСТ – ВАСИЛЬ СТЕФАНИК – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 10 клас І Відколи Івана Дідуха запам’ятали в селі газдою, відтоді він мав усе лиш одного коня і малий візок із дубовим дишлем. Коня запрягав у підруку1, сам себе в борозну; на коня мав ремінну шлею і нашильник, а на себе Іван накладав малу мотузяну шлею. Нашильника не потребував, бо лівою рукою спирав, може, ліпше, як нашильником. […]...
- ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 10 клас Повість (Скорочено) Іван був дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській родині Палійчуків. Двадцятою і останньою була Анничка. Не знати, чи то вічний шум Черемошу і скарги гірських потоків, що сповняли самотню хату на високій кичері, чи сум чорних смерекових лісів лякав дитину, тільки Іван все плакав, кричав по ночах, погано ріс і дивився на неню таким глибоким, […]...
- Чого являєшся мені у сні? – ІВАН ФРАНКО – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 10 клас Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? Чого являєшся мені У сні? В житті ти мною згордувала, Моє ти серце надірвала, […]...
- МАРТИН БОРУЛЯ – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 10 клас Комедія в 5 діях (Скорочено) ДІЄВІ ЛЮДЕ: Мартин Боруля – багатий шляхтич, чиншовик. Палажка – його жінка. Марися – їх дочка. Степан – син їх, канцелярист земського суда. Протасій Пеньонжка – чиновник Матвій Дульський – чиновник Гервасій Гуляницький – багатий шляхтич, чиншовик. Микола – його син, парубок. Націєвський – регістратор з ратуші. Трандалєв – повірений. […]...
- Микола Вороний – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. – ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ Микола Кіндратович Вороний народився 24 листопада 1871 р. на Катеринославщині в сім’ї дрібного торгівця. Через півроку його родина* переїхала до Харкова. Навчався М. Вороний у Харківському, пізніше – Ростовському реальному училищах, згодом у гімназії, звідки був виключений за зв’язки з народниками, читання та поширення забороненої літератури. Емігрував, вчився у Віденському та Львівському університетах. У Львові […]...
- CОН – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 6-9 класи Комедія (Скорочено) Духъ истины, его же мірь Не можеть пріяти, яко не видить его, Ниже знаеть его. Иоанна, глава 14, стих 17 У всякого своя доля І свій шлях широкий, Той мурує, той руйнує, Той неситим оком За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать і з собою Взять у домовину. Той тузами обирає […]...
- ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Письменник, “батько” української прози. Повість “Маруся” (1832) Ключові слова: – епос; – соціально-побутова повість; – перша україномовна повість нової української літератури; – сентименталізм; – зображення життя українських селян, їхнього побуту, традицій, праці; – оспівування високих морально-етичних якостей простої людини. Понятійний апарат Сентименталізм – ідейно-художній напрям у європейській Літературі другої половини XVIII ст., якому властиве звернення […]...
- ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Письменниця. Одна з перших модерністів в українській літературі. Названа народом Гірською орлицею. Повість “Земля” (1902) Ключові слова: – епос; – психологічна повість; – присвята батькові; – символізм; – людина і земля; – людина під владою землі; – проблема братовбивства (тема Каїна й Авеля); – зображення трагічної події, що сталася в гуцульській родині хлібороба наприкінці XIX […]...
- МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Письменник. М. Коцюбинського називають Сонцепоклонником. Повість “Тіні забутих предків” (1911) Ключові слова: – епос; – повість; – зображення життя гуцулів у Карпатах на межі ХІХ-ХХ ст. в гармонії з природою, традиціями й звичаями; – поєднання язичницьких і християнських вірувань; – оспівування високого й красивого почуття кохання; – Іван та Марічка – українські Ромео і Джульєтта; […]...
- ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Письменник, перекладач, літературний критик, етнограф, історик, мовознавець. Роман “Чорна рада” (1857) Ключові слова: – епос; – перший в українській літературі історичний роман; – роман – хроніка; – складається з 18 частин; – романтизм; – дві сюжетні лінії (політична і любовна); – доба Руїни – історичні події в Ніжині 1663 р.; – утвердження думки про необхідність […]...
- ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Письменник, драматург, політичний діяч. Новела “Момент” (1910) Ключові слова: – епос; – новела; – підзаголовок “Із оповідань тюремної Шахерезади”; – імпресіонізм; – історія короткої любові між революціонером і панною в ризикованій для життя ситуації; – оспівування почуття кохання; – усвідомлення скороминущості щастя. Цитатник Про В. Винниченка: – Серед млявої тонко-артистичної та млосної або ординарно-шаблонової та […]...
- ПАНАС МИРНИЙ – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Справжнє ім’я – Панас Якович Рудченко. Письменник. Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” (1880) Ключові слова: – епос; – соціально-психологічний роман; – “роман з народного життя”; – реалізм; – складається з чотирьох частин і тридцяти глав; – складна композиція; – зміщення часових площин; – столітня історія села Піски; – співавторство з братом Іваном Біликом; […]...
- ГАЙДАМАКИ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 6-9 класи Поема (Скорочено) Все йде, все минає – І краю немає, Куди ж воно ділось? Відкіля взялось? І дурень, і мудрий нічого Не знає. Живе… умирає… Одно зацвіло, А друге зав’яло, навіки зав’яло… І листя пожовкле вітри рознесли. А сонечко встане, як перше Вставало, І зорі червоні, як перше плили, Попливуть і потім, і ти, білолиций, […]...
- ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Письменник, автор першого твору нової української літератури – поеми “Енеїда”. Поема “Енеїда” (1798, 1826) Ключові слова: – ліро-епос; – бурлескно-травестійна поема; – ямб; – перший твір, написаний живою народною розмовною мовою; – 1798 р. – вихід перших трьох частин у Петербурзі; – складається з шести частин; – початок нової української літератури; – перелицьована “Енеїда” Вергілія; […]...
- МАРКО ВОВЧОК – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Справжнє ім’я – Марія Олександрівна Вілінська. Письменниця. Оповідання “Максим Тримач” (1857) Ключові слова: – епос; – родинно-побутове оповідання; – баладне оповідання; – романтизм; – фольклорний вплив; – пейзажі підсилюють психологізм; – зображення життя вільних селян у закріпаченій Україні середини XIX ст.; – обстоювання не спотвореного майновими розрахунками родинного щастя. Цитатник Про Марка Вовчка та її […]...
- ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Справжнє ім’я – Іван Семенович Левицький. Письменник. Повість “Кайдашева сім’я” (1879) Ключові слова: – епос; – соціально-побутова повість; – реалізм; – життя українського села в пореформену добу на прикладі однієї родини; – засудження індивідуалізму егоїстичних натур і норм народної моралі, що є головними причинами духовної роз’єднаності в родині. Цитатник Про І. Нечуя-Левицького і повість “Кайдашева […]...
- ВАСИЛЬ СТЕФАНИК – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Письменник. Представник Покутської трійці, експресіоніст, майстер психологічної новели. Новела “Камінний хрест” (1900) Ключові слова: – епос; – психологічна новела (за визначенням автора – студія, тобто художнє дослідження душевних переживань героя); – експресіонізм; – сім розділів; – еміграція за океан галицького селянства на межі XIX й XX ст. (прощання хлібороба Івана Дідуха із сусідами у зв’язку […]...
- ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Поет, прозаїк, драматург, художник. Рання творчість (1938-1943) Послання “До Основ’яненка” (1839) Ключові слова: – лірика; – послання; – громадянська лірика; – поштовх до написання – нарис Г. Квітки-Основ’яненка “Головатий”; – романтизм; – захоплення героїчним минулим України; – роль уроків історії для вирішення проблем сучасності; – віра в безсмертя рідного народу. Понятійний апарат Послання – віршований […]...
- КАТЕРИНА – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 6-9 класи Поема (Скорочено) Василию Андреевичу Жуковскому на память 22 апреля 1838 года І Кохайтеся, чорнобриві, Та не з москалями, Бо москалі – чужі люде, Роблять лихо з вами. Москаль любить жартуючи, Жартуючи кине; Піде в свою Московщину, А дівчина гине… Якби сама, ще б нічого, А то й стара мати, Що привела на світ Божий, Мусить […]...
- НАТАЛКА ПОЛТАВКА – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 6-9 класи Українська опера на дві дії (Скорочено) ДІЙОВІ ОСОБИ: Наталка – українська дівчина. Горпина Терпилиха – її мати. Петро – коханий Наталки. Микола – далекий родич Терпилихи. Тетерваковський – возний 1, жених Наталчин. Макогоненко – сільський виборний. Дія перша Село над річкою Ворсклою. Уподовж сцени вулиця, що веде до річки;тут між хатами і хата Терпилихи. ЯВА […]...
- ЗАПОВІТ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 6-9 класи Як умру, то поховайте Мене на могилі Серед степу широкого На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий. Як понесе з України У синєє море Кров ворожу… отойді я І лани, і гори – Все покину, і полину До самого Бога Молитися… а до того Я […]...
- МАКСИМ ГРИМАЧ – МАРКО ВОВЧОК – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 6-9 класи І Не за вас се діялось, – давно колись, як панувала на Вкраїні у двій зі Польща і Московщина. Московщина обладувала Україною сьогобочною. Застави хоть стояли, та не густо; сторожа не пильнувала так, як тепер по Збручеві, чи що; то Дніпром руччіші людці перевозили всяке добро, не оплачуючи: шовки, оксамити, парчі-сутозлоті, пахучі шафрани й крами […]...
- ЧОРНА РАДА – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 6-9 класи ХРОНІКА 1663 року (Скорочено) І По весні 1663 року двоє подорожніх, верхи на добрих конях, ізближались до Києва з Білогородського шляху. Один був молодий собі козак, збройний, як до війни; другий, по одежі і по сивій бороді, сказать би, піп, а по шаблюці під рясою, по пістолях за поясом і по довгих шрамах на виду […]...
- ДО ОСНОВ’ЯНЕНКА – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 6-9 класи Послання (Скорочено) Б’ють пороги; місяць сходить, Як і перше сходив… Нема Січі, пропав і той, Хто всім верховодив! Нема Січі; очерети У Дніпра питають: “Де-то наші діти ділись, Де вони гуляють?” Чайка скиглить літаючи, Мов за дітьми плаче; Сонце гріє, вітер віє На степу козачім. На тім степу скрізь могили Стоять та сумують; Питаються у […]...