Епоха перших наукових експедицій (XVII – XVIII ст.)

Related posts:

1. Драматургія і театр – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Новий український театр виник, як і вся нова українська література, на тлі занепаду феодально-кріпосницького ладу і появи нових соціально-культурних відносин у суспільстві. Українські шкільні театри, які досягли піку свого розвитку в першій половині XVIII століття, зникли вже у середині століття внаслідок заборони, а також реорганізації духовної академії. Але традиції шкільного театру після його занепаду не […]...
2. Історичні умови – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Велике значення для розвитку культури на Україні наприкінці XVIII – у перших десятиліттях XIX століття мало відкриття у ряді міст вищих і середніх світських навчальних закладів. У 1805 році завдяки В. Н. Каразіну було засновано Харківський університет, 1820 року відкрилася гімназія вищих наук у Ніжині, яка 1832 року була реорганізована у ліцей, у 1834 році […]...
3. Проза – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) У більшості світових літератур проза з’явилася після поезії, і тільки потім – драматургія. У давній українській літературі не було художньої прози, на грунті якої могла б розвиватися нова проза, тому драматургія розвинулася раніше. Не останню роль у слабкому розвитку української літератури відіграла відсутність можливостей для друкування. Тому значна частина творів, які були написані у 20-30-х […]...
4. Закони природи і людина – ПРОСВІТНИЦТВО ЯК ЛІТЕРАТУРНА ЕПОХА – ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО Просвітителі вважали, що природний стан людини – стан свободи, а не свавілля. Людина має підкорятися законам природи: розум навчає, що ніхто не має права загрожувати життю, здоров’‎ю, свободі, майну іншого. Тому просвітителі виступили проти гноблення народних мас, проти духовного поневолення людини церквою, коли істинна віра підміняється певним ритуалом і догмами. На думку Ж. Ж. Руссо, […]...
5. Історичні умови на Західній Україні – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Виявом народного протесту проти гноблення на Західній Україні стала масова втеча селян у глухі землі на Буковині, на незайняті східноукраїнські землі, на Кубань і Дон. Іноді активний протест виливався у народні повстання: повстання селян Волі Якубової (1819 р.) та інших сіл Самбірщини (1823 p.), Сколівщини (1824 p.), Чортківщини (1838 р.), Стрийщини (1842 p.), масові заворушення […]...
6. Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Григорій Федорович Квітка увійшов в історію української літератури як зачинатель і перший класик художньої прози. Г. Ф. Квітка народився 18 (29) листопада 1778 року у дворянській родині в слободі Основа поблизу Харкова, і прожив усе своє життя у Харкові. Життя письменника було сповнене протиріч. Він вчився тільки в монастирській школі, і через патріархально-релігійне оточення на […]...
7. Іван Петрович Котляревський – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Життєвий і творчий шлях Не питайте, чому Моє серце сумне – Як в чужині умру, То згадайте мене. Богдан Лепкий Богдан Аепкий народився 9 листопада 1872 р. в селі Крегулець біля Гусятина в сім’ї священика Сильвестра Лепкого, відомого як письменник Марко Мурава. У батьковій бібліотеці було чимало старовинних книг, а стіни дому прикрашали картини на […]...
8. Компіляції літописні козацької тематики XVII-XVIII ст Компіляції літописні козацької тематики XVII-XVIII ст. – група літописів, укладених упродовж XVII-XVIII ст., в яких значну увагу звернуто на описи історії козацтва в Україні. Вони складають потужне літературне тло козацьких літописів Самовидця, Григорія Грабянки, Самійла Величка, “Історії русів”, розвиваючи героїко-патріотичну тематику, ідею розбудови та збереження державності в Україні. Основні мотиви К. л. – боротьба козацтва […]...
9. Відображення світоглядних зрушень у мистецтві XVII століття – ІСТОРИЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ МИСТЕЦТВА В XVII СТОЛІТТІ – ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ § 1. ІСТОРИЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ МИСТЕЦТВА В XVII СТОЛІТТІ Відображення світоглядних зрушень у мистецтві XVII століття Сутність тих змін, які відбувалися у світогляді людини на початку XVII ст., яскраво виявилися у творчості генія доби Відродження В. Шекспіра. Сучасні дослідники одностайні в думці, що саме на межі двох століть у світосприйнятті Шекспіра відбувається різкий перелом. Гуманізм […]...
10. Руська трійця – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) На такому соціально-політичному і культурному тлі у 30-х роках XIX століття з’явився гурток, заснований українською прогресивною інтелігенцією, – “Руська трійця”. Ініціаторами створення гуртка стали три студенти філософського факультету Львівського університету – Маркіян Шашкевич, Яків Головацький та Іван Вагилевич. Усі троє були дітьми сільських священиків. “Руська трійця” гуртувалася навколо Маркіяна Шашкевича, який особливо виділявся організаторськими здібностями […]...
11. Тема 7. Іван Котляревський – Літературний процес кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. – Нова українська література Біографічні відомості 29 серпня (9 вересня за н. ст.) 1769 р. народився Іван Петрович Котляревський у родині незаможнього дворянина. Навчався у церковноприходській школі, духовній семінарії. Іван навчався відмінно, прекрасно складав вірші (товариші прозвали його “рифмачем”), вивчив латинську, французьку, російську, польську мови, що давало змогу читати в оригіналі твори зарубіжних митців. Після смерті батька сім’я опинилася […]...
12. Завдання для самоконтролю – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) 1. Розкажіть про розвиток освіти в Україні кінця XVIII – перших десятиліть XIX століття. Як він вплинув на розвиток науки? 2. Чому період розвитку української літератури кінця XVIII – перших десятиліть XIX століття отримав назву нової літератури? 3. Чому друга половина XVIII століття стала часом розвитку національної культури та піднесення національної свідомості? Яка роль української […]...
13. Михайло Миколайович Петренко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Творча спадщина Михайла Миколайовича Петренка, що дійшла до нашого часу, налічує лише 19 поетичних творів. Вони були надруковані в альманасі “Сніп” (1841 р.), у збірнику “Молодик” (1843 р.) та окремою добіркою “Думи та співи” в “Южном русском сборнике” (1848 p.). Творчість М. Петренка жанрово різноманітна: у його доробку є вірші про кохання (“Тебе не стане […]...
14. Амвросій Лук’янович Метлинський – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Амвросій Лук’янович Метлинський за життя вів дуже різнобічну діяльність. Окрім того, що він був літературознавцем та науковцем (з 1843 по 1849 рік – професор руської словесності Харківського університету, з 1849 по 1854 – професор Київського університету), А. Метлинський був ще й поетом, і видавцем. Хоча ним були видані найцінніші збірки того періоду – “Южный русский […]...
15. Микола Іванович Костомаров – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Микола Іванович Костомаров був одним з найталановитіших культурних діячів XIX століття. У його доробку понад 300 історико-наукових, публіцистичних, літературно-критичних та художніх творів. До найкращих творів М. Костомарова належать збірки балад та ліричних поезій “Українські балади” (1839 р.) та “Вітка” (1840 p.), стаття “Обзор сочинений, писанных на малороссийском языке” (1843 p.). Як поет-романтик М. Костомаров віддавав […]...
16. Віктор Миколайович Забіла – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Творчість Віктора Миколайовича Забіли була позначена сумною зіркою нещасливого кохання. Дівчину, до якої він сватався, віддали за іншого. У своїх поезіях він виливав увесь біль кохання, яке проніс крізь життя, тугу за щастям та сумні роздуми про майнову нерівність, що руйнує долі людей. Талант Віктора Забіли, прониклива глибина і ліризм його віршів, гарна мова і […]...
17. Формування літературно-естетичних поглядів – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Світогляд письменника формувався у складних суспільно-політичних та культурних умовах. Вели кий вплив на нього мали просвітительська російська література кінця XVIII – початку XIX століття (твори І. Крилова, В. Капніста, Д. Фонвізіна та М. Карамзіна) і представники української літератури, зокрема Г. Сковорода та І. Котляревський. Життя і творчість Григорія Квітки припали на часи загострення класових суперечностей, […]...
18. Тема 8. Григорій Квітка-Основ’яненко – Літературний процес кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. – Нова українська література Григорій Квітка-Основ’яненко перший український письменник-сентименталіст, одним із перших почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Т. Шевченко вважав Г. Квітку-Основ’яненка засновником нової української прози. Г. Квітка-Основ’яненко писав, що українська мова и література “рухається і буде жити” та що ніякі потуги ворогів “не зітруть її з лиця землі”, вона “подужає противників […]...
19. Наталка Полтавка – Іван Петрович Котляревський – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) П’єса “Наталка Полтавка” – це перший драматичний твір нової української літератури, який, за влучним висловом видатного українського драматурга Івана Карпенка-Карого, є “праматір’ю українського народного театру”. Іван Петрович Котляревський написав “Наталку Полтавку” в 1819 році, але майже два десятиріччя п’єса не друкувалася і поширювалася серед народу в рукописному вигляді. До сьогодні дійшло кілька переписаних варіантів “Наталки […]...
20. Маруся – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) До сентиментально-реалістичних творів Г. Квітки-Основ’яненка належать сім повістей: “Маруся” (1834 p.), “Добре роби, добре й буде” (1837 p.), “Козир-дівка” (1838 р.), “Щира любов” (1839 р.), “Божі діти” (1840 p.), “Сердешна Оксана” (1841 р.) та “Перикотиполе” (1843 p.). Повість “Маруся” з’явилась 1834 року внаслідок полеміки Г. Квітки з тими представниками офіційних кіл і критики, які скептично […]...
21. Результати місячних експедицій Як і очікувалося, короткочасне перебування на Місяці шести екіпажів космічних кораблів “Аполлон” не могло принести будь-яких несподіваних відкриттів. Важливо інше: людина ступила нарешті на незвідану планету. Він побачив незвичайний місячний світ своїми очима, зробив перші кроки по поверхні нашого супутника, зібрав перші місячні мінерали. Тепер можна судити про Місяці не тільки за результатами наземних спостережень […]...
22. Значення творчості та вшанування пам’яті І. П. Котляревського – Іван Петрович Котляревський – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Значення творчості І. П. Котляревського полягає в тому, що він перший звернувся до народної мови, до фольклорних традицій і, поєднавши їх з книжною мовою, суттєво збагатив українську літературну мову. “Енеїда” і “Наталка Полтавка” стали підтвердженням самобутності української нації, її культури і мови та її права на самостійний розвиток як рівної серед рівних народів. Михайло Коцюбинський […]...
23. Світ і людина у філософії Просвітництва – ПРОСВІТНИЦТВО ЯК ЛІТЕРАТУРНА ЕПОХА – ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО Таємниця життя незбагненна, але ми не можемо відмовитися від спокуси все ж таки пізнати її та зрозуміти. Й. В. Гете XVIII ст. увійшло в історію людства як доба Просвітництва. Підготувало її попереднє XVII століття: релігійні та громадянські війни у Німеччині, Франції, Англії дали можливість усвідомити, яку загрозу приховують хаос, фанатизм; видатні відкриття XVII ст. в […]...
24. Класицизм – провідний напрям літератури XVII ст. – Етапи його розвитку – ІСТОРИКО – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС XVII СТОЛІТТЯ Проголосивши культ розуму, класицизм вимагав розумної регламентації художньої творчості. Звідси в ньому чіткість, простота і переконливість в усьому: в ідеях, життєвих ситуаціях, людських характерах. Ідеал прекрасного, який класицизм вбачав у античності, він намагався поєднати із розумним. У своїх пошуках розумних правил творчості класицизм звертався до античних теоретиків літератури – Аристотеля, Горація, брав за взірець їхні […]...
25. Художня література – авангард Просвітництва – ПРОСВІТНИЦТВО ЯК ЛІТЕРАТУРНА ЕПОХА – ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО І все ж таки художня література Просвітництва випереджала теоретичні висновки просвітницької філософії. А логіка художніх образів діяла сильніше, ніж абстрактні схеми. Наприклад, образ Робінзона Крузо з роману Даніеля Дефо вплинув на свідомість сучасників значно більше, ніж теорії англійських економістів, на які спирався автор. Більше того, ці теорії виявилися нежиттєздатними, а роман Дефо та його герой […]...
26. Твір “Стиль – це епоха” Як багато в наш час фраз починається зі слів: “в наш час було так…” Що це означає? Що намагаються цим сказати? Все просто. Є певний проміжок часу, в якому актуальні певні речі. Час – це епоха, актуальні речі – це стиль. Прикладів безліч: одяг, інтер’єр, художні твори, архітектура. На початку 21 століття були популярні брюки […]...
27. Доповідь “Епоха Відродження” 15 і 16 століття є часом помітних змін в політичному ладі і в культурі Європи, а також у зростанні економіки. Суспільство перебудовувалася і проходило нові етапи розвитку, а саме в науці, літературі, мистецтві і в інших галузях. У ці часи люди навчилися друкувати книги, що дало поштовх наук, а також бурхливому поширенню літератури. Поняття “Відродження” […]...
28. Іспанська література XVII століття – Класицизм у літературі XVII століття У XVII столітті внаслідок політичних і економічних факторів Іспанія стала другорядною країною Західної Європи, але, як і раніше, залишалася країною, де панувала жорстока інквізиція, а католицька церква поєднувала духовне поневолення людей із різними формами фізичного знищення єретиків. Тому навіть філософська думка Іспанії була забарвлена песимізмом та містикою. В іспанській літературі XVII століття були такі художні […]...
29. Ренесансний реалізм у літературі XVII століття – ІСТОРИКО – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС XVII СТОЛІТТЯ Ренесансний реалізм продовжував демократичні традиції гуманістів Відродження. Сам термін “ренесансний реалізм” було взято літературознавцями з тією метою, щоб позначити ту частину художнього надбання XVII століття, яка не могла бути віднесеною ані до класицизму, ані до бароко і безпосередньо була пов’язана з ідеями та естетичними позиціями гуманістів Відродження. Тим більше умовний характер мав сам термін “реалізм”, […]...
30. Середні століття і епоха Відродження Навали іноземних племен абсолютно залили Європу і залишки її древньої цивілізації. У ці часи монастирі були єдиним притулком, де рятувалися уламки колишнього розумового розвитку Європи. Всі спадщина досвіду і розумової роботи багатьох століть загинуло і надовго стало недоступним, все доводилося починати спочатку, чому не дивно, що людський розум знову став проходити у своєму розвитку ті […]...
31. Особливості літературного процесу XVII століття. Класицизм як провідний напрям літератури – Класицизм у літературі XVII століття Історичні умови складались так, що на початку XVII століття на європейському континенті тривали державотворчі процеси, у частині країн було встановлено абсолютну монархію, деякі країни мали економічні та політичні проблеми. Деякі країни відійшли від католицького Риму, поширюючи нові власні релігії – лютеранство, кальвінізм, англіканську церкву тощо. Сильніші держави, які мали розвинений флот, зокрема Англія, Іспанія, Голландія […]...
32. Розповідь “Епоха Відродження” Відродження – це ціла епоха світової культури, яка слідує за Середньовіччям. Унікальна, глибока, неповторна. Зароджується в Італії на початку XIV століття, а назву їй дано Жюлем Мішле. Після падіння Візантії по всій Європі блискавично поширюються античні джерела і твори мистецтва полеглого держави. Але світогляд людей змінюється, і Середньовічна церковна система цінностей стає чужою і складна […]...
33. Ольга Кобилянська – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. – ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ Ольга Юліанівна Кобилянська народилася 27 вересня 1863 р. у м. Гура-Гумора на Південній Буковині (нині м. Гура-Гуморулуй у Румунії) в родині службовця. У 1873- 1877 рр. О. Кобилянська вчилася в початковій чотирикласній німецькій школі. Не маючи можливості вчитися далі, дальшу освіту вона здобувала самостійно. З 1889 по 1891 р. О. Кобилянська жила в с. Димка […]...
34. Чим відрізнялися стародавні книги від перших друкованих книг Сьогодні купити книгу не складе великої праці. Однак це не завжди було так, до чотирнадцятого століття книги були рідкістю, прості люди не могли і мріяти про полиці з книгами. Хоча потреба зберігати знання, досвід і думки на папері або якомусь іншому надійному носії виразно була і в другому, і в десятому столітті. Стародавні книги теж […]...
35. Сатира і гумор XVIII ст. – Барокова доба (друга половина XVI-XVIII ст.) В українському фольклорі здавна розвивалася сатирична й гумористична творчість, проте в давній літературі наявні лише деякі її елементи в окремих жанрах. У XVIII ст., коли активізувався процес демократизації письменства, уснопоетичні народні жанри помітно впливали на книжну творчість, внаслідок чого не тільки з’явилося більше сатирично-гумористичних елементів у творах, а й виникли окремі жанри, зокрема у віршовій […]...
36. Іван Котляревський – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. – ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ Іван Петрович Котляревський народився 29 серпня 1769 р. в Полтаві в сім’ї канцеляриста. Навчався в духовній семінарії, працював канцеляристом, домашнім учителем. Майже дванадцять років перебував на військовій службі. Повернувшись до Полтави, працював наглядачем (завідувачем) Будинку виховання дітей бідних дворян. Брав участь у діяльності масонської ложі “Любов до істини”. У 1818-1821 рр. виконував обов’язки директора Полтавського […]...
37. Іван Карпенко-Карий – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. – ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ Іван Карпович Тобілевич (театральний і літ. псевдонім – Карпенко-Карий) народився 17 вересня 1845 р. у слободі Арсенівці на Херсонщині в багатодітній сім’ї управителя поміщицького маєтку. Його батько, Kapno Адамович Тобілевич, мав дворянські корені, мати, Євдокія Зіновіївна Садовська, була простого роду, походила з містечка Саксагань. Вплив матері на виховання дітей був визначальним. Не випадково, ставши відомими […]...
38. Передумови глобальних наукових революцій Починаючи з Нового часу (XVI-XVII ст.) Пошук наукових підстав пізнання світу і суспільства здійснювався не тільки у філософії, але і в лоні виникли тоді і бурхливо розвивалися приватних наук – механіки, фізики, хімії, біології, медицини та інших. Вирішення питання про співвідношення філософії і приватних наук можна звести до двох основних моделей (типам): абсолютизація однієї з […]...
39. Методологія історико-наукових досліджень Історик науки, так само як і історик взагалі, має справу з тим, чого вже немає. Його емпіричною базою є наукові тексти минулого (книги, журнальні статті, звіти про роботу лабораторій, листування вчених, рукописи і чернетки, автобіографічні нариси і спогади), в яких, як правило, містяться лише результати наукового дослідження. А шлях, яким йшов вчений, лабораторія його думки, […]...
40. Українська лірика XVIII ст. – Барокова доба (друга половина XVI-XVIII ст.) Лірика у XVIII ст. стала помітним художнім явищем в українській літературі. Вирішальну роль у цьому відіграли відродження “внутрішньої людини” як у суспільному житті, так і в літературі, індивідуалізація творчості, що виявилися у спробі виразити свої думки, прагнення, переживання через поетичне слово. Поєднуючись з уснопоетичною народною традицією, книжна лірика зазнавала її впливу, видозмінювалася, а література поповнювалася […]...