Естетичні погляди Ф. Шиллера – ФРІДРІХ ШИЛЛЕР – ВИДАТНИЙ ПРЕДСТАВНИК НІМЕЦЬКОГО ПРОСВІТНИЦТВА – ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО
Серед представників народу вирізняється образ Вільгельма Телля – легендарного мисливця, вправного стрілка, захисника знедолених. Але він, за словами літературознавця В. Грибба, герой саме тому, що “виражає народний дух, народні прагнення та ідеали”. Уже в першій сцені п’єси підкреслюється сміливість Телля, який, не вагаючись, рятує від австрійців Баумгартена:
Про себе смілий думає востаннє,-
На Бога здайся й гнаного рятуй.
Він добре знає, що “глиб виру швидше зглянеться, ніж фогт”.
В образі Вільгельма Телля втілено авторську думку про свободу духу та винятковість кожної особистості. Вільгельм Телль, гордий і незалежний, виявляє повну самостійність у своїх поглядах і діях, не квапиться з висновками й покладається передовсім на самого себе. Він має власну думку щодо тактики боротьби: “Як гине човен, легше плить одному”; “В кім сила є, той найміцніший сам”. Саме тому він відсутній у сцені в Рютлі, що передувала повстанню. Вільгельм Телль уособлює стихійне, емоційне начало на відміну від Штауффахера, який обстоює раціональну думку. Телль каже про себе: “Будь розумніший я, не звався б – Телль” (тут автор обігрує співзвуччя слів Tell і Toll – безрозсудний, шалений). Проте це аж ніяк не означає, що Вільгельм Телль відірваний від свого народу. Дійсно, якщо Штауффахер – це розум, здоровий глузд народу, то Телль – його душа, серце.
Вільгельм Телль не вклонився капелюху Геслера, за що був покараний жорстоким наказом: вцілити з лука в яблуко на голові свого малого сина. Змушений виконувати цей наказ, мисливець відчув природне батьківське хвилювання: а раптом схибить, промахнеться?.. Та рука його не здригнулася, і він пустив стрілу прямо в яблуко, не зачеПивши Хлопця. Тим самим Телль довів не тільки свою неперевершену стрілецьку вправність, а й силу духу. Однак Геслер, не дотримавши слова, наказав зв’язати і кинути на свій корабель сміливця, що наважився чинити йому опір.
Народ гаряче співчуває Вільгельму Теллю. У розповідях селян про нього звучить щире побоювання за того, без кого “Швейцарії немає”. Проте доля допомагає герою врятуватись. Під час бурі йому розв’язали руки, щоб він допоміг керувати кораблем Геслера, і Телль, скориставшися нагодою, вистрибнув на скелю, віддавши поплічників ландфогта “на волю хвиль”.
Звільнившись, герой не забув про образу і вирішив власноруч покарати Геслера. Мисливець, він довго вистежував його, мимоволі ставши свідком ще одного жорстокого вчинку правителя. Коли жінка Армгарда вимолювала милості для свого ув’язненого чоловіка, Геслер хотів затоптати конем її та дітей. Армгарда у відчаї пошкодувала, що вона не чоловік, “а то придумала б щось інше, ніж тут лежати”, її бажання здійснив Вільгельм Телль, пустивши стрілу в ландфогта. Отже, його особиста помста стала водночас і виявом народної волі.
Шиллер Визнає лише справедливу помсту і лише визвольну війну. Жорстокість Вільгельма Телля виправдана його високою метою, бо він помстився за всі страждання народу, а не лише за себе. У цьому істотна різниця між ним і Парріцідою, котрий убив імператора заради власних цілей. Прийшовши в дім Вільгельма, Парріціда сподівається знайти у нього захист, проте мисливець не хоче мати нічого спільного із вбивцею: “І як земля вас терпить?” На спробу Парріціди порівняти його з собою Вільгельм Телль відповідає:
І ти посмів криваву честолюбність
Рівняти з самозахистом отцевим?
Чи рятував ти голову дитини?
Ти вбивця, я ж – захисник прав священних!
Однак і в цій сцені Вільгельм Телль виявляє людяність, вірність християнським заповідям. Він усе ж таки допоміг Парріціді врятуватись, а там – “хай буде Божа воля”.
Отже, образ Вільгельма Телля втілює найкращі якості народу – сміливість, мужність, гуманізм, справедливість, волелюбність. Він став уособленням народного духу, зв’язку між минулим і майбутнім своєї вітчизни. Ця думка особливо виразно звучить у розмовах Вільгельма Телля зі своїми дітьми, зокрема із сином Вальтером. Вільгельм Телль
Показує йому красу й багатство їхньої країни, де людина може вести вільне і гармонійне життя за законами самої природи. Вальтер має стати гідним продовжувачем справи батька. Він усвідомлює несправедливість соціальних порядків і сповнений бажання жити в “чудовій країні рівності й свободи”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)