Право і справедливість в дебатах пострадянського періоду
Співвідношення понять права і справедливість – центральний елемент політичних дебатів в умовах радикальних соціальних змін. Право визначається в сучасній науці як специфічна форма соціальної організації, яка виступає як цінність, норма і факт. Комплексний розгляд права як багатовимірного феномена можливо лише з урахуванням усіх цих трьох конкуруючих параметрів. Ідеальна конструкція правової норми (обгрунтована в рамках сучасного метаюрідіческого підходу) визначається наявністю таких її параметрів, як справедливість (на чому наполягає юснатуралізм), законність (про що говорить норматівізм) і ефективність (до чого закликає реалізм). На практиці, однак, ці параметри можуть суперечити один одному, перетинатися або проявлятися один через інший. Право може сприйматися тому як справедливе, але не відповідне позитивному закону, як відповідне його нормам, але неефективне. Кожен з елементів тріади вступає в конфлікт з двома іншими [49].
Іншою стороною проблеми є визначення поняття “справедливості”. У сучасній літературі представлено три основних позиції – ідея розподільної справедливості (формального рівності можливостей при формулюванні правового порядку) [50], ідея легалістський справедливості (пріоритет норм чинного позитивного права перед абстрактними моральними нормами) [51] і ідея комбінування позитивного права і традицій правосвідомості даного суспільства як основи справедливості [52]. Ця остання концепція виводить проблему на більш широкий рівень взаємодії права, етичних уявлень суспільства та історичної традиції їх взаємодії і застосування на практиці.
В умовах глобалізації та інформатизації зростання диспропорцій і нерівності в світі всюди веде до конфлікту між діючим позитивним правом і уявленнями людей про справедливість (рівність, відповідальності, довірі, виконання взятих зобов’язань і т. П.), Причому законодавче регулювання часто відстає від зміни суспільних настроїв і стійких стереотипів свідомості за цими параметрами. У світовій науці обговорення даної проблематики в даний час виходить за рамки національних кордонів [53]. Суперечка про етичні основи конституційного права і політичних рішень типовий для цілком розвинених демократій, але тим більш актуальне для суспільств перехідного типу [54]. У цих умовах соціальний протест і акції громадянської непокори, відштовхуючись від проголошених норм конституцій і законів, все частіше заявляють про їхню обмеженість, несправедливості або соціальної неефективності.
Важливість постановки цієї проблеми стосовно до пострадянської Росії не викликає сумнівів, оскільки конфлікт права і справедливості досяг тут високого ступеня напруженості, а для його дозволу очевидно необхідна повноцінна науково обгрунтована стратегія та емпіричні дослідження. У пострадянській Росії особливо гостро стоїть класична дилема, сформульована Р. Дворкіним: чи слід законослухняному громадянину коритися несправедливим законам? Для її дозволу товариству (насамперед основним політичним акторам, що акумулює суспільні настрої) необхідно прийти до розуміння критеріїв законності і справедливості урядових рішень у відповідній області, а також критеріїв їх легітимного перегляду в контексті існуючої системи авторитарної модернізації. Але в нашій науці ці питання ще далекі від повноцінної систематичної розробки, особливо з урахуванням національної специфіки і динаміки перехідних процесів.
Дійсно, ціннісний вимір права показує його співвідношення з пануючими в суспільстві уявленнями про справедливість, які є продуктом домінуючих історичних традицій, ідеологічних концепцій і суспільних настроїв. В рамках публічної етики представлені різні варіанти співвідношення права і справедливості – переважання моральності над правом, права над моральністю або пошук їх оптимального співвідношення з урахуванням ефективності в даному суспільстві. Суттєвим внесок в дискусію основних ідеологій – консерватизму, націоналізму, лібералізму, соціалізму і їх комбінованих варіантів [55]. У даній статті з позицій когнітивно-інформаційної теорії представлена реконструкція основних параметрів права і справедливості при вирішенні ключових проблем суспільної перебудови перехідного періоду.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)