Адміністративне право

Адміністративне право – це розділ юридичної науки про систему державного управління

Поняття адміністративного права має на увазі під собою систему правових норм, яка регулює відносини сфери управлінської діяльності державних органів і посадових осіб при здійсненні виконавчої влади. Крім того, адміністративне право – це розділ юридичної науки про систему державного управління.

В Російській Імперії адміністративне право називалося поліцейським правом (по суті публічним правом) і включало в себе, крім усього іншого, освітнє право, медичне право та митне право.

Існує три методу адміністративного права:

    Припис (керівництво до дії, спостереження якого не тягне юридичних наслідків); Заборона (заборона певних дій, недотримання загрожує юридичними наслідками); Дозвіл (можливість вибору варіанта дій).
Функції адміністративного права.
    Правовиконавча – юридична форма реалізації виконавчої влади. Правотворча – створення адміністративних норм права суб’єктами виконавчої влади. Організаційна – організація державно-управлінської діяльності. Координаційна – ефективну взаємодію всіх елементів адміністративного права. Правоохоронна – захист законних прав та інтересів усіх учасників адміністративних правовідносин.
Джерела адміністративного права.

Джерела на загальнодержавному (федеральному) рівні:

    Норми міжнародного права. Конституція України. Закони закони України і УСРС. Укази Президента України. Постанови Уряду. Акти державних органів з особливим статусом (наприклад, Центральний Банк).

Джерела на регіональному рівні:

    Конституції та (або) статути суб’єктів України. Постанови конституційних судів суб’єктів України. Інші закони та нормативні акти законодавчих і виконавчих органів суб’єктів України.

Джерела на місцевому (муніципальному) рівні:

    Статути міст, поселень, районів або округів (муніципальних утворень). Акти глав муніципальних утворень. Акти представницьких органів муніципальних утворень. Акти місцевої адміністрації.
Суб’єкти адміністративного права.

В системі адміністративного права розрізняють такі суб’єкти та інститути адміністративного права:

Органи державної влади:

    Залатані Президенту (оборона, держбезпека, внутрішні справи, іноземні справи, цивільна оборона, надзвичайні ситуації та юстиція); Підлеглі Уряду (економіка, фінанси, охорона здоров’я, освіта, транспорт, зв’язок та інформація, культура, спорт, туризм, а також соціальна сфера); Органи іншої підпорядкованості (Центральний Банк, рахункова палата). Індивідуальні суб’єкти: Фізичні особи (громадяни України, іноземці, особи з подвійним громадянством, біженці і вимушені переселенці, вимушені мігранти, громадяни інших країн, які прибули для здійснення трудової діяльності); Неурядові організації (громадські організації, міжнародні організації, релігійні об’єднання).

Іноді трапляються конфліктні ситуації через відмінності адміністративних норм держави та регіональних норм адміністративного права. Таким чином, існуюча адміністративно-правова система недосконала і потребує доопрацювання.

(В даному тексті можуть бути неточності)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Адміністративне право