Політика Андропова
Зі смертю в 1982 р Л. І. Брежнєва Генеральним секретарем ЦК КПРС став Ю. В. Андропов. Як колишній керівник КДБ Андропов краще інших лідерів уявляв собі реальне становище в країні. Вперше стало публічно зізнаватися, що в радянському суспільстві, в тому числі і у сфері міжнаціональних відносин, існують серйозні проблеми. Єдиний вихід бачився в жорсткість політики, розширенні боротьби як з інакомисленням, так і зі зловживаннями у господарській сфері.
З ініціативи Андропова вживалися заходи щодо контролю за дотриманням трудової дисципліни, підвищилася вимогливість до керівним кадрам. Почалася боротьба з корупцією у вищих ешелонах влади. У хабарництві і розкраданнях були викриті високопоставлені чиновники, у тому числі міністр внутрішніх справ HA Щолоков (після його засудження на Пленумі ЦК 14 червня 1983 він застрелився) і його заступник – Ю. М. Чурбанов, зять Л. І. Брежнєва. МВС піддалося реорганізації, близько 100 тис. Його співробітників було звільнено, місця багатьох з них зайняли працівники КДБ. Позбулися своїх постів 18 міністрів, 37 перших секретарів обкомів партії.
Повному розгрому піддалося керівництво Узбекистану, де поряд з іншими зловживаннями виявилися багатомільярдні приписки з виробництва бавовни, що дозволяли отримувати і розкрадати величезні кошти за непроізведенную продукцію. Керівник Компартії Узбекистану Ш. Р. Рашидов покінчив життя самогубством.
Далеко не всі матеріали про вскрившіхся зловживаннях вдавалися до гласності. У той же час за наполяганням Андропова багато з них все ж публікувалися. Зокрема, великий резонанс викликали відомості про великі розкрадання, приписки та інших зловживаннях в системі московської торгівлі, що здійснювалися з відома і при заступництві вищих чиновників. Саме тоді, в 1983 р, у пресі з’явився термін мафія, стосовно до радянської дійсності означає зрощення кримінального світу з владними структурами.
Значна частина суспільства позитивно сприйняла почалися зміни, особливо зміщення і притягнення до відповідальності багатьох посадових осіб, раніше здавалися невразливими. Це створило сприятливий для правлячої партії фон посилювання заходів боротьби з інакомисленням. Зокрема, широко використовувалися практикувалися і раніше методи напрямки людей, погляди яких викликали невдоволення у партійних і державних діячів, на примусове психіатричне лікування. Розпочалась кампанія контрпропаганди, покликана переконати громадян країни, що джерелом всіх проблем у суспільстві є зовнішні, що ворожі йому сили, передусім США.
З метою прискорення науково-технічного прогресу передбачалося ввести державну атестацію якості продукції. Проте погіршення стану здоров’я Ю. В. Андропова завадило йому реалізувати ці плани. Після смерті Ю. В. Андропова в лютому 1984 р пост Генерального секретаря ЦК КПРС зайняв престарілий і хворий К. У. Черненко. Розпочата за Андропова кампанія боротьби за зміцнення трудової дисципліни, вимогливості до керівників виявилася згорнута. У той же час ніяких нових ініціатив не висувалося. У сформованих умовах навіть у членів ЦК КПРС виникло переконання в необхідності змін.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)