ОЙ МАТІНКО-ЗІРКО – НАРОДНА ЛІРИКА
Ой матінко-зірко,
Як у строку гірко:
Куди хилять, то й хилюся,
Бо я всіх боюся.
Ой матінко-зоре,
Яке в строку горе:
Ні доїсти, ні допити,
Ні сісти спочити!
Ой матінко-вишня,
Чи я у вас лишня,
Що ви мене туди дали,
Де я непривишна?
Ой матінко-пава,
Тепер я пропала,
Що ви мене туди дали,
Де я не бувала.
Ой матінко моя,
Тепер я не твоя,
Тепер я вже того пана,
Що задаток дано.
Ой матінко моя,
Тепер я не твоя,
Хіба тоді твоя буду,
Як строку добуду.
Добре тобі, тату,
Задаточки брати!
Прийди, тату, подивися,
Як їх заробляти!
Ти думаєш, тату,
Що я тут паную?
Прийди, тату, подивися,
Як я тут горюю!
Ти думаєш, тату,
Що я тут не плачу?
За сльозами за дрібними
Стежечки не бачу!
Вийду я на гору,
Крикну я додому:
“Вари, мати, вечеряти
Та й на мою долю!”
Варила, варила,
Небагато – трошки:
“Нема ж тобі, моя доню,
Ні миски, ні ложки!”
Related posts:
- Сонце низенько, вечір близенько – РОДИННО-ПОБУТОВІ ПІСНІ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Сонце низенько, Вечір близенько, Спішу до тебе, Моє серденько. Ти ж обіцяла Мене любити. Ні з ким не знатись, Для мене жити. Серденько моє. Як ми обоє Кохались вірно, Чесно, примірно. Ой як я прийду, Тебе не застану, Зломлю рученьки – Жить перестану. “Ой прийди, прийди. Не вчиню кривди. Як буде кривда, Я буду винна. […]...
- ЗНО – Соціально-побутові пісні – Народна лірика – Усна народна творчість 1.2. Соціально-побутові пісні У соціально-побутовій ліриці відобразилися думки, почуття, настрої народу, викликані явищами, подіями чи обставинами суспільного життя, класовими суперечностями, боротьбою проти іноземних загарбників та феодально-капіталістичного гноблення. Узяті в сукупності, ці пісні дають широку, правдиву картину історичного буття народу. У них особливо виразно виявляються його волелюбність, ненависть до насильства й експлуатації, мрії про справедливий суспільний […]...
- ВЕСІЛЬНІ ПІСНІ – НАРОДНА ДРАМА – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Весілля (варіант 1) 1. А брат сестрицю та розплітає Цвіт рожа (троянда) розцвітає Не йди, сестро, молода заміж, Цвіт рожу споминає… 2. Ой до вінця, Марусечко, до вінця, Не забудь, молодая, гребінця. Ой упав гребінець під стілець, Да подай Марусеньці гребінець, І підем з тобою під вінець. 3. Благослови, боже, і отець, і мати, Своєму […]...
- Короткий переказ – Сонце низенько – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – РОДИННО-ПОБУТОВІ ПІСНІ Сонце низенько, Вечір близенько, Спішу до тебе, Моє серденько. Ти ж обіцяла Мене любити. Ні з ким не знатись, Для мене жити. Серденько моє. Як ми обоє Кохались вірно. Чесно, примірно; Ой як я прийду. Тебе не застану, Зломлю рученьки – Жить перестану. “Ой прийди, прийди. Не вчиню кривди. Як буде кривда, Я буду винна. […]...
- ВІЄ ВІТЕР НА ДОЛИНУ – НАРОДНА ЛІРИКА Віє вітер на долину, Колише билину. Рід до роду листи пише Та на Україну. Пише листи розмаїті, Пише, розсилає Все на тую Україну, Де родину[1] має. Ой роде ж мій, роде, Ой роде ж мій милий, Розійшовся по Вкраїні, Як туманець сивий. Туман сивий, туман синій, Піднімися вгору, З’їжджайтеся рід до роду На любу розмову. […]...
- ІЗ-ЗА ГОРИ ВІТЕР ВІЄ – НАРОДНА ЛІРИКА Із-за гори вітер віє, А в долині тихо, Добре було на Вкраїні, А тепера лихо. За молодих панів стало Трудно на роботу: Увесь тиждень на панщині, А собі в суботу. А в неділю до схід сонця В усі дзвони дзвонять,- Десятники підвіконню На панщину гонять. Чоловікам за неводом Раненько вставати, Старим бабам крупи дерти Та […]...
- РОЗЛИЛИСЯ КРУТІ БЕРЕЖЕЧКИ – НАРОДНА ЛІРИКА Розлилися круті бережечки, Гей, гей, по роздоллі; Пожурились славні козаченьки, Гей, гей, у неволі. Гей ви, хлопці, ви, добрі молодці, Гей, гей, не журіться, – Посідлайте коні воронії, Гей, гей, садовіться! Та поїдем у чистеє поле, Гей, гей, у Варшаву Та наберем червоної китайки, Гей, гей, та на славу! Гей, щоб наша червона китайка, Гей, […]...
- ОЙ ТА ЗАЖУРИЛИСЬ СТРІЛЬЦІ СІЧОВІЇ – НАРОДНА ЛІРИКА Ой та зажурились Стрільці січовії, Як Збруч-річку[1] переходили, Що стільки народу Впало за свободу, Встояти не було сили. Ой та зажурились Стрільці січовії, Стали дрібні сльози лити: Буде ворог клятий Батьками орати, Матерями волочити. Ой не тішся, враже, Що весь край, то ваше! Ще живе стрілецька слава. Вернуться ще тії Стрільці січовії, Впаде вража міць […]...
- ВИЛІТАЛИ ОРЛИ З-ЗА КРУТОЇ ГОРИ – НАРОДНА ЛІРИКА Вилітали орли З-за крутої гори – Заплакали молодії хлопці, Сидячи в неволі. Вони заплакали, Ще й заголосили: “А в кого ми, пани-браття, Цеє заслужили? Чи в Господа Бога, Чи в свої громади, Що нас, таких молоденьких, В некрути забрали. В некрути забрали, Ще й попарували, На руки й на ноги Кайдани наклали! Кайдани наклали, На […]...
- ОЙ ЯСНЕ СОНЦЕ ВИСОКО СХОДИТЬ – НАРОДНА ЛІРИКА Ой ясне сонце високо сходить, А низенько заходить, Чогось, братця, да чумацький отаман По доріжечках ходить. Ой да білі ручки ломить, Й він словесно й говорить, Ой що з-під гаю, Та з під темного лісу Розбійники виїжджають, Що найстарший превражний син розбійник На сивому коні грає, Ой що він грає, виграває, Він до валки привертає: […]...
- “ДО БОРУ, ДРУЖЕЧКИ, ДО БОРУ”, “А БРАТ СЕСТРИЦЮ ТА Й РОЗПЛІТАЄ”, “РОЗВИЙ, СОСНО, СІМСОТ КВІТОК”, “ЛЕТЯТЬ ГАЛОЧКИ У ТРИ РЯДОЧКИ”, “ОЙ МАТІНКО, ТА НЕ ГАЙ МЕНЕ” – ВЕСІЛЬНІ ПІСНІ Варіант 1 1. Щоб збудувати нову оселю (“До бору, дружечки, до бору”), потрібно… А Посвятити місце, де вона буде зводитися. Б Чітко виміряти територію її майбутнього розташування. В Вирубати велику деревину. Г Мати на це дозвіл Ради. 2. Дерево (“До бору, дружечки, до бору”), яке пропонується використати для “заміту”. А Дуб. Б Клен. В Сосна. […]...
- ВІЛЬШАНИЙ КОРОЛЬ – ЙОГАН ВОЛЬФГАНГ ГЕТЕ Хто пізно так мчить у час нічний? То їде батько, з ним син малий. Чогось боїться і мерзне син – Малого тулить і гріє він. – Чому тремтиш ти, мій сину, щомить? – Король вільшаний он там стоїть! Він у короні, хвостатий пан! – То, сину, вранішній туман! “Любе дитя, до мене мерщій! Будемо гратись […]...
- СВІТИ, СВІТИ, МІСЯЧЕНЬКУ – Родинно-побутові пісні – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ -Чому всі трави повсихали, Що так рано пріли? Що то, милий, за причина, Що ми ся розійшлися? Світи, світи, місяченьку, Та й на мій перелаз, Прийди, прийди, мій миленький, До мене ще хоч раз. Я до тебе більше не прийду, Нехай хтось інший йде, Єсть у мене друга дівчина, Вона на мене жде. – Ой […]...
- САМА Ж ГОСПОДАРКА НА КОЛІЇ ДОРІГ – ВАСИЛЬ CИMOНEНKO – Пейзажна лірика – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ Василь Симоненко (1935-1963) народився в селі Біївці Лубенського району на Полтавщині в селянській родині. Тут малий Василько вчився розуміти добро і зло, поважати людину праці. Ріс хлопчина без батька. Дитинство і юність припали на воєнні та післявоєнні роки. Ще в школі він почав складати вірші. Василь Симоненко рано пішов з життя, але залишилися його прекрасна […]...
- “Моя бо й народна неволя – то мати тих скорбних пісень” (лірика Івана Франка) – твір з української літератури Іван Якович Франко жив у важкі часи безправ’я і темряви, яка огорнула Західну Україну в другій половині XIX століття. Рідна земля задихалася в “тюрмі народів”, як називав австро-угорську монархію поет: Багно гнилеє між країв Європи, Покрите цвіллю, зеленню густою! Розсаднице недумства і застою, О, Австріє! Де ти поставиш стопи, Повзе облуда, здирство, плач народу. Щоб […]...
- ЛІРИКА. ПЕЙЗАЖНА ЛІРИКА – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ Мета: почати ознайомлення учнів з пейзажною лірикою; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; учити виділяти головне, аналізувати, висловлювати свої міркування, інтонацією передавати настрій твору; розвивати зв’язне мовлення, вміння бачити та відчувати красу поетичного слова; виховувати любов до рідного слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Гра “Дощик” Діти […]...
- СОСНА – МАРКО ВОВЧОК – Пейзажна лірика – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ Справжнє ім’я Марка Вовчка (1833-1907) – Марія Олександрівна Вілінська. Народилася письменниця в Орловській губернії. Навчалася в жіночому пансіонаті в Харкові. Після одруження разом із чоловіком виїхала в Україну, займалася фольклористикою, вивчила українську мову, звичаї і традиції українського народа. Псевдонім Марко Вовчок узяла тоді, коли розпочала літературну діяльність. За тематикою творчість письменниці різноманітна, але провідною темою […]...
- Пісні Марусі Чурай – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – 6-9 класи Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться; Ой, як болить моє серце, А сльози не ллються. Трачу літа в лютім горі І кінця не бачу, Тільки мені легше стане, Як трошки поплачу! Не поможуть сльози щастю, Серцю легше буде, Хто щаслив був хоч з часочок, Повік не забуде. Єсть же люди, що і моїй Завидують […]...
- ВІЛЬШАНИЙ КОРОЛЬ – ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ГЕТЕ – Хрестоматія з зарубіжної літератури Хто пізно так мчить у час нічний? То їде батько, з ним син малий. Чогось боїться і мерзне син – Малого тулить і гріє він. – Чому тремтиш ти, мій сину, щомить? – Король вільшаний он там стоїть! – Він у короні, хвостатий пан! – То, сину, вранішній туман! “Любе дитя, до мене мерщій! Будемо […]...
- ЛІНА КОСТЕНКО – Пейзажна лірика – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ Ліна Костенко народилася 1930 року на Київщині. Видатна українська поетеса майстерно малює найніжніші акварелі. Акварелі – це картини, малюнки, виконані фарбами. Поетеса ж словом, як художник фарбами, створює вірші, що належать до пейзажної лірики. Прочитай їх – і ти відчуєш красу та смуток осінніх акварелей. ЗДИВОВАНІ КВІТИ Сю ніч зорі чомусь колючі, Як налякані їжачки. […]...
- ТАРАС ШЕВЧЕНКО – Пейзажна лірика – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ Вірші, присвячені опису природи, належать до пейзажної лірики. Вони завжди хвилюють, зачаровують своєю мелодійністю, красою змальованих картин. Що робить поезію такою чарівною? Тобі вже відомі “таємниці”, які допомагають поетові описати картини природи, передати свої думки, настрій, почуття. Це художні засоби, серед яких с л о в а – о з н а к и (золоте […]...
- Про Бондарівну – НАРОДНИЙ ЕПОС – НАРОДНІ ДУМИ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ А в городі славнославцю Сидить дівок купка, Межи ними Бондарівна, Як сиза голубка. Як над’їхав пан Каньовський Та й, паночку взявши, Обійняв він Бондарівну Та й поцілувавши. “Не можеш ти, пан Каньовський, Мене цілувати, Тільки можеш, пан Каньовський, Мене роззувати.” Як почули добрі люди, Та й сказали тихо: “Тікай, тікай, Бондарівно, Буде тобі лихо!” Ой […]...
- Короткий переказ – Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – РОДИННО-ПОБУТОВІ ПІСНІ “Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз, (2) Прийди, прийди, мій миленький, до мене ще хоть раз”. “Я до тебе більш не прийду, нехай хтось інший іде, (2) Єсть у мене друга дівчина, вона на мене жде”. “Ой коли б я крила мала ще й солов’я очі, (2) Я б до тебе прилетіла серед […]...
- ІВАН ФРАНКО – Пейзажна лірика – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ Іван Якович Франко (1856-1916) – поет, прозаїк, драматург, критик, перекладач. Він був енциклопедично освіченою і надзвичайно працьовитою людиною. Народився Іван Франко в селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту в сім’ї коваля. Ріс розумною, товариською дитиною. У школі навчався легко, був здібним до науки. Ще змалечку записував народні пісні. Любив твори Шевченка, багато їх знав напам’ять. Іван Франко […]...
- ЗАЖУРИЛАСЬ УКРАЇНА, БО НІЧИМ ПРОЖИТИ – НАРОДНИЙ ЕПОС – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Зажурилась Україна, Бо нічим прожити: Витоптала орда кіньми Маленькії діти, Котрі молодії – у полон забрато; Як заняли, то й погнали До пана, до хана. Годі тобі, пане-брате, Гринджоли малювати, Бери шаблю гостру, довгу. Та йди воювати! Ой ти станеш на воротях, А в закаулку Дамо тому стиха лиха Та вражому турку! Ой ти станеш […]...
- Балади – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – 6-9 класи Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси, Чия то дівчина розпустила коси? Коси розпустила, гулять не ходила, Молодого хлопця навік полюбила. Проводжала мати сина у солдати, Молоду невістку – в поле жито жати. Жала вона, жала, жала – не дожала І до сходу сонця тополею стала… Прийшов син до хати: – Здрастуй, рідна […]...
- ЛІСОВИЙ ЦАР – ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ГЕТЕ (1749 – 1832) – ПРОСВІТНИЦТВО – Хрестоматія Хто їде в негоду тим лісом густим? То батько, спізнившись, і хлопець із ним. Обнявши малого, в руках він держить, Його пригортає, його він пестить. – Чом личко сховав ти, мій синку малий? – Ой тату! Чи бачиш? – Он цар лісовий: У довгій кереї, в короні… дивись! – То, синку, тумани навкруг простяглись. “Мій […]...
- Віють вітри, віють буйні – МАРУСЯ ЧУРАЙ Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться, Ой як болить моє серце, А сльзи не ллються. Трачу літа в лютім горі І кінця не бачу. Тільки тоді і полегша, Як нишком поплачу. Не поправлять сльози щастя, Серцю легше буде, Хто щасливим був часочок, По смерті не забуде… Єсть же люди, що і моїй Завидують долі, […]...
- ПОЕЗІЯ ЕЛЛІНІСТИЧНОЇ ДОБИ (ОЛЕКСАНДРІЙСЬКА ЛІРИКА) – АНТИЧНА ЛІРИКА – Олександрійська поезія як явище елліністичної культури – Тематичне й жанрове новаторство поетів-олександрійців Олександрійська поезія як явище елліністичної культури Класичний період давньогрецької літератури закінчується разом із кризою, занепадом рабовласницького полісу, тобто в ІУ ст. до н. е. Далі починається післякласичний період, який інакше називають елліністичним або еллінізмом (від слова “еллін” – грек). Ознакою того часу […]...
- ВОДІННЯ КОЗИ – НАРОДНА ДРАМА – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Збираються хлопці в одній хаті, роблять козу – одягають на хлопця кожуха вовною наверх – і ходять з хати в хату на своєму кутку села. Один біжить уперед: – Дядьку, пустіть козу в хату! – Холоду напустите! Та й хата маленька! – Та й наша коза маленька – в щілину влізе. Тоді вже всі гуртом […]...
- БОГДАН ЛЕПКИЙ – Пейзажна лірика – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ БОГДАН ЛЕПКИЙ Богдан Лепкий (1872-1941) – поет, прозаїк, перекладач, літературознавець і видавець. Народився в освіченій родині. Перші знання майбутній письменник одержав у батьківському домі, знав напам’ять багато віршів Тараса Шевченка. Батько розповідав йому про письменників, художників, а від діда дізнався про давні часи, історичні події в Україні. Із шести років малий Богдан жив у Бережанах, […]...
- ДАВНЬОГРЕЦЬКА КЛАСИЧНА ЛІРИКА – АНТИЧНА ЛІРИКА – Соціально-історична й міфологічна основи давньогрецької лірики – Класифікація і періодизація давньогрецької лірики, особливості видів – Поетико-естетичний зміст і художня своєрідність лірики Давньої Греції Соціально-історична й міфологічна основи давньогрецької лірики У VII – VI ст. до н. е. у Давній Греції розпочинається період становлення рабовласницького суспільства, період формування полісів. Значно змінилася їхня соціальна картина: окрім […]...
- ПРОСО – НАРОДНА ДРАМА – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ А Ставши в два ряди, лицем одна до одної, Дівчата по черзі співають, кланяючись: 1-й ряд: Ой ми в поле виїдем, виїдем, Ой ми з Ладом виїдем, виїдем. 2-й ряд: А ми нивку виорем, виорем, Ой ми з Ладом виорем, виорем[1]. 1-й ряд: А ми проса насієм, насієм. 2-й ряд: А ми коні пустимо, пустимо. […]...
- ЛЕСЯ УКРАЇНКА – Пейзажна лірика – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ Леся Українка (1871-1913) – видатна українська поетеса. Леся з п’яти років почала грати на фортепіано і складати маленькі музичні п’єси, рано написала свій перший вірш. Освіту дівчинка одержала вдома. Її єдиним і досить суворим учителем була мати, Ольга Петрівна (Олена Пчілка). У будинку Косачів (ти вже знаєш, що справжнє ім’я поетеси – Лариса Петрівна Косач) […]...
- САПФО – ТІРТЕЙ. САПФО – ДАВНЬОГРЕЦЬКА ЛІРИКА – АНТИЧНІСТЬ – Хрестоматія *** Барвношатна владарка, Афродіто, Дочко Зевса, підступів тайних повна, Я молю тебе, не смути мені ти Серце, богине, Але знов прилинь, як колись бувало. – Здалеку мої ти благання чула, Батьківський чертог кидала й до мене На колісниці Золотій летіла ти. Міцнокрила Горобина зграя, її несучи, Над землею темною, наче вихор, Мчала в ефірі. Так […]...
- МОМОТАРО, АБО ХЛОПЧИК-ПЕРСИК – ЯПОНСЬКА НАРОДНА КАЗКА – НАРОДНА КАЗКА – КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ Давно колись жили собі дід і баба. От одного дня дід і каже: – Чуєш, стара? Я б так хотів, щоб у нас були діти! – Авжеж, старий, це була б невимовна радість! – відповідає баба. Зітхнули вони й узялися до роботи: дід пішов збирати хмиз у гори, а баба – прати білизну в річці. […]...
- Пісні-ігри – Народна драма – Усна народна творчість – ПРАДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Народною драмою називають твір, сюжет якого розгортається завдяки поєднанню мовних, сценічних та музичних засобів. Жанри народної драми: пісня-гра, вистава-ігри-ще, весілля. Пісні-ігри Пісні-ігри виникли у первісному суспільстві і були складовою частиною різних обрядових циклів – різдвяного, шлюбного, сільськогосподарського. Але існував і мішаний тип пісень-ігор – веснянки, які органічно поєднували елементи шлюбного та сільськогосподарського стилів (наприклад, оранку, […]...
- ШКОЛА ЧИСТОГО МИСТЕЦТВА В РОСІЙСЬКІЙ ПОЕЗІЇ. ЛІРИКА Ф. І. ТЮТЧЕВА Й А. А. ФЕТА (ОГЛЯД). ХУДОЖНЯ ДОВЕРШЕНІСТЬ ТВОРІВ – СИСТЕМА УРОКІВ ЗА ТЕМОЮ ЛІРИКА ХІХ СТОЛІТТЯ Мета: охарактеризувати з учнями особливості розвитку російської поезії середини ХІХ ст.; дати стислі відомості про “парнаську школу”, принципи “чистого мистецтва” та їх втілення у творчості Ф. І. Тютчева та А. А. Фета; коротко ознайомити із життєвим і творчим шляхом Ф. І. Тютчева та А. А. Фета; розвивати навички художнього аналізу та інтерпретації поетичного тексту, дослідницької […]...
- Пісенна лірика – ДАВНЬОГРЕЦЬКА ЛІРИКА – ДАВНЬОГРЕЦЬКА КУЛЬТУРА ТА ЛІТЕРАТУРА – АНТИЧНІСТЬ – Хрестоматія Водночас із декламаційною у Давній Греції розвивалася пісенна поезія. Вона зберігала зв’язок із музикою й отримала назву меліка (від грецького слова мелос – пісня)1. Виникла елічна поезія на острові Лісбос, що розташований неподалік від західного узбережжя Малої Азії. Впродовж VII – VI століть до нашої ери Лесбос був музичним і літературним осередком Давньої Греції. Меліка […]...
- ВІЮТЬ ВІТРИ, ВІЮТЬ БУЙНІ – ПІСНІ МАРУСІ ЧУРАЙ – УКРАЇНСЬКІ ІСТОРИЧНІ ПІСНІ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – Підручник – Українська література 8 клас – О. М. Авраменко – Грамота 2016 рік Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться; Ой як болить моє серце, А сльози не ллються. Трачу літа в лютім горі І кінця не бачу, Тільки мені легше стане, Як трошки поплачу! Не поможуть сльози щастю, Серцю легше буде, Хто щаслив був хоч з часочок, – Повік не забуде. Єсть же люди, що і моїй […]...