ПРОСО – НАРОДНА ДРАМА – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
А
Ставши в два ряди, лицем одна до одної,
Дівчата по черзі співають, кланяючись:
1-й ряд: Ой ми в поле виїдем, виїдем,
Ой ми з Ладом виїдем, виїдем.
2-й ряд: А ми нивку виорем, виорем,
Ой ми з Ладом виорем, виорем[1].
1-й ряд: А ми проса насієм, насієм.
2-й ряд: А ми коні пустимо, пустимо.
1-й ряд: А ми коні займемо, займемо.
2-й ряд: А ми коні викупим, викупим.
1-й ряд: Ми на купчу не глянем, не глянем.
2-й ряд: Ми сто рублів кладемо, кладемо.
1-й ряд: На сто рублів не глянем, не глянем.
2-й ряд: Ми бабусю додамо, додамо.
1-й ряд: Ми бабусі не хочем, не хочем.
2-й ряд: Ми дівочку додамо, додамо.
1-й ряд: За дівочку ні слова, ні слова.
2-й ряд: Бувай, дівка, здорова, здорова!
При цьому одна дівчина переходить в перший ряд,
В якому говорять:
Їдьте, поїдьте до нас!
А ті відповідають теж говором:
Нема короля дома,
Поїхав по дрова,
Пиво варити,
Сина женити,
Дочку давати,
Нас на весілля звати!
Б
– А ми просо сіяли, сіяли,
Ой Див, Ладо, сіяли, сіяли.
– А ми просо витопчем, витопчем,
Ой Див, Ладо, витопчем, витопчем 1.
– Та як же ви витопчете, витопчете?
– А ми коні випустим випустим
– А ми коні злапаєм, злапаєм
– Та чим же вам лапати, лапати?
– Ой шовковим неводом, неводом.
– А ми коні викупим, викупим.
– А за що вам викупляти, викупляти?
– А ми дамо сто срібних, сто срібних.
– Не возьмемо й тисячі, тисячі.
– А ми дамо дівчину, дівчину.
– А дівчину возьмемо, возьмемо,
– Ой Див, Ладо, возьмемо, возьмемо.
В
– Ой ми поле виорем, виорем.
Долею-ладом виорем, виорем.
– А ми проса насієм, насієм.
– А ми кіньми випасем, випасем.
– А ми коні займемо, займемо.
– А ми коні викупим, викупим.
– А ми плати не схочем, не схочем.
– А ми дамо тисячу, тисячу.
– А ми тисячі не приймем, не приймем.
– А ми дамо хлопчика, хлопчика.
– А ми хлопчика не приймем, не приймем.
– А ми дамо бабочку, бабочку.
– А ми бабочки не приймем, не приймем.
– А ми дамо дівочку, дівочку.
– Ой ми дівочку приймемо, приймемо,
Ми її в наряди знарядимо, знарядимо,
У колясочку посадимо, посадимо,
Долею-ладом посадимо, посадимо!
[1] “Ой ми з Ладом” з останніми словами рядка співається на протязі всієї гри.
Related posts:
- А МИ ПРОСО СІЯЛИ – ПІСНІ-ІГРИ – Українська література – Література для дітей Дівчата й хлопці розділяються на дві групи порівну. Перша група співає, друга відповідає. 1. А ми просо сіяли, сіяли, Ой дід ладо, сіяли, сіяли. 2. А ми просо витопчем, витопчем, Ой дід ладо, витопчем, витопчем. 1. А чим же вам витоптать, витоптать? Ой дід ладо, витоптать, витоптать? 2. А ми коней випустим, випустим, Ой дід […]...
- ВЕСІЛЬНІ ПІСНІ – НАРОДНА ДРАМА – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Весілля (варіант 1) 1. А брат сестрицю та розплітає Цвіт рожа (троянда) розцвітає Не йди, сестро, молода заміж, Цвіт рожу споминає… 2. Ой до вінця, Марусечко, до вінця, Не забудь, молодая, гребінця. Ой упав гребінець під стілець, Да подай Марусеньці гребінець, І підем з тобою під вінець. 3. Благослови, боже, і отець, і мати, Своєму […]...
- ВОДІННЯ КОЗИ – НАРОДНА ДРАМА – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Збираються хлопці в одній хаті, роблять козу – одягають на хлопця кожуха вовною наверх – і ходять з хати в хату на своєму кутку села. Один біжить уперед: – Дядьку, пустіть козу в хату! – Холоду напустите! Та й хата маленька! – Та й наша коза маленька – в щілину влізе. Тоді вже всі гуртом […]...
- Пісні-ігри – Народна драма – Усна народна творчість – ПРАДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Народною драмою називають твір, сюжет якого розгортається завдяки поєднанню мовних, сценічних та музичних засобів. Жанри народної драми: пісня-гра, вистава-ігри-ще, весілля. Пісні-ігри Пісні-ігри виникли у первісному суспільстві і були складовою частиною різних обрядових циклів – різдвяного, шлюбного, сільськогосподарського. Але існував і мішаний тип пісень-ігор – веснянки, які органічно поєднували елементи шлюбного та сільськогосподарського стилів (наприклад, оранку, […]...
- Весілля – Народна драма – Усна народна творчість – ПРАДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Весілля – одна з найвеличніших форм народної драми, в якій відбилися мораль і світогляд, родинні та суспільні стосунки українського народу на кожному етапі його розвитку, його поетичні уявлення та артистичні здібності. Весілля справляли восени, після закінчення польових робіт, але традиційно тільки до середини жовтня – до православного свята Покрови Пресвятої Богородиці (14 жовтня). У народі […]...
- Вистава-ігрище – Народна драма – Усна народна творчість – ПРАДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА З обрядових пісень-ігор різдвяного циклу з часом у самостійний жанр – вистави-ігрища – виділилися окремі складові частини. Це сталося через ускладнення сценічної дії, збільшення тексту і кількості персонажів гри. До сьогодні у різних варіантах дійшли дві вистави – “Коза” і “Меланка”. “Коза” – це святкова вистава-ігрище, у якій великого значення набуває власне сценічний елемент. У […]...
- Значення обряду весілля – Народна драма – Усна народна творчість – ПРАДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Весілля є відображенням світогляду, моралі та етичних уявлень народу про суспільні та родинні стосунки на певному етапі розвитку суспільства, культури. Найперші відомості про давні форми шлюбу у східних слов’ян були зафіксовані ще у літописах. Але найдавніші записи про українське весілля зробив французький інженер Г.-Л. де Боплан у XVII столітті. Описом весільних обрядів займалися також І. […]...
- Тема 3. Народна драма – І. Усна народна творчість < Тема 3. Народна драма Початки народної драми, яка є джерелом професійної драматургії, – у дохристиянській давнині. Це невеличкі сценки віршованої форми, які супроводжували або відбивали певний обряд, трудовий процес або становили собою гру дітей, юнацтва і мали розважальний характер. “Просо” – драматичний діалог між двома групами людей молодицями й дівчатами (з одного боку) і […]...
- Українські народні балади: героїка складних людських доль – Усна народна творчість – Фольклор – доісторія літератури: усна народна творчість Пригадайте! Пригадайте, що вам відомо про жанр балади з уроків зарубіжної літератури. Назвіть її особливості. Термін “балада” походить від грецького bаllо, що означає “рухатися”, а в латинській мові слово із цим коренем мало значення “танцювати”. На півдні Франції, у Провансі, де зародилася балада, так називали пісні, які супроводжували народне танцювально-драматичне дійство. Поступово вона втратила свою […]...
- Пісні про сімейне життя й родинні стосунки – Родинно-побутові пісні – перлини задушевності – Усна народна творчість – Фольклор – доісторія літератури: усна народна творчість Такі пісні про кохання, ліричні твори, присвячені сімейному життю, рідко оспівували подружнє щастя. Його здебільшого затьмарювали певні стосунки між членами родини, які стали серйозною, а часто й нездоланною перешкодою на шляху до щастя. Причинами були, як правило, або конфлікти між чоловіком і дружиною, або складнощі у стосунках одного з подружжя з іншими членами родини. Це […]...
- Удовині й сирітські пісні – Родинно-побутові пісні – перлини задушевності – Усна народна творчість – Фольклор – доісторія літератури: усна народна творчість Особливим зворушенням пройняті родинно-побутові пісні, що змальовують долю вдів і сиріт. Український народ виявляв співчуття до них, підтримував знедолених. У ліричних піснях цієї групи автори використовували всі можливі засоби, щоб вплинути на почуття слухачів і розчулити їх. Такі твори, як правило, залишають поза увагою обставини, за яких жінка овдовіла чи діти осиротіли. На перший план […]...
- ЗАЖУРИЛАСЬ УКРАЇНА, БО НІЧИМ ПРОЖИТИ – НАРОДНИЙ ЕПОС – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Зажурилась Україна, Бо нічим прожити: Витоптала орда кіньми Маленькії діти, Котрі молодії – у полон забрато; Як заняли, то й погнали До пана, до хана. Годі тобі, пане-брате, Гринджоли малювати, Бери шаблю гостру, довгу. Та йди воювати! Ой ти станеш на воротях, А в закаулку Дамо тому стиха лиха Та вражому турку! Ой ти станеш […]...
- “КРИВИЙ ТАНЕЦЬ” – ПІСНІ ВЕСНЯНОГО ЦИКЛУ ВЕСНЯНКИ – КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ – ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ Один із найдавніших хороводів – “Кривий танець” – дійшов до наших днів. Ним майже завжди розпочиналися весняні ігри. Учасницями хороводу були дівчата, які, узявшись за руки, бігали між трьома кілками, застромленими в землю, або між трьома посадженими на землі дітьми. Дівчача вервечка могла також рухатися довільно за своєю провідницею. Зміст пісні та її мелодія були […]...
- УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ. ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 33. Усна народна творчість. 34. Історичні пісні. “Ой Морозе, Морозенку”. 35. “Чи не той то Хміль…” – історична пісня про Б. Хмельницького. 36. Народні думи і балади. 37. “Дума про Марусю Богуславку”. 38. Ліро-епічна соціально-побутова балада “Бондарівна”. 39. Маруся Чурай. Пісні “Віють вітри”, “Засвіт встали козаченьки”. 40. “Слово про похід Ігорів”. 41. “Повість минулих літ”. […]...
- ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДО РОЗДІЛУ “УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ” – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ У завданнях 1-10 виберіть одну правильну відповідь. 1. Оберіть рядок, у якому названі лише історичні пісні: А “Чи не той то хміль”, “Віють вітри, віють буйні…”, “Ой, у лузі червона калина похилилася” Б “Нова радість стала”, “Маруся Богуславка”, “Зажурилась Україна, бо нічим прожити…” В “За Сибіром сонце сходить”, “Максим козак Залізняк”, “Ой Морозе, Морозенку” Г […]...
- ГЕЙ, НЕ ДИВУЙТЕ, ДОБРІЇ ЛЮДИ – НАРОДНИЙ ЕПОС – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ (Пісня про Максима Кривоноса та Богдана Хмельницького) Гей, не дивуйте, добрії люди, Що на Вкраїні повстало. Там за Дашевим, під Сорокою, Множество ляхів пропало. А Перебийніс водить чимало – Сімсот козаків з собою, Рубає мечем голову з плечей, А решту топить водою: “Ой пийте, ляхи, води калюжі, Води болотянії. А що пивали на тій Вкраїні […]...
- Короткий переказ – Зажурилась Україна – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – УКРАЇНСЬКІ ІСТОРИЧНІ ПІСНІ Зажурилась Україна, Бо нічим прожити. Витоптала орда кіньми Маленькії діти. Котрі молодії – У полон забрано; Як зайняли, то й погнали До пана, до хана. Годі тобі, пане-брате. Гринджоли1 малювати, Бери шаблю гостру, довгу Та йди воювати! Ой ти станеш на воротях, А я в закаулку, Дамо тому стиха лиха Та вражому турку! Ой ти […]...
- ЗНО – Соціально-побутові пісні – Народна лірика – Усна народна творчість 1.2. Соціально-побутові пісні У соціально-побутовій ліриці відобразилися думки, почуття, настрої народу, викликані явищами, подіями чи обставинами суспільного життя, класовими суперечностями, боротьбою проти іноземних загарбників та феодально-капіталістичного гноблення. Узяті в сукупності, ці пісні дають широку, правдиву картину історичного буття народу. У них особливо виразно виявляються його волелюбність, ненависть до насильства й експлуатації, мрії про справедливий суспільний […]...
- ЗАЖУРИЛАСЬ УКРАЇНА – Українські історичні пісні – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Зажурилась Україна, бо нічим прожити, Витоптала орда кіньми маленькії діти; Котрі молодії – у полон забрато; Як заняли, то й погнали до пана до хана. Годі тобі, пане-брате, гринджоли1 малювати, Бери шаблю гостру, довгу та йди воювати! Ой ти станеш на воротях, а я в закоулку2, Дамо тому стиха лиха та вражому турку! Ой ти […]...
- ТЕСТ 1. Усна народна творчість Завдання з вибором однієї правильної відповіді 1. Позначте рядок, в якому правильно визначено жанр пісні: А тип мистецького, фольклорного, літературного твору, природа якого обумовлюється відповідним змістом і побудовою Б твір, ідейно-тематичне наповнення якого направлене на возвеличення патріотичного духу В ліричний, поетично і музично оформлений твір, де описані почуття і помисли, настрої і прагнення цілого соціального […]...
- НАРОДНА ДРАМА – ОБРЯДОВА ТВОРЧІСТЬ МОДУЛЬ 2 2.3.1-2.3.2. Поняття про народну драму. Види народної драми. Народна драма – це сукупність різних за формою і способом виконання уснопоетичних творів, які складалися для театралізованої гри. Характерні ознаки народної драми: синкретичність (поєднання слова, співу, танцю), імпровізація, комізм і пародія. Казки, хороводні пісні, календарно-обрядова поезія, весільні обряди виконувались у драматизованому вигляді, вертеп, народні сценки […]...
- ЧИ НЕ ТОЙ ТО ХМІЛЬ – НАРОДНИЙ ЕПОС – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ (Пісня про Богдана Хмельницького) Чи не той то хміль, що коло тичин в’ється? Гей, той то Хмельницький, що з ляхами б’ється. Гей, поїхав Хмельницький ік Жовтому Броду, Гей, не один лях лежить головою в воду. Не пий, Хмельницький, дуже той Жовтої Води: Іде ляхів сорок тисяч хорошої вроди. “А я ляхів не боюся і гадки […]...
- ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ТА БАРАБАШ – НАРОДНИЙ ЕПОС – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Як із день-години Зчиналися великі войни на Україні, Оттогді ж то не могли обібрати, За віру християнську одностайно стати; Тільки обібрався Барабаш да Хмельницький, Да Клиша білоцерківський. Оттогді вони од своїх рук листи писали, До короля Радислава посилали. Тогді ж то король Радислав листи читає, Назад одсилає, У городі Черкаськім Барабаша гетьманом настановляє: “Будь ти, […]...
- Образ Івана Сірка в моєму уявленні – ІІІ варіант – Народні казки – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Іван Сірко був кошовим отаманом. Він все своє життя присвятив боротьбі за волю неньки України і її народу. Сірко побив турків і татар у 55 битвах і так знесилив кримських татар, що вони вже потім не мали сили нападати на Україну. ” Для ворогів він страшний і сердитий, а, напроти, для християн був дуже добрий […]...
- Про Бондарівну – НАРОДНИЙ ЕПОС – НАРОДНІ ДУМИ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ А в городі славнославцю Сидить дівок купка, Межи ними Бондарівна, Як сиза голубка. Як над’їхав пан Каньовський Та й, паночку взявши, Обійняв він Бондарівну Та й поцілувавши. “Не можеш ти, пан Каньовський, Мене цілувати, Тільки можеш, пан Каньовський, Мене роззувати.” Як почули добрі люди, Та й сказали тихо: “Тікай, тікай, Бондарівно, Буде тобі лихо!” Ой […]...
- Ой під вишнею, під черешнею – РОДИННО-ПОБУТОВІ ПІСНІ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Жартівлива пісня Ой під вишнею, Під черешнею Стояв старий з молодою, Як із ягодою. І просилася, І молилася: – Пусти мене, старий діду, На вулицю погулять! – Ой і сам не піду, І тебе не пущу, Бо ти мене, старенького, Покинути хочеш. Куплю тобі хатку, Іще сіножатку, І ставок, і млинок, І вишневенький садок! – […]...
- Маруся Богуславка – НАРОДНИЙ ЕПОС – НАРОДНІ ДУМИ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Українська народна пісня Гей, що на Чорному морі, Та на тому білому камені, Там стояла темниця камяная. Гей, там стояла темниця кам’яная, А в тій темниці пробувало Сімсот бідних козаків, А в неволі пробували Та божого світу І сонця праведного не забачали. Гей, то дівка-бранкам Маруся, попівна Богуславка, А все добре дбає, До кам’яної темниці […]...
- Усна народна творчість Важливим явищем культурного життя Київської Русі стала поява літератури: історичної, філософсько-публіцистичної, юридичної, художньої та церковної. Виникнення і розвиток давньоруської літератури тісно пов’язані з соціально-економічними, політичними та культурними успіхами Русі, поширенням писемності в усіх сферах суспільного життя. Ще до виникнення писемності у східних слов’ян існувала багата усна народна творчість: обрядові пісні, перекази, замовляння, заклинання, епічні та […]...
- ДУМА ПРО МАРУСЮ БОГУСЛАВКУ – НАРОДНИЙ ЕПОС – НАРОДНІ ДУМИ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Що на Чорному морі, На камені біленькому, Там стояла темниця кам’яная. Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків, Бідних невольників. То вони тридцять літ у неволі пробувають, Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають. То до їх дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка, Приходжає, Словами промовляє: “Гей, козаки, Ви, біднії невольники! Угадайте, що в нашій […]...
- Сонце низенько, вечір близенько – РОДИННО-ПОБУТОВІ ПІСНІ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Сонце низенько, Вечір близенько, Спішу до тебе, Моє серденько. Ти ж обіцяла Мене любити. Ні з ким не знатись, Для мене жити. Серденько моє. Як ми обоє Кохались вірно, Чесно, примірно. Ой як я прийду, Тебе не застану, Зломлю рученьки – Жить перестану. “Ой прийди, прийди. Не вчиню кривди. Як буде кривда, Я буду винна. […]...
- Буря на чорному морі – НАРОДНИЙ ЕПОС – НАРОДНІ ДУМИ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Ой на Чорному морі, На білому камені, Ой то там сидить ясен сокіл-білозорець: Низенько голову склонив, Та жалібно квилить-проквиляє; Та на святеє небо, На Чорноє море Іспильно поглядає, Що на святому небі, На Чорнім морі негаразд починає: На святому небі усі звізди потьмарило, Половина місяця у тьму уступило; На Чорному морі негаразд починає: Ізо дна […]...
- ЗНО – Тест № 1 – Усна народна творчість 1. Укажіть вид народних пісень, що не є календарно-обрядовими. А Козацькі; Б жниварські; В купальські; Г русальні. 2. Укажіть вид народних пісень, що не є соціально-побутовими. А Козацькі; В рекрутські; В обжинкові; Г наймитські. 3. Перед походом син просить свою матусеньку: А не згадувати про нього лихим словом; Б молитися Богу; В прийняти Марусеньку як […]...
- Казки – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Казка – це епічний фольклорний твір чарівного, пригодницького або побутового характеру, який розповідає про вигадані події. Орієнтація на вимисел є однією з найважливіших жанрових ознак казки. Сюжет казкового твору завжди утверджує перемогу добра над злом. Нерідко казка завершується традиційною формулою: “Ось вам казка, а мені бубликів в’язка”, “І стали вони жить-поживать, добра наживать” та ін. […]...
- Що таке усна народна творчість? Усна народна творчість – це художні твори, створені народом. Люди, що створюють подібні твори, захоплені усним, колективним, непрофесійним творчістю, яка базується на вікових традиціях. Усна народна творчість ми можемо спостерігати в казках, героїчному епосі, відомих прислів’ях і приказках, загадках, піснях і т. д. Казка складається з переказу сказання, билини або простий історії, вона легка для […]...
- Загальна характеристика – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Усна народна творчість – словесна частина складних явищ народної культури, які нерідко поєднують у цілісному комплексі різні види й форми творчої діяльності (слово, музику, хореографію тощо). На означення таких явищ європейська наукова традиція пропонує термін фольклор, що в перекладі з англійської означає “народні знання, народна мудрість”. Науку про усну народну творчість називають фольклористикою. Фольклорні твори […]...
- Весільні пісні – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Весільні, пісні супроводжували різні етапи весільного обряду. Означення “народна драма”, яке іноді прикладається до весілля, умовне і з наукового погляду не зовсім виправдане. Весільний обряд, на відміну від фікційного характеру драми – мистецького явища, орієнтується на звершення цілком конкретної, соціально значимої дії. У своїй основній функції весільний обряд покликаний забезпечити виживання, стабільність та продуктивну життєдіяльність […]...
- Народний епос – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Кожен народ із давніх-давен прагнув до поетичного осмислення власної історії – минулого і сучасного, намагався зазирнути у майбутнє.. Це осмислення і відтворила усна народна творчість, що зберегла для нащадків дух і події далеких епох. Її краса і художня довершеність захоплюють і дивують, викликають повагу і гордість за український народ, його славетну історію. Знайомлячись із творами […]...
- Народні балади – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Народна балада – це ліро-епічний твір з драматичним напруженим сюжетом, у якому розповідається про події з особистого, родинного та громадського життя. Нерідко в баладі наявні елементи фантастики та героїка. У баладному творі дійсність постає переважно крізь призму драматичних і трагічних подій з особистого життя персонажів. Сюжет балади несе в собі повчальну, моралізаторську настанову. Нерідко вона […]...
- Балади – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – 6-9 класи Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси, Чия то дівчина розпустила коси? Коси розпустила, гулять не ходила, Молодого хлопця навік полюбила. Проводжала мати сина у солдати, Молоду невістку – в поле жито жати. Жала вона, жала, жала – не дожала І до сходу сонця тополею стала… Прийшов син до хати: – Здрастуй, рідна […]...
- ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ 1. Фольклор – це: A) сучасна форма збереження знань; Б) течія літератури; B) художній напрям; Г) колективна усна творчість; Д) авторська поетична творчість. 2. Твір “Ой мала вдома сина сокола” за жанром: A)балада; Б) дума; B)драма; Г) пісня; Д) щедрівка. 3. Підгрунтям для створення поетичних форм обрядового фольклору стала: A) християнська релігія; Б) язичницька релігія; […]...