Українські народні балади: героїка складних людських доль – Усна народна творчість – Фольклор – доісторія літератури: усна народна творчість
Пригадайте!
Пригадайте, що вам відомо про жанр балади з уроків зарубіжної літератури. Назвіть її особливості.
Термін “балада” походить від грецького bаllо, що означає “рухатися”, а в латинській мові слово із цим коренем мало значення “танцювати”. На півдні Франції, у Провансі, де зародилася балада, так називали пісні, які супроводжували народне танцювально-драматичне дійство. Поступово вона втратила свою функцію супроводжувати танець та елементи музичності, а на перший план вийшли епічність і драматизм у поєднанні з ліризмом.
Балада – це ліро-епічний твір історичного або соціально – побутового змісту із драматичним сюжетом, що, як правило, закінчується перевтіленням героїв.
Як бачимо, за тематикою балади подібні до суспільно-побутових і родинно-побутових пісень. Але відмінність між ними полягає в тому, що балади мають більшою або меншою мірою виражений сюжет.
Майже неможливо знайти теми, яка не була б відображена в баладах. У них змальовано різні стосунки між людьми (коханими, членами родини, ворогами); її персонажами є як герої, що віддають життя заради батьківщини, так і негідники (розбійники, вбивці тощо). Більше того – балада може зображувати зв’язок людини з потойбічним світом (духами, мерцями, демонами), фантастичні явища й незвичайні перетворення. Головну мету творення балад точно сформулював фольклорист Олександр Дей: “Відтворюючи несподівано гострі конфлікти та психологічні стани в хвилини найвищого напруження людських пристрастей і переживань у переважно трагічних ситуаціях, балади викликають глибокі зворушення…”
Основні ознаки балади як фольклорного жанру:
1. Невеликий обсяг твору.
2. Наявність елементів сюжету, але через невеликий обсяг балада відображає тільки найважливіші моменти. Унаслідок цього риси характеру героїв виписані узагальнено. Головні персонажі в баладах про кохання та родинні стосунки – звичайні люди. Вони постають переважно пасивними учасниками подій, не впливають на ситуацію й діють як жертви обставин. Пов’язана така поведінка з усвідомленням героями всемогутності долі та неможливістю їй протистояти. У баладах героїчного змісту дійові особи – сильні особистості, що кидають виклик долі, борються за правду.
3. Епізоди пов’язані з особистим або сімейним життям, але в баладі можуть бути зображені незвичайні події, фантастичні елементи, метаморфози (перетворення): дівчина перетворюється в тополю, русалки забирають до себе у воду дівчину та ін.
4. Драматизм розвитку сюжету, напруженість розповіді, трагізм зображених подій і трагічна розв’язка, які виникають унаслідок поєднання невідповідних елементів (герої – звичайні люди, але вони потрапляють у незвичайні обставини). Трагізм становища і переживань спричинює як зовнішній конфлікт, так і внутрішні суперечності, що виникають у свідомості, душах героїв.
5. Використання діалогу, застосування різноманітних форм повтору, що підсилює драматизм ситуації, недомовленість, яка надає баладам загадковості.
6. Створює сильний психологічний ефект, викликає емоційне потрясіння й глибоке душевне переживання.
Балади “Ой летіла стріла…” та “Ой на горі вогонь горить…” відтворюють найдраматичніші моменти визвольної боротьби українського народу, коли українці клали своє життя за визволення рідної землі від ворогів. Якщо в історичних піснях зображено відомих національних героїв, то в баладах на перший план виходить змалювання трагічної загибелі простих козаків та горя членів їхніх родин. У цих творах немає нічого містичного чи надприродного, а їхній драматизм випливає з реальної ситуації. В обох баладах не зображено подій, які призвели до загибелі героїв, читач ознайомлюється лише з кульмінаційним моментом, пов’язаним з тим, що рідні дізнаються або мають дізнатися про загибель члена родини.
Тема обох балад – смерть козака й трагічні переживання його рідних і близьких.
Ідея – засудження воєн, що призводять до людських трагедій.
Кількаразове повторення емоційних слів “плакати”, “сльози” передають ставлення народу до трагічної ситуації. У баладі все спрямоване на те, щоб, з одного боку, викликати в читачів співчуття, а з іншого, це безпосередня оцінка подій самим народом.
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Який твір називають баладою? На які тематичні групи поділяють твори цього жанру?
2. Поясніть, які спільні риси балад і родинно-побутових пісень. Чим вони відрізняються?
3. Назвіть особливості народних балад.
4. Зробіть ідейно-художній аналіз балад “Ой летіла стріла…” та “Ой на горі вогонь горить…”. У робочий зошит випишіть художні засоби й усно поясніть, яку роль вони відіграють для розкриття ідейного змісту цих творів.
1. У робочому зошиті накресліть таблицю й запишіть, чим балади відрізняються від народних дум, легенд і казок.
2. Вивчіть напам’ять одну родинно-побутову пісню або баладу, що найбільше подобається вашим рідним (на вибір).
3. Підготуйте сценарій музичної радіопрограми, присвяченої українським народним пісням і баладам.
ВИ – ТВОРЧА ОСОБИСТІСТЬ
1. Запишіть від членів родини або знайомих (виберіть зі збірника фольклорних творів) одну родинно-побутову пісню й одну народну баладу. Доберіть до них ілюстрації з творів українських художників або фотографів. Проаналізуйте їхній зміст і підготуйте повідомлення на урок української літератури.
2. Підготуйте плейкаст до дня народження одного з ваших друзів, використовуючи твори з українського фольклору.
Література в колі мистецтв
Проілюструйте один з вивчених народнопоетичних творів. Представте вашу роботу на уроці української літератури.
2. Прослухайте на каналі YouTube пісню “Ой, із-за гір, з-за гір…” із альбому “Українські народні козацькі пісні та думи” або баладу “Ой на горі вогонь горить…” у виконанні українських рок – гуртів та / або в традиційному народному виконанні (наприклад, з альбому “Українська козацька історична пісня”). Напишіть відгук на прослуханий твір.
Подискутуйте з однокласниками
Як ви вважаєте, чи не викривлює сприйняття народної пісні “осучаснене” її виконання? Наведіть докази на захист своєї думки.
МУЗЕЙНА МАПА УКРАЇНИ
Національний музей народної культури Івана Гончара – це легендарна скарбниця, утворена звитягою однієї Людини. Із середини 1950-х років талановитий митець Іван Макарович Гончар (1911-1993) в умовах протистояння тоталітарному режимові провадив титанічну збирацько-народознавчу роботу, в результаті якої постала збірка перлин народних старожитностей, а його хата-майстерня перетворилася на своєрідний “Ноїв ковчег” української культури.
Я – ЧИТАЧ, або ПЕРЕВІРЯЄМО СЕБЕ
Поверніться до завдань, визначених у навчальному маршруті розділу. Підбийте підсумки своєї роботи та визначте, як ви досягали засвоєння матеріалу.
Усно дайте відповіді на запитання.
1. Чи задоволені ви результатом своєї навчальної діяльності? Що сприяло вашому успіху?
2. Чого із запланованого не вдалося досягнути? Які, на вашу думку, причини невдач і як ви плануєте надолужувати прогалини в навчанні?
3. У чому ви змінились як читач, опрацювавши розділ?
Дайте відповіді на запитання й виконайте завдання.
1. Яка роль фольклору в житті українського народу?
2. Яке значення фольклору для розвитку художньої літератури?
Розкажіть про вплив фольклору на розвиток сучасної молодіжної музичної культури України.
3. Назвіть жанри усної народної творчості. Наведіть приклади.
4. Назвіть особливості творення фольклору.
5. Які пісні називають родинно-побутовими? На які види вони поділяються?
6. Які мотиви родинно-побутових пісень?
7. Назвіть мотиви народних пісень “Місяць на небі, зіроньки сяють…”, “Цвіте терен, цвіте терен…”, “Сонце низенько, вечір близенько…”, “Ой під вишнею, під черешнею…”.
8. Які художні особливості родинно-побутових пісень? Наведіть приклади.
9. Який твір називають баладою? На які види вони поділяються?
10. Назвіть художні особливості балад.
11. Якій темі присвячено балади “Ой летіла стріла…” і “Ой на горі вогонь горить…”? Яка їх ідея?
12. Як поєднується в баладах реалістичне й фантастичне? Наведіть приклади.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)