ВОДІННЯ КОЗИ – НАРОДНА ДРАМА – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

Збираються хлопці в одній хаті, роблять козу – одягають на хлопця кожуха вовною наверх – і ходять з хати в хату на своєму кутку села. Один біжить уперед:

– Дядьку, пустіть козу в хату!

– Холоду напустите! Та й хата маленька!

– Та й наша коза маленька – в щілину влізе.

Тоді вже всі гуртом входять в хату:

– Добрий вечір, дядьку!

Го-го-го, коза,

Го-го-го, сіра,

Де шкури діла?

На солі з’їла,

Шкура дешева,

А сіль дорога.

То в тому сельці

Всі люди стрільці

Встрелили козютку

У праве вушко!

Пуць, коза впала.

Да й хвіст задрала.

(Коза падає.)

Три куска сала,

Щоб коза встала.

Устань, козютко.

Розвеселися,

По цьому двору,

По господару.

Де коза ногою,

Там жито копою.

Де коза рогом,

Там жито стогом.

Господар іде,

Коляду несе:

Мірочку жита.

Щоб коза сита.

Мірочку гречки

На варенички.

Мірочку пшениці

На паляниці.

Мірочку вівса,

Да й колядка вся!

Добрий вєчір!

Будьте здорові,

З празником!

За іншим сценарієм у сцені-обряді беруть участь, крім Кози, Дід, Циган, Лікар, Солдат, Міхоноша.

Нарубки водять Козу, співаючи проте, як на Козу напав вовк і вона пропала, її оживив Міхоноша. Коза вклоняється господарям, і вони її щедро обдаровують. Потім десь береться заєць і лає Козу, пропонує їй взяти серпок, накосити сіна і нагодувати діток. Далі співається про те, що в тому сільці {називається село) всі люди стрільці, хочуть Козу вбити. Коза заявляє, що нікого не боїться, окрім сивого Діда.

Дід б’є Козу, та падає. Дід тужить і кличе Лікаря. Замість Лікаря вбігає Циган. Діді Циган вітаються, розпитують один одного. Дід хоче продати мертву Козу, вони торгуються за неї, курять тютюн і чхають, далі б’ються. їх розбороняє Солдат. Нарешті приходить Лікар. Дід розпитує, де Лікар учився, той відповідає, що в Пітері, Дід недочуває і перепитує: “Каже, що застудився на холодному вітері?” На цьому недочуванні побудований увесь комічний діалог. Лікар говорить, що Козу треба зарізать, і тягне її за шкіру, пробує різати дерев’яним ножем. Музика грає гопак. Коза встає і танцює. Всі співають:

Вставай, коза, вставай, сіра.

Хазяїн іде, ковбасу несе,

Пшеничний млинець.

На цьому кінець.

Господар хати частує Козу, Діда, Цигана, Лікаря і всіх учасників вистави.

Водіння кози – У різних регіонах існують свої варіанти цієї сценки-ігриша, свої слова і різні дійові особи. Тут подається за вид.: Календарно-обрядові пісні//Народна творчість.- К..: Дніпро,


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

ВОДІННЯ КОЗИ – НАРОДНА ДРАМА – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ