ГЕЙ, НЕ ДИВУЙТЕ, ДОБРІЇ ЛЮДИ – НАРОДНИЙ ЕПОС – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

(Пісня про Максима Кривоноса та Богдана Хмельницького)

Гей, не дивуйте, добрії люди,

Що на Вкраїні повстало.

Там за Дашевим, під Сорокою,

Множество ляхів пропало.

А Перебийніс водить чимало –

Сімсот козаків з собою,

Рубає мечем голову з плечей,

А решту топить водою:

“Ой пийте, ляхи, води калюжі,

Води болотянії.

А що пивали на тій Вкраїні

Вина та меди ситнії”.

Дивуються панки, вражії синки,

А що козаки вживають.

Вживають вони щуку-рибаху

Ще й соломаху з водою.

Ой чи бач, ляше, що наш Хмельницький

На Жовтім Піску підбився.

Од нас, козаків, од нас, юнаків,

Ні один панок не вкрився.

Ой чи бач, ляше, як козак пляше

На сивім коні горою.

З мушкетом стане, аж серце в’яне,

А пан од жаху вмирає.

Ой чи бач, ляше, що по Случ наше,

По Костяную могилу.

Як не схотіли, забунтували

Та й утеряли Вкраїну.

Ой та зависли пани, зависли,

Як чорная хмара на Віслі.

Не допустимо ляхви із Польщі,

Поки нашої жизності.

Гей, ну, козаки! Гей, ну у скоки

Та заберімося в боки!

Загнали панів геть аж за Віслу,

Не вернуться і в три роки.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

ГЕЙ, НЕ ДИВУЙТЕ, ДОБРІЇ ЛЮДИ – НАРОДНИЙ ЕПОС – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ