ВІЄ ВІТЕР НА ДОЛИНУ – НАРОДНА ЛІРИКА
Віє вітер на долину,
Колише билину.
Рід до роду листи пише
Та на Україну.
Пише листи розмаїті,
Пише, розсилає
Все на тую Україну,
Де родину[1] має.
Ой роде ж мій, роде,
Ой роде ж мій милий,
Розійшовся по Вкраїні,
Як туманець сивий.
Туман сивий, туман синій,
Піднімися вгору,
З’їжджайтеся рід до роду
На любу розмову.
Ой брат сестри питається:
“Ти, сестро, небого,
Чи привикла ти там жити,
Де ворогів[2] много?”
“Ой привикла, мій братику,
Поміж ворогами,
Як у полі криниченька
Поміж дорогами.
Що хто іде, а хто їде –
Водиці нап’ється,
А із мене, нещасної,
Кто схоче – сміється.
Нема ж цвіту білішого
Над ті полуниці,
Нема роду ріднішого,
Як брат та сестриці.
Нема ж роду ріднішого
Над отця, над неньку.
Нема ж цвіту білішого
Та над ожиноньку,
Нема в світі вірнішого
Та над дружиноньку”.
[1] Родина – тут: родичі.
[2] Мається на увазі чоловікова сім’я.
Related posts:
- ІЗ-ЗА ГОРИ ВІТЕР ВІЄ – НАРОДНА ЛІРИКА Із-за гори вітер віє, А в долині тихо, Добре було на Вкраїні, А тепера лихо. За молодих панів стало Трудно на роботу: Увесь тиждень на панщині, А собі в суботу. А в неділю до схід сонця В усі дзвони дзвонять,- Десятники підвіконню На панщину гонять. Чоловікам за неводом Раненько вставати, Старим бабам крупи дерти Та […]...
- РОЗЛИЛИСЯ КРУТІ БЕРЕЖЕЧКИ – НАРОДНА ЛІРИКА Розлилися круті бережечки, Гей, гей, по роздоллі; Пожурились славні козаченьки, Гей, гей, у неволі. Гей ви, хлопці, ви, добрі молодці, Гей, гей, не журіться, – Посідлайте коні воронії, Гей, гей, садовіться! Та поїдем у чистеє поле, Гей, гей, у Варшаву Та наберем червоної китайки, Гей, гей, та на славу! Гей, щоб наша червона китайка, Гей, […]...
- ЛІРИКА. ПЕЙЗАЖНА ЛІРИКА – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ Мета: почати ознайомлення учнів з пейзажною лірикою; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; учити виділяти головне, аналізувати, висловлювати свої міркування, інтонацією передавати настрій твору; розвивати зв’язне мовлення, вміння бачити та відчувати красу поетичного слова; виховувати любов до рідного слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Гра “Дощик” Діти […]...
- ЗНО – Соціально-побутові пісні – Народна лірика – Усна народна творчість 1.2. Соціально-побутові пісні У соціально-побутовій ліриці відобразилися думки, почуття, настрої народу, викликані явищами, подіями чи обставинами суспільного життя, класовими суперечностями, боротьбою проти іноземних загарбників та феодально-капіталістичного гноблення. Узяті в сукупності, ці пісні дають широку, правдиву картину історичного буття народу. У них особливо виразно виявляються його волелюбність, ненависть до насильства й експлуатації, мрії про справедливий суспільний […]...
- ОЙ МАТІНКО-ЗІРКО – НАРОДНА ЛІРИКА Ой матінко-зірко, Як у строку гірко: Куди хилять, то й хилюся, Бо я всіх боюся. Ой матінко-зоре, Яке в строку горе: Ні доїсти, ні допити, Ні сісти спочити! Ой матінко-вишня, Чи я у вас лишня, Що ви мене туди дали, Де я непривишна? Ой матінко-пава, Тепер я пропала, Що ви мене туди дали, Де я […]...
- МІФ ПРО ВІТЕР – НАРОДНА КОЛЯДКА Молотив один господар. Як змолотив, розпочав віяти зерно і ані, дай Боже, звіяти; він собі стане на тім боці, і вітер також по тім боці дує; він стане на другім боці, і вітер по другім боці дує; так йому все помішав, що не міг cі ради дати. Відтак розсердився, схопив ніж і верг ним, а […]...
- ОЙ ТА ЗАЖУРИЛИСЬ СТРІЛЬЦІ СІЧОВІЇ – НАРОДНА ЛІРИКА Ой та зажурились Стрільці січовії, Як Збруч-річку[1] переходили, Що стільки народу Впало за свободу, Встояти не було сили. Ой та зажурились Стрільці січовії, Стали дрібні сльози лити: Буде ворог клятий Батьками орати, Матерями волочити. Ой не тішся, враже, Що весь край, то ваше! Ще живе стрілецька слава. Вернуться ще тії Стрільці січовії, Впаде вража міць […]...
- ОЙ ЯСНЕ СОНЦЕ ВИСОКО СХОДИТЬ – НАРОДНА ЛІРИКА Ой ясне сонце високо сходить, А низенько заходить, Чогось, братця, да чумацький отаман По доріжечках ходить. Ой да білі ручки ломить, Й він словесно й говорить, Ой що з-під гаю, Та з під темного лісу Розбійники виїжджають, Що найстарший превражний син розбійник На сивому коні грає, Ой що він грає, виграває, Він до валки привертає: […]...
- ВИЛІТАЛИ ОРЛИ З-ЗА КРУТОЇ ГОРИ – НАРОДНА ЛІРИКА Вилітали орли З-за крутої гори – Заплакали молодії хлопці, Сидячи в неволі. Вони заплакали, Ще й заголосили: “А в кого ми, пани-браття, Цеє заслужили? Чи в Господа Бога, Чи в свої громади, Що нас, таких молоденьких, В некрути забрали. В некрути забрали, Ще й попарували, На руки й на ноги Кайдани наклали! Кайдани наклали, На […]...
- ТАРАС ШЕВЧЕНКО – Пейзажна лірика – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ Вірші, присвячені опису природи, належать до пейзажної лірики. Вони завжди хвилюють, зачаровують своєю мелодійністю, красою змальованих картин. Що робить поезію такою чарівною? Тобі вже відомі “таємниці”, які допомагають поетові описати картини природи, передати свої думки, настрій, почуття. Це художні засоби, серед яких с л о в а – о з н а к и (золоте […]...
- “Моя бо й народна неволя – то мати тих скорбних пісень” (лірика Івана Франка) – твір з української літератури Іван Якович Франко жив у важкі часи безправ’я і темряви, яка огорнула Західну Україну в другій половині XIX століття. Рідна земля задихалася в “тюрмі народів”, як називав австро-угорську монархію поет: Багно гнилеє між країв Європи, Покрите цвіллю, зеленню густою! Розсаднице недумства і застою, О, Австріє! Де ти поставиш стопи, Повзе облуда, здирство, плач народу. Щоб […]...
- Вітер – ІГОР КАЛИНЕЦЬ Знову був вітер Тарабанив віконницями Шибками видзеленькував Як зубами Вишарпував клоччя З-поміж зрубів Висмоктував як упир Дух із хати А з нас – затишок Знову був вітер Віднаходив усі щілини Для піску Що скрипить на зубах І в суглобах Знову був вітер Зносив літери з книжок Хвилі з транзистора (гей гей вітре з України) Видушував […]...
- ТАРАС ШЕВЧЕНКО. ВІТЕР ВІЄ-ПОВІВАЄ… ВІТЕР З ГАЄМ РОЗМОВЛЯЄ… – РОЗДІЛ П’ЯТИЙ. ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Мета: поглиблювати знання учнів про творчість Т. Г. Шевченка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів, уміння добирати потрібну інтонацію під час читання; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА (за вибором учителя) III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ Гра “Хто краще?” Конкурс […]...
- СТЕПАН ЖУПАНИН. НАМАЛЮЮ ВІТЕР. ЛІНА КОСТЕНКО. ЯКЩО НЕ МОЖЕШ ВІТЕР ЗМАЛЮВАТИ… – РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ. СВІТ ДИТИНСТВА В ЛІТЕРАТУРІ Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; формувати вміння працювати над текстом, аналізувати його зміст; навчати помічати в поетичних творах образні вислови, які допомагають уявити описані картини; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву учнів; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА Гра “Письменник” – Правильно прочитайте зашифрований […]...
- ВЕСІЛЬНІ ПІСНІ – НАРОДНА ДРАМА – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Весілля (варіант 1) 1. А брат сестрицю та розплітає Цвіт рожа (троянда) розцвітає Не йди, сестро, молода заміж, Цвіт рожу споминає… 2. Ой до вінця, Марусечко, до вінця, Не забудь, молодая, гребінця. Ой упав гребінець під стілець, Да подай Марусеньці гребінець, І підем з тобою під вінець. 3. Благослови, боже, і отець, і мати, Своєму […]...
- Чоловіче мій, запрягай коня – ЛІНА КОСТЕНКО Чоловіче мій, запрягай коня. То не кінь, а змій, миготить стерня. Доберемося за три годиночки За стонадцять верст до родиночки. Чуєш роде мій, роде, родоньку, Чом бур”ян пішов по городоньку? Роботящий мій з діда-прадіда, Двір занедбаний – Боже праведний. Ой ти ж роде мій, мій ріднесенький, Хоч би вийшов хто, хоч однесенький. Що ж це […]...
- ПРОСО – НАРОДНА ДРАМА – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ А Ставши в два ряди, лицем одна до одної, Дівчата по черзі співають, кланяючись: 1-й ряд: Ой ми в поле виїдем, виїдем, Ой ми з Ладом виїдем, виїдем. 2-й ряд: А ми нивку виорем, виорем, Ой ми з Ладом виорем, виорем[1]. 1-й ряд: А ми проса насієм, насієм. 2-й ряд: А ми коні пустимо, пустимо. […]...
- З гір на долину – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 1 – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Леся була щедро обдарована від природи. Крім виняткових поетичних здібностей та всіма знаного в ній таланту до вивчення мов, почувала вона вільно себе і в стихії музики… І це ж вона, Леся, будучи зовсім юною, написала перший у нас підручник з історії стародавніх народів, а крім того, роками з любов’ю збирала українські народні пісні. Олесь […]...
- СОСНА – МАРКО ВОВЧОК – Пейзажна лірика – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ Справжнє ім’я Марка Вовчка (1833-1907) – Марія Олександрівна Вілінська. Народилася письменниця в Орловській губернії. Навчалася в жіночому пансіонаті в Харкові. Після одруження разом із чоловіком виїхала в Україну, займалася фольклористикою, вивчила українську мову, звичаї і традиції українського народа. Псевдонім Марко Вовчок узяла тоді, коли розпочала літературну діяльність. За тематикою творчість письменниці різноманітна, але провідною темою […]...
- ШЕВЧЕНКО – ПАВЛО ТИЧИНА – Українська література – Література для дітей Всі його ми батьком звемо, Так від роду і до роду: Кожний вірш свій і поему Він присвячував народу. Він любив усе прекрасне, Все ненавидів потворне, – І його ім’я незгасне, Світлий образ – неповторний. Чисту матір і дитину Він прославив серцем чистим Всю осяяв Україну Поглядом він променистим. Ясен досвіт ще не сходив, – […]...
- Короткий переказ – А брат сестрицю та й розплітає – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – ВЕСІЛЬНІ ПІСНІ А брат сестрицю та й розплітає. Все рожу споминає. – Не іди, сестрице молода, замуж, Ще й рожа процвітає. -Вже ж мені, брате, рожі не рвати, Барвінку не щипати. А запашного та васильочка В ручках не в’ялити. А з хрещатого та й барвіночку Не ходити у віночку. Коментар Тільки до заміжжя дівчина могла ходити без […]...
- ІВАН ФРАНКО – Пейзажна лірика – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ Іван Якович Франко (1856-1916) – поет, прозаїк, драматург, критик, перекладач. Він був енциклопедично освіченою і надзвичайно працьовитою людиною. Народився Іван Франко в селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту в сім’ї коваля. Ріс розумною, товариською дитиною. У школі навчався легко, був здібним до науки. Ще змалечку записував народні пісні. Любив твори Шевченка, багато їх знав напам’ять. Іван Франко […]...
- Тема 3. Народна драма – І. Усна народна творчість < Тема 3. Народна драма Початки народної драми, яка є джерелом професійної драматургії, – у дохристиянській давнині. Це невеличкі сценки віршованої форми, які супроводжували або відбивали певний обряд, трудовий процес або становили собою гру дітей, юнацтва і мали розважальний характер. “Просо” – драматичний діалог між двома групами людей молодицями й дівчатами (з одного боку) і […]...
- ЛІНА КОСТЕНКО – Пейзажна лірика – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ Ліна Костенко народилася 1930 року на Київщині. Видатна українська поетеса майстерно малює найніжніші акварелі. Акварелі – це картини, малюнки, виконані фарбами. Поетеса ж словом, як художник фарбами, створює вірші, що належать до пейзажної лірики. Прочитай їх – і ти відчуєш красу та смуток осінніх акварелей. ЗДИВОВАНІ КВІТИ Сю ніч зорі чомусь колючі, Як налякані їжачки. […]...
- Балада роду – ІВАН ДРАЧ В мого роду – сто доріг. Сто століть у мого роду. Вичовганий старий поріг Старій бабі в нагороду. Сива стежка в сто доріг Розлітається од хати. Сто вітрів мій вік запріг Сиву хату розхитати. Сто скажених сивих бід Тай сушило ж роду вроду, Та не висхне зроду рід Ні в погоду, ні в негоду. Внучок […]...
- ДАВНЬОГРЕЦЬКА КЛАСИЧНА ЛІРИКА – АНТИЧНА ЛІРИКА – Соціально-історична й міфологічна основи давньогрецької лірики – Класифікація і періодизація давньогрецької лірики, особливості видів – Поетико-естетичний зміст і художня своєрідність лірики Давньої Греції Соціально-історична й міфологічна основи давньогрецької лірики У VII – VI ст. до н. е. у Давній Греції розпочинається період становлення рабовласницького суспільства, період формування полісів. Значно змінилася їхня соціальна картина: окрім […]...
- ЗА СОНЦЕМ ХМАРОНЬКА ПЛИВЕ – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО За сонцем хмаронька пливе, Червоні поли розстилає І сонце спатоньки зове У синє море: покриває Рожевою пеленою, Мов мати дитину. Очам любо. Годиночку, Малую годину Ніби серце одпочине, З богом заговорить… А туман, неначе ворог, Закриває море І хмароньку рожевую, І тьму за собою Розстилає туман сивий, І тьмою німою Оповиє тобі душу, Й не […]...
- Весілля – Народна драма – Усна народна творчість – ПРАДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Весілля – одна з найвеличніших форм народної драми, в якій відбилися мораль і світогляд, родинні та суспільні стосунки українського народу на кожному етапі його розвитку, його поетичні уявлення та артистичні здібності. Весілля справляли восени, після закінчення польових робіт, але традиційно тільки до середини жовтня – до православного свята Покрови Пресвятої Богородиці (14 жовтня). У народі […]...
- ВОДІННЯ КОЗИ – НАРОДНА ДРАМА – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Збираються хлопці в одній хаті, роблять козу – одягають на хлопця кожуха вовною наверх – і ходять з хати в хату на своєму кутку села. Один біжить уперед: – Дядьку, пустіть козу в хату! – Холоду напустите! Та й хата маленька! – Та й наша коза маленька – в щілину влізе. Тоді вже всі гуртом […]...
- ПОЕЗІЯ ЕЛЛІНІСТИЧНОЇ ДОБИ (ОЛЕКСАНДРІЙСЬКА ЛІРИКА) – АНТИЧНА ЛІРИКА – Олександрійська поезія як явище елліністичної культури – Тематичне й жанрове новаторство поетів-олександрійців Олександрійська поезія як явище елліністичної культури Класичний період давньогрецької літератури закінчується разом із кризою, занепадом рабовласницького полісу, тобто в ІУ ст. до н. е. Далі починається післякласичний період, який інакше називають елліністичним або еллінізмом (від слова “еллін” – грек). Ознакою того часу […]...
- ЛЕСЯ УКРАЇНКА – Пейзажна лірика – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ Леся Українка (1871-1913) – видатна українська поетеса. Леся з п’яти років почала грати на фортепіано і складати маленькі музичні п’єси, рано написала свій перший вірш. Освіту дівчинка одержала вдома. Її єдиним і досить суворим учителем була мати, Ольга Петрівна (Олена Пчілка). У будинку Косачів (ти вже знаєш, що справжнє ім’я поетеси – Лариса Петрівна Косач) […]...
- НА ДОЛИНІ ТУМАН – ПІСНІ ЛІТЕРАТУРНОГО ПОХОДЖЕННЯ – ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ Василь Діденко На долині туман, На долині туман упав, Мак червоний в росі, Мак червоний в росі скупав. По стежині дівча, По стежині дівча ішло, Тепле літо в очах, Тепле літо в очах цвіло. На долині туман, На долині туман упав, Білі ніжки в росі, Білі ніжки в росі скупав. Попід гору дівча, Попід гору […]...
- БОГДАН ЛЕПКИЙ – Пейзажна лірика – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ БОГДАН ЛЕПКИЙ Богдан Лепкий (1872-1941) – поет, прозаїк, перекладач, літературознавець і видавець. Народився в освіченій родині. Перші знання майбутній письменник одержав у батьківському домі, знав напам’ять багато віршів Тараса Шевченка. Батько розповідав йому про письменників, художників, а від діда дізнався про давні часи, історичні події в Україні. Із шести років малий Богдан жив у Бережанах, […]...
- САМА Ж ГОСПОДАРКА НА КОЛІЇ ДОРІГ – ВАСИЛЬ CИMOНEНKO – Пейзажна лірика – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ Василь Симоненко (1935-1963) народився в селі Біївці Лубенського району на Полтавщині в селянській родині. Тут малий Василько вчився розуміти добро і зло, поважати людину праці. Ріс хлопчина без батька. Дитинство і юність припали на воєнні та післявоєнні роки. Ще в школі він почав складати вірші. Василь Симоненко рано пішов з життя, але залишилися його прекрасна […]...
- ШКОЛА ЧИСТОГО МИСТЕЦТВА В РОСІЙСЬКІЙ ПОЕЗІЇ. ЛІРИКА Ф. І. ТЮТЧЕВА Й А. А. ФЕТА (ОГЛЯД). ХУДОЖНЯ ДОВЕРШЕНІСТЬ ТВОРІВ – СИСТЕМА УРОКІВ ЗА ТЕМОЮ ЛІРИКА ХІХ СТОЛІТТЯ Мета: охарактеризувати з учнями особливості розвитку російської поезії середини ХІХ ст.; дати стислі відомості про “парнаську школу”, принципи “чистого мистецтва” та їх втілення у творчості Ф. І. Тютчева та А. А. Фета; коротко ознайомити із життєвим і творчим шляхом Ф. І. Тютчева та А. А. Фета; розвивати навички художнього аналізу та інтерпретації поетичного тексту, дослідницької […]...
- ТА, ОЙ, ЯК КРИКНУВ ЖЕ ТА КОЗАК СІРКО – УКРАЇНСЬКІ ІСТОРИЧНІ ПІСНІ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Та, ой, як крикнув же та козак Сірко, Та, ой, на своїх же, гей, козаченьків: – Та сідлайте ж ви коней, хлопці-молодці, Та збирайтеся до хана у гості! Та туман поле покриває, Гей, та Сірко з Січі та виїжджає, Гей, та ми думали, та ми ж думали, Що то орли та із Січі вилітали, Аж […]...
- ЯПОНСЬКА НАРОДНА КАЗКА – НАРОДНА КАЗКА – КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ Мудрість, здоров’я, хоробрість, знання, веселощі – ці людські чесноти й досі живуть на землі. Але набути їх може лише той, хто не турбується про себе, а думає тільки про щастя й добробут свого народу. Японська мудрість Японія – одна з високорозвинених країн світу. Вона розташована на островах (майже 7000), що огинають східну частину Азії, на […]...
- Вистава-ігрище – Народна драма – Усна народна творчість – ПРАДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА З обрядових пісень-ігор різдвяного циклу з часом у самостійний жанр – вистави-ігрища – виділилися окремі складові частини. Це сталося через ускладнення сценічної дії, збільшення тексту і кількості персонажів гри. До сьогодні у різних варіантах дійшли дві вистави – “Коза” і “Меланка”. “Коза” – це святкова вистава-ігрище, у якій великого значення набуває власне сценічний елемент. У […]...
- Божественний вітер – ЮРІЙ КАМАЄВ Божественний вітер Історична проза Двигун літака гудів рівно і впевнено. Пілот постукав пальцем по склу альтиметра. Стрілка намертво прилипла до нуля. Звісно, чого ж хотіти від старенького учбового літачка, якого мабуть гвалтувало не одне покоління невмілих кадетів військового училища? Він криво усміхнувся – доля вміє пожартувати. Саме ця машина запалила колись у серці підлітка непереможну […]...
- Трагедія роду Половців (за романом Ю. Японського Вершники) – Творча робота з української літератури О роде наш український! Роде наш прекрасний… Віки прошуміли над тобою, лихоліття підмивало твої корені, а густу крону розмітали вітри історії. Та ти жив! Жив і боровся, вірив і перемагав! Але були для тебе, роде мій вкраїнський, ще чорніші, ще тихіші часи. Це часи, коли брат ішов на брата! Підрубувалось твоє коріння, засихало гілля на […]...