ТАРАС ШЕВЧЕНКО – Пейзажна лірика – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ

Вірші, присвячені опису природи, належать до пейзажної лірики. Вони завжди хвилюють, зачаровують своєю мелодійністю, красою змальованих картин.

Що робить поезію такою чарівною? Тобі вже відомі “таємниці”, які допомагають поетові описати картини природи, передати свої думки, настрій, почуття. Це художні засоби, серед яких с л о в а – о з н а к и (золоте сонце, колючі зорі), п о р і в н я н н я (місяць, мов човник; дівчинка, мов квіточка), с л о в а з п е р е н о с н и м з н а ч е н н я м (вечір тане, ліс спить), але насамперед натхненне серце і небайдужість до того, про що пише поет.

Часто авторові вдається “наповнити” вірш звуками, створити звуковий образ за допомогою з в у к о п и с у (захлюпало, над бором хмари муром).

ТАРАС ШЕВЧЕНКО

Тарас Григорович Шевченко (1814-1861) – геніальний український поет і художник. Хто у світі знає Україну – той любить Тараса Шевченка, хто любить Тараса Шевченка – той знає Україну. Його книжка віршів “Кобзар” – святиня нашого народу. Вона недаремно має таку назву, адже кобзар – народний співець. Тарас Шевченко писав про народ і для нього.

Прожив письменник усього сорок сім років, з яких двадцять чотири поневірявся у кріпацтві, десять – на засланні, далеко від рідної землі, і лише тринадцять років був вільним.

Прочитай рядки про дитинство поета з книжки Богдана Лепкого “Про життя і твори Тараса Шевченка”.

Батьки Тараса Григоровича Шевченка були кріпаками. Григорій Іванович умів читати, стельмахував, а іноді й чумакувати доводилося1. Не з бідного й темного роду він був. Мати – працьовита, дбайлива, тихої вдачі. Її образ, мов ікона святої мучениці, остався до смерті в душі Тараса чистим і ясним. Від неї впало золоте сяйво не на одну жіночу постать у пізніших поетових творах.

Живим утіленням давньої минувшини був Тарасів дід Іван. Столітній старець, колишній гайдамака2, чоловік письменний і бувалий. Про все багато розповідав родині й сусідам.

1 Стельмахува́ти – виготовляти вози, сапи, колоса; чумакува́ти – перевозити па волах хліб, сіль, рибу тощо для продажу.

2 Гайдама́ка – народний повстанець па Правобережній Україні у 18 столітті.

А таке могутнє враження було з його оповідань, що Шевченко багато літ пізніше не забув подякувати дідові прегарними словами:

Спасибі, дідусю, що ти заховав

В голові столітній ту славу козачу:

Я її онукам тепер розказав.

З рідні найбільше любив Тарас свою старшу сестру Катерину. Коли мати йшла на панщину, вона піклувалася про малого пустуна. І зачісувала його, й годувала, й піснями плекала та розвивала поетичний дар. Не диво, що одну зі своїх поем назвав поет іменем сестри – “Катерина”.

– Розкажи про родину Тараса Шевченка.

– Яким залишився в пам’яті Тараса образ матері? Прочитай.

– Як Тарас подякував дідусеві за його розповіді про славу козачу? Чому свою поему назвав “Катерина”?

– Розкажи, як склалася доля Шевченка далі.

“ВСТАЛА Й ВЕСНА…”

* * *

Встала й весна, чорну землю

Сонну розбудила,

Уквітчала її рястом,

Барвінком укрила;

І на полі жайворонок,

Соловейко в гаї

Землю, убрану весною,

Вранці зустрічають…

– Прочитай уривок вірша мовчки, уявляючи описану картину природи. Знайди слова, за допомогою яких поет весну, жайворонка й соловейка наділив людськими якостями.

– Вивчи вірш напам’ять. Читаючи його з пам’яті, дотримуйся помірного темпу, відповідної інтонації.

– Поясни, чому ти обрав (обрала) саме таку інтонацію.

“РЕВЕ ТА СТОГНЕ ДНІПР ШИРОКИЙ…”

* * *

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

І блідний місяць на ту пору

Із хмари де-де виглядав,

Неначе човен в синім морі,

То виринав, то потопав.

Ще треті півні не співали,

Ніхто нігде не гомонів,

Сичі в гаю перекликались,

Та ясен раз у раз скрипів.

– Які картини виникли у твоїй уяві? З яких слів стає зрозуміло, що описано бурю вночі на Дніпрі?

– Прочитай опис Дніпра, вітру, неба, місяця, із чим порівнюється місяць?

– Назви слова, за допомогою яких описана картина наповнюється звуками.

– Підготуйся до виразного читання вірша. Які рядки читатимеш голосно, грізним тоном, а які – спокійно, тихим голосом?

Чи знаєш ти?

Багато віршів Тараса Шевченка покладено на музику. “Реве та стогне Дніпр широкий” – пісня. Мелодія пісні народна. Музику до неї написав композитор Данило Крижанівський. Також вірші Тараса Шевченка надихали на творчість і художників.

– Розгляньте репродукцію картини українського живописця, письменника Миколи Бурачека “Реве та стогне Дніпр широкий”. Чи можна назвати її пейзажем?

– Як автору вдалося зобразити бурю на Дніпрі, місяць?

– Що надає зображеному відчуття тривожності, страху перед силами природи?

– Які фарби переважають на картині?

Микола Бурачек. Реве та стогне Дніпр широкий

Тарас Шевченко любив Дніпро. Уособленням України, її краси постає Дніпро в його творах. Поет зображує Дніпро то як могутню водну стихію, то як спокійную неперевершену красу. Називає його широкий, дужий, крутогорий.

Повернувшись із заслання, поет мріяв дожити віку в хатині над Дніпром, та так, щоб “видно Дніпро, та не здалека, а мені його треба коло порога”. Але не судилося…

” Прочитай, як описав Дніпро – величну українську річку – Микола Гоголь.

ЧУДОВИЙ ДНІПРО

Чудовий Дніпро в тиху погоду, коли вільно і плавно мчить крізь ліси й гори повні води свої. Ані ворухнеться, ані загуркотить. Дивишся й не знаєш, іде чи не йде його велична широчінь, і здається, неначе увесь вилитий він із скла й неначе блакитний дзеркальний шлях, без міри в ширину, без кінця в довжину, плине і в’ється по зеленому світу. Любо тоді й жаркому сонцю глянути з височини та опустити промені в холод скляних вод, і прибережним лісам яскраво відбитися у водах. Зеленокудрі! Вони припали разом з польовими квітами до вод і, схилившись, посміхаються до нього, і вітають його, киваючи гіллям. Всередину ж Дніпра вони не сміють глянути: ніхто, крім сонця й блакитного неба, не дивиться на нього. Мало який птах долетить до середини Дніпра. Розкішний! Нема рівної йому ріки в світі.

Переклад Максима Рильського

– За якої погоди Дніпро чудовий? Прочитан.

– А який Дніпро у вірші Тараса Шевченка?

– Знайди в описі Миколи Гоголя слова-ознаки, за допомогою яких автор розкриває красу Дніпра.

– Якими художніми засобами письменнику вдалося описати прибережні ліси як живих істот? Які ще художні засоби він використав?

– Прочитай опис Дніпра в тиху погоду, передаючи голосом захоплення його красою.

– Поділіть опис на дві частини: “Чудовий Дніпро..”; “Любо тоді…”. Виберіть одну частину, прочитайте її, намагаючися запам’ятати. А потім прочитайте з пам’яті.

Почуття поета

“ЗА СОНЦЕМ ХМАРОНЬКА ПЛИВЕ…”

* * *

За сонцем хмаронька пливе,

Червоні поли1 розстилає

І сонце спатоньки зове

У синє море: покриває

Рожевою пеленою2,

Мов мати дитину.

Очам любо. Годиночку,

Малую годину

Ніби серце одпочине,

З Богом заговорить…

А туман, неначе ворог,

Закриває море

І хмароньку рожевую,

І тьму за собою

Розстилає туман сивий,

І тьмою німою

Оповиє тобі душу,

Й не знаєш, де дітись,

І ждеш його, того світу,

Мов матері діти.

Тарас Шевченко

– На які дві частини можна поділити вірш? Прочитай першу частину. Які почуття поет передав у ній?

– Прочитай другу частину вірша. Чим викликані почуття поета в цій частині?

– Знайди в тексті вірша слова на позначення кольорів, пестливі слова. Як вони допомагають уявити описану картину або намалювати її?

1 Пола́, поли́ – край кожної половини одягу, що розгортається спереду.

2 Пелена́ – тут: покривало.

– Відшукай у вірші порівняння. Яке слово, на твою думку, для поета найсвітліше, найніжніше?

– Прочитайте вірш виразно, передаючи голосом почуття, які пережив поет.

– Перегляньте прочитані вірші Тараса Шевченка. Який з них, на вашу думку, написано на засланні, далеко від України? Чому ви так вважаєте?

– Які почуття передав поет у своїх віршах? Чим вони викликані?

– Прочитайте один з віршів поета з пам’яті.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

ТАРАС ШЕВЧЕНКО – Пейзажна лірика – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ