ІВАН ФРАНКО – Пейзажна лірика – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ

Іван Якович Франко (1856-1916) – поет, прозаїк, драматург, критик, перекладач. Він був енциклопедично освіченою і надзвичайно працьовитою людиною.

Народився Іван Франко в селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту в сім’ї коваля. Ріс розумною, товариською дитиною. У школі навчався легко, був здібним до науки. Ще змалечку записував народні пісні. Любив твори Шевченка, багато їх знав напам’ять.

Іван Франко – найвизначніший поет пошевченківської доби. Прекрасна Франкова поезія, цікава проза, чудові твори для дітей.

Роман Завадович писав:

Любив Франко й дітей без міри,

Для них мав серце дружнє, щире,

Писав для них казки чудові

Про лиса хитрого в діброві,

Про звірів – пса, кота, бурмила,

Що, наче люди, говорили,

Про Абу Касімові капці,

Про лицаря в залізній шапці,

Про Дон Кіхота, що без тями

Відважно бився з вітряками.

Отак Франко про діток дбав,

То усміхавсь, то жартував,

А все навчав, як чесно жити,

Як правді та добру служити.

За те ми, діти, як один,

Йому складаємо поклін.

Ти знаєш Івана Франка як автора казок. Тепер ознайомся з його ліричними творами.

Коли твір відкриває свої таємниці

Під час читання розмірковую. уявляю, придивляюся, прислухаюся

ПОЛУДЕНЬ

Полудень.

Поле широке безлюдне,

Довкола для ока й для вуха

Ні духу!

Ні сліду людей не видать…

Лиш трави, мов море хвилясте,

Зелене, барвисте, квітчасте,

І коники в травах тріщать.

– Назви слова, якими поет описує поле. Як йому вдалося передати, що поле безлюдне?

– Із чим поет порівнює трави? Назви слова-ознаки в цих рядках.

– Намалюй словами картину, яку ти уявляєш під час читання. Якими звуками вона наповнена?

Володимир Черватюк. Полудень

– Що зобразив художник на картині?

– Які кольори переважають? Який настрій вони створюють?

– Прочитай опис таврійського степу Миколи Гоголя Придивляйся і прислухайся до кожного слова.

Степ дедалі гарнішав. Тоді весь південь, увесь той простір, що обіймає нинішню Україну, аж до Чорного моря був зеленою, незайманою пусткою. Ніколи плуг не торкався цих безмежних хвиль дикого різнотрав’я. Хіба що коні їх толочили, які ховалися тут, мов у лісі. Нічого в природі не могло бути кращого. Вся поверхня на землі здавалася зелено-золотим океаном, по якому розбризкано мільйони всіляких квіток. Крізь тонкі, високі стебла трави прозирали блакитні, сині й лілові волошки; жовтий дрок вихоплювався догори своєю пірамідальною верхівкою; біла кашка рябіла на поверхні своїми шапочками, схожими на парасольки; завіяний бозна-звідки пшеничний колосок наливався в тій трав’яній гущині. При самісінькій землі шугали, витягнувши свої шиї, куріпки. Повітря тремтіло тисячами різних пташиних щебетів. У небі нерухомо зависали цілі хмари яструбів, які, розгорнувши крила, гострили свій зір на трави. Крик зграї диких гусей, що повагом пролітала стороною, відлунював у бозна-якому далекому озері. Із трав здіймалася рівними пружними помахами крил чайка і розкішно купалася в синіх хвилях повітря. Ген вона щезла у високості й миготить чорною цяткою. Ген вона перевернулася крилами і зблиснула проти сонця. Який же ти гарний, степе, дідько б тебе вхопив!

Переклад Василя Шкляра

Український степ

– Яким ти уявляєш український степ? На які кольори він багатий? Якими звуками наповнений?

– Чим доповнює опис степу твої враження, одержані під час читання вірша Івана Франка “Полудень”?

– У якому реченні письменник висловив своє захоплення українським степом? Прочитай його, голосом передай ці почуття.

– Вибери частину опису степу, прочитай його “сніговою кулею”, запам’ятай.

– Прочитайте один одному опис степу (вивчену частину) з пам’яті.

Квітки дроку

Чи знаєш ти?

Уже давно розорано таврійські степи. Але первозданна краса степу з його рослинним і тваринним світом збереглася в заповіднику Асканія-Нова, розташованому на півдні України. Понад 800 видів тварин та 482 види рослин налічує Асканія-Нова

“СИПЛЕ, СИПЛЕ, СИПЛЕ СНІГ…”

* * *

Сипле, сипле, сипле сніг.

З неба сірої безодні

Міріадами1 летять

Ті метелики холодні.

Одностайні2, мов жура3,

Зимні, мов лихая доля,

Присипають все життя,

Всю красу лугів і поля.

Білий килим забуття,

Одубіння, отупіння

Все покрив, стискає все

До найглибшого коріння.

Сипле, сипле, сипле сніг,

Килим важче налягає…

Молодий огонь в душі

Меркне, слабне, погасає.

Іван Франко

– Із чим Іван Франко порівнює сніг? Уяви, що ти доторкаєшся до сніжинок. Що відчуваєш?

– Передай голосом ті відчуття, які викликає зима в душі поета.

1 Міріа́ди – незліченна кількість, сила-силенна.

2 Односта́йні – тут: одноманітні.

3 Жур́а – журба́, невеселий настрій; печаль, смуток.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

ІВАН ФРАНКО – Пейзажна лірика – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ