Вексельний посередник: визначення
Вексельний посередник – це стороння особа, яка може бути задіяна в вексельній операції на добровільній основі або в обов’язковому порядку, завдання якого полягає у виплаті вексельних зобов’язань (викуп векселя) замість основного платника.
Вексельний посередництво: в чому суть інтервенування?
Вексельні паперу часто передбачають умови передачі фінансових коштів. Ці умови не завжди виконуються сторонами угоди. Це явище має назву “неакцепт векселя” або “несплата векселя”. Подібні явища завжди тягнуть за собою фінансові збитки. Для того, щоб сторона, яка повинна отримати грошові кошти по закінченню певної фінансової операції, що не зазнавала збитків, передбачені кілька способів запобігання цьому явищу.
Способи вексельного інтервенірованія передбачені спеціально складеним Положенням про векселі. Суть цього інтервенірованія полягає в тому, що крім основних дійових осіб угоди, при підписанні договору фігурують так само і інші фізичні особи, які виконують функцію поручителів. У разі, якщо сторона, яка зобов’язана виплатити певну суму грошей, відмовляється від своїх зобов’язань, то її зобов’язання виконує додаткову особу (або особи), які беруть на себе відповідальність виконати це боргове зобов’язання.
Метод інтервенірованія захищає кредитора від можливих збитків. Саме слово інтервенірованіе походить від англійського слова “вторгнення”, тобто залучення в операцію третьої особи.
Інтервенірованіе є специфічним видом акцепту за вексельними виплат. Вексельним посередником називається особа, яка виступає в якості поручителя і приймає на себе відповідальність за виплату. Сторона, яка відмовляється від виплати за векселем, або ж з якихось причин не може здійснити ці виплати, є вексельним Гонората.
Мета інтервенування
Положення про векселі передбачає вексельне посередництво з метою убезпечити сторону, яка повинна отримати грошові кошти, від несення фінансового збитку. Разом з тим, вексельне посередництво так само проводиться і в інтересах боржників, тому що вони звільняються від вексельних виплат і не виплачують боргові відсотки. Можливість залучення третьої особи в вексельних операціях скорочує витрати на судові розгляди між кредитором і боржником, таким чином, дозволяючи регредіентам дозволити проблему, що склалася ліберальним способом і без високих фінансових витрат.
Категорії вексельних посередників
Існує кілька способів, що дозволяють задіяти при вексельних операціях треті особи. Залежно від того, яким саме способів відбувається залучення третьої особи в вексельної операції, класифікують вексельних посередників.
- 1) Відповідно до з першою категорією посередників, які є необхідними, вексельні договору не підписуються без їх участі. Очевидно, що специфіка окремих векселів не дозволяє підписувати даний договір без відповідних гарантій, що забезпечують повернення грошових коштів кредитору. 2) До другої категорії посередників відносяться ті посередники, які беруть на себе зобов’язання поручителів добровільно.
За часів існування Російської імперії при проведенні подібних операцій, треті особи, що виступають в якості поручителів, іменувалися як представники “на випадок”, тобто для підстраховки, або “за честь”, коли йшлося про взяття на себе відповідальності поручительства за людину, яка користується авторитетом і довірою.
Коли посереднику необхідно брати участь у фінансовій операції?
Залучення необхідних посередників проявляється через пряму вказівку в тексті документа на необхідність залучення третьої особи. Для такого залучення третьої особи цінні папери, згідно з положенням про векселі, мають особливий реквізит, який називається нотадрессат.
Залучення посередника може бути затверджено з ініціативи як кредитора, так і авалістом, але не платником, так як він не має на це права відповідно до 55 статті Положення про векселі. Згідно з тією ж розділі, якщо мова йде про просту вексельної операції, сам векселедавець теж не має на це права.
Відповідний реквізит може бути розташований на самому цінному папері або ж на додаток до неї. Якщо вексель являє собою певну кількість документальних копій, то реквізит повинен розташовуватися на оригіналі.
Бувають випадки, коли відповідний реквізит не проставлено відразу, а договір вже підписаний. По закінченню деякого терміну після підписання договору сторони приймають рішення залучити в операцію третя особа, або ж посередник сам пропонує свої послуги. Ці обставини є підставою залучення інтервенієнта. Відносини подібного роду розглядаються цивільним кодексом і вивчаються цивільним правом.
Види посередництва
Інститут вексельних операцій унікальний в своєму роді і є окремою сферою в правовому полі. Всі питання розглядаються цивільним правом, про що було згадано вище. Вексельне право, як і будь-яка інша сфера правових відносин, має винятки з правил, які виникають, виходячи з функціонування структурних інститутів і відгалужень вексельного права.
Розглядаючи інститут посередництва, необхідно відзначити, що в Положенні про векселі йдеться про посередництво двох видів. Окремим з них є посередництво через неплатежу за вексельними зобов’язаннями. Так само окремо розглядається посередництво через неакцепта векселі. Кожен зі згаданих видів інтервенірованія має свої особливі риси виходячи з того, чи добровільно був притягнутий посередник в фінансову операцію або ж в обов’язковому порядку.
Про необхідному інтервенуванні говорять тільки у випадках, коли мова йде про роботу з перекладними векселями, які підлягають акцепту. Положення про векселях має 56-ту статтю, перша частина якої говорить про порядок акцепту в переказні векселі. Конкретніше розглядаються випадки, коли власник векселів може оголосити про регрес платежів ще до настання обумовленого терміну, коли ці платежі повинні здійснюватися. Так само про регрес власник цінних паперів може інформувати посередників, які взяли на себе поручительство за фінансовими виплатами. Якщо таких посередників кілька, то про регрес повідомляються всі фізичні особи, які поставили свої підписи під реквізитом нотадрессата.
Відповідно до законодавства всі поручителі будуть відходити до виконання своїх вексельних зобов’язань. У разі ігнорування цих умов, всі залучені особи притягаються до адміністративної відповідальності. Якщо ж векселетримач не виконав умов своєчасного інформування всіх поручителів, то він позбавляється права пред’явлення регресу до настання обумовленого терміну з виплат. Тут спостерігається наступна картина: прохання кредитора до третіх осіб не підлягають виконанню в обов’язковому порядку, а є всього лише опціональними. Має вищу юридичну силу рішення самих поручителів – від нього залежить, чи будуть задоволені інтереси кредитора щодо регресу коштів раніше обумовленого терміну.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)