ІЗ-ЗА ГОРИ ВІТЕР ВІЄ – НАРОДНА ЛІРИКА

Related posts:

1. ВІЄ ВІТЕР НА ДОЛИНУ – НАРОДНА ЛІРИКА Віє вітер на долину, Колише билину. Рід до роду листи пише Та на Україну. Пише листи розмаїті, Пише, розсилає Все на тую Україну, Де родину[1] має. Ой роде ж мій, роде, Ой роде ж мій милий, Розійшовся по Вкраїні, Як туманець сивий. Туман сивий, туман синій, Піднімися вгору, З’їжджайтеся рід до роду На любу розмову. […]...
2. ВИЛІТАЛИ ОРЛИ З-ЗА КРУТОЇ ГОРИ – НАРОДНА ЛІРИКА Вилітали орли З-за крутої гори – Заплакали молодії хлопці, Сидячи в неволі. Вони заплакали, Ще й заголосили: “А в кого ми, пани-браття, Цеє заслужили? Чи в Господа Бога, Чи в свої громади, Що нас, таких молоденьких, В некрути забрали. В некрути забрали, Ще й попарували, На руки й на ноги Кайдани наклали! Кайдани наклали, На […]...
3. ЗНО – Соціально-побутові пісні – Народна лірика – Усна народна творчість 1.2. Соціально-побутові пісні У соціально-побутовій ліриці відобразилися думки, почуття, настрої народу, викликані явищами, подіями чи обставинами суспільного життя, класовими суперечностями, боротьбою проти іноземних загарбників та феодально-капіталістичного гноблення. Узяті в сукупності, ці пісні дають широку, правдиву картину історичного буття народу. У них особливо виразно виявляються його волелюбність, ненависть до насильства й експлуатації, мрії про справедливий суспільний […]...
4. ОЙ МАТІНКО-ЗІРКО – НАРОДНА ЛІРИКА Ой матінко-зірко, Як у строку гірко: Куди хилять, то й хилюся, Бо я всіх боюся. Ой матінко-зоре, Яке в строку горе: Ні доїсти, ні допити, Ні сісти спочити! Ой матінко-вишня, Чи я у вас лишня, Що ви мене туди дали, Де я непривишна? Ой матінко-пава, Тепер я пропала, Що ви мене туди дали, Де я […]...
5. МІФ ПРО ВІТЕР – НАРОДНА КОЛЯДКА Молотив один господар. Як змолотив, розпочав віяти зерно і ані, дай Боже, звіяти; він собі стане на тім боці, і вітер також по тім боці дує; він стане на другім боці, і вітер по другім боці дує; так йому все помішав, що не міг cі ради дати. Відтак розсердився, схопив ніж і верг ним, а […]...
6. РОЗЛИЛИСЯ КРУТІ БЕРЕЖЕЧКИ – НАРОДНА ЛІРИКА Розлилися круті бережечки, Гей, гей, по роздоллі; Пожурились славні козаченьки, Гей, гей, у неволі. Гей ви, хлопці, ви, добрі молодці, Гей, гей, не журіться, – Посідлайте коні воронії, Гей, гей, садовіться! Та поїдем у чистеє поле, Гей, гей, у Варшаву Та наберем червоної китайки, Гей, гей, та на славу! Гей, щоб наша червона китайка, Гей, […]...
7. ОЙ ТА ЗАЖУРИЛИСЬ СТРІЛЬЦІ СІЧОВІЇ – НАРОДНА ЛІРИКА Ой та зажурились Стрільці січовії, Як Збруч-річку[1] переходили, Що стільки народу Впало за свободу, Встояти не було сили. Ой та зажурились Стрільці січовії, Стали дрібні сльози лити: Буде ворог клятий Батьками орати, Матерями волочити. Ой не тішся, враже, Що весь край, то ваше! Ще живе стрілецька слава. Вернуться ще тії Стрільці січовії, Впаде вража міць […]...
8. ОЙ ЯСНЕ СОНЦЕ ВИСОКО СХОДИТЬ – НАРОДНА ЛІРИКА Ой ясне сонце високо сходить, А низенько заходить, Чогось, братця, да чумацький отаман По доріжечках ходить. Ой да білі ручки ломить, Й він словесно й говорить, Ой що з-під гаю, Та з під темного лісу Розбійники виїжджають, Що найстарший превражний син розбійник На сивому коні грає, Ой що він грає, виграває, Він до валки привертає: […]...
9. СТЕПАН ЖУПАНИН. НАМАЛЮЮ ВІТЕР. ЛІНА КОСТЕНКО. ЯКЩО НЕ МОЖЕШ ВІТЕР ЗМАЛЮВАТИ… – РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ. СВІТ ДИТИНСТВА В ЛІТЕРАТУРІ Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; формувати вміння працювати над текстом, аналізувати його зміст; навчати помічати в поетичних творах образні вислови, які допомагають уявити описані картини; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву учнів; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА Гра “Письменник” – Правильно прочитайте зашифрований […]...
10. ТАРАС ШЕВЧЕНКО. ВІТЕР ВІЄ-ПОВІВАЄ… ВІТЕР З ГАЄМ РОЗМОВЛЯЄ… – РОЗДІЛ П’ЯТИЙ. ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Мета: поглиблювати знання учнів про творчість Т. Г. Шевченка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів, уміння добирати потрібну інтонацію під час читання; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА (за вибором учителя) III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ Гра “Хто краще?” Конкурс […]...
11. Короткий переказ – Ой весна, весна – днем красна Ой весна, весна – днем красна, Що ж ти, весно, принесла? – Принесла я вам літечко, Ще й рожевую квіточку, Хай вродиться житечко, Ще й озимая пшениця, І усякая пашниця. Весна красна. Що ж ти нам принесла? – Коробочку з веретенцями1, І скринечку з червінцями2. Старим дідам по кийочку, Старим бабам по серпочку, Малим дітям […]...
12. ГРИЦЮ, ГРИЦЮ, ДО РОБОТИ – НАРОДНА ЛІРИКА – Грицю, Грицю, до роботи! В Гриця порвані чоботи… – Грицю, Грицю, до телят! В Гриця ніженьки болять… – Грицю, Грицю, молотити! Гриць нездужає робити… – Грицю, Грицю, врубай дров! – Кахи-кахи! Нездоров… – Грицю, Грицю, роби хліб! – Кахи-кахи! Щось охрип… – Грицю, Грицю, до Марусі! – Зараз, зараз уберуся! – Грицю, Грицю, хоч […]...
13. “Моя бо й народна неволя – то мати тих скорбних пісень” (лірика Івана Франка) – твір з української літератури Іван Якович Франко жив у важкі часи безправ’я і темряви, яка огорнула Західну Україну в другій половині XIX століття. Рідна земля задихалася в “тюрмі народів”, як називав австро-угорську монархію поет: Багно гнилеє між країв Європи, Покрите цвіллю, зеленню густою! Розсаднице недумства і застою, О, Австріє! Де ти поставиш стопи, Повзе облуда, здирство, плач народу. Щоб […]...
14. ЛІРИКА. ПЕЙЗАЖНА ЛІРИКА – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ Мета: почати ознайомлення учнів з пейзажною лірикою; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; учити виділяти головне, аналізувати, висловлювати свої міркування, інтонацією передавати настрій твору; розвивати зв’язне мовлення, вміння бачити та відчувати красу поетичного слова; виховувати любов до рідного слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Гра “Дощик” Діти […]...
15. БОГДАН ЛЕПКИЙ – Пейзажна лірика – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ БОГДАН ЛЕПКИЙ Богдан Лепкий (1872-1941) – поет, прозаїк, перекладач, літературознавець і видавець. Народився в освіченій родині. Перші знання майбутній письменник одержав у батьківському домі, знав напам’ять багато віршів Тараса Шевченка. Батько розповідав йому про письменників, художників, а від діда дізнався про давні часи, історичні події в Україні. Із шести років малий Богдан жив у Бережанах, […]...
16. Повідомлення про Кавказькі гори Кавказькі гори розташувалися на величезній території між Європою і Азією, захоплюючи також Близький і Середній Схід. Географічно їх підрозділяють на дві великі системи, звані Великим і Малим Кавказом. Територія Великого Кавказу розкинулася від Анапи до Баку. Її також поділяють на відповідні регіони – центральний, західний і східний. Якщо подивитися на ці гори з висоти, рухаючись […]...
17. ВЕСІЛЬНІ ПІСНІ – НАРОДНА ДРАМА – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Весілля (варіант 1) 1. А брат сестрицю та розплітає Цвіт рожа (троянда) розцвітає Не йди, сестро, молода заміж, Цвіт рожу споминає… 2. Ой до вінця, Марусечко, до вінця, Не забудь, молодая, гребінця. Ой упав гребінець під стілець, Да подай Марусеньці гребінець, І підем з тобою під вінець. 3. Благослови, боже, і отець, і мати, Своєму […]...
18. ЛІНА КОСТЕНКО – Пейзажна лірика – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ Ліна Костенко народилася 1930 року на Київщині. Видатна українська поетеса майстерно малює найніжніші акварелі. Акварелі – це картини, малюнки, виконані фарбами. Поетеса ж словом, як художник фарбами, створює вірші, що належать до пейзажної лірики. Прочитай їх – і ти відчуєш красу та смуток осінніх акварелей. ЗДИВОВАНІ КВІТИ Сю ніч зорі чомусь колючі, Як налякані їжачки. […]...
19. ВОДІННЯ КОЗИ – НАРОДНА ДРАМА – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Збираються хлопці в одній хаті, роблять козу – одягають на хлопця кожуха вовною наверх – і ходять з хати в хату на своєму кутку села. Один біжить уперед: – Дядьку, пустіть козу в хату! – Холоду напустите! Та й хата маленька! – Та й наша коза маленька – в щілину влізе. Тоді вже всі гуртом […]...
20. Альбомна лірика Альбомна лірика – вірші переважно салонного гатунку чи суто інтимного призначення, започатковані у французькій поезії (мадригал, рондо). Вони з’являлися і в українській ліриці (Я. Головацький, “В альбом Ізмаїлу Срезневському”, І. Франко, “В альбом пані О. М.”, особливо – у доробку В. Пачовського і та ін.), маючи передовсім коло приватних інтересів та рефлексій. Подеколи А. л. […]...
21. ПОЕЗІЯ ЕЛЛІНІСТИЧНОЇ ДОБИ (ОЛЕКСАНДРІЙСЬКА ЛІРИКА) – АНТИЧНА ЛІРИКА – Олександрійська поезія як явище елліністичної культури – Тематичне й жанрове новаторство поетів-олександрійців Олександрійська поезія як явище елліністичної культури Класичний період давньогрецької літератури закінчується разом із кризою, занепадом рабовласницького полісу, тобто в ІУ ст. до н. е. Далі починається післякласичний період, який інакше називають елліністичним або еллінізмом (від слова “еллін” – грек). Ознакою того часу […]...
22. ІВАН ФРАНКО – Пейзажна лірика – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ Іван Якович Франко (1856-1916) – поет, прозаїк, драматург, критик, перекладач. Він був енциклопедично освіченою і надзвичайно працьовитою людиною. Народився Іван Франко в селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту в сім’ї коваля. Ріс розумною, товариською дитиною. У школі навчався легко, був здібним до науки. Ще змалечку записував народні пісні. Любив твори Шевченка, багато їх знав напам’ять. Іван Франко […]...
23. СОСНА – МАРКО ВОВЧОК – Пейзажна лірика – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ Справжнє ім’я Марка Вовчка (1833-1907) – Марія Олександрівна Вілінська. Народилася письменниця в Орловській губернії. Навчалася в жіночому пансіонаті в Харкові. Після одруження разом із чоловіком виїхала в Україну, займалася фольклористикою, вивчила українську мову, звичаї і традиції українського народа. Псевдонім Марко Вовчок узяла тоді, коли розпочала літературну діяльність. За тематикою творчість письменниці різноманітна, але провідною темою […]...
24. ТАРАС ШЕВЧЕНКО – Пейзажна лірика – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ Вірші, присвячені опису природи, належать до пейзажної лірики. Вони завжди хвилюють, зачаровують своєю мелодійністю, красою змальованих картин. Що робить поезію такою чарівною? Тобі вже відомі “таємниці”, які допомагають поетові описати картини природи, передати свої думки, настрій, почуття. Це художні засоби, серед яких с л о в а – о з н а к и (золоте […]...
25. ЛЕСЯ УКРАЇНКА – Пейзажна лірика – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ Леся Українка (1871-1913) – видатна українська поетеса. Леся з п’яти років почала грати на фортепіано і складати маленькі музичні п’єси, рано написала свій перший вірш. Освіту дівчинка одержала вдома. Її єдиним і досить суворим учителем була мати, Ольга Петрівна (Олена Пчілка). У будинку Косачів (ти вже знаєш, що справжнє ім’я поетеси – Лариса Петрівна Косач) […]...
26. ПРОСО – НАРОДНА ДРАМА – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ А Ставши в два ряди, лицем одна до одної, Дівчата по черзі співають, кланяючись: 1-й ряд: Ой ми в поле виїдем, виїдем, Ой ми з Ладом виїдем, виїдем. 2-й ряд: А ми нивку виорем, виорем, Ой ми з Ладом виорем, виорем[1]. 1-й ряд: А ми проса насієм, насієм. 2-й ряд: А ми коні пустимо, пустимо. […]...
27. САМА Ж ГОСПОДАРКА НА КОЛІЇ ДОРІГ – ВАСИЛЬ CИMOНEНKO – Пейзажна лірика – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ Василь Симоненко (1935-1963) народився в селі Біївці Лубенського району на Полтавщині в селянській родині. Тут малий Василько вчився розуміти добро і зло, поважати людину праці. Ріс хлопчина без батька. Дитинство і юність припали на воєнні та післявоєнні роки. Ще в школі він почав складати вірші. Василь Симоненко рано пішов з життя, але залишилися його прекрасна […]...
28. ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ТА БАРАБАШ – НАРОДНИЙ ЕПОС – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Як із день-години Зчиналися великі войни на Україні, Оттогді ж то не могли обібрати, За віру християнську одностайно стати; Тільки обібрався Барабаш да Хмельницький, Да Клиша білоцерківський. Оттогді вони од своїх рук листи писали, До короля Радислава посилали. Тогді ж то король Радислав листи читає, Назад одсилає, У городі Черкаськім Барабаша гетьманом настановляє: “Будь ти, […]...
29. ДАВНЬОГРЕЦЬКА КЛАСИЧНА ЛІРИКА – АНТИЧНА ЛІРИКА – Соціально-історична й міфологічна основи давньогрецької лірики – Класифікація і періодизація давньогрецької лірики, особливості видів – Поетико-естетичний зміст і художня своєрідність лірики Давньої Греції Соціально-історична й міфологічна основи давньогрецької лірики У VII – VI ст. до н. е. у Давній Греції розпочинається період становлення рабовласницького суспільства, період формування полісів. Значно змінилася їхня соціальна картина: окрім […]...
30. ШКОЛА ЧИСТОГО МИСТЕЦТВА В РОСІЙСЬКІЙ ПОЕЗІЇ. ЛІРИКА Ф. І. ТЮТЧЕВА Й А. А. ФЕТА (ОГЛЯД). ХУДОЖНЯ ДОВЕРШЕНІСТЬ ТВОРІВ – СИСТЕМА УРОКІВ ЗА ТЕМОЮ ЛІРИКА ХІХ СТОЛІТТЯ Мета: охарактеризувати з учнями особливості розвитку російської поезії середини ХІХ ст.; дати стислі відомості про “парнаську школу”, принципи “чистого мистецтва” та їх втілення у творчості Ф. І. Тютчева та А. А. Фета; коротко ознайомити із життєвим і творчим шляхом Ф. І. Тютчева та А. А. Фета; розвивати навички художнього аналізу та інтерпретації поетичного тексту, дослідницької […]...
31. Божественний вітер – ЮРІЙ КАМАЄВ Божественний вітер Історична проза Двигун літака гудів рівно і впевнено. Пілот постукав пальцем по склу альтиметра. Стрілка намертво прилипла до нуля. Звісно, чого ж хотіти від старенького учбового літачка, якого мабуть гвалтувало не одне покоління невмілих кадетів військового училища? Він криво усміхнувся – доля вміє пожартувати. Саме ця машина запалила колись у серці підлітка непереможну […]...
32. Вітер – ІГОР КАЛИНЕЦЬ Знову був вітер Тарабанив віконницями Шибками видзеленькував Як зубами Вишарпував клоччя З-поміж зрубів Висмоктував як упир Дух із хати А з нас – затишок Знову був вітер Віднаходив усі щілини Для піску Що скрипить на зубах І в суглобах Знову був вітер Зносив літери з книжок Хвилі з транзистора (гей гей вітре з України) Видушував […]...
33. МОМОТАРО, АБО ХЛОПЧИК-ПЕРСИК – ЯПОНСЬКА НАРОДНА КАЗКА – НАРОДНА КАЗКА – КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ Давно колись жили собі дід і баба. От одного дня дід і каже: – Чуєш, стара? Я б так хотів, щоб у нас були діти! – Авжеж, старий, це була б невимовна радість! – відповідає баба. Зітхнули вони й узялися до роботи: дід пішов збирати хмиз у гори, а баба – прати білизну в річці. […]...
34. Твого погляду вітер – ДМИТРО ПАВЛИЧКО * * * Твого погляду вітер Піднімає з землі моє серце Наче кленовий листок І я вже лечу над світом І лоскітно мені від польоту Та в мереживі ранку Хмари як пір’я крилатого моря Проламуються піді мною І я падаю Падаю На мене летять полотна Колючих стерень Дзеркала ставів Плетениці стежок Отари осіннього лісу Леза […]...
35. Пісенна лірика – ДАВНЬОГРЕЦЬКА ЛІРИКА – ДАВНЬОГРЕЦЬКА КУЛЬТУРА ТА ЛІТЕРАТУРА – АНТИЧНІСТЬ – Хрестоматія Водночас із декламаційною у Давній Греції розвивалася пісенна поезія. Вона зберігала зв’язок із музикою й отримала назву меліка (від грецького слова мелос – пісня)1. Виникла елічна поезія на острові Лісбос, що розташований неподалік від західного узбережжя Малої Азії. Впродовж VII – VI століть до нашої ери Лесбос був музичним і літературним осередком Давньої Греції. Меліка […]...
36. Весілля – Народна драма – Усна народна творчість – ПРАДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Весілля – одна з найвеличніших форм народної драми, в якій відбилися мораль і світогляд, родинні та суспільні стосунки українського народу на кожному етапі його розвитку, його поетичні уявлення та артистичні здібності. Весілля справляли восени, після закінчення польових робіт, але традиційно тільки до середини жовтня – до православного свята Покрови Пресвятої Богородиці (14 жовтня). У народі […]...
37. Пісні-ігри – Народна драма – Усна народна творчість – ПРАДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Народною драмою називають твір, сюжет якого розгортається завдяки поєднанню мовних, сценічних та музичних засобів. Жанри народної драми: пісня-гра, вистава-ігри-ще, весілля. Пісні-ігри Пісні-ігри виникли у первісному суспільстві і були складовою частиною різних обрядових циклів – різдвяного, шлюбного, сільськогосподарського. Але існував і мішаний тип пісень-ігор – веснянки, які органічно поєднували елементи шлюбного та сільськогосподарського стилів (наприклад, оранку, […]...
38. Вистава-ігрище – Народна драма – Усна народна творчість – ПРАДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА З обрядових пісень-ігор різдвяного циклу з часом у самостійний жанр – вистави-ігрища – виділилися окремі складові частини. Це сталося через ускладнення сценічної дії, збільшення тексту і кількості персонажів гри. До сьогодні у різних варіантах дійшли дві вистави – “Коза” і “Меланка”. “Коза” – це святкова вистава-ігрище, у якій великого значення набуває власне сценічний елемент. У […]...
39. Тема 3. Народна драма – І. Усна народна творчість < Тема 3. Народна драма Початки народної драми, яка є джерелом професійної драматургії, – у дохристиянській давнині. Це невеличкі сценки віршованої форми, які супроводжували або відбивали певний обряд, трудовий процес або становили собою гру дітей, юнацтва і мали розважальний характер. “Просо” – драматичний діалог між двома групами людей молодицями й дівчатами (з одного боку) і […]...
40. Значення обряду весілля – Народна драма – Усна народна творчість – ПРАДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Весілля є відображенням світогляду, моралі та етичних уявлень народу про суспільні та родинні стосунки на певному етапі розвитку суспільства, культури. Найперші відомості про давні форми шлюбу у східних слов’ян були зафіксовані ще у літописах. Але найдавніші записи про українське весілля зробив французький інженер Г.-Л. де Боплан у XVII столітті. Описом весільних обрядів займалися також І. […]...