Твого погляду вітер – ДМИТРО ПАВЛИЧКО

* * *

Твого погляду вітер

Піднімає з землі моє серце

Наче кленовий листок

І я вже лечу над світом

І лоскітно мені від польоту

Та в мереживі ранку

Хмари як пір’я крилатого моря

Проламуються піді мною

І я падаю

Падаю

На мене летять полотна

Колючих стерень

Дзеркала ставів

Плетениці стежок

Отари осіннього лісу

Леза колій

Тарелі стадіонів

Брили будинків

І кранів краби

Де ж білі дзвіниці грудей твоїх

Щоб я розбитися лагідно міг?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твого погляду вітер – ДМИТРО ПАВЛИЧКО