Home ⇒ 👍Конспекти уроків ⇒ ШКОЛА ЧИСТОГО МИСТЕЦТВА В РОСІЙСЬКІЙ ПОЕЗІЇ. ЛІРИКА Ф. І. ТЮТЧЕВА Й А. А. ФЕТА (ОГЛЯД). ХУДОЖНЯ ДОВЕРШЕНІСТЬ ТВОРІВ – СИСТЕМА УРОКІВ ЗА ТЕМОЮ ЛІРИКА ХІХ СТОЛІТТЯ

ШКОЛА ЧИСТОГО МИСТЕЦТВА В РОСІЙСЬКІЙ ПОЕЗІЇ. ЛІРИКА Ф. І. ТЮТЧЕВА Й А. А. ФЕТА (ОГЛЯД). ХУДОЖНЯ ДОВЕРШЕНІСТЬ ТВОРІВ – СИСТЕМА УРОКІВ ЗА ТЕМОЮ ЛІРИКА ХІХ СТОЛІТТЯ

Мета: охарактеризувати з учнями особливості розвитку російської поезії середини ХІХ ст.; дати стислі відомості про “парнаську школу”, принципи “чистого мистецтва” та їх втілення у творчості Ф. І. Тютчева та А. А. Фета; коротко ознайомити із життєвим і творчим шляхом Ф. І. Тютчева та А. А. Фета; розвивати навички художнього аналізу та інтерпретації поетичного тексту, дослідницької роботи, виразного читання, використання елементів компаративного аналізу; виховувати естетичне розуміння поетичного слова, прагнення до гуманістичних ідеалів, естетичний смак.

Обладнання: тема та епіграф уроку, портрети митців, таблиця “Особливості та основні теми “чистого мистецтва””, картки “Літературний ринг”, домашнє завдання, книжкова виставка творів Ф. І. Тютчева та А. А. Фета.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, формування вмінь та навичок.

Очікувані результати

Предметні компетентності, які формуються на уроці

Ключові компетентності, які формуються на уроці

Учень/учениця:

Аналізує провідні теми, проблеми, мотиви творів Ф. І. Тютчева та А. А. Фета; знає українських перекладачів та українські переклади прочитаних творів, визначає в них засоби художньої виразності; виявляє жанрові ознаки прочитаних творів; коментує, характеризує, інтерпретує образи персонажів та засоби їх створення; виявляє особливості індивідуального стилю митців; зіставляє образи, засоби виразності; виявляє традиції й новаторство митців; висловлює власну думку щодо порушених у творах проблем

Учень/учениця:

Установлює причиново-наслідкові зв’язки подій та образів; самостійно знаходить і систематизує інформацію про життя і творчість Ф. І. Тютчева, А. А. Фета; використовує цифрові технології для розширення уявлень про творчість митців; усвідомлює цінність активної життєвої позиції; розглядає твори письменників на тлі історико-літературного процесу, у зв’язках з історією культури; з’ясовує роль пейзажів у творах Ф. І. Тютчева, А. А. Фета

Цілий світ від краси…

А. А. Фет

Все в мені – і я в усьому…

Ф. І. Тютчев

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання (вибірково)

2. Занурення в тему уроку: бесіда

· Яку жанрову особливість світового літературного процесу другої половини ХІХ століття ви можете виділити?

· Яке співвідношення прози та поезії у світовій літературі другої половини ХІХ століття?

· Які твори А. А. Фета та Ф. І. Тютчева вам знайомі?

· Згадайте і прочитайте напам’ять один-два вірша.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

1. Слово вчителя

– 1840-ві роки XIX століття історики літератури вважають невдалими для російської поезії. Але саме в це десятиліття почав розкриватися дар двох великих ліриків – Федора Тютчева й Афанасія Фета. Парадоксально, але читачі їх ніби не помічали, їхні ліричні вірші не вписувалися в поширене уявлення про те, яким має бути “правильний” поетичний твір. Читачі чекали від поезії зображення людських пристрастей, нерозв’язних конфліктів між особистістю та суспільством. А поезія Тютчева та Фета, водночас і пристрасна, і раціональна, була пов’язана з зображенням природи, любові, краси – заповітних областей поезії “чистого мистецтва” – мистецтва, вільного від мирських, сьогочасних проблем.

Сьогодні на уроці ми доторкнемося до складного світу поезії “чистого мистецтва”. На прикладі віршів Тютчева та Фета ми спробуємо побачити, як, відображаючи навколишній світ у най – тонших його переливах, поети проникають у таємниці душі людини, душі природи, виявляючи любов до життя, а таким чином любов до батьківщини.

2. Робота з епіграфом. Бесіда

· Прочитайте та прокоментуйте висловлювання А. А. Фета та Ф. І. Тютчева.

· Пригадайте, що вам відомо про творчість цих поетів.

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Слово вчителя

(Учні складають опорний конспект за словом учителя.)

– Митці другої половини XIX – початку XX століття перебували у пошуку, зумовленому двома причинами: намаганням усвідомити духовну сутність світу, моральний зміст існування та прагненням утвердити пріоритет культури. Невипадковою є поява різних шкіл, угруповань, течій, у яких письменників об’єднує ідея “чистого мистецтва”, вічного та прекрасного, незалежного від натовпу, бруду, хаосу сучасності. У цей період з’являються групи “Парнас”, школа “чистого мистецтва” у російській поезії, символізм тощо.

Парнасцями стали називати поетів, які своїм завданням вважали створення “чистої поезії”, приділяючи основну увагу ідеальній поетичній формі.

Творчість парнасців базувалася на таких принципах, як песимізм, нехтування проблемами сучасності (у поезії описували витвори мистецтва, екзотичних тварин, міфічних біблійних героїв, героїв літератури античної доби, епохи Відродження), бездоганність форми, використання сонета як основної форми вірша.

Ознаки наближення до “чистого мистецтва” можна віднайти в різних країнах. Прихильники цього напряму проголошували самоцінність художньої творчості, незалежність мистецтва від політики, суспільних вимог, виховних завдань – “мистецтво заради мистецтва”. Мистецтво повинно служити тільки мистецтву, поезія допомагає забути тяжку дійсність і приносить тільки задоволення.

У російській поезії позиції “чистого мистецтва” поділяли Афанасій Фет та Федор Тютчев.

2. Робота з таблицею

· Використовуючи матеріал, запропонований у таблиці “Поезія “чистого мистецтва””, та опорний конспект, складений за словом учителя, схарактеризуйте основні риси поезії “чистого мистецтва”.

Поезія “чистого мистецтва”

Особливості поезії “чистого мистецтва”

Основні теми поезії “чистого мистецтва”

– Поезія натяків, здогадок, умовчань.

– Вірші не мають сюжету: ліричні мініатюри передають не думки і почуття, а летючий настрій поета. Мистецтво не повинно бути пов’язане з життям.

– Поет не повинен втручатися в справи світу.

– Це поезія для обраних.

– Багатство відтінків; ніжність і теплота.

– Образність, нетрадиційність порівнянь, епітетів; олюднення природи, знаходження відгуку своїм настроям і почуттям.

– Співучість і музикальність

– Кохання

– Природа

– Мистецтво

3. Слово вчителя про життя та творчість Ф. І. Тютчева

– Ф. І. Тютчева вважають пізнім романтиком в російській літературі. Звернення до тем природи, кохання, внутрішнього світу людини й органічно пов’язані з ним філософські роздуми про життя та смерть, про людину та суспільство, про людство та всесвіт роблять його поезію неповторною. Відчуття катастрофічності буття змушує поета шукати порятунку у сфері ідеального, робить його творчість передтечею символізму.

Своєрідність лірики Тютчева полягає в тому, що він головним своїм завданням бачив пізнання людської душі, історії своєї країни. Без цього будь-які політичні перетворення він уважав безглуздими. Прикладом його глибокої філософії може служити вірш “Silentium”, що в перекладі з латинського означає “Мовчання”.

Високої майстерності досяг Тютчев у інтимній ліриці. Перлина поезії поета – “Денисьєвський цикл”, пов’язаний з його захопленням О. А. Денисьєвою,- своєрідний роман у віршах про кохання, що справив вплив не тільки на розвиток російської поезії, а й на розвиток російської психологічної прози (І. С. Тургенєв, Ф. М. Достоєвський, Л. М. Толстой).

4. Презентація індивідуального повідомлення учня “Літературна візитівка Ф. І. Тютчева” (за випереджальним домашнім завданням)

Методичний коментар. Для виконання індивідуального завдання учителем на попередньому уроці було проведено з учнями інструктаж: поради про можливі джерела інформації (серед них й інтернет-джерела), на які події життя та творчості та на які поезії звернути увагу. При згадуванні “Денисьєвського циклу” звернути увагу на історію кохання поета до О. А. Денисьєвої. Розповідь доцільно супроводити ілюстраціями, візуальним матеріалом.

За прослуханим на уроці повідомленням усі учні складають опорну схему “Основні мотиви та теми лірики Ф. І. Тютчева”.

5. Виразне читання вголос та аналіз вірша Ф. І. Тютчева “Silentium” (мовою оригіналу та у перекладі м. к. Вороного)

Молчи, скрывайся и таи

Мовчи, заховуй од життя

И чувства и мечты свои –

I мрії, і свої чуття!

Пускай в душевной глубине

Нехай в безодні глибини

Встают и заходят оне

I сходять, і зайдуть вони,

Безмолвно, как звезды в ночи,-

Мов зорі ясні уночі:

Любуйся ими – и молчи.

Любуйся ними і мовчи.

Как сердцу высказать себя?

Як серцю висловить себе?

Другому как понять тебя?

Чи ж зрозуміє хто тебе?

Поймет ли он, чем ты живешь?

Не зрозуміє слова він,

Мысль изреченная есть ложь.

Бо думка висловлена – тлін.

Взрывая, возмутишь ключи,-

Джерел душі не руш вночі:

Питайся ими – и молчи.

Живися ними і мовчи.

Лишь жить в себе самом умей –

В собі самому жить умій!

Есть целый мир в душе твоей

Є цілий світ в душі твоїй

Таинственно-волшебных дум;

Таємно-чарівливих дум;

Их оглушит наружный шум,

Заглушить їх буденний шум,

Дневные разгонят лучи,-

I зникнуть, в сяйві дня мручи,

Внимай их пенью – и молчи!..

Ти слухай спів їх і мовчи!

6. Бесіда

· Що ви відчули, читаючи цій вірш?

· Яка тема вірша? У чому полягає особливість її втілення?

· Простежте, як розвивається лірична думка поета у вірші.

· Перечитайте першу строфу. Що в інтонації цієї строфи звертає на себе увагу читача?

· Перечитайте другу строфу. Як ви розумієте її сенс?

· Який художній прийом використовує поет?

· Про які два світи говорить поет у третій строфі? Як вони взаємодіють?

· Яким постає зовнішній світ?

· Яке значення має звертання до природи?

· Яким у поезії постає світ людської душі?

· Яким віршованим розміром написаний твір?

· Які особливості ритміки?

· Яка строфа є ключовою у структурі вірша?

· Чи можна судити про ставлення автора до свого ліричного героя?

· Яким словом починається і закінчується вірш? Зробіть висновок із цього спостереження.

· Яка роль у вірші риторичних питань та окликів, рефрену “мовчи”?

· У поетичному перекладі М. К. Вороного в назві твору відсутній знак оклику та тютчевський афоризм “Мысль изреченная есть ложь” набуває трохи інших відтінків: “Бо думка висловлена – тлін”. Чи змінюється у перекладі значення цих рядків та назви?

7. Інтерактивна вправа “Літературний ринг”

(робота в парах з подальшою презентацією результатів роботи у вигляді усного повідомлення)

Методичний коментар. “Літературний ринг” – одна з дискусійних форм спілкування, основою якої є з’ясування проблем літературного, історичного характеру. Учням пропонуються завдання з зіставлення творів, порівняння різних перекладів одного твору, різних поглядів на творчість поетів або письменників.

В’ячеслав Іванов стверджував, що в “Silentium!” виразилося “усвідомлення загальної правди про невідповідність між духовним зростанням особистості і зовнішніми засобами спілкування: слово перестало бути рівносильним змістом внутрішнього досвіду”

Л. М. Толстой: “Краща частина цієї драми є монолог, або, швидше, задушевна бесіда між Богом і нашою совістю і нами… тимчасова відмова від усього мирського і споглядання в самому собі своєї божественної сутності є такою ж необхідною для життя поживою душі, як їжа для тіла”

К. Д. Бальмонт зазначив, що Тютчев першим з російських поетів зрозумів велику сутність життя природи, її повну незалежність від людського життя, людських помислів, дій, пристрастей і зобразив “її царство, про цілі і закони якого людський розум може тільки підозрювати”. На думку Бальмонта, це вірш про сутність творчого процесу

· Порівняйте різні точки зору про поезію “Silentium”.

· Чому митці так по-різному відгукуються про неї?

· Чия точка зору вам ближча? Свою думку аргументуйте.

8. Слово вчителя про життя та творчість А. А. Фета

– А. А. Фет – один із найяскравіших представників напряму “чистого мистецтва” в російській поезії XIX століття. Філософська лірика пронизує всю його творчість, відбиваючись і в пейзажній, і в любовної поезії.

Важливою сторінкою творчого життя поета є перекладацька діяльність, у яку він поринув у 70-80-х роках. Серед його перекладів слід назвати “Фауста” Й. В. Гете, твори Горація, “Сатир” Ювенала, “Вірші” Катулла, “Енеїду” Вергілія тощо.

Літературна й особиста доля Афанасія Фета – одного з найбільш світлих російських поетів, співака природи, кохання, багато віршів якого з незвичайною силою передають безпосередню радість буття, склалася непросто і часом набувала трагічного характеру. Для розуміння прихованих психологічних пружин поезії митця потрібно знати деякі факти його біографії. Витоки напруженої лірики – у драматичних обставинах, трагічних подіях особистого життя.

9. Презентація індивідуального повідомлення учня “Літературна візитівка А. А. Фета” (за випереджальним домашнім завданням)

Методичний коментар. Для виконання індивідуального завдання учителем на попередньому уроці було проведено з учнями інструктаж: поради про можливі джерела інформації (серед них й інтернет-джерела), на які події життя та творчості та на які вірш А. А. Фета звернути увагу. Розповідь доцільно супроводити ілюстраціями, візуальним матеріалом.

За прослуханим повідомленням учні складають опорний конспект “Особливості поетичного світу А. А. Фета”.

10. Виразне читання вголос та аналіз вірша А. А. Фета “шепіт. Ніжний звук зітхання…” (мовою оригіналу та у перекладі М. Т. Рильського)

Шепот, робкое дыханье.

Шепіт. Ніжний звук зітхання…

Трели соловья,

Солов’їний спів.

Серебро и колыханье

Срібна гра і колихання

Сонного ручья.

Сонних ручаїв.

Свет ночной, ночные тени,

Ночі блиск. Тремтіння тіней.

Тени без конца,

Тіні без кінця.

Ряд волшебных изменений

Ненастанні, дивні зміни

Милого лица,

Милого лиця.

В дымных тучках пурпур розы,

У хмаринках – пурпур рози.

Отблеск янтаря,

Відблиск янтаря.

И лобзания, и слезы,

І цілунків пал, і сльози,

И заря, заря!..

І зоря, зоря!

11. Бесіда

· Що ви уявили під час читання цього вірша?

· Якій темі присвячений цей вірш?

· Назвіть особливості композиції твору.

· Як злилися воєдино образи природи та внутрішнього стану людини в кожній строфі вірша?

· Який сенс виявляється при аналізі поетичного простору вірша? Зіставте для цього першу та другу строфи.

· Проаналізуйте, яким є звукове тло вірша, його кольоропис тощо.

· Які фарби та звуки допомагають зрозуміти почуття ліричного героя?

· Чому в першій строфі зовнішній світ і внутрішній стан людини сприймаються в основному на слух, а в другій строфі – візуально?

· Які метафоричні образи стають ключовими у третій строфі? Чи звучить у ній колірна гамма? Чи можна говорити про символіку кольору?

· Чому вінець любовного побачення – сльози, а у світі природи – зоря? Чому слово зоря повторюється двічі?

· Чи присутні у цьому вірші людина, її почуття?

· Що символізує кінцева метафора?

· Знайдіть епітети, визначте їхню роль у вірші.

· Скільки речень у поезії? Яку роль, на вашу думку, відіграють незакінчені синтаксичні конструкції?

12. Хвилинка релаксації

· Уявіть картину природи, яка вас зачаровує. Спробуйте почути та розказати про те, що говорить вам природа.

13. Практична робота в парах з елементами компаративного аналізу з текстом поезії А. А. Фета “шепіт. ніжний звук зітхання…” (мовою оригіналу та у перекладі)

· Порівняйте вірш А. А. Фета “Шепіт, ніжний звук зітхання…” мовою оригіналу з перекладом М. Т. Рильського. Які поетичні рядки, на вашу думку, найкраще передав Рильський?

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ уроку

1. Підсумкова бесіда

· Які характерні риси романтичної поезії властиві творчості Ф. І. Тютчева?

· Тютчевську лірику називають єдиною серед свого роду лірикою-трагедією. Чи справедлива ця думка літературознавців?

· Які риси ліричного героя А. А. Фета роблять його поезію неповторною, впізнаваною?

· Поясніть слова композитора П. І. Чайковського про те, що поезія А. А. Фета більшою мірою належить царині музики, ніж літератури.

· Чим відрізняються пейзажні картини А. А. Фета від образів природи в поезії Ф. І. Тютчева?

2. Заключне слово вчителя

– Ф. І. Тютчев і А. А. Фет стали передтечами символізму, збагативши скарбницю російської літератури новими образотворчими засобами: образністю, стислістю і виразністю стилю, здатністю відобразити тонке та складне життя душі в її таємній глибині, цілісністю та повнотою поетичної концепції буття. Таким чином, поети “чистого мистецтва” доповнили актуальні для цього історичного періоду проблеми темами вічними, загальнолюдськими, створивши різноманітну, насичену, глибоку, об’єктивну картину світу.

3. Оцінювання роботи учнів на уроці

Методичний коментар. Учитель дає загальну оцінку роботи всього класу, щоб всі могли відчути задоволення від результатів праці; оцінює окремих учнів, які брали активну участь в уроці; вказує, над чим учням необхідно попрацювати до наступного уроку.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх учнів. Скласти письмову порівняльну характеристику (у вигляді таблиці) вірша Ф. І. Тютчева “Я знаю в праосені пору” та вірша А. А. Фета “Я прийшов до тебе, мила…”, спираючись на запропонований план порівняльного аналізу.

План порівняльного аналізу

· Виявіть особливості художньої форми кожного вірша.

· Про що ці вірші? Чи є в них Алегоричний підтекст?

· Які образи віршів можна вважати Образами-символами?

· Зіставте лексику, синтаксис, поетичні інтонації віршів.

· Зробіть висновки про подібність і відмінності почуттів і художніх образів цих поезій.

· Зробіть висновки про основні особливості поетичного стилю Ф. І. Тютчева та А. А. Фета, що проявилися в цих віршах.

Індивідуальне завдання. Підготувати усну “Візитівку митця” про життя та творчість В. Вітмена (1-2 учні) за орієнтовним планом. За бажанням – із використанням мультимедійної презентації, створенням буктрейлера, відеоролика тощо.

Орієнтовний план

1) Дитячі роки В. Вітмена.

2) Зміна професій – радикальні політичні погляди.

3) Захоплення поезією, театром, музикою.

4) Подорож по США (1848) та зміна стилю письма (верлібр).

5) Рішучі оптимістичні прагнення: Америка – країна Демократії.

6) Вихід збірки “Листя трави” (1855).

7) Визнання поета, п’яте видання збірки (1871).

ДОДАТОК ДО УРОКУ

Вірш А. А. Фета

* * *

Шепіт. Ніжний звук зітхання.

Солов’їний спів…

Срібна гра і колихання

Сонних ручаїв.

Ночі блиск… Тремтіння тіней…

Тіні без кінця…

Ненастанні, дивні зміни

Милого лиця…

У хмаринках – пурпур рози.

Відблиск янтаря…

І цілунків пал, і сльози,

І зоря, зоря!

Переклад М. Т. Рильського

* * *

Я прийшов до тебе, мила,

Розказать, що сонце встало,

Що його живуща сила

В листі променем заграла,-

І у лісі щохвилини

Кожна брунька оживає,

I лунає спів пташиний,

I нове життя буяє.

Переклад М. К. Вороного

Вірші Ф. І. Тютчева

* * *

Я знаю в праосені пору,

Таку коротку і ясну

Повітря чисте, день прозорий,

І вечір зве в далечину.

Де серп гуляв і падало колосся,

Усюди простір, пусто на стерні.

Лиш павутиння, мов тонке волосся,

Блищить на марній борозні.

Не чути птиць, повітря захололо,

Далеко ще до перших сніжних хуртовин,

Блакить прозора й тепла ллється з височин

На стомлене і тихе поле.

Переклад Юрія Клена

SILENTIUM

Мовчи і крийся, і таї

Думки і почуття свої.

Хай у душевній глибині

I сходять, і зайдуть вони,

Мов зорі ясні уночі.

Милуйся ними і мовчи!

Як серцю виказать себе?

Як іншим зрозуміть тебе?

Ти думку висловиш – і вмить

Уже неправда в ній дзвенить.

О, не мути джерел ясних;

Мовчи, мовчи, живись од них!

В собі самому жити вмій.

Є цілий світ в душі твоїй

Таємно-чарівничих дум;

Їх заглушить базарний шум,

Їх промінь денний осліпить;

Хай серце слухає й мовчить.

Переклад Юрія Клена

SILENTIUM

Мовчи, заховуй од життя

I мрії, і свої чуття!

Нехай в безодні глибини

I сходять, і зайдуть вони,

Мов зорі ясні уночі:

Любуйся ними і мовчи.

Як серцю висловить себе?

Чи ж зрозуміє хто тебе?

Не зрозуміє слова він,

Бо думка висловлена – тлін.

Джерел душі не руш вночі:

Живися ними і мовчи.

В собі самому жить умій!

Є цілий світ в душі твоїй

Таємно-чарівливих дум;

Заглушить їх буденний шум,

I зникнуть, в сяйві дня мручи,

Ти слухай спів їх і мовчи!

Переклад М. К. Вороного


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Related posts:

  1. Школа чистого мистецтва в російській поезії. Лірика Ф. І. Тютчева й А. А. Фета (огляд). Художня довершеність творів – ПРОЗА Й ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ ТА ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ ХІХ СТОЛІТТЯ Мета – формувати компетентності: Предметні (знання біографії та творчості російських поетів Ф. І. Тютчева й А. А. Фета, основних тем їхньої лірики; навички дослідницької роботи, виразного читання й аналізу ліричних творів; високі моральні якості особистості; любов до художнього слова; естетичний смак); Ключові (уміння вчитися: пізнавальну активність; комунікативну: навички спілкування в колективі; інформаційну: уміння знаходити потрібну […]...

  2. ПРО ШКОЛУ ЧИСТОГО МИСТЕЦТВА В РОСІЙСЬКІЙ ПОЕЗІЇ XIX СТОЛІТТЯ – Ернст Теодор Амадей Гофман Ernst Theodor Amadeus Hoffmann (1776-1822) – Романтизм у Німеччині – Від романтизму до реалізму У різні часи існування словесного мистецтва письменники зверталися у своїй творчості до важливих соціальних і суспільно – політичних проблем, розповідали про сучасну людину з її надіями і хвилюваннями, розчаруванням і вірою у щасливе майбутнє. Не стало винятком і XIX століття. У своїх творах митці цього періоду швидко відгукувались на актуальні явища дійсності, брали активну участь […]...

  3. ПРО ШКОЛУ ЧИСТОГО МИСТЕЦТВА В РОСІЙСЬКІЙ ПОЕЗІЇ XIX століття – Мистецтво нам надано, щоб не вмерти від істини… Фрідріх Ніцше – Від романтизму до реалізму Класична пластика, і контур строгий, І логіки залізна течія – Оце твоя, поезіє, дорога. Микола Зеров, український письменник ПРО ШКОЛУ “ЧИСТОГО МИСТЕЦТВА” В РОСІЙСЬКІЙ ПОЕЗІЇ XIX століття У різні часи існування словесного мистецтва письменники зверталися у своїй творчості до важливих соціальних і суспільно-політичних проблем, розповідали про сучасну людину з її надіями і хвилюваннями, розчаруванням і […]...

  4. Загальна характеристика провідних шляхів розвитку поезії середини XIX століття. Етичні та естетичні засади соціально-спрямованої лірики (М. Некрасов). Принципи “чистого мистецтва” в поезії (група “Парнас”, творчість А. Фета) – ТРАДИЦІЇ І НОВАТОРСЬКІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ – ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТОЛІТТЯ – СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА 10 КЛАС РІВЕНЬ СТАНДАРТУ – АВТОРСЬКІ УРОКИ Мета: ознайомити учнів із шляхами розвитку поезії середини XIX століття; розглянути естетичні та етичні засади соціально-спрямованої лірики; засвоїти поняття про парнаську школу поетів та принципи “чистого мистецтва” у поезії, поняття “декаданс”; розвивати навички виразного читання, зв’‎язного мовлення, роботи з додатковою літературою, аналізу поетичного тексту; сприяти формуванню культури читача. Обладнання: підручник; портрети М. Некрасова, А. Фета, […]...

  5. “З того, як людина ставиться до поезії Тютчева і Фета, можна судити про її художній смак”. Що ви думаєте про це твердження? – шкільний твір 10 клас СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА ПРОЗА XIX СТОЛІТТЯ У кожного аматора поезії є свої кумири. І зовсім необов’язково, щоб ними були Тютчев і Фет. Кожен шукає у віршах своє: близькі і зрозумілі думки, яскраві образи, несподівані метафори, свої ритми й інтонації. Хтось любить перечитувати Пушкіна і не припиняє дивуватися вічній новизні і свіжості його віршів. Комусь до […]...

  6. МОДЕРНІЗМ ЯК ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКИЙ НАПРЯМ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ. ВЗАЄМОДІЯ СИМВОЛІЗМУ Й ІМПРЕСІОНІЗМУ В ЛІРИЦІ – СИСТЕМА УРОКІВ ЗА ТЕМОЮ ЛІРИКА ХІХ СТОЛІТТЯ Мета: розглянути з учнями зміну світоглядних та естетичних засад літератури й мистецтва на межі XIX-XX ст.; ознайомити з характерними ознаками модерністських течій і явищ у художніх творах, з основними віхами життя та творчості митців, рисами їхнього індивідуального стилю; розкрити зв’язок романтизму і модернізму (на ранньому етапі модернізму), реалізму та модернізму (на зрілому етапі модернізму); охарактеризувати […]...

  7. ТЕМАТИКА, ПРОБЛЕМАТИКА, КОМПОЗИЦІЯ ЗБІРКИ ЛИСТЯ ТРАВИ. ОБРАЗИ ЛІРИЧНОГО ГЕРОЯ. СИМВОЛИ – СИСТЕМА УРОКІВ ЗА ТЕМОЮ ЛІРИКА ХІХ СТОЛІТТЯ Мета: охарактеризувати з учнями особливості поетичного мистецтва американського поета Волта Вітмена; розвивати навички художнього аналізу та інтерпретації поетичного тексту, дослідницької роботи, виразного читання, оцінювання культурно-мистецьких явищ; сформувати розуміння літературно-філософської картини світу, утвердження гуманістичного світогляду особистості, уміння самостійно й умотивовано організовувати власну пізнавальну діяльність; формувати розуміння впливу літератури на культурний прогрес людства; виховувати естетичне розуміння поетичного […]...

  8. У чому схожість і відмінність поглядів Тютчева і Фета на поезію? Чиє розуміння поезії вам ближче? – шкільний твір 10 клас СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА ПРОЗА XIX СТОЛІТТЯ Імена Тютчева і Фета в історії літератури завжди стоять поруч. І не тільки тому, що вони сучасники, поети однієї епохи. Некрасов теж близький їм за часом, але це зовсім інша поезія, і його Муза зовсім іншого, земного походження. Вона, на думку поета, “рідна сестра” молодої селянки з вірша “Вчерашний […]...

  9. ПОЛЬ ВЕРН – КОРОЛЬ СИМВОЛІЗМУ. ЕСТЕТИЧНІ ПОГЛЯДИ ПОЕТА У ВІРШІ ПОЕТИЧНЕ МИСТЕЦТВО. ЗОБРАЖЕННЯ ПЕЙЗАЖІВ ПРИРОДИ І ДУШІ В ОСІННІЙ ПІСНІ – СИСТЕМА УРОКІВ ЗА ТЕМОЮ ЛІРИКА ХІХ СТОЛІТТЯ Мета: ознайомити учнів із життям П. Верлена й особливістю його поезії; розвивати навички визначати індивідуальний стиль поета, аналізувати поетичні твори, висловлювати своєї думки про них; розвивати навички художнього аналізу та інтерпретації поетичного тексту, дослідницької роботи, виразного читання, оцінювання культурно – мистецьких явищ; виховувати любов до поезії, естетичні смаки. Обладнання: тема та епіграфи уроку, портрет П. […]...

  10. ШАРЛЬ БОДЛЕР – ПІЗНІЙ РОМАНТИК І ЗАЧИНАТЕЛЬ МОДЕРНІЗМУ. ВІДОБРАЖЕННЯ СВІТОГЛЯДУ ТА ЕСТЕТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ БОДЛЕРА У ЗБІРЦІ КВІТИ ЗЛА – СИСТЕМА УРОКІВ ЗА ТЕМОЮ ЛІРИКА ХІХ СТОЛІТТЯ Мета: ознайомити учнів із життям Ш. Бодлера та особливостями його поезії; розвивати навички визначати індивідуальний стиль поета, аналізувати поетичні твори, висловлювати свої думки про них; розвивати навички художнього аналізу та інтерпретації поетичного тексту, дослідницької роботи, виразного читання, оцінювання культурно-мистецьких явищ; виховувати любов до поезії, естетичні смаки. Обладнання: тема та епіграфи уроку, портрет Ш. Бодлера, інформаційне […]...

  11. ІЩЕ ГОРЯТЬ В ДУШІ БАЖАННЯ – ФЕДІР ТЮТЧЕВ – ПОЕЗІЯ ЧИСТОГО МИСТЕЦТВА – РОСІЯ – ПРОЗА Й ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ ТА ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ XIX ст. – посібник-хрестоматія “ІЩЕ ГОРЯТЬ В ДУШІ БАЖАННЯ…” Іще горять в душі бажання, Ще манить зір краса твоя, Крізь любі спогади туманні Іще ловлю твій образ я. Твій образ милий та прекрасний Всякденно видиться мені, І недосяжний, і незгасний, Немов зоря в височині. (Переклад Максима Рильського) Ключові компетентності Спілкування державною мовою. 1. Поясніть своє розуміння слів Ф. Тютчева: […]...

  12. РОЗВИТОК РОМАНТИЗМУ В США, ВИДАТНІ ПРЕДСТАВНИКИ. МІСЦЕ ВОЛТА ВІТМЕНА В ЛІТЕРАТУРНОМУ ПРОЦЕСІ США. ОСОБЛИВОСТІ СВІТОБАЧЕННЯ МИТЦЯ. ЗВ’ЯЗОК ЗБІРКИ ЛИСТЯ ТРАВИ З ІСТОРІЄЮ ТА ЖИТТЯМ АМЕРИКИ – СИСТЕМА УРОКІВ ЗА ТЕМОЮ ЛІРИКА ХІХ СТОЛІТТЯ Мета: охарактеризувати з учнями особливості розвитку романтизму в США; ознайомити з його видатними представниками, з особистістю й новаторськими шуканнями Волта Вітмена; розвивати навички художнього аналізу та інтерпретації поетичного тексту, дослідницької роботи, виразного читання, оцінювання культурно-мистецьких явищ; сформувати розуміння літературно-філософської картини світу, впливу літератури на культурний прогрес людства, утвердження гуманістичного світогляду особистості. Обладнання: тема та епіграфи […]...

  13. СВОЄРІДНІСТЬ ТВОРЧОГО РОЗВИТКУ АРТЮРА РЕМБО. ПОЄДНАННЯ РИС ІМПРЕСІОНІЗМУ Й СИМВОЛІЗМУ В СОНЕТІ ГОЛОСІВКИ. ОБРАЗ ЛІРИЧНОГО ГЕРОЯ У ВІРШІ ЦИГАНЕРІЯ – СИСТЕМА УРОКІВ ЗА ТЕМОЮ ЛІРИКА ХІХ СТОЛІТТЯ Мета: ознайомити учнів із життям А. Рембо та особливостями його поезій; розвивати навички визначати індивідуальний стиль поета, аналізувати поетичні твори, висловлювати свої думки про них; розвивати навички художнього аналізу та інтерпретації поетичного тексту, дослідницької роботи, виразного читання, оцінювання культурно-мистецьких явищ; виховувати любов до поезії, естетичні смаки. Обладнання: тема та епіграф уроку, портрет А. Рембо, домашнє […]...

  14. ШЕПІТ НІЖНИИ ЗВУК ЗІТХАННЯ – АФАНАСІЙ АФАНАСІЙОВИЧ ФЕТ – ПОЕЗІЯ ЧИСТОГО МИСТЕЦТВА – РОСІЯ – ПРОЗА Й ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ ТА ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ XIX ст. – посібник-хрестоматія “ШЕПІТ… НІЖНИИ ЗВУК ЗІТХАННЯ…” * * * Шепіт… Ніжний звук зітхання… Солов’їний спів… Срібна гра і колихання Сонних ручаїв. Ночі блиск… Тремтіння тіней… Тіні без кінця… Ненастанні, дивні зміни Милого лиця… У хмаринках – пурпур рози. Відблиск янтаря… І цілунків пал, і сльози, І зоря, зоря! (Переклад Максима Рильського) Ключові компетентності Спілкування державною мовою. 1. […]...

  15. РОСІЯ. НАТХНЕННІ КРАСОЮ: ШКОЛА ЧИСТОГО МИСТЕЦТВА – ПРОЗА Й ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ ТА ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ XIX ст Закарбувати неповторну мить природи, побачити красу в тому, що оточує людину, – ось мета справжнього мистецтва. І. Левітан Творчі пошуки поетів другої половини XIX ст. визначало намагання усвідомити духовну сутність світу та прагнення утвердити пріоритет культури, краси. Не випадково в той час виникають різні школи, угруповання, течії, у яких письменників об’‎єднувала ідея “чистого мистецтва”, вічного […]...

  16. Твір на тему “Лірика Тютчева і Фета” Афанасій Афанасійович Фет і Федір Іванович Тютчев були одними з видатних поетів другої половини 19-го століття. Творчість їх помітно відрізняється від інших діячів пера того часу. Твори обох цих поетів легкі для сприйняття. І Фет, і Тютчев оспівували природу так, як ніхто інший не зміг би це зробити. А світ природи був невіддільний, в їх […]...

  17. Поезія чистого мистецтва: представники, теми, образний світ – ПРОЗАМ ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ ТА ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ XIX СТОЛІТТЯ Видатний німецький поет Г. Гейне писав: “Кожна людина є Всесвітом. Вона з ним народилася і з ним помре. Під кожним надгробком похована ціла всесвітня історія”. Саме тому в центрі літератури, мистецтва постало людське життя в усіх його різноманітних виявах, людина з її почуттями, мріями, переживаннями, з її світобаченням. Світоглядно-естетичні зрушення у свідомості людей знайшли своє […]...

  18. Вічні теми в ліриці Ф. І. Тютчева і А. А. Фета Коли на душі неспокійно, немає нічого краще, ніж посидіти в м’якому кріслі з томиком віршів у руках. Вірші допомагають нам відволіктися від реальних подій, змушують розмірковувати на різні теми. На мій погляд, в поезії Ф. Тютчева і А. Фета можна виділити три основні напрямки. Це: Любовна лірика; Вірші про природу; Вірші на тему життя і […]...

  19. ВЕСНЯНА ГРОЗА – ФЕДІР ТЮТЧЕВ – ПОЕЗІЯ ЧИСТОГО МИСТЕЦТВА – РОСІЯ – ПРОЗА Й ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ ТА ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ XIX ст. – посібник-хрестоматія У Росії з другої половини XIX ст. були напрочуд потужними дві лінії в літературі – революційно-демократична і “чистого мистецтва”. Представники першої (М. Некрасов, М. Добролюбов, Д. Писарєв, М. Салтиков-Щедрін та ін.) вважали, що мистецтво має слугувати відображенню нагальних соціальних і політичних проблем. Вони змальовували важке життя народу, умови праці селян і робітників, бідність і безправність […]...

  20. Я ПРИЙШОВ ДО ТЕБЕ, МИЛА – АФАНАСІЙ АФАНАСІЙОВИЧ ФЕТ – ПОЕЗІЯ ЧИСТОГО МИСТЕЦТВА – РОСІЯ – ПРОЗА Й ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ ТА ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ XIX ст. – посібник-хрестоматія 1820-1892 Афанасій Афанасійович Фет – один із найяскравіших представників напряму “чистого мистецтва” в російській поезії ХІХ ст. Його вірші адресовані читачам із витонченим естетичним смаком, прихильникам прекрасного у мистецтві. Літературним дебютом Фета була збірка віршів “Ліричний пантеон” (1840). До збірки увійшли балади й антологічні вірші (близькі за темою та манерою до античних). Саме в ранній […]...

  21. Поезія “чистого мистецтва”. Федір Іванович Тютчев – поет-філософ і тонкий лірик. Провідні мотиви творчості митця – Росія – ПРОЗА Й ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ Й ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ ХІХ СТ Мета – формувати компетентності: Предметні (знання особливостей поезії “чистого мистецтва”, біографії та творчості Ф. І. Тютчева, розуміння глибини його поезії; критичне мислення; мовлення; читацьку активність); Ключові (уміння вчитися: прагнення нових знань; комунікативну: уміння працювати в групі; толерантне ставлення до думок оточуючих; інформаційну: уміння знаходити потрібну інформацію, опрацьовувати та презентувати її; загальнокультурну: прагнення збагатити свій світогляд; […]...

  22. Поезія “Визначення мистецтва” як вияв художньої філософії Б. Пастернака – ЗРАЗКИ ТВОРІВ – О. БЛОК, А. АХМАТОВА, Б. ПАСТЕРНАК – “СРІБНА ДОБА” РОСІЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – 11 клас Б. Пастернак – поет підкреслено нетрадиційний, відмінний від інших поетів, своїх сучасників, як за поетичною манерою, так і за тематикою. Його не цікавлять злободенні, гостро-соціальні, політичні та громадянські теми, які були актуальні у сучасній йому радянській поезії. Центральне місце в його творчості відведено темі природи. Пастернак уподібнює природу людині, пейзаж у нього стає не тільки […]...

  23. Твір на тему: Людина і природа у поезії Тютчева Із поезією Федора Івановича Тютчева у кожного покоління читачів пов’язані свої згадки. Але я не знаю людини, якій була б не знайома ця лірика. У дитинстві ми читаємо вірш на дитячих святах: Зима недаром злится, Прошла ее пора – Весна в окно стучится И гонит со двора… А згодом нас починають вабити інші тютчевські рядки: […]...

  24. Твір “Любовна лірика Тютчева” Федір Іванович Тютчев поетичний геній філософського складу розуму. Твори про кохання в поезії Тютчева чесні і навіть трагічні. Він показує почуття піднесеним і в той же час драматичним, повним переживань і страждання. У любові багато граней, у поета розкривається психологічно складне почуття пристрасті, неминучість долі. У більшості творів про кохання автор звертається до минулого. Пішла […]...

  25. Ф. І. ТЮТЧЕВ “ІЩЕ ГОРИТЬ В ДУШІ БАЖАННЯ…”, DE “SILENTIUM” – ТРАДИЦІЇ І НОВАТОРСЬКІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ – ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ Мета: формування предметних компетентностей: ознайомити учнів з особистістю і творчістю російського поета Ф. І. Тютчева; розкрити невичерпне багатство тютчевської лірики; висвітлити суть теми трагічного кохання у ній; розвивати навички дослідницької роботи, виразного читання та аналізу ліричних творів; виховувати моральні якості, любов до художнього слова; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: актуалізувати пізнавальну діяльність учнів; комунікативної: формувати […]...

  26. Тема кохання в ліриці Тютчева, любовна лірика Тютчева У Федора Івановича безліч віршів про кохання. Багато з них дуже відомі. Наприклад, “Вона сиділа на підлозі…”, “Весь день вона…” або “О, як убивчо…”. Звичайно, багато поети оспівують це почуття, але у кожної людини воно виражається трохи по-своєму. У Тютчева любов поруч із захопленням, обожнюванням своєї коханої. То вона краше, ніж темрява перед світанком, коли […]...

  27. Філігранність поетичної техніки, формальна довершеність і сугестивність вірша Ш. Бодлера “Вечорова гармонія”. Тлумачення предметних образів як “видимих знаків” ідей, почуттів, душевних станів у поезії “Відповідності” – ТРАДИЦІЇ І НОВАТОРСЬКІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ – ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТОЛІТТЯ – СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА 10 КЛАС РІВЕНЬ СТАНДАРТУ – АВТОРСЬКІ УРОКИ Мета: проаналізувати вірші зі збірки “Квіти зла”, поглибити знання учнів про творчість Ш. Бодлера, особливості поетики митця; домогтися засвоєння поняття “сугестія”; розвивати навички аналізу поетичного твору, виразного читання, зв’‎язного мовлення, логічного мислення, творчі здібності; сприяти формуванню читацької культури школярів. Обладнання: підручник; тексти віршів Ш. Бодлера (у перекладах на вибір учителя та учнів); словник літературознавчих термінів, […]...

  28. СИСТЕМА ОБРАЗІВ РОМАНУ Ф. М. ДОСТОЄВСЬКОГО ЗЛОЧИН І КАРА. РОЗКРИТТЯ СКЛАДНОСТІ ДУХОВНОГО СВІТУ ЛЮДИНИ. ДВІЙНИКИ РАСКОЛЬНИКОВА – ЛУЖИН І СВИДРИГАЙЛОВ, ЇХНЯ РОЛЬ У РОМАНІ – СИСТЕМА УРОКІВ ЗА ТЕМОЮ Ф. М. ДОСТОЄВСЬКИЙ ЗЛОЧИН І КАРА Мета: ■ Формування предметних компетентностей: визначити з учнями значення образів Лужина і Свидригайлова в розкритті образу Раскольникова; розвивати навички аналізу сцен роману; показати їхній зв’язок із проблематикою твору; удосконалювати вміння й навички інтерпретувати художній твір; формувати людину із самостійним мисленням і глибокими відчуттями; ■ Формування ключових компетентностей: уміння вчитися: актуалізувати пізнавальну діяльність; комунікативної: формувати навички […]...

  29. Мелодійність поезії А. А. Фета – 10 клас – АФАНАСІЙ ФЕТ – ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ – Найкращі учнівські твори – Твір Поезія Фета – поезія натяків, догадок, умовчань; його вірші у більшості своїй не мають сюжету, – це ліричні мініатюри, призначення яких не стільки передати читачеві думки і почуття, скільки “летючий” настрій поета. Фет обмежував свою поезію трьома темами: кохання, природа, мистецтво. Він був далекий від душевних бурь і тривог. Поет писав: Язык душевной непогоды Был […]...

  30. Ф. М. ДОСТОЄВСЬКИЙ. ТВОРЧІСТЬ Ф. М. ДОСТОЄВСЬКОГО ЯК ОДНА З ВЕРШИН РОСІЙСЬКОЇ ТА ВСЕСВІТНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ. ФІЛОСОФСЬКІ, ЕТИЧНІ Й ЕСТЕТИЧНІ ПОГЛЯДИ ПИСЬМЕННИКА ТА ЇХ УТІЛЕННЯ В ХУДОЖНІХ ТВОРАХ – СИСТЕМА УРОКІВ ЗА ТЕМОЮ Ф. М. ДОСТОЄВСЬКИЙ ЗЛОЧИН І КАРА Мета: ■ Формування предметних компетентностей: ознайомити учнів з основними віхами життя й творчості Ф. М. Достоєвського, його світоглядними позиціями та морально-етичними переконаннями; зацікавити творами письменника; розвивати вміння сприймати інформацію на слух, лаконічно висловлювати власні думки з приводу почутого, навички роботи з книгою; виховувати гуманізм, цілеспрямованість, почуття справедливості; ■ Формування ключових компетентностей: уміння вчитися: актуалізувати пізнавальну […]...

  31. Пошуки “сучасної краси”, “видобування краси зі зла” в поезії Ш. Бодлера. Філігранність поетичної техніки, формальна довершеність і сугестивність вірша “Вечорова гармонія” – ТРАДИЦІЇ ТА НОВАТОРСЬКІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ – II ПОЛОВИНИ XIX ст. – ІI семестр Мета: допомогти учням осягнути ідейно-художні особливості, естетичну привабливість поезії Бодлера; розвивати навички аналізування поетичних творів, роботи з художнім словом; виховувати інтерес до поетичного слова, естетичні смаки. Оснащення: портрет письменника, видання його творів, переклади різних авторів. Тип уроку: комбінований. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Мотивація навчальної діяльності Учитель. Більшість сучасників називали Бодлера аморальним, небезпечним богохульником, […]...

  32. РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. КОНТРОЛЬНИЙ ТВІР-РОЗДУМ ЗА РОМАНОМ Ф. М. ДОСТОЄВСЬКОГО ЗЛОЧИН І КАРА – СИСТЕМА УРОКІВ ЗА ТЕМОЮ Ф. М. ДОСТОЄВСЬКИЙ ЗЛОЧИН І КАРА Мета: ■ Формування предметних компетентностей: систематизувати й узагальнити вивчене учнями; виявити рівень розуміння змісту, ідейно-художніх особливостей твору; розвивати образне, аналітичне мислення, зв’язне писемне мовлення, уміння висловлювати свої судження й аргументувати їх; виховувати високі моральні якості, прагнення самопізнання та самовдосконалення; ■ Формування ключових компетентностей: уміння вчитися: розвивати навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативної: розвивати навички роботи в […]...

  33. КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 5. ТРАДИЦІЇ І НОВАТОРСЬКІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ – ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ. – ТРАДИЦІЇ І НОВАТОРСЬКІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ – ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ Мета: перевірити рівень знань за вивченою темою; розвивати творчі здібності; при щеплювати прагнення досягти високих результатів. Тип уроку: урок контролю знань, умінь та навичок. Обладнання: картки з завданнями. Хід уроку І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІІІ. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ 1. Інструктаж щодо виконання контрольної роботи 2. Виконання […]...

  34. Ф. М. ДОСТОЄВСЬКИЙ ЗЛОЧИН І КАРА. СИМВОЛІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ОБРАЗУ СОНІ МАРМЕЛАДОВОЇ. ПОЛІФОНІЗМ РОМАНУ ДОСТОЄВСЬКОГО – СИСТЕМА УРОКІВ ЗА ТЕМОЮ Ф. М. ДОСТОЄВСЬКИЙ ЗЛОЧИН І КАРА Мета: ■ Формування предметних компетентностей: показати учням, у чому письменник вбачає джерело оновлення життя, як розв’язує питання “Що робити, щоб змінити наявний лад?”; розглянути сцени, у яких звучить протест письменника проти нелюдяності суспільства; осмислити останні сторінки роману, відповісти на питання: “Як відбувається відкриття Раскольниковим християнських цінностей через любов до Соні?”; ■ Формування ключових компетентностей: уміння […]...

  35. РОМАН Ф. М. ДОСТОЄВСЬКОГО ЗЛОЧИН І КАРА ЯК УТІЛЕННЯ НОВОГО ПОЛІФОНІЧНОГО ТИПУ ХУДОЖНЬОГО МИСЛЕННЯ, ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ, ЖАНР, ОСОБЛИВОСТІ КОМПОЗИЦІЇ – СИСТЕМА УРОКІВ ЗА ТЕМОЮ Ф. М. ДОСТОЄВСЬКИЙ ЗЛОЧИН І КАРА Мета: ■ Формування предметних компетентностей: ознайомити учнів з історією створення роману “Злочин і кара”; розкрити творчу історію роману, характеристику епохи, систему образів; виховувати особистість, здатну орієнтуватися у світі духовних цінностей і в ситуаціях навколишнього життя, що вміє приймати рішення і нести відповідальність за свої вчинки; ■ Формування ключових компетентностей: уміння вчитися: актуалізувати пізнавальну діяльність учнів; […]...

  36. Контрольна робота за темою “Поезія пізнього романтизму й переходу до реалізму ХІХ ст.” – США – ПРОЗА Й ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ Й ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ ХІХ СТ Мета – формувати компетентності: Предметні (систематизовані й узагальнені знання про поезію пізнього романтизму й переходу до реалізму ХІХ ст.; творчі здібності; писемне мовлення; гуманістичний світогляд); Ключові (інформаційну: уміння систематизувати здобуті знання та критично їх осмислювати; загальнокультурну: творчі здібності; прагнення досягти високого результату). Тип уроку: урок контролю й корекції знань, умінь і навичок. Обладнання: картки із […]...

  37. Ф. М. ДОСТОЄВСЬКИЙ ЗЛОЧИН І КАРА. МАЛЕНЬКІ ЛЮДИ В РОМАНІ – СИСТЕМА УРОКІВ ЗА ТЕМОЮ Ф. М. ДОСТОЄВСЬКИЙ ЗЛОЧИН І КАРА Мета: ■ Формування предметних компетентностей: підвести учнів до осмислення головного конфлікту роману – конфлікту між Раскольниковим і світом, який він відкидає; сприяти вихованню прагнення духовної краси і внутрішнього багатства особистості, відповідальності за свої вчинки; ■ Формування ключових компетентностей: уміння вчитися: розвивати навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативної: розвивати навички роботи в парі та в колективі; інформаційної: […]...

  38. Аналіз вірша “Осінь” А. А. Фета Творча спадщина Фета відкриває новий етап у розвитку поезії російського романтизму. В основі поетики лежить особлива філософія, в якій знайшла відображення тісний зв’язок людини з природою. Саме пейзажна лірика, яка прославила поета, стала вінцем творчості Афанасія Фета. У вірші “Осінь” явно простежується паралель між описом природи і життям самого автора. Написаний вірш в 1883 році, […]...

  39. Вступ. Слово в житті людини. Краса світу і людської душі в художньому слові. Образне слово – першоелемент літератури. Початок словесного мистецтва: фольклор і літописи. Художня література як мистецтво слова. Види мистецтва Мета: разом з учнями визначити роль слова в житті людини, зокрема в літературі, поглибити розуміння ролі слова, зокрема художнього, у житті людини, специфіки образного слова; зацікавити дітей українською книжкою; розвивати культуру зв’язного мовлення школярів, увагу, пам’ять, спостережливість; уміння грамотно висловлювати власну думку; формувати кругозір, світогляд; прищеплювати почуття пошани, поваги до національної літератури, українського слова, звичаїв, […]...

  40. Жан-Батист Гренуй – “темний геній” від мистецтва – ЗРАЗКИ ТВОРІВ – М. ПАВИЧ, П. ЗЮСКІНД – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ КІНЦЯ XX – ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ. СУЧАСНИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС – 11 клас Із самого початку роману автор попереджає читача, що мова піде про людину, яка належала до найгеніальніших і найогидніших фігур доби, багатої на постаті геніальні та огидні. Його звали Жан Батист Гренуй. Здавалося б, усе зрозуміло. Але насправді, образ парфумера неймовірно складний і суперечливий. З одного боку, Гренуй – нещаслива дитина, яку ледь не вбила власна […]...

ШКОЛА ЧИСТОГО МИСТЕЦТВА В РОСІЙСЬКІЙ ПОЕЗІЇ. ЛІРИКА Ф. І. ТЮТЧЕВА Й А. А. ФЕТА (ОГЛЯД). ХУДОЖНЯ ДОВЕРШЕНІСТЬ ТВОРІВ – СИСТЕМА УРОКІВ ЗА ТЕМОЮ ЛІРИКА ХІХ СТОЛІТТЯ
«
»