РОЗВИТОК РОМАНТИЗМУ В США, ВИДАТНІ ПРЕДСТАВНИКИ. МІСЦЕ ВОЛТА ВІТМЕНА В ЛІТЕРАТУРНОМУ ПРОЦЕСІ США. ОСОБЛИВОСТІ СВІТОБАЧЕННЯ МИТЦЯ. ЗВ’ЯЗОК ЗБІРКИ ЛИСТЯ ТРАВИ З ІСТОРІЄЮ ТА ЖИТТЯМ АМЕРИКИ – СИСТЕМА УРОКІВ ЗА ТЕМОЮ ЛІРИКА ХІХ СТОЛІТТЯ
Мета: охарактеризувати з учнями особливості розвитку романтизму в США; ознайомити з його видатними представниками, з особистістю й новаторськими шуканнями Волта Вітмена; розвивати навички художнього аналізу та інтерпретації поетичного тексту, дослідницької роботи, виразного читання, оцінювання культурно-мистецьких явищ; сформувати розуміння літературно-філософської картини світу, впливу літератури на культурний прогрес людства, утвердження гуманістичного світогляду особистості.
Обладнання: тема та епіграфи уроку, мапа Америки, портрет В. Вітмена, картки-інформатори, таблиця “Традиції і художнє новаторство В. Вітмена”, інформаційне гроно, картки із завданням для “Мозкового штурму”, домашнє завдання.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань, формування вмінь та навичок.
Очікувані результати
Предметні компетентності, які формуються на уроці | Ключові компетентності, які формуються на уроці |
Учень/учениця: Аналізує провідні теми, проблеми, мотиви творів В. Вітмена; знає українських перекладачів та українські переклади прочитаних творів, визначає в них засоби художньої виразності; виявляє особливості індивідуального стилю В. Вітмена; зіставляє образи, засоби виразності; виявляє традиції й новаторство митця; висловлює власну думку щодо порушених у творах проблем | Учень/учениця: Установлює причиново-наслідкові зв’язки подій та образів; самостійно знаходить і систематизує інформацію про життя і творчість В. Вітмена; використовує цифрові технології для розширення уявлень про творчість В. Вітмена; усвідомлює цінність активної життєвої позиції; розглядає твори поета на тлі історико-літературного процесу, у зв’язках з історією культури |
Читач завжди мусить брати на себе свою частку роботи – тією ж мірою, якою я виконую свою.
Я прагну не так утвердити або ж розвинути ту чи ту тему, як ввести тебе, читачу,
До атмосфери цієї теми, цієї думки, аби ти сам здійснив звідти свій політ.
В. Вітмен
Я приймаю реальність без усяких застережень і сумнівів, матеріалізмом наповнений я увесь.
В. Вітмен
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (вибірково)
2. “Підсумуємо знання”: бесіда
· Як ви розумієте термін “Чисте мистецтво”?
· Які принципи теорії “чистого мистецтва” відобразилися у творчості А. А. Фета та Ф. І. Тютчева?
· Висловіть власне ставлення до творчості А. А. Фета та Ф. І. Тютчева на прикладі віршів, які аналізувалися на попередньому уроці зарубіжної літератури.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
1. Слово вчителя
– У другій половині XIX – на початку XX століття простежується різноспрямованість руху поезії та прози в багатьох зарубіжних літературах. Нова епоха характеризується ускладненням літературного процесу на різних його рівнях.
З’являються нові художні течії та стилі, виникають нові домінанти розвитку, які урізноманітнюють літературний процес в Європі й США,- натуралізм та імпресіонізм, неоромантизм і символізм. Посилюється розмежування у розвитку літературного процесу, активізуються художні пошуки у різних напрямах.
У цілому можна зазначити, що поезія знову виходить на авансцену американської літератури, розпочинається нове її піднесення, нова поетична епоха. Загалом американська поезія середини XIX ст. витворила строкату динамічну панораму різних течій і тенденцій, що рухалися паралельно й перехрещувалися, взаємодоповнювалися й протистояли одна одній. Однак з часом відбулося виокремлення певних “силових ліній” – провідних течій і тенденцій, які зрештою визначили вектори руху й структуру тогочасної поезії.
Для того щоб краще зрозуміти особливості поетичного світу В. Вітмена, охарактеризуємо особливості розвитку романтизму в США, ознайомимось з його видатними представниками, з’ясуємо, як це знайшло відображення у творчості митця.
2. Робота з епіграфом. Бесіда
· Виразно прочитайте висловлювання В. Вітмена, що служать епіграфами до уроку.
· Як ви розумієте перший епіграф?
· Як можна тлумачити другий епіграф?
· Наскільки ви згодні з висловлюваннями митця? Свою відповідь аргументуйте.
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Вступне слово вчителя
(Учні складають тези за словом вчителя.)
– Американський романтизм розвився на тлі видатних подій американської історії: буржуазна революція XVIII століття привела до створення США; війна Америки за незалежність (1812-1814), яка привела до визволення від англійського володарювання; рух за відміну закону про рабство, який отримав назву Аболіціонізму (від англ. To abolish – відміняти закон). Фінальною подією, яка залишала по собі глибинний слід в літературі, стала війна між Північчю та Півднем (1861-1865), яка почалася через суперечку між промисловою Північчю та плантаторським Півднем за Дикій Захід, але згодом переросла в героїчне діяння мешканців північних штатів за демократичні перетворення, знищення ганебного рабства.
Порівняно з європейським романтизмом американський мав інші історичні умови розвитку. До останньої чверті XVIII століття література США налічувала лише близько півтораста років існування, потреба колоністів у читанні задовольнялася головним чином за рахунок книг, привезених з європейських країн. Американська революція 1776-1783 років дала серйозний імпульс розвитку художньої, політичної та філософської думки.
Незважаючи на всі проблеми, які існували у суспільстві, письменники вірили у великі можливості США, у їхній творчості існувала віра в американську мрію. Навіть найтрагічніший з ранніх американських романтиків, Герман Мелвілл, не втрачав віри у можливості американської демократії. Цю оптимістичну віру зберігав й Ральф Волдо Емерсон, який говорив в одній із своїх лекцій: “Америка є країною майбутнього, країною, де усе тільки починається…”.
2. Виконання інтерактивної вправи “Мозаїка” за темою “Розвиток романтизму в США, видатні представники”
(робота в творчих групах)
· Опрацюйте матеріал за темою “Розвиток романтизму в США, видатні представники” в підручнику та поданий на картках – інформаторах (Роздавальний матеріал). Складіть словничок базових термінів та понять.
Методичний коментар. Учні самостійно працюють в групах із основними поняттями з теми уроку. Після закінчення роботи представники творчих груп презентують класу свої наробки. Усі учні фіксують у зошитах основні положення виступів.
Картка-інформатор 1
Враховуючи ідейно-естетичну спрямованість творчості письменників, літературознавці виділили такі основні течії в американському романтизмі:
– соціально-критична (В. Ірвінг, Дж. Ф. Купер, Е. А. По, Н. Готорн, Г. Мелвілл);
– філософська (Р. В. Емерсон, Г. Д. Topo);
– аболіціоністська (Г. Бічер-Стоу, В. К. Брайент);
– “плантаторська традиція” (У. Сіммс).
У романтичній літературі США також склалася певна система жанрів.
Найбільшого поширення набули прозові твори:
– подорожі у формі повістей, розповідей, нарисів;
– романтичний роман;
– автобіографії, бесіди, проповіді, лекції, есе, дискусії;
– жанр короткого оповідання: оповідання фантастичне, детективне, філософське, психологічне, алегоричне;
– епічна поема.
Основні літературні регіони:
– Нова Англія (північно-східні штати) – Н. Готорн, Р. В. Емерсон, Г. Д. Topo та ін.;
– Середні штати – В. Ірвінг, Ф. Купер, Г. Мелвілл та ін.;
– Схід – Д. Кеннеді, У. Сіммс, Е. А. По.
Картка-інформатор 2
У становленні та розвитку американського романтизму виділено три періоди.
Ранній американський романтизм (1819-1830-ті рр.). Безпосереднім попередником цього періоду був передромантизм, який розвивався у рамках просвітницької літератури. Найвідоміші представники – В. Ірвінг, Дж. Ф. Купер, Дж. П. Кеннеді та ін. Із появою їхніх здобутків американська література вперше одержує міжнародне визнання. Починається процес взаємодії американського й європейського романтизму.
Зрілий американський романтизм (1840-1850-ті рр.). До цього періоду належить творчість Н. Готорна, Е. А. По, Г. Мелвілла, Г. У. Лонгфелло, У. Г. Сіммса, письменників-трансценденталістів Р. В. Емерсона й Г. Д. Торо. Переважають драматичні, навіть трагічні тони, відчуття недосконалості світу й людини (Н. Готорн), туги (Е. А. По), усвідомлення трагізму людського буття (Г. Мелвілл). З’являється герой із роздвоєною психікою, що несе у своїй душі тавро приреченості.
Пізній американський романтизм (60-ті рр. XIX ст.). Це період кризових явищ у літературі та політичному житті США. Романтизм виявився не в змозі відбити нову реальність. У смугу важкої творчої кризи вступають ті письменники попереднього етапу, хто ще продовжував свій шлях у літературі. Пізній романтизм пов’язаний з діяльністю Едгара По, Натаніеля Готорна, Германа Мелвілла, Гаррієт Бічер-Стоу, Генрі Лонгфелло та Волта Вітмена.
3. Презентація індивідуальних усних повідомлень “Візитівка митця” про життя і творчість В. Вітмена (1-2 учні, див. домашнє завдання попереднього уроку)
Методичний коментар. Для виконання індивідуального завдання учителем на попередньому уроці було проведено з учнями інструктаж: поради про можливі джерела інформації (в тому числі й інтернет-джерела), на які події життя і творчості та на які поезії В. Вітмена звернути увагу.
За прослуханим повідомленням учні складають опорну схему “Особливості поетичного світу В. Вітмена”.
4. Хвилинка релаксації
· Прослухайте поезії В. Вітмена мовою оригіналу (див. додаток до уроку). Спробуйте описати ознаки мелодії, яка відповідає вітменівським рядкам (можливо, за допомогою музичних термінів: темп, лад, інструментальне оформлення тощо).
5. Слово вчителя про особливості світобачення В. Вітмена та місце митця в літературному процесі США, про зв’язок збірки “листя трави” з історією та життям Америки
(Учні складають інформаційне гроно за словом вчителя.)
– Великий вплив на формування світогляду поета мала філософія трансценденталізму, що набула великого поширення в США.
Трансценденталізм (від лат. Transcendens – те, що виходить за межі чогось, позасвідоме) – філософсько-літературна течія в США в 1830-1860-ті роки, основними ідеями якої були рівність людей соціальна і перед Богом, їхнє духовне самовдосконалення, близькість до первісної природи, інтуїтивне осмислення якого веде до абсолюту та морального очищення. Терміном трансцендентний позначається потойбічне, те, що знаходиться за межами людського пізнання. На світогляд Вітмена вплинули такі ідеї представників цього напряму, як “довір’я до себе”, духовна незалежність, божественність людського “я”, рівність людей, пантеїстичне сприйняття життя (ототожнення Бога з природою), віра в існування “над – душі”, частинки якої містяться в кожній людині.
Окрім того, в роки формування Вітмена як поета значного поширення в суспільному житті Америки набули ідеї Аболіціонізму (суспільно-політичного руху першої половини XIX століття, що ставив завдання негайного скасування рабовласництва в країні та боротьби проти расизму та дискримінації чорношкірих). Ці погляди Вітмена відчутні в збірці “Листя трави”.
В усіх своїх творах – і публіцистичних, і поетичних – письменник завжди наголошував на великій ролі літератури в суспільному житті. У памфлеті “Демократичні перспективи” він зазначає, що в цивілізації XIX століття “література, безперечно, панує над усіма мистецтвами, виконує виняткову службову роль: формує характер і церкви, і школи, або принаймні могла б формувати. Сфера її впливу справді безмежна, особливо якщо ми залучаємо сюди літературу наукову”.
В. Вітмен – поет-новатор, чиї творчі відкриття багато в чому зумовили розвиток поетичного мистецтва у XX столітті.
Традиції і художнє новаторство В. Вітмена
Традиції поезії В. Вітмена | Художнє новаторство В. Вітмена |
“Вітменівські мотиви” знаходимо у Т. С. Еліота, В. Стівенса, В. Вільямса, “битників” (50-ті рр. ХХ ст.), “поезії протесту” (60-ті рр. ХХ ст.) | – Верлібр. – Римоутворюючу функцію у вірші виконують повтори. – Використовує звукопис. – Вірші дуже мелодійні. – Стрімка, імпресіоністична змінюваність образів. – Поєднання чуттєво-образного плану і плану абстрактного, філософського значення. – Традиційно християнські мотиви всепрощаючої любові. – Поезія В. Вітмена – це бунтарство, пошук нового в літературі |
Орієнтовний зразок інформаційного грона
Інформаційне гроно
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
1. Інтерактивна вправа “Мозковий штурм”
(робота в групах або парах з наступною презентацією результатів роботи представниками груп)
· Створіть колаж “Світ ідей і мрій В. Вітмена” таким чином, щоб його можна було вважати відображенням сутності філософії, яка мала великий вплив на формування світогляду поета,- трансценденталізму.
2. Підсумкова бесіда
· Якими були особливості історичного розвитку літератури США в XIX ст.?
· Що вплинуло на формування та становлення американського романтизму?
· Назвіть найвідоміших представників цієї доби.
· Які основні принципи філософії трансценденталізму?
· У чому полягає новаторство поезії Волта Вітмена?
3. Оцінювання роботи учнів на уроці
Методичний коментар. Учитель дає загальну оцінку роботи всього класу, щоб усі могли відчути задоволення від результатів праці; оцінює окремих учнів, які брали активну участь в уроці; вказує, над чим учням необхідно попрацювати до наступного уроку.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Для всіх учнів. Докладно ознайомитися з біографією Волта Вітмена, уміти характеризувати його погляди, творчість; підготуватися до літературного диктанту за темою уроку.
Індивідуальне завдання: вивчити напам’ять уривки зі збірки В. Вітмена “Листя трави” (за бажанням).
ДОДАТОК ДО УРОКУ
З КНИГИ “ЛИСТЯ ТРАВИ”
ПІСНЯ ПРО СЕБЕ
(Уривки)
1.
Себе я прославляю, себе я оспівую,
I те, що приймаю я, приймете й ви,
Бо кожен атом, котрий належить мені,
Так само належить вам.
Я тиняюся, шукаючи свою душу,
На дозвіллі тиняюся влітку, нахиляюся
Й розглядаю стебло травинки.
Мій язик, кожен атом моєї крові складається з
Цього грунту, з цього повітря;
Народжений тут від батьків, зароджених тут
Батьками, котрі так само тут народилися,
Я, тридцятисемирічний,
Без жодної хворості, розпочинаю
I сподіваюся не урватися аж до смерті.
Вірування та вчення, всіма облишені,
Ви відступили убік – але й ви добрі на місці
Своєму, і вас не забуто,-
Я прихищаю всі – правильні й хибні,
Я дозволяю стверджувати речі
Щонайризикованіші:
Хай промовляє природа без перешкод
З первісною силою.
14.
Дикий гусак зграю свою веде крізь холодну ніч,
“Йо-хонк!” – він кричить, і для мене внизу
Це лунає наче запрошення,
Простакові це здатися може безглуздям,
Та я вслухаюсь уважно,
Розумію, навіщо він кличе в зимове небо.
Прудконогий північний олень, кіт на порозі,
Синиця, собака дикий у преріях,
Виводок поросят смикає свиню за соски –
І та рохкає,
Індичка своїх індичат крилами затуляє,-
I в них, і в собі я бачу той самий давній закон.
Варто мені торкнуться землі стопою, як
Звідти зринають сотні прихильностей
I перед ними мізерніє все найкраще,
Що можу сказати.
Я закоханий в тих, що ростуть просто неба,
В людей, що живуть серед стад, що скуштували
Життя над берегом океану, чи в нетрях,
У стерничих і в будівничих суден,
У майстрів із сокирами й довбнями,
В кучерів, що правлять кіньми.
Я б із ними їв би та спав би тиждень
За тижнем.
Що ж є найузвичаєніше, найдешевше,
Найближче і найприступніше? – я сам,
Я ризикую і витрачаюся,
Щоб повернути сторицею,
Чепурюся, щоб сам себе подарувати
Найпершому, хто схоче мене узяти,
I не прохаю, щоб небо спустилося примсі
Моїй на догоду,-
Я щедро себе розкидаю для всіх і назавжди.
20.
Хто там іде? жадібний, простий, загадковий, оголений;
Як сила приходить до мене з м’яса, що я споживаю?
Що ж таке людина? хто такий я? хто такі ви?
Все, що я вважаю своїм, і ви своїм повинні вважати,
Інакше, слухаючи мене, ви змарнували час.
Я рюмси не розпускаю, як роблять інші,
Мовляв, місяці порожні, а земля – це баюри й твань.
Скиглення й рабську покірність дають разом з порошками
Для інвалідів, конформізм – для родичів дальніх,
А я капелюх свій ношу – що надворі, що вдома.
Нащо мені молитись? Нащо вклонятись, вершити обряди?
Вивчивши всі прошарки, кожну дослідивши волосинку, з
Лікарями порадившись і підбивши підсумок,
Я знаю: кращого м’яса немає, ніж на моїх кістках.
В усіх людях я бачу себе, не більше й ні на ячмінне зернятко менше,
I, добре чи зле мовлю про себе,- це стосується їх також.
Я знаю, що я налитий здоров’ям,
До мене постійно плинуть поєднані речі Всесвіту,-
Це послання до мене – я мушу їх прочитати.
Я знаю, що я безсмертний,
Я знаю, що орбіту мою не зміряє циркулем тесля,
Я знаю, що не вмру, як зникає вогненний зигзаг, який
Діти малюють поночі у повітрі палаючим прутом.
Я знаю, що я величний,
Я клопоту не завдаю своїй душі, щоб вона виправдовувалась і тлумачила щось про себе.
Я бачу, що закони світу не просять пробачень
(Зрештою, я не гордовитіший, ніж рівень, за яким я будую свій дім).
Я такий, який є,- цього досить,
I нехай ніхто більше цього не знає,- я вдоволений,
I якщо знають усі, я вдоволений теж.
Є цілий світ, що знає це, світ найбільший для мене,- це я сам,
І якщо я одержу належне сьогодні, чи за десять тисяч, чи за десять
Мільйонів років,
Я однаково радо прийму це сьогодні й чекатиму однаково радо.
Міцно стоять мої ноги в пазах гранітних,
Я сміюся з того, що ви звете кінцем,
I я знаю амплітуду часу.
21.
Я – поет Тіла і я – поет Душі,
Зі мною всі насолоди раю та всі болі пекла зі мною,
Перше я прищеплюю і плекаю в собі, друге – на мову нову тлумачу.
Я поет жінки так само, як і чоловіка,
I кажу, що так само чудово жінкою бути, як і чоловіком,
I кажу, що нема більшої величі, ніж бути матір’ю людей.
Я пісню співаю розпросторення або гордості,
Доволі ухилянь і вимолювання,
Я покажу, що розмір – це тільки розвиток.
Ви залишили позаду інших? Ви – президент?
То пусте: вони не лише наздоженуть вас, а й підуть далі,
Я той, хто блукає, коли набирає сили лагідна ніч,
Я гукаю до землі й моря, напівзанурених в ніч.
Прилинь, гологруда ноче, прилинь, магнетична, живлюща ноче!
Ноче південних вітрів, ноче кількох великих зірок!
Ноче дрімотна, шалена, оголена літняя ноче!
Усміхнися, млосна, із диханням свіжим, земле!
Земле дрімотних і вологих дерев!
Земле погаслого заходу, земле гір, на вершинах яких спочиває мла!
Земле склистих потоків місяця вповні, позначених злегка блакиттю!
Земле світла і тіні, що скалками грають на річці!
Земле перлистих хмар, що задля мене стали ясніші й чистіші!
Земле з вигинами стрімкими: земле, вся в яблуневому цвіті!
Усміхнись, бо йде твій коханець!
Щедротна, ти мені любов віддала – і тобі відповім я любов’ю!
О, невимовна, шалена любове!
О КАПІТАНЕ!
О капітане! Батьку! Страшна скінчилась путь!
Всі бурі витримав наш корабель, сміливців лаври ждуть.
Вже близько причал, і радо кричать нам люди, і дзвони дзвонять,
І дивляться всі на могутній кіль, на бриг одважний і грізний.
Але… О серце! Серце! Серце!
О кров червона! Кров!
Де батько впав на палубі,
Упав і захолов!
О капітане! Батьку! Встань і кругом подивись!
Для тебе дзвони й горни звучать, для тебе стяги звились,
Для тебе квіти, й вінки в стрічках, і натовп на узбережжі,
Тебе, колишучись, кличе він, тебе побачить жадає!
О, зляж мені на руку!
Який це сон зборов
Тебе, о батьку мій, що враз
Ти впав і захолов?
Мій капітан безмовний, уста німі, похололі,
Не чує він моєї руки, лежить без пульсу, без волі.
В порту безпечно стоїть корабель після тяжкої дороги.
Скінчив наш бриг шалений біг, добився перемоги!
Переклад Л. А. Герасимчука
(2 votes, average: 4.00 out of 5)