ВИЛІТАЛИ ОРЛИ З-ЗА КРУТОЇ ГОРИ – НАРОДНА ЛІРИКА
Вилітали орли
З-за крутої гори –
Заплакали молодії хлопці,
Сидячи в неволі.
Вони заплакали,
Ще й заголосили:
“А в кого ми, пани-браття,
Цеє заслужили?
Чи в Господа Бога,
Чи в свої громади,
Що нас, таких молоденьких,
В некрути забрали.
В некрути забрали,
Ще й попарували,
На руки й на ноги
Кайдани наклали!
Кайдани наклали,
На соцького скричали:
“Давай, соцький,
Тройку коней вороних,
Та повезем до прийому
Хлопців молодих!”
Привезли під брамку,
Відчинили брамку:
“Ой ви, хлопці молодії,
Становіться в валку!
Ой ви, хлопці молодії,
Становіться в валку,
На поле – плечима,
До солдат – очима!”
“0й ви, солдати,
Ви, дядюшки наші,
Не бийте нас, не лайте нас,
Бо ми діти ваші!
Не бийте нас, не лайте нас,
Тільки научайте,
Бо нашії руки
Цього не робили.
Бо нашії руки
Цього не робили,
Лиш сіяли та орали,
Ціпом молотили.
Бо ми не вчилися
Ружжа вичищати,
Сіяти та орати,
Землю обробляти!”
Related posts:
- ОЙ ЯСНЕ СОНЦЕ ВИСОКО СХОДИТЬ – НАРОДНА ЛІРИКА Ой ясне сонце високо сходить, А низенько заходить, Чогось, братця, да чумацький отаман По доріжечках ходить. Ой да білі ручки ломить, Й він словесно й говорить, Ой що з-під гаю, Та з під темного лісу Розбійники виїжджають, Що найстарший превражний син розбійник На сивому коні грає, Ой що він грає, виграває, Він до валки привертає: […]...
- ІЗ-ЗА ГОРИ ВІТЕР ВІЄ – НАРОДНА ЛІРИКА Із-за гори вітер віє, А в долині тихо, Добре було на Вкраїні, А тепера лихо. За молодих панів стало Трудно на роботу: Увесь тиждень на панщині, А собі в суботу. А в неділю до схід сонця В усі дзвони дзвонять,- Десятники підвіконню На панщину гонять. Чоловікам за неводом Раненько вставати, Старим бабам крупи дерти Та […]...
- РОЗЛИЛИСЯ КРУТІ БЕРЕЖЕЧКИ – НАРОДНА ЛІРИКА Розлилися круті бережечки, Гей, гей, по роздоллі; Пожурились славні козаченьки, Гей, гей, у неволі. Гей ви, хлопці, ви, добрі молодці, Гей, гей, не журіться, – Посідлайте коні воронії, Гей, гей, садовіться! Та поїдем у чистеє поле, Гей, гей, у Варшаву Та наберем червоної китайки, Гей, гей, та на славу! Гей, щоб наша червона китайка, Гей, […]...
- ЗНО – Соціально-побутові пісні – Народна лірика – Усна народна творчість 1.2. Соціально-побутові пісні У соціально-побутовій ліриці відобразилися думки, почуття, настрої народу, викликані явищами, подіями чи обставинами суспільного життя, класовими суперечностями, боротьбою проти іноземних загарбників та феодально-капіталістичного гноблення. Узяті в сукупності, ці пісні дають широку, правдиву картину історичного буття народу. У них особливо виразно виявляються його волелюбність, ненависть до насильства й експлуатації, мрії про справедливий суспільний […]...
- ВІЄ ВІТЕР НА ДОЛИНУ – НАРОДНА ЛІРИКА Віє вітер на долину, Колише билину. Рід до роду листи пише Та на Україну. Пише листи розмаїті, Пише, розсилає Все на тую Україну, Де родину[1] має. Ой роде ж мій, роде, Ой роде ж мій милий, Розійшовся по Вкраїні, Як туманець сивий. Туман сивий, туман синій, Піднімися вгору, З’їжджайтеся рід до роду На любу розмову. […]...
- ОЙ МАТІНКО-ЗІРКО – НАРОДНА ЛІРИКА Ой матінко-зірко, Як у строку гірко: Куди хилять, то й хилюся, Бо я всіх боюся. Ой матінко-зоре, Яке в строку горе: Ні доїсти, ні допити, Ні сісти спочити! Ой матінко-вишня, Чи я у вас лишня, Що ви мене туди дали, Де я непривишна? Ой матінко-пава, Тепер я пропала, Що ви мене туди дали, Де я […]...
- ОЙ ТА ЗАЖУРИЛИСЬ СТРІЛЬЦІ СІЧОВІЇ – НАРОДНА ЛІРИКА Ой та зажурились Стрільці січовії, Як Збруч-річку[1] переходили, Що стільки народу Впало за свободу, Встояти не було сили. Ой та зажурились Стрільці січовії, Стали дрібні сльози лити: Буде ворог клятий Батьками орати, Матерями волочити. Ой не тішся, враже, Що весь край, то ваше! Ще живе стрілецька слава. Вернуться ще тії Стрільці січовії, Впаде вража міць […]...
- “Моя бо й народна неволя – то мати тих скорбних пісень” (лірика Івана Франка) – твір з української літератури Іван Якович Франко жив у важкі часи безправ’я і темряви, яка огорнула Західну Україну в другій половині XIX століття. Рідна земля задихалася в “тюрмі народів”, як називав австро-угорську монархію поет: Багно гнилеє між країв Європи, Покрите цвіллю, зеленню густою! Розсаднице недумства і застою, О, Австріє! Де ти поставиш стопи, Повзе облуда, здирство, плач народу. Щоб […]...
- ГРИЦЮ, ГРИЦЮ, ДО РОБОТИ – НАРОДНА ЛІРИКА – Грицю, Грицю, до роботи! В Гриця порвані чоботи… – Грицю, Грицю, до телят! В Гриця ніженьки болять… – Грицю, Грицю, молотити! Гриць нездужає робити… – Грицю, Грицю, врубай дров! – Кахи-кахи! Нездоров… – Грицю, Грицю, роби хліб! – Кахи-кахи! Щось охрип… – Грицю, Грицю, до Марусі! – Зараз, зараз уберуся! – Грицю, Грицю, хоч […]...
- ЛІРИКА. ПЕЙЗАЖНА ЛІРИКА – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ Мета: почати ознайомлення учнів з пейзажною лірикою; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; учити виділяти головне, аналізувати, висловлювати свої міркування, інтонацією передавати настрій твору; розвивати зв’язне мовлення, вміння бачити та відчувати красу поетичного слова; виховувати любов до рідного слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Гра “Дощик” Діти […]...
- ЗАЖУРИЛАСЬ УКРАЇНА, БО НІЧИМ ПРОЖИТИ – НАРОДНИЙ ЕПОС – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Зажурилась Україна, Бо нічим прожити: Витоптала орда кіньми Маленькії діти, Котрі молодії – у полон забрато; Як заняли, то й погнали До пана, до хана. Годі тобі, пане-брате, Гринджоли малювати, Бери шаблю гостру, довгу. Та йди воювати! Ой ти станеш на воротях, А в закаулку Дамо тому стиха лиха Та вражому турку! Ой ти станеш […]...
- ОРЛИ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Марно ради пита, Вся засмучена, Україна свята, Перемучена. Занедбали сини Рідну мовоньку, Не туди-бо вони Гнуть головоньку, На пожитки густі Позіхаючи, Та кишені товсті Напихаючи. Дяка Богу – всього Враз набралися: Від народу свого Відцуралися… А поки що чуже Розшолопають, – Чого вміли, то вже Не второпають… Ще й вирлають на мир Гірш Московщини: – […]...
- ВОДІННЯ КОЗИ – НАРОДНА ДРАМА – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Збираються хлопці в одній хаті, роблять козу – одягають на хлопця кожуха вовною наверх – і ходять з хати в хату на своєму кутку села. Один біжить уперед: – Дядьку, пустіть козу в хату! – Холоду напустите! Та й хата маленька! – Та й наша коза маленька – в щілину влізе. Тоді вже всі гуртом […]...
- Маруся Богуславка – НАРОДНИЙ ЕПОС – НАРОДНІ ДУМИ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Українська народна пісня Гей, що на Чорному морі, Та на тому білому камені, Там стояла темниця камяная. Гей, там стояла темниця кам’яная, А в тій темниці пробувало Сімсот бідних козаків, А в неволі пробували Та божого світу І сонця праведного не забачали. Гей, то дівка-бранкам Маруся, попівна Богуславка, А все добре дбає, До кам’яної темниці […]...
- ДУМА ПРО МАРУСЮ БОГУСЛАВКУ – НАРОДНИЙ ЕПОС – НАРОДНІ ДУМИ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Що на Чорному морі, На камені біленькому, Там стояла темниця кам’яная. Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків, Бідних невольників. То вони тридцять літ у неволі пробувають, Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають. То до їх дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка, Приходжає, Словами промовляє: “Гей, козаки, Ви, біднії невольники! Угадайте, що в нашій […]...
- Скільки років живуть орли? У неволі і на волі їх тривалість життя буде сильно відрізнятися. На природі Різні види орлів на волі проживають різну кількість років. Сип білоголовий з усіх представників живе менше всіх, 38 років. Беркути проживають до 50 років. Трохи більше живе орел-скоморох, близько 55 років. Довгожителем сімейства вважається кондор, тривалість життя якого коливається від 53 до […]...
- Земля така гаряча – КИСЕЛЬОВ ЛЕОНIД А я тому журавлю Києм ноги переб’ю, переб’ю. Пісня. Земля така гаряча, Така руда земля. Маленький хлопчик плаче: Не бийте журавля! Притне його до себе Й руками затуля: Ой дядечку, не треба, Не бийте журавля! Відлине день без’язикий, І чути в тиші нічній: Люди, дерева, ріки Тужно кричать: “Не бий!” Не винести того болю, Не […]...
- ВЕСІЛЬНІ ПІСНІ – НАРОДНА ДРАМА – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Весілля (варіант 1) 1. А брат сестрицю та розплітає Цвіт рожа (троянда) розцвітає Не йди, сестро, молода заміж, Цвіт рожу споминає… 2. Ой до вінця, Марусечко, до вінця, Не забудь, молодая, гребінця. Ой упав гребінець під стілець, Да подай Марусеньці гребінець, І підем з тобою під вінець. 3. Благослови, боже, і отець, і мати, Своєму […]...
- СОСНА – МАРКО ВОВЧОК – Пейзажна лірика – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ Справжнє ім’я Марка Вовчка (1833-1907) – Марія Олександрівна Вілінська. Народилася письменниця в Орловській губернії. Навчалася в жіночому пансіонаті в Харкові. Після одруження разом із чоловіком виїхала в Україну, займалася фольклористикою, вивчила українську мову, звичаї і традиції українського народа. Псевдонім Марко Вовчок узяла тоді, коли розпочала літературну діяльність. За тематикою творчість письменниці різноманітна, але провідною темою […]...
- ЛІНА КОСТЕНКО – Пейзажна лірика – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ Ліна Костенко народилася 1930 року на Київщині. Видатна українська поетеса майстерно малює найніжніші акварелі. Акварелі – це картини, малюнки, виконані фарбами. Поетеса ж словом, як художник фарбами, створює вірші, що належать до пейзажної лірики. Прочитай їх – і ти відчуєш красу та смуток осінніх акварелей. ЗДИВОВАНІ КВІТИ Сю ніч зорі чомусь колючі, Як налякані їжачки. […]...
- ПОЕЗІЯ ЕЛЛІНІСТИЧНОЇ ДОБИ (ОЛЕКСАНДРІЙСЬКА ЛІРИКА) – АНТИЧНА ЛІРИКА – Олександрійська поезія як явище елліністичної культури – Тематичне й жанрове новаторство поетів-олександрійців Олександрійська поезія як явище елліністичної культури Класичний період давньогрецької літератури закінчується разом із кризою, занепадом рабовласницького полісу, тобто в ІУ ст. до н. е. Далі починається післякласичний період, який інакше називають елліністичним або еллінізмом (від слова “еллін” – грек). Ознакою того часу […]...
- ЛЕСЯ УКРАЇНКА – Пейзажна лірика – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ Леся Українка (1871-1913) – видатна українська поетеса. Леся з п’яти років почала грати на фортепіано і складати маленькі музичні п’єси, рано написала свій перший вірш. Освіту дівчинка одержала вдома. Її єдиним і досить суворим учителем була мати, Ольга Петрівна (Олена Пчілка). У будинку Косачів (ти вже знаєш, що справжнє ім’я поетеси – Лариса Петрівна Косач) […]...
- ТАРАС ШЕВЧЕНКО – Пейзажна лірика – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ Вірші, присвячені опису природи, належать до пейзажної лірики. Вони завжди хвилюють, зачаровують своєю мелодійністю, красою змальованих картин. Що робить поезію такою чарівною? Тобі вже відомі “таємниці”, які допомагають поетові описати картини природи, передати свої думки, настрій, почуття. Це художні засоби, серед яких с л о в а – о з н а к и (золоте […]...
- БОГДАН ЛЕПКИЙ – Пейзажна лірика – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ БОГДАН ЛЕПКИЙ Богдан Лепкий (1872-1941) – поет, прозаїк, перекладач, літературознавець і видавець. Народився в освіченій родині. Перші знання майбутній письменник одержав у батьківському домі, знав напам’ять багато віршів Тараса Шевченка. Батько розповідав йому про письменників, художників, а від діда дізнався про давні часи, історичні події в Україні. Із шести років малий Богдан жив у Бережанах, […]...
- ІВАН ФРАНКО – Пейзажна лірика – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ Іван Якович Франко (1856-1916) – поет, прозаїк, драматург, критик, перекладач. Він був енциклопедично освіченою і надзвичайно працьовитою людиною. Народився Іван Франко в селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту в сім’ї коваля. Ріс розумною, товариською дитиною. У школі навчався легко, був здібним до науки. Ще змалечку записував народні пісні. Любив твори Шевченка, багато їх знав напам’ять. Іван Франко […]...
- ПРОСО – НАРОДНА ДРАМА – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ А Ставши в два ряди, лицем одна до одної, Дівчата по черзі співають, кланяючись: 1-й ряд: Ой ми в поле виїдем, виїдем, Ой ми з Ладом виїдем, виїдем. 2-й ряд: А ми нивку виорем, виорем, Ой ми з Ладом виорем, виорем[1]. 1-й ряд: А ми проса насієм, насієм. 2-й ряд: А ми коні пустимо, пустимо. […]...
- Образ юної українки (за повістю “Орли”) – IV варіант – БОГДАН ЛЕПКИЙ В повісті Богдана Лепкого “Орли” змальовуються часи, коли Москва посилювала притискання України, коли російський цар Петро І намагався міцно і надовго приєднати Україну до Росії. Посилювалось гноблення нашого народу, знищувалась його історія, пам’ять, мова. “Часи були страшні: за одне слово можна було заплатити здоров’ям, а то й життям”. Ось “почепили москалі” черговий “папір на магістраті”. […]...
- Образ юної українки (за повістю “Орли”) – ІІІ варіант – БОГДАН ЛЕПКИЙ Повість “Орли” розповідає про події, коли царський уряд вживав жорстоких заходів по відношенню до населення України. На захист рідної землі виступають представники української шляхти – Сулима, його син Петро та сотник Тригуб. Петро гуртує навколо себе таких самих завзятих козаків, як він сам. Разом із своїм батьком, не боючись покарання, вони ховають дарчі грамоти, в […]...
- Образ юної українки (за повістю “Орли”) – І варіант – БОГДАН ЛЕПКИЙ У повісті “Орли” Богдан Лепкий зображує життя українського народу в той час, коли після смерті гетьмана Івана Мазепи був обраний гетьманом Пилип Орлик. Але Москва не хотіла давати волі Україні, а тільки ще більше захоплювала владу над нашими землями та людьми. Однією з головних героїв повісті є дівчина Орися. Вона – дочка сотника Тригуба. Батько […]...
- Образ юної українки (за повістю “Орли”) – ІІ варіант – БОГДАН ЛЕПКИЙ Надзвичайно вразив мене образ юної Орисі з повісті Богдана Лепкого “Орли”. Орися постає мужньою, поважаючою себе дівчиною. Коли москалі викрадають її вночі, не страх опановує її серце, а лють та відчай від того, що вона не може певним чином відстояти свою гідність. Для дівчини гідність важливіша за життя. Також Орися змальовується як любляча донька, яка […]...
- САМА Ж ГОСПОДАРКА НА КОЛІЇ ДОРІГ – ВАСИЛЬ CИMOНEНKO – Пейзажна лірика – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ Василь Симоненко (1935-1963) народився в селі Біївці Лубенського району на Полтавщині в селянській родині. Тут малий Василько вчився розуміти добро і зло, поважати людину праці. Ріс хлопчина без батька. Дитинство і юність припали на воєнні та післявоєнні роки. Ще в школі він почав складати вірші. Василь Симоненко рано пішов з життя, але залишилися його прекрасна […]...
- ДАВНЬОГРЕЦЬКА КЛАСИЧНА ЛІРИКА – АНТИЧНА ЛІРИКА – Соціально-історична й міфологічна основи давньогрецької лірики – Класифікація і періодизація давньогрецької лірики, особливості видів – Поетико-естетичний зміст і художня своєрідність лірики Давньої Греції Соціально-історична й міфологічна основи давньогрецької лірики У VII – VI ст. до н. е. у Давній Греції розпочинається період становлення рабовласницького суспільства, період формування полісів. Значно змінилася їхня соціальна картина: окрім […]...
- П. ГРАБОВСЬКИЙ. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “ДО РУСИ-УКРАЇНИ”, “ДО УКРАЇНЦІВ”, “ОРЛИ”, “ДІТЯМ”, “ТРУДІВНИЦЯ”, “до н. к. с.” Варіант 1 1. Павло Арсенович Грабовський народився 11 вересня 1865 року… А На Харківщині. Б Сумщині. В Тернопільщині. Г Миколаївщині. 2. Життєва доля П. Грабовського пов’язана з Харківщиною, оскільки тут він… А Народився. Б Написав велику кількість поетичних творів. В Навчався у духовній семінарії. Г Одружився. 3. На духовний світ малого П. Грабовського значно впливали… […]...
- ШКОЛА ЧИСТОГО МИСТЕЦТВА В РОСІЙСЬКІЙ ПОЕЗІЇ. ЛІРИКА Ф. І. ТЮТЧЕВА Й А. А. ФЕТА (ОГЛЯД). ХУДОЖНЯ ДОВЕРШЕНІСТЬ ТВОРІВ – СИСТЕМА УРОКІВ ЗА ТЕМОЮ ЛІРИКА ХІХ СТОЛІТТЯ Мета: охарактеризувати з учнями особливості розвитку російської поезії середини ХІХ ст.; дати стислі відомості про “парнаську школу”, принципи “чистого мистецтва” та їх втілення у творчості Ф. І. Тютчева та А. А. Фета; коротко ознайомити із життєвим і творчим шляхом Ф. І. Тютчева та А. А. Фета; розвивати навички художнього аналізу та інтерпретації поетичного тексту, дослідницької […]...
- Земля така гаряча – ЛЕОНІД КИСЕЛЬОВ – скорочено А я тому журавлю Києм ноги переб’ю, переб’ю. Пісня. Земля така гаряча, Така руда земля. Маленький хлопчик плаче: Не бийте журавля! Притне його до себе Й руками затуля: Ой дядечку, не треба, Не бийте журавля! У нічній тиші все живе також кричить: “Не бий!” Не винести того болю, Не виридати жалю. Що станеться з тобою, […]...
- Весілля – Народна драма – Усна народна творчість – ПРАДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Весілля – одна з найвеличніших форм народної драми, в якій відбилися мораль і світогляд, родинні та суспільні стосунки українського народу на кожному етапі його розвитку, його поетичні уявлення та артистичні здібності. Весілля справляли восени, після закінчення польових робіт, але традиційно тільки до середини жовтня – до православного свята Покрови Пресвятої Богородиці (14 жовтня). У народі […]...
- Пісенна лірика – ДАВНЬОГРЕЦЬКА ЛІРИКА – ДАВНЬОГРЕЦЬКА КУЛЬТУРА ТА ЛІТЕРАТУРА – АНТИЧНІСТЬ – Хрестоматія Водночас із декламаційною у Давній Греції розвивалася пісенна поезія. Вона зберігала зв’язок із музикою й отримала назву меліка (від грецького слова мелос – пісня)1. Виникла елічна поезія на острові Лісбос, що розташований неподалік від західного узбережжя Малої Азії. Впродовж VII – VI століть до нашої ери Лесбос був музичним і літературним осередком Давньої Греції. Меліка […]...
- Скорочено – ЗЕМЛЯ ТАКА ГАРЯЧА – ЛЕОНІД КИСЕЛЬОВ – 7 КЛАС А я тому журавлю Києм ноги переб’ю, переб’ю. Пісня. Земля така гаряча, Така руда земля. Маленький хлопчик плаче: Не бийте журавля! Притне його до себе Й руками затуля: Ой дядечку, не треба, Не бийте журавля! Відлине день без’язикий, І чути в тиші нічній: Люди, дерева, ріки Тужно кричать: “Не бий!” Не винести того болю, Не […]...
- Короткий переказ – Зажурилась Україна – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – УКРАЇНСЬКІ ІСТОРИЧНІ ПІСНІ Зажурилась Україна, Бо нічим прожити. Витоптала орда кіньми Маленькії діти. Котрі молодії – У полон забрано; Як зайняли, то й погнали До пана, до хана. Годі тобі, пане-брате. Гринджоли1 малювати, Бери шаблю гостру, довгу Та йди воювати! Ой ти станеш на воротях, А я в закаулку, Дамо тому стиха лиха Та вражому турку! Ой ти […]...
- Значення обряду весілля – Народна драма – Усна народна творчість – ПРАДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Весілля є відображенням світогляду, моралі та етичних уявлень народу про суспільні та родинні стосунки на певному етапі розвитку суспільства, культури. Найперші відомості про давні форми шлюбу у східних слов’ян були зафіксовані ще у літописах. Але найдавніші записи про українське весілля зробив французький інженер Г.-Л. де Боплан у XVII столітті. Описом весільних обрядів займалися також І. […]...