МОМОТАРО, АБО ХЛОПЧИК-ПЕРСИК – ЯПОНСЬКА НАРОДНА КАЗКА – НАРОДНА КАЗКА – КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
Давно колись жили собі дід і баба. От одного дня дід і каже:
– Чуєш, стара? Я б так хотів, щоб у нас були діти!
– Авжеж, старий, це була б невимовна радість! – відповідає баба.
Зітхнули вони й узялися до роботи: дід пішов збирати хмиз у гори, а баба – прати білизну в річці.
Пере вона білизну, пере, коли дивиться – злегка погойдуючись, пливе річкою великий-великий персик.
“Мабуть, дуже смачний!” – подумала баба та, виловивши персик із води, понесла його додому.
Прийшов дід увечері з хмизом.
– Гарний персик, чудовий!
– То, може, покуштуємо? – запитала баба й узялася різати персик ножем.
Та раптом сталося чудо: щойно торкнулася вона персика, як щось закричало: “Ой, болить!” – із персика вистрибнув опецькуватий1 хлопчик.
– Ото несподіванка! – вигукнув дід.
– Це, певно, боги нам його послали! – зраділа баба.
Дід і баба назвали хлопчика Момотаро, тобто Хлопчик-Персик.
Момотаро ріс як на дріжджах: з’їсть одну чашку рису – стає вищим, з’їсть другу – стає ще вищим. Скоро він став дуже гарним юнаком.
Одного дня впав Момотаро на коліна перед дідом і бабою та й каже:
1 Опецькуватий – невисокий, незграбний на вигляд, недоладний.
Ілюстрація до казки “Момотаро, або Хлопчик-Персик”. Видавництво “Хосезава” (Японія). 1886 р.
О. Михайлова-Родіна. Ілюстрація до казки “Момотаро, або Хлопчик-Персик”. 1986 р.
– Я вирушаю підкоряти Острів Чудовиськ. Спечіть мені, будь ласка, найбільших в Японії просяних коржів1.
Баба спекла хлопцеві найбільших в Японії смачних коржів, а дід подарував йому хустину – зав’язувати голову, щоб піт не стікав на чоло, шаровари й меч.
– Ну що ж, щасливої тобі дороги! Тільки пильнуйся!
На околиці села Момотаро зупинив собака й запитав:
– Момотаро, куди це ти вирядився?
– Підкоряти Острів Чудовиськ.
– Тоді і я піду з тобою. Тільки дай мені найбільшого в Японії коржа.
– Гаразд, будь моїм слугою, – сказав Момотаро, вийняв із торби просяного коржа й дав собаці.
Тепер вони йшли вдвох.
У передгір’ї зустрівся їм фазан.
– Момотаро, дай і мені просяного коржа, – попросив він.
– Гаразд, бери коржа й будь моїм слугою!
Коли Момотаро з двома слугами опинився далеко в горах, трапилася їм по дорозі мавпа.
– Момотаро, і я хочу стати твоїм слугою!
– Гаразд, ось тобі корж!
Нарешті дісталися вони вчотирьох до Острова Чудовиськ.
Перед великою чорною брамою стояв вартовий – червоношкіре чудовисько.
Фазан злетів у повітря й видзьобав йому око. А тим часом мавпа перестрибнула через браму та відсунула засув.
– Я – найсміливіший в Японії Момотаро! Чудовиська, приготуйтеся до бою! – піднявши меч, закричав Момотаро й забіг у двір.
– Рятуйте! – заверещав вартовий і, затуляючи око лапою, побіг до своїх.
– Що це за Момотаро?! Ану забирайся геть! – закричали чудовиська, вистромивши вперед залізні списи.
Та фазан кинувся дзьобати їм очі своїм довгим дзьобом, мавпа – дряпати обличчя кігтями, а собака – кусати за ноги.
1 Просяний корж – тут: традиційна страва (цукерка – кібі-данго) у провінції Кібі (легендарній батьківщині Момотаро, нині префектура Окаяма), її виготовляють із борошна проса й особливого рису.
– Ой, болить! Рятуйте! – волали переможені чудовиська.
Їхній вожак упав навколішки перед Момотаро й заблагав:
– Прошу тебе, не вкорочуй нам життя! Віднині ми перестанемо чинити людям зло, а за це віддамо тобі всі скарби.
– Гаразд, нехай буде по-твоєму, – погодився Момотаро.
Чудовиська навантажили візок скарбами, і троє слуг Момотаро притягли його в село.
– А таки наш Момотаро найсміливіший в Японії! – раділи дід і баба, плескаючи в долоні.
(Переклад Івана Дзюба)
О. Михайлова-Родіна. Ілюстрація до казки “Момотаро, або Хлопчик – Персик”. 1986 р.
Коментарі
Хоча в казці “Момотаро, або Хлопчик-Персик” діють тварини, тут немає традиційного прийому алегорії, характерного для інших казок про тварин. Пес, мавпа та фазан є представниками природного світу, а природа й людина в японській культурі – єдине ціле. Момотаро прекрасно розуміє мову звірів і птахів, вони діють спільно, у злагоді, тому й перемагають страшних чудовиськ. Якщо Момотаро та його друзі-тварини представляють природу, то чудовиська втілюють ворожі сили людського світу. Як і в інших чарівних казках, герой винагороджується за свою сміливість, а ще за свою єдність із природним світом різними скарбами, які йому допомагають привезти додому вірні товариші – пес, мавпа та фазан.
Робота з текстом
1. Поділіть текст на частини, назвіть кожну з них.
2. Перекажіть текст казки по частинах і повністю.
3. Як змінюється Момотаро з часу свого народження? Що допомагає йому в цій зміні?
4. Який подвиг здійснив герой?
5. У чому полягає секрет його сили?
6. Розкрийте стосунки людини й природи в казці “Момотаро, або Хлопчик-Персик “.
7. Поясніть назву казки. Як назва пов’язана з традиціями японців?
Роздивіться уважно ілюстрації О. Михайлової-Родіної до казки “Момотаро, або Хлопчик-Персик”. Які епізоди казки на них відображені?
Пригадайте українські казки, у яких герой зустрічає різних звірів і птахів, що допомагають йому. Порівняйте одну з них з японською казкою “Момотаро, або Хлопчик-Персик”.
Творче завдання
Доведіть, що казка “Момотаро, або Хлопчик-Персик” відображає національні особливості японської культури. Знайдіть засоби створення національного колориту. Заповніть таблицю в зошиті.
Засоби створення національного колориту в казці “Момотаро, або Хлопчик-Персик” | Приклади з тексту |
Відображення географічного положення країни | |
Відображення уявлень японців про давній зв’язок людини та природи | |
Назви предметів вжитку | |
Імена персонажів | |
Мова |
(1 votes, average: 5.00 out of 5)