КИТАЙСЬКА НАРОДНА КАЗКА – НАРОДНА КАЗКА – КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
Десять тисяч професій є на світі, та всі вони мізерні, і тільки навчання – величне.
Китайське прислів’я
У Центральній та Східній Азії на березі трьох морів (Жовтого, Східнокитайського та Південнокитайського) розташована країна давньої культури – Китай, що подарував світові величезну кількість мистецьких надбань і наукових відкриттів. Багато речей, без яких неможливо уявити наше життя, створені саме в цій країні: компас, папір, порцеляна, шовк та ін. Усім відоме одне з чудес світу – Великий Китайський мур1 (або, як називають його китайці, – Довгий мур, який можна побачити навіть із космосу).
Унікальність китайської культури полягає в тому, що в ній віками утверджувалися традиційні цінності: шанобливе ставлення до старших, допомога ближньому, родинні стосунки, самовдосконалення людини, пошук нею її особистого життєвого шляху, Великий Китайський мур – кам’яні та земляні укріплення в північній частині Китаю, довжиною майже 9 тис. км. Мур споруджений у IV-III ст. до н. е. прагнення до поєднання внутрішнього бажання й громадянського обов’язку, поклоніння перед природою як приклад гармонії та вічності. Здавна китайська культура була заснована на визнанні сили морального прикладу. Шляхетна людина, як свідчить давня китайська мудрість, уникає ненависті, не спричиняє чвар, стримана в словах, шаноблива в спілкуванні. Кожна людина має дбати про те, щоб ставати кращою, утверджувати й збагачувати мораль свого народу.
Китайський каліграф
Велику роль у культурних контактах Китаю із зовнішнім світом відігравали Великий шовковий шлях, який було прокладено в II ст. до н. е., і Морський шовковий шлях, відкритий приблизно в 100 р. до н. е. Тоді у світі не тільки дізналися про китайський шовк і чай, а й про творчість китайських майстрів слова та мистецтва. Можливо, у результаті такого культурного обміну до Європи потрапила китайська народна казка “Пензлик Маляна”.
Уже з назви твору стає зрозуміло, що він присвячений образу митця й проблемі мистецтва, його дивовижній силі й впливу на людей. І це не випадково, адже з давніх-давен у Китаї сформувалося особливе уявлення про мистецтво малювання. Живопис, поезію та каліграфію (уміння красиво писати) давні китайці розглядали як єдиний світ, утілений за допомогою ієрогліфа1 – намальованого знака, у якому поєдналися зримий образ і глибоке значення. У давнину ієрогліфи писали пензликами. Тому той, хто знав грамоту (тобто ієрогліфи, а їх було декілька тисяч), мав ще й красиво малювати. Каліграфія в Стародавньому Китаї була настільки важливою, що навіть чиновників приймали на високі посади тільки за умови досконалого володіння цим мистецтвом.
У той час у Китаї малювали на дерев’яних дошках, шовку, папері, фарфорі. Як правило, з цією метою використовували чорну або кольорову туш. Біля малюнка митець мав ще написати якийсь вірш, який за своїм змістом був близьким до зображеної картини. Уміння відтворювати дійсність у живописних образах здавна було напрочуд популярним. Чарівна сила мистецтва робила душу людини більш витонченою, чуйною, відкритою до світу загалом.
1 Ієрогліф – знак у китайській системі письма. Він може позначати як окремі звуки, так і цілі слова.
У китайській народній казці бідний хлопчик Малян завдяки чарівному пензлику здобув надприродну силу: усе, що він малював, оживало й ставало частиною реального світу. У такий спосіб утверджується величезне значення мистецтва, що покликане оду – хотворювати навколишній світ, робити його кращим і досконалішим. Пензлик Маляна створює не тільки красу, а й утверджує справедливость.
У казці діють різні персонажі – ті, хто творить добро, і ті, хто чинить зло. Чарівний пензлик Маляна перемагає жорстоких, жадібних і свавільних володарів (поміщика, імператора).
Казка, присвячена мистецтву, нагадує мистецький твір – поєднання різних картин, візерунків, деталей із людського й природного світів. Чарівні істоти, яких малював хлопчик-майстер, мали здатність до перетворення, що відображає уявлення давніх китайців про природний перехід одного в інше. А те, що намалював імператор, заволодівши чарівним пензликом, перетворилося на купу каміння й здоровенного удава.
У казці є стихії вітру та води, завдяки яким людина живе в гармонії зі світом. Ці стихії допомагають Малянові перемогти жорстокого імператора, звільнити від нього всіх людей. Так, у народній казці стверджується народний ідеал – подолання зла за допомогою сили мистецтва.
Цікаво знати
Ієрогліфи в Китаї мають багато значень, тому читач повинен постійно думати, розмірковувати над смислом того чи іншого намальованого знака. Мистецтво каліграфії передбачало передання краси ієрогліфів. З давніх часів каліграфію вважали своєрідним засобом вираження стану душі людини. Ієрогліфам приписували чудодійну силу. Кожний штрих – жива форма, яка втілює “життєву силу”, наповнює мистецтво гармонією.
Наприклад, ієрогліф “хао” означає добре. З Китаю ієрогліфи поширилися в інших країнах, хоча з часом змінилися.
Ієрогліф “добро”
Основною метою китайської народної творчості, як і інших країн світу, є утвердження ідеалу. Проте в кожного народу є свій ідеал. У Стародавньому Китаї саме мистецтво було ідеалом, тобто втіленням мрій і прагнень народу про покращення життя. Китайській культурі здавна притаманне прагнення відтворити зв’язок людини з природою – водою, повітрям, землею, рослинами, птахами та тваринами. І митець повинен уміти відображати цей зв’язок у своїх творах. Життя природи та її сприйняття людиною, радощі та печалі існування, любов до вітчизни й співчуття до всього сущого – усе це надихало китайських майстрів слова.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)