КАЗКА ПРО РИБАЛКУ ТА РИБКУ – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН 1799-1837 – КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ

Історія створення

Олександр Пушкін написав “Казку про рибалку та рибку” у Болдіно 1833 р. після розповідей Орини Родіонівни, які ретельно записував. У російському фольклорі широко побутує казка “Жадібна баба”. Однак разом з тим поштовхом для написання “Казки про рибалку та рибку” стало також ознайомлення поета зі збіркою “Казки для дітей і родини” братів Я. і В. Грімм, де було вміщено казку “Про рибалку та його дружину” ( нім. “Vom Fischer und seiner Frau”). У німецькій казці з’являється риба-камбала, яка насправді є зачарованою королівною. Вона виконує всі бажання, які передає бідний рибалка від своєї дружини (нова хата, кам’яний палац, жінка стає королевою, потім імператрицею і Папою Римським – це найвища посада в католицькій церкві). Проте останнє бажання (жінка захотіла стати Богом) риба-камбала не виконала й повернула рибалку та його дружину до їхнього первісного стану, коли вони були бідними. Отже, історія про надмірну жадібність є поширеною темою народних казок різних народів світу.

КАЗКА ПРО РИБАЛКУ ТА РИБКУ   ОЛЕКСАНДР ПУШКІН 1799 1837   КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ

В. Литвиненко. Ілюстрація до “Казки про рибалку та рибку” О. Пушкіна. 1986 р.

Робота з текстом

1. Знайдіть в Інтернеті або в бібліотеці “Казку про рибалку та рибку”. Прочитайте її.

2. Скільки бажань виконала золота рибка? Які?

3. Як ви думаєте, з якими відчуттями звертався старий до рибки (сором, провина, повага, переляк та ін.)?

4. Чому старий нічого не попросив для себе в золотої рибки?

5. Кому ви співчували, читаючи казку? Чому? У який момент казки це відчуття було найсильнішим?

6. Про які риси характеру людей ідеться в казці?

7. Кому співчуває автор твору й кого засуджує? Як ви про це здогадалися? Знайдіть відповідні цитати.

8. Як змінюється образ старої баби?

9. Чому в кінці казки вона залишилася з розколотими ночвами?

1. Порівняйте, як звертаються герої казки одне до одного: старий до рибки, рибка до рибалки, стара баба до свого чоловіка.

2. Визначте подібність і відмінність “Казки про рибалку та рибку” з народною казкою.

Краса слова

Знайдіть і виразно прочитайте описи моря в “Казці про рибалку та рибку”. Зверніть увагу на постійні зміни кольору та стану моря від синього й спокійного до чорного та буремного. Як ви думаєте, чому змінюється море? Що підкреслюють ці зміни?

Творче завдання

Поясніть зміст прислів’я Не у свої сани не сідай. Поміркуйте, кого з героїв казки воно стосується. Доберіть інші прислів’я до вчинків персонажів і подій казки.

Історія створення

Олександр Пушкін розпочав писати поему “Руслан і Людмила” 1817 р., коли навчався ще в Ліцеї, а завершив 1820 р. в Петербурзі. Того ж року поема з’явилася в російських журналах, одразу зробивши ім’я автора знаменитим. Він послав твір видатному письменнику того часу – Василю Жуковському, якого вважав своїм учителем. Після виходу у світ поеми В. Жуковський щиро зрадів успіхам юного поета й подарував йому свій портрет із написом: “Переможцю-учневі від переможеного вчителя”. До другого видання поеми (вийшло друком 1828 р.) митець спеціально написав вступ, навіяний розповідями няні, Орини Родіонівни, у Михайлівському.

Край лукомор’я1 дуб зелений,

І золотий ланцюг на нім:

Щодня, щоночі кіт учений

На ланцюгу кружляє тім;

Іде праворуч – спів заводить,

Ліворуч – казку повіда.

Дива там: лісовик2 там бродить,

В гіллі русалка3 спить бліда;

На невідомих там доріжках

Сліди нечуваних страхіть;

Там хатка на куриних ніжках

Без вікон, без дверей стоїть;

У лукоморья дуб зеленый;

Златая цепь на дубе том:

И днем и ночью кот ученый

Все ходит по цепи кругом;

Идет направо – песнь заводит,

Налево – сказку говорит.

Там чудеса: там леший бродит,

Русалка на ветвях сидит;

Там на неведомых дорожках

Следы невиданных зверей;

Избушка там на курьих ножках

Стоит без окон, без дверей;

1 Лукомбр’є (рос. лукоморье) – морська затока; вигин морського (або річкового) берега.

2 Лісовик (рос. леший) – образ в усній народній творчості, постає в подобі дуже старого кошлатого діда; уособлює небезпеку, що підстерігає людину в лісі; збиває людей з дороги, усіляко шкодить їм.

3 Русалка – образ в усній народній творчості, богиня водоймища; у давніх народних переказах утілено уявлення про те, що молоді вродливі дівчата живуть на дні річок, мають довге волосся й риб’ячий хвіст, заворожують і кличуть людей у воду, де вони можуть загинути.

КАЗКА ПРО РИБАЛКУ ТА РИБКУ   ОЛЕКСАНДР ПУШКІН 1799 1837   КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ

О. Куркін. Ілюстрація до поеми О. Пушкіна “Руслан і Людмила”. 1970 р.

В примарах там ліси й долини;

Там на світанні хвиля лине

На берег дикий пісковий,

І тридцять витязів чудових

Із хвиль виходять смарагдових,

Та ще й дозорець їх морський;

Там королевич мимоходом

Полонить грізного царя;

Там серед хмар перед народом

Через ліси, через моря

Чаклун несе богатиря;

В темниці там царівна тужить,

А бурий вовк їй вірно служить;

З Ягою ступа там бреде,

Вперед сама собою йде;

Там цар Кощій

Над злотом чахне1;

Там руський дух…

Там Руссю пахне!

І я там був, і мед я пив;

Край моря бачив дуб зелений;

Під ним сидів, і кіт учений

Своїх казок мене учив.

Одну згадав я: добрі люди,

Нехай для вас ця казка буде…

(Переклад Миколи Терещенка)

Там лес и дол видений полны;

Там о заре прихлынут волны

На брег песчаный и пустой,

И тридцать витязей прекрасных

Чредой из вод выходят ясных,

И с ними дядька их морской;

Там королевич мимоходом

Пленяет грозного царя;

Там в облаках перед народом

Через леса, через моря

Колдун несет богатыря;

В темнице там царевна тужит,

А бурый волк ей верно служит;

Там ступа с Бабою Ягой

Идет, бредет сама собой;

Там царь Кащей

Над златом чахнет;

Там русской дух…

Там Русью пахнет!

И там я был, и мед я пил;

У моря видел дуб зеленый;

Под ним сидел, и кот ученый

Свои мне сказки говорил.

Одну я помню: сказку эту

Поведаю теперь я свету…

1 Чахнути – утрачати силу, здоров’я.

КАЗКА ПРО РИБАЛКУ ТА РИБКУ   ОЛЕКСАНДР ПУШКІН 1799 1837   КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ

Ю. Валкович. Ілюстрація до поеми О. Пушкіна “Руслан і Людмила”. Друга половина XX cm.

Коментарі

Хто такий кіт учений та чому саме цей образ подано на початку вступу до поеми “Руслан і Людмила”? Кіт є традиційним образом у казкових творах різних країн. У давнину люди вважали, що кіт є добрим духом дому й охоронцем дітей. Крім того, оскільки кіт наділений властивістю бачити не тільки вдень, а й уночі, йому приписували здатність відати те, чого не знали люди. Тобто це був кіт-віщун, іншими словами, – кіт учений, “ученість” якого вимірювалася не знаннями, а мудрістю. У народних переказах кіт також наділявся властивістю говорити – кіт-баюн (давньорус. баяти, тобто розповідати). Отже, кіт у пушкінському творі втілює вічну мудрість людства, у тому числі давнього фольклору (він співає пісні, розповідає казки). У вступі цей образ створює атмосферу домашності й водночас казковості та таємничості.

Дуб зелений – це втілення вічності життя, його постійного коловороту, оновлення й цілісності. Дуб був священним деревом у різних народів, у тому числі слов’янських. Обожнення дуба в глибоку давнину пов’язано з його довговічністю, надзвичайною міцністю деревини, з якої люди робили житло й інші речі. Дуб також утілює єдність людини та природи.

Робота з текстом

1. Назвіть казкових персонажів, яких поет згадує у вступі до поеми “Руслан і Людмила”.

2. Назвіть чарівні предмети, які згадуються у творі, пригадайте, у яких народних казках вони використовуються, визначте властивості цих предметів.

3. Чи можливе в будь-якому фольклорному творі поєднання героїв і чарівних предметів із різних казок? Чому це стало можливим у творі О. Пушкіна? Поясніть.

4. Уявіть художній світ, зображений О. Пушкіним. Усно опишіть цю картину, використовуючи казкові образи, метафори, епітети, порівняння.

Порівняйте російський оригінал та український переклад твору й дайте відповіді на запитання.

1. Чи всі персонажі, що є в оригіналі, є в перекладі М. Терещенка?

2. Чи вдалося перекладачеві зберегти їхні описи й оцінки? Доведіть.

3. Знайдіть місця, де є розбіжності оригіналу й перекладу. Як ви думаєте, чому не всі складники оригіналу можна абсолютно точно перекласти іншою мовою?

Краса слова

О. Пушкін у вірші двічі використовує слово золото в значенні “коштовний метал, цінності”. У першому випадку – це золотий ланцюг на дубі, по ньому ходить кіт учений, розповідаючи свої казки й співаючи пісні. В іншому місці ми читаємо про золото царя Кощія, над яким той чахне. Уявіть собі золотий ланцюг на зеленому дубі, кота біля нього… Автор створив для читача чудову картину, а золотий колір тільки увиразнює цю красу, відкриту для всіх. А тепер уявіть Кощія та його золото. Автор вже не підказує нам подробиць, акцентує увагу тільки на одному слові – чахне, що означає загибель Кощія.

Порівняйте ілюстрації Ю. Валковича й О. Куркіна до вірша О. Пушкіна. Знайдіть спільне й відмінне в них. Як художники підкреслили, що вони ілюструють саме літературну, а не народну казку?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

КАЗКА ПРО РИБАЛКУ ТА РИБКУ – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН 1799-1837 – КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ