Образне слово поетичного модернізму

Матеріал цього розділу відкриває перед вами широкі можливості

Для формування поваги до життя-подвигу, переконання, що за будь-яких обставин потрібно зберігати стоїцизм духу, усвідомлення духовної цінності неоромантичного світогляду, розуміння того, що любити “слово у вірші” – могутній засіб впливу на духовність, інтелект людини; розуміння, що свобода і незалежність особистості є обов’язковою умовою творчості митця, усвідомлення того, що любов до рідного краю – джерело творчої наснаги.

Опрацьовуючи матеріал розділу, ви маєте змогу набути та виявити такі компетенції:

– літературну – знання про життєві та творчі долі Лесі Українки, Миколи Вороного, Олександра Олеся; уміння визначати проблеми, порушені у їхніх творах, характеризувати образи “Лісової пісні”; виділяти основне з життя та творчості письменниці; розкривати мотиви віршів;

– ключові – уміння знаходити та систематизувати інформацію з різних джерел для виконання навчальних завдань, критично оцінювати результати людської діяльності в природному середовищі; розуміння значення етичних норм в особистому та суспільному житті, прагнення їх дотримуватися.

У справі модернізації української літератури помітну роль відіграв альманах “З-над хмар і з долин”. Він побачив світ у 1903 році в Одесі. Ініціатива видання належала поетові М. Вороному.

Упорядник мав намір об’єднати прихильників оновлення літератури, тож закликав колег по перу звертатися “до новіших течій в літературах європейських”. Він зазнав критики за відхід від суспільних проблем та пропаганду “чистого мистецтва”. Зокрема, із поетичним посланням “Миколі Вороному” виступив І. Франко. У віршованій відповіді М. Вороний захищав своє право на сучасні творчі принципи: “Моя девіза: йти за віком /І бути цілим чоловіком!”

Альманах відкривався цією поетичною полемікою між І. Франком та М. Вороним. До нього також увійшли твори багатьох інших авторів, котрі належали до різних генерацій. Поетичну частину представляли Леся Українка, І. Франко, М. Вороний, В. Самійленко, А. Кримський, М. Старицький, П. Карманський, О. Маковей, М. Чернявський та ін. Серед прозаїків були М. Коцюбинський, О. Кобилянська, Г. Хоткевич, Н. Кобринська, І. Липа та ін. Публікація альманаху “З-над хмар і з долин” привернула увагу до актуальної потреби тематичного й художнього оновлення літератури.

Настанову на мистецьку модернізацію підтримали також учасники львівської літературної групи “Молода муза”, що активно діяла впродовж 1906-1909 років. До неї належали В. Бірчак, П. Карманський, Б. Лепкий, О. Луцький, В. Пачовський, С. Твердохліб, С. Чарнецький, М. Яцків та ін. Друкованим органом “Молодої музи” був журнал “Світ”. Молоді письменники високо цінували досвід західноєвропейської літератури, особливо захоплювались відомим французьким поетом Ш. Бодлером. Визначальними орієнтирами вони вважали культ краси та творчий індивідуалізм.

Помітні зміни відбулися в драматургії. На українських авторів вплинула “нова

На відкритті пам’ятника І. Котляревському в Полтаві у 1903 р.

Зліва направо: Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Олена Пчілка, Леся Українка, Михайло Старицький, Гнат Хоткевич, Володимир Самійленко драма”. Вона поєднала риси реалізму, натуралізму й символізму. Засновниками “нової драми” стали Г. Ібсен, К. Гамсун, А. Стріндберг, Г. Гауптман, М. Метерлінк.

Контрасти (Соня Делоне, 1912)

Чорне і біле (Михайло Жук, 1914)

Драматурги віддавали перевагу не вчинкам персонажів, а внутрішнім конфліктам, що реалізуються в розмовах, обговореннях, оцінках. У “новій драмі” важлива роль належала підтексту та ремаркам, що допомагали розкрити справжню суть драматичного конфлікту.

Можливості “нової драми”, зокрема підвищена увага до внутрішніх, морально-етичних переживань, зацікавили українських авторів – Лесю Українку, В. Винниченка, Олександра Олеся. У своїй творчій практиці вони врахували й використали досвід “нової драми”.

Опрацьовуємо прочитане, виявляємо читацьку компетентність

1. Дайте короткі відповіді на запитання.

– Коли й де вийшов альманах “З-над хмар і з долин”?

– Хто був ініціатором видання?

– Хто з письменників подав до альманаху свої твори?

– Коли й де діяла літературна група “Молода муза”?

– Хто до неї входив?

– У якому виданні учасники “Молодої музи” друкували свої твори?

– Які художні принципи вони сповідували?

– Хто належав до засновників “нової драми”?

-Які літературні напрями вплинули на “нову драму”?

– Хто з українських авторів використав художні можливості “нової драми”?

2. У зручній для вас формі (конспекту, таблиці, схеми) занотуйте інформацію про особливості модернізації української літератури.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Образне слово поетичного модернізму