Микола Вороний (1871-1938) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ

Відомо, що Микола Вороний не став захопленим провісником революції. На початку минулого століття поета називали автором маніфесту українського модернізму. Проте його ідейні та творчі пошуки, еміграція до Львова послужили чудовим приводом для приведення в дію сталінської репресивної машини, якій він, справді, був світоглядно ворожий. Не дивно, що вже через вісім років після повернення поета в Радянську Україну розпочались жорстокі переслідування: першого разу НКВС засудить його до трьох років виправно-трудових таборів. Цей вирок син Марко, який тоді ще перебував на свободі, зміг пом’якшити, домігшися заміни на заслання. Але твори, опубліковані і до, і після повернення, вилучать із публічного обігу.

Найтяжчими для Миколи Вороного були хвилини, коли він згадував свого сина Марка, який встиг надрукувати книжечку своїх вішів. Ті вірші теж були вилучені з бібліотек. Читаючи вголос цю книжечку, Микола Кріндратович завжди плакав. А завтра збирав свіжі газети, особливо “Літературну газету”, купував трохи жирів і все це відсилав Маркові.

Основним майном його були ящики-шафи з книжками. Це була досить цінна бібліотека: “Історія українського письменства” С. Єфремова, “Історія України” М. І Грушевського, “Історія української літератури” О. Дорошкевича та багато інших книжок із портретами авторів. Цей свій скарб він любив безмежно. Багато книжок було й іноземними мовами (німецькою, англійською, латинською, французькою).




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Микола Вороний (1871-1938) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ