О слово рідне! Орле скутий!.. – Олександр Олесь (Олександр Кандиба)(1878-1944) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ

Related posts:

1. Олександр Олесь (Олександр Кандиба)(1878-1944) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ Двадцять п’ять останніх років життя поет Олександр Олесь жив поза межами України. Його повернення додому було поступовим. У роки незалежності твори Олександра Олеся увійшли до шкільних підручників із літератури 2014 року соціальні мережі заповнив його вірш “Європа мовчала”, написаний ще 1931 року. Справжнє прізвище – Олександр Іванович Кандиба. Олесем його називала дружина. Тому поет почав […]...
2. О слово рідне! Орле скутий!… – Олександр Олесь (1878-1944) – Образне слово поетичного модернізму * * * О слово рідне! Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх, Дітьми безпам’ятно забутий. О слово рідне! Шум дерев! Музика зір блакитнооких, Шовковий спів степів широких, Дніпра між ними левій рев… О слово! будь мечем моїм! Ні, сонцем стань! вгорі спинися, Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним. […]...
3. О слово! Будь мечем моїм! – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (1878-1944) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ У збірці “Будь мечем моїм!” поет, розвиваючи традицію Т. Шевченка й Лесі Українки, гостро порушує проблему рідного слова, щиро захоплюється й гнівно картає колонізаторів, які його нищать, і своїх безбатченків, котрі його зневажають. Цей мотив віртуозно розкритий у поезії “О слово рідне! Орле скутий!..”. Вірш буквально пульсує потужним патріотичним почуттям, яке особливо посилюють риторичні вигуки […]...
4. О СЛОВО РІДНЕ! ОРЛЕ СКУТИЙ!.. – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ: РАДІСТЬ І ЖУРБА – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Як ви знаєте, розвиток модернізму в Європі привів до пошуків нових засобів художнього відображення дійсності. Для української літератури наприкінці XIX ст. ця проблема набуває особливої ваги. Багатьом українським поетам початку XX ст. бракує оригінальних виражальних засобів для відтворення ліричного переживання, часто вони обмежені традиційними, узагальненими й декларативними образами. Олександр Олесь відчуває необхідність європеїзації української літератури, […]...
5. О слово рідне! Орле скутий!.. – поетичне осмислення ролі рідного слова в долі народу – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМ Вірш “О слово рідне! Орле скутий!..” (1907), що увійшов до збірки “Будь мечем моїм” (1909) – це зразок громадянської лірики, пристрасний гімн рідному слову. Поезія побудована як монолог-звертання ліричного героя до рідного слова. Громадянський пафос вірша поєднано з глибокою задушевністю, ліричністю. Продовжуючи традиції Т. Шевченка і Лесі Українки, Олександр Олесь возвеличує рідне слово, яке допоможе […]...
6. Чари ночі – Олександр Олесь (1878-1944) – Образне слово поетичного модернізму Сміються, плачуть солов’ї І б’ють піснями в груди: “Цілуй, цілуй, цілуй її,- Знов молодість не буде! Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам, Весна в сей час вам рада. На мент єдиний залиши Свій сум, думки і горе – І струмінь власної душі Улий в шумляче море. Лови […]...
7. Теорія літератури. ДРАМАТИЧНИЙ ЕТЮД – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (1878-1944) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Драматичний етюд (з грецьк. drama – дія, сценічний твір; фр. etude – вивчення, дослідження, нарис) – невеликий за обсягом одноактний віршований чи прозовий драматичний твір, події якого мають драматичний характер. Автор у драматичному етюді створює філософсько-ліричні настроєві “картинки” життя й виявляє в них загальнолюдські цінності (“Трагедія серця”, “По дорозі в Казку”, “Танець життя” Олександра Олеся). […]...
8. По дорозі в Казку – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (1878-1944) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ 5. Прочитайте матеріал про драматичний етюд “По дорозі в Казку”. Драматургія. У 1914 р. вийшла друком збірка Олександра Олеся “Драматичні етюди”. У ній уже переважає символістська поетика. Митець успішно продовжив, збагатив українським колоритом традицію європейської символістської драми (Г. Ібсен, Г. Гауптман, М. Метерлінк). Провідні мотиви цієї течії – вічне прагнення людини до кращого, досконалішого життя, […]...
9. Олександр Олесь (1878-1944) – Образне слово поетичного модернізму Олександр Олесь Олександр Іванович Кандиба (Олександр Олесь – літературний псевдонім) народився 5 грудня 1878 року в містечку Білопілля Харківської губернії (нині – Сумська область). Батьків рід був чумацьким, материн – селянський. Батько майбутнього поета працював на рибних промислах на Волзі, де й загинув, коли Олександрові виповнилося 11 років. Мати залишилася “з трьома дітьми й трьома […]...
10. Леся Українка (Лариса Косач) (1871-1913) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ Леся Українка написала “Лісову пісню” влітку 1911 року в Кутаїсі за чотири дні. Три дні опісля поетеса опрацьовувала твір, а потім відіслала його матері – Олені Пчілці. Враження, яке справила “Лісова пісня” на матір, було величезне. Леся Українка писала матері на Україну в листі з Грузії 20 грудня 1911 року: “Успіх “Лісової пісні” серед вас […]...
11. Інфанта – Микола Вороний (1871-1938) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ Різьблю свій сон… От ніби вчора ми Зійшлись,- і стріча та жива. На землю тканками прозорими Лягли осінні дерева. Акордами проміннострунними День хвилював і тихо гас. Над килимами вогне. лунпими Венера кинула алмаз. У завивалі мрійнотканому Дрімала синя далечінь,- І от на обрії гуманному Замиготіла ваша тінь. Дзвінкою чорною сильветою Вона упала на емаль, А […]...
12. Блакитна панна – Микола Вороний (1871-1938) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ Має крилами Весна Запашна, Лине вся в прозорих шатах, У серпанках і блаватах… Сяє усміхом примар З-поза хмар, Попелястих, пелехатих. Ось вона вже крізь блакить Майорить, Довгождана, нездоланна… 0сь вона – Блакитна Панна!.. Гори, гай, луги, поля – Вся земля Їй виспівує: “Осанна!” А вона, як мрія сну Чарівна, Сяє вродою святою, Неземною чистотою, Сміючись […]...
13. Мріє, не зрадь!.. – Леся Українка (Лариса Косач) (1871-1913) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила, Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей. А тепера я в тебе останню надію вложила. О, не згасни, ти, світло безсонних очей! Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари В серце жадібне моє, сповнилось серце ущерть, Вже ж тепера мене не одіб’югь від тебе […]...
14. Соntrа sреm sреrо! – Леся Українка (Лариса Косач) (1871-1913) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ Гетьте, думи, ви хмари осінні! То ж тепера весна золота! Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа? Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні” Без надії таки сподіватись, Жити хочу! Геть, думи сумні! Я на вбогім сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки, Буду сіять квітки на морозі, Буду лить […]...
15. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ЗА ТВОРЧІСТЮ ЛЕСІ УКРАЇНКИ – Леся Українка (Лариса Косач) (1871-1913) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ 1. Композиційну особливість драми-феєрії “Лісова пісня” вказано в рядку А розгортання подій упродовж трьох років, кожен із яких різний за настроєм Б поділ на три дії, кожна з яких починається пейзажем відповідної пори року В порушення хронологічної послідовності в розгортанні подій Г перехід із світу людей у світ природи через сни дійових осіб 2. Події […]...
16. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (О. КАНДИБА). КОРОТКО ПРО МИТЦЯ І ТВОРЧІСТЬ, СВІТОГЛЯДНІ ПЕРЕКОНАННЯ МИТЦЯ. НЕОРОМАНТИЧНІ, СИМВОЛІСТСЬКІ ТЕНДЕНЦІЇ У ТВОРЧОСТІ (З ЖУРБОЮ РАДІСТЬ ОБНЯЛАСЬ) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Мета (формувати компетентності): Предметні: знання про життя і творчість Олександра Олеся, світоглядні переконання митця, неоромантизм і символізм як течії модернізму; удосконалення вміння аналізувати поетичні твори, визначати їх художню довершеність; Ключові: уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності та критичного мислення; комунікативну: навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок і почуттів оточення; навчально-пізнавальну: уміння відрізняти факти […]...
17. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ: РАДІСТЬ І ЖУРБА – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ КАНДИБА) 1878-1944 Олесь… пережив разом з громадянством і одбив у своїй поезії всі перипетії бурхливих років, починаючи од перших несміливих надій на сподіване визволення й кінчаючи поетичним виразом жалів за розбитими надіями, зневір’я до недавнього руху, прокльонів страшній дійсності. Сергій Єфремов Читаючи його вірші, почуваються все нові тони, нові акорди, бачаться […]...
18. ЧАРИ НОЧІ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ: РАДІСТЬ І ЖУРБА – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Олександр Олесь збагатив літературу не лише новими мотивами в громадянській ліриці, а й розкрив також можливості художнього слова в любовній та пейзажній ліриці. Музичність Олесевого вірша полонила творчу уяву композиторів, з-поміж них таких відомих, як Микола Лисенко {“Сміються, плачуть солов’ї…”, “Осінню віє…”, “Айстри”, “Любов(О, не дивуйсь…”)”, “Порвалися струни…”, “Прийди, прийди…”), Кирило Стеценко (“Сосна”, “Літньої ночі”), […]...
19. ПО ДОРОЗІ В КАЗКУ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ: РАДІСТЬ І ЖУРБА – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Олександр Олесь є автором драматичних творів “Танець життя”, “Злотна нитка”, “По дорозі в Казку”, “Над Дніпром”, “Трагедія серця”, “Ніч на полонині”, “Тихого вечора”, “Осінь”, “При світлі ватри”, у яких яскраво втілено неоромантичне та символістське світобачення поета. Драматичний етюд “По дорозі в Казку” (1908) увійшов до збірки “Драматичні етюди” (1914). Дослідники наголошують на його певній спорідненості […]...
20. КНЯЖА УКРАЇНА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ ЗАСПІВ Заспіваю вам не пісню Про стару старовину, Розкажу я вам не казку, А бувальщину одну. Розкажу вам про минуле, Що вже мохом поросло, Що, нащадками забуте, За водою поплило. Перед вами стародавні Пройдуть хвилями часи, Із могил до вас озвуться Наших предків голоси. Наших предків, що блукали По страховищах-лісах, Що з природою змагались Тільки […]...
21. МИКИТА КОЖУМ’ЯКА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ (Скорочено) Казка в чотирьох картинах Дійові особи Микита Кожум’яка. Батько (він же Старий Кожум’яка, Дід). Княгиня. Князь. Джура. Князівна. Дівчина. Посланець. Гонець. Воєводи. Сини. Парубок. Дівчинка. Діти. Юрба. КАРТИНА ПЕРША Палати Князя. Дівчина. Сумний наш Князь, Сумний наш Князь, Лягли йому на чоло хмари, Неначе ждуть нас знов удари, Неначе знов орда знялась… Княгиня. Ах, […]...
22. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ МИТЕЦЬ ВИСОКОЇ ПОЕЗІЇ, КРАСИ Й ГАРМОНІЇ Зі спогадів про Олександра Олеся (Олександра Івановича Кандибу) Ганна Трекова, сестра Олександра Олеся: “І з боку матері, і з боку батька ми мали міцне коріння: з боку батька – чумаків, з боку матері – кріпаків. Народилися в місті Білопіллі на Сумщині – у невеликому містечку, де лише на двох […]...
23. ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ. АЛЬМАНАХ З-НАД ХМАР І З ДОЛИН, УГРУПОВАННЯ МОЛОДА МУЗА – ЗВ’ЯЗОК ІЗ ЗАРУБІЖНОЮ ЛІТЕРАТУРОЮ. НОВА ДРАМА НА МЕЖІ СТОЛІТЬ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Мета (формувати компетентності): Предметні: літературознавчу: поглиблення знань про особливості українського модернізму; навички аналізу творів різних напрямків модернізму; Ключові: уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності; загальнокультурну: розвиток мислення учнів, уваги, пам’яті, аналітичних здібностей; естетичну: виховування естетичних смаків, любові до літератури. Тип уроку: інтегрований урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: роздатковий матеріал (невеликий літературознавчий словник), роздруковані уривки творів. ПЕРЕБІГ […]...
24. Чари ночі – перлина інтимної лірики української поезії. Мотив краси кохання й молодості, філософські роздуми про гармонію людини й природи. Музичність, звукова виразність поезій. Майстерність у відтворенні настрою, емоцій. Експресивне висловлювання патріотичних почуттів (О слово рідне! Орле скутий) Мета (формувати компетентності): Предметні (знати основне з творчої біографії О. Олеся; розуміти природу символів у його творчості, важливість мови для формування власної ідентичності; аналізувати основні мотиви у творчості; розмірковувати, чому герої не здатні дійти до омріяного, що заважає подолати земні перешкоди на шляху до щастя; висловлювати власну думку про природу людини, її внутрішні боріння й […]...
25. Художній світ творів Олександра Олеся – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМ Романтичне світосприймання, щедро напоєне народнопоетичною образністю, музичним ладом народної пісні, динамічно визрівало до вершин бездоганного словесного інструментування. М. Жулинський, літературознавець Олександр Олесь та епоха модернізму. З іменем Олександра Олеся пов’язана ціла доба української літератури. Українські митці високо цінували його як талановитого поета-лірика, що у своїй творчості зосереджувався на романтичних мотивах. Літературний критик із діаспори М. […]...
26. Знайомство здалеку і зблизька – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМ (Олександр Іванович Канди ба) 5 грудня 1878 – 22 липня 1944 З журбою радість обнялась… В сльозах, як в жемчугах, мій сміх. І з дивним ранком ніч злилась, І як мені розняти їх?! В обіймах з радістю журба. Одна летить, друга спиня… І йде між ними боротьба, І дужчий хто – не знаю я.. Олександр […]...
27. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ ЧАРИ НОЧІ – ПЕРЛИНА ІНТИМНОЇ ЛІРИКИ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ. МОТИВ КРАСИ, КОХАННЯ Й МОЛОДЛСТІ, ФІЛОСОФСЬКІ РОЗДУМИ ПРО ГАРМОНІЮ ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ. МУЗИЧНІСТЬ, ЗВУКОВА ВИРАЗНІСТЬ. МАЙСТЕРНІСТЬ У ВІДТВОРЕННІ НАСТРОЮ, ЕМОЦІЙ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Мета (формувати компетентності): Предметні: поглиблення знань про творчість Олександра Олеся, навички дослідницько-аналітичної роботи з текстом; формування культури зв’язного усного мовлення; Ключові: ціннісно-смислову: уміння визначати життєві цінності й мету, усвідомлювати своє місце в соціумі, ухвалювати правильні рішення; загальнокультурну: уміння аналізувати й оцінювати досягнення національної та світової культури; орієнтуватися в культурному і духовному контексті сучасного суспільства; комунікативну: […]...
28. “І задзвеніли в серці звуки” (Олександр Олесь) – Олександр Олесь (1878 – 1944) – Українська література 10-х років Живи, Україно, живи для краси, Для сили, для правди, для волі!.. Шуми, Україно, як рідні ліси, Як вітер в широкому полі. (Олександр Олесь) Олександр Олесь – талановитий поет, драматург, яскравий представник символізму в літературі, який збагатив її задушевністю, ніжними почуттями і багатою внутрішньою силою, виразивши українську філософію буття, глибокий гуманізм. Він європеїзував українську лірику, став […]...
29. Чари ночі – шедевр української інтимної лірики – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМ Уже у ранній творчості Олександр Олесь досяг високого рівня поетичної майстерності. Назва вірша “Чари ночі” (1904) вказує на основний мотив твору – насолода щастям неповторної миті життя. Виразно окреслюється неоромантична ідея поезії – гармонійність буття людини і природи. “Чари ночі” – це поезія, красу якої порівнюють з красою квітів: “Є квіти, до яких не можна […]...
30. Неоромантичні, символістські тенденції у збірці З журбою радість обнялась… – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМ “З журбою радість обнялась…” (1907) – перша збірка віршів Олександра Олеся, яка відразу принесла йому читацьке визнання. Радість і журба, сподівання й розчарування, почуття щастя й біль розлуки – ці стани людської душі проймають його творчість. Модерністське світобачення поета художньо виявилося у контрастах природи і людської долі. Сила контрастів і порівнянь, до яких вдавався поет, […]...
31. “Муза гніву, помсти і обурення” (Сергій Єфремов) – Олександр Олесь (1878 – 1944) – Українська література 10-х років У творах Олександра Олеся особистісні мотиви перепліталися з громадянськими, що засвідчила збірка “З журбою радість обнялась”, своєрідний ліричний документ епохи, думок і настроїв людини, яка усвідомила свою неповторність. Назва об’єднала протилежні поняття, що увиразнюють контрастність відчуттів і уболівань ліричного героя, його сподівання і розчарування, щастя і біль розлуки. Поезія “З журбою радість обнялась” – це […]...
32. По дорозі в казку – зразок символістської драми – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМ Ціною досягнення високої мети є сміливість, подвижництво і жертовність героя, що обирає для себе роль лідера. Проблемі взаємовідносин вождя і народу присвячено драматичній етюд Олександра Олеся “По дорозі в Казку” (1908). Основний мотив твору – пошуки дороги із темного лісу. У першій картині змальовано вбоге, жалюгідне життя людей у темному лісі, без сонця та мрії. […]...
33. “Згоріть у житті – єдине щастя!” (Олександр Олесь) – Олександр Олесь (1878 – 1944) – Українська література 10-х років У річищі розвитку західноєвропейської символістичної драматургії яскраво розвивався Олександр Олесь, виступаючи провідником символістських форм в українській драмі. У п’єсах він залишився неперевершеним ліриком, висвітливши духовне обличчя героїв, протиставивши антигуманиий світ їх світлим мріям і сподіванням. Він поєднав символістську поетику з неоромантичним змалюванням героя, що засвідчила новаторська книга “Драматичні етюди” (1914). Олесь-символіст утвердив новий жанровий різновид […]...
34. ВЧИТИСЯ ЛЕГКО! – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЧИТАЄМО І РОЗУМІЄМО ЛІРИЧНУ ПОЕЗІЮ В основі ліричного твору – емоції, їх згусток, який є проекцією душевного досвіду людини. Як правило, поетичні тексти реалізуються в малій формі, тому інколи вони подібні до коротких формул – афоризмів і сентенцій, з якими часто взаємодіють. Відтак мова ліричного твору експресивна, і ця експресія виражається і підбором слів, і […]...
35. Поетична спадщина Олександра Олеся – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (1878-1944) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Творчий шлях Олександра Олеся тривав понад сорок років. Літературознавці виокремлюють два періоди творчості. У перший період (1905-1921) з’явилися збірки “З журбою радість обнялась” (1907), “Поезії. Книга II” (1909), “Поезії. Книга III” (1911), якими Олесь утвердився як поет-символіст. На формування естетичних смаків Олександра Олеся великий вплив мала західноєвропейська поезія, зокрема лірика таких символістів, як Стефан Малларме, […]...
36. СОNTRА SРЕМ SРЕRО! (1890) – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Гетьте, думи, ви, хмари осінні! Тож тепера весна золота! Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа? Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Жити хочу! Геть думи сумні! Я на вбогім, сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки, Буду сіять квітки на морозі, Буду лить на […]...
37. МЕТЕЛИЦЯ ЧИ ДІВЧИНА – Олександр Олесь (1878-1944) – ЗИМОВІ ВІЗЕРУНКИ Метелиця чи дівчина З сусіднього села Навколо подивилася І хустоньку взяла. З кишені білу хустоньку Мережану1 взяла І в танці закрутилася Красуня із села. Мороз, дідок рожевенький, Мов яблучко в саду, Всміхається, закоханий В красуню молоду. Та що він їй, старесенький, Їй легіні2 в думках, І сльози рясно котяться В Мороза по щоках. 1Мережана – […]...
38. ЗАСПІВ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (1878-1944) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ (З книжки “Княжа Україна”) (Уривки) Заспіваю вам не пісню Про стару старовину, Розкажу я вам не казку, А бувальщину одну. Розкажу вам про минуле, Що вже мохом поросло, Що, нащадками забуте, За водою поплило. Перед вами стародавні Пройдуть хвилями часи, Із могил до вас озвуться Наших предків голоси. Наших предків, що блукали По страховищах-лісах, Що […]...
39. БЛАКИТНА ПАННА – МИКОЛА ВОРОНИЙ: ШУКАЧ НОВОЇ КРАСИ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Вірш “Блакитна Панна” відкриває цикл “Гротески”, який складається з десяти поезій. У ньому звучить мотив весняної природи, яка оживлює все, напоює радістю, творчістю, щастям. “Блакитна Панна” – це гімн весні, молодості, красі. Як і у фольклорних творах, де весна уявляється дівчиною, у вірші М. Вороного вона змальована в розгорнутій персоніфікації – образі блакитної панни, яка […]...
40. ЗНО – Олександр Олесь – Література XX ст (справжнє ім’я – Олександр Іванович Кандиба) Український поет, драматург, прозаїк, перекладач. З 1919р. в еміграції. Головною темою його збірок стає туга за Україною. Помер у Празі в липні 194. p.. отримавши звістку про те, що нацисти закатували в концтаборі Заксенхаузен його сина – письменника Олега Ольжича. Основні твори: “З журбою радість обнялась” (1907), “Княжа Україна”(1920), […]...