CONTRA SPEM SPERO! – ЛЕСЯ УКРАЇНКА: СЕРЦЕ УКРАЇНСЬКОЇ ДУХОВНОСТІ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ
Вірш “Contra spent spero!” (з лат. “Без надії сподіваюсь”, 1890) увійшов до поетичної збірки “На крилах пісень”. Як відомо, на час написання твору припадає загострення Лесиної хвороби. Перед дев’ятнадцятирічною поетесою постало питання: скласти руки перед хворобою чи кинути їй виклик і жити повноцінним життям? Лірична героїня, яка зливається з авторкою, не хоче миритися з обставинами і протиставляє їм оптимізм і силу волі. Свої настрої, викликані тяжкими життєвими випробовуваннями, юна поетеса відтворює в заклично-оптимістичному вірші “Contra spem spero!”.
Перша частина твору побудована на контрастних образах: осінь, сум – весна, радість; сльози, голосіння – надія, сміх, що передають загальний фізичний і моральний стани ліричної героїні. І якщо фізично вона знесилена й слабка, то морально – сильна й рішуча до дій. Лірична героїня пов’язує життя з творчою працею, що передає через символічний образ сіяча:
Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.
Алегоричний образ “сумного перелогу” уособлює стан української літератури на той час, а “квітки на морозі” – це ті естетичні пошуки нового слова, якого потребувала нова доба. Для ліричної героїні письменницька справа – це передусім тяжка, невдячна робота, втілена в образі сізіфової праці, але це її не бентежить, адже вона усвідомлює свою відповідальність перед загалом. Оксиморони “серед лиха співати пісні”, “без надії сподіваюсь” відображають життєву позицію ліричної героїні: викликам долі протиставляти оптимізм і рішучі дії. Звичайно, всі заклики у вірші декларативні, сформульовані у вигляді гасел, у ньому ще наявні традиційні народницькі образи сіяча, гірких сліз, веселої весни, провідної зірки, але в поезії відтворено неоромантичний образ сильної, активної особистості, готової працювати задля майбутнього. Для цієї поезії характерна афористичність виразу, що стає в подальшому прикметною особливістю Лесиної творчості.
Софія Караффа-Корбут. “Я на вбогім сумнім перелозі…”
Related posts:
- Contra spem spero! – Леся Українка (1871-1913) – Образне слово поетичного модернізму Гетьте, думи, ви, хмари осінні! Тож тепера весна золота! Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа? Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Жити хочу! Геть думи сумні! Я на вбогім сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки, Буду сіять квітки на морозі, Буду лить на […]...
- СТОЯЛА Я І СЛУХАЛА ВЕСНУ… – ЛЕСЯ УКРАЇНКА: СЕРЦЕ УКРАЇНСЬКОЇ ДУХОВНОСТІ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Вірш “Стояла я і слухала весну…” (1893-1894) увійшов до циклу “Мелодії” з поетичної збірки “Думи і мрії”. У ньому втілено нові сподівання й творчі плани Лесі Українки. Про надії на краще вона писала в листі до Драгоманових: “Я тепер в весняному настрої і думками вже не дома, а по світах літаю. Простір для думок великий […]...
- МРІЄ, НЕ ЗРАДЬ!.. – ЛЕСЯ УКРАЇНКА: СЕРЦЕ УКРАЇНСЬКОЇ ДУХОВНОСТІ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Не скрию від тебе, – писала Леся Українка до сестри Ольги, – що бувають у мене хвилини розпачу, коли мені здається, що все даремне, що я от-от упаду на дорозі і важкий хрест задавить мене, але се хвилини тільки, взагалі ж я думаю, що хоч сама не житиму, то завжди буду в силі помагати жити […]...
- “Contra spem spero!” – Леся Українка (1871-1913) – Українська література 10-х років Датований 1890 роком, вірш “Contra spem spero!” (латин. – без надії сподіваюсь) став програмовим для усієї творчості Лесі Українки. У листі до брата Михайла поетеса назвала свій вірш безнадійно-надійним. Він народився у буянні весняного травня з-під пера дівчини, прикутої до ліжка і приреченої на операцію. Цей “приватний” контраст переріс у промовистий контраст художній. Сповнений алегоричних […]...
- ЛЕСЯ УКРАЇНКА: СЕРЦЕ УКРАЇНСЬКОЇ ДУХОВНОСТІ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЛЕСЯ УКРАЇНКА: “СЕРЦЕ УКРАЇНСЬКОЇ ДУХОВНОСТІ” ЛЕСЯ УКРАЇНКА (ЛАРИСА ПЕТРІВНА КОСАЧ)1871-1913 Для неї ніколи не стояло питання: жити для України чи якось інакше? Стояло тільки питання: що і як робити для України? Іван Дзюба, філософ, літературознавець …з огляду на її універсальність, вона може бути прочитана представниками різних націй, різних культур, і кожен із них буде знаходити […]...
- CONTRA SPEM SPERO ЯК СВІТОГЛЯДНА ДЕКЛАРАЦІЯ СИЛЬНОЇ, ВОЛЬОВОЇ ОСОБИСТОСТІ. СИМВОЛІЧНІСТЬ, РОМАНТИЧНІ ОБРАЗИ, ОБРАЗОТВОРЧИЙ ПРИЙОМ КОНТРАСТУ. ПРИЗНАЧЕННЯ ПОЕТА І ПОЕЗІЇ, МУЖНІСТЬ ЛІРИЧНОЇ ГЕРОЇНІ, АВТОБІОГРАФІЧНІ МОТИВИ (СЛОВО, ЧОМУ ТИ НЕ ТВЕРДАЯ КРИЦЯ) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Мета (формувати компетентності): Предметні: уміння розкривати мотиви віршів: автобіографічні, призначення поета й поезії, мужність ліричної героїні, характеризувати композиційні й ритмомелодичні особливості, образи-символи, алегоричні образи; Ключові: розвиток уміння логічно й послідовно обгрунтовувати своє твердження, робити висновки на підставі спостережень над текстом твору; комунікативну: усвідомлювати значення етичних норм в особистому та суспільному житті, прагнути їх дотримуватися; уміти […]...
- ТЕСТ 15. Леся Українка (“Contra spem spero”, “Лісова пісня”) 1. Стильовою домінантою творчості Лесі Українки є А неоромантизм Б експресіонізм В імпресіонізм Г сентименталізм Д реалізм 2. “Від часу Шевченкового “поховайте та вставайте, кайдани порвіте” Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як з уст сеї слабосилої хворої дівчини”, – так сказав: А Василь Стефаник про вірш “На роковини Шевченка” Б Ольга […]...
- Соntrа sреm sреrо! – Леся Українка (Лариса Косач) (1871-1913) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ Гетьте, думи, ви хмари осінні! То ж тепера весна золота! Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа? Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні” Без надії таки сподіватись, Жити хочу! Геть, думи сумні! Я на вбогім сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки, Буду сіять квітки на морозі, Буду лить […]...
- Короткий переказ – Contra spem spero – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 10-х РОКІВ XX СТ ЛЕСЯ УКРАЇНКА Гетьте, думи, ви, хмари осінні! То ж тепера весна золота! Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа? Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись. Жити хочу! Геть думи сумні! Я на вбогім сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки. Буду сіять квітки на морозі, […]...
- СОNTRА SРЕМ SРЕRО! (1890) – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Гетьте, думи, ви, хмари осінні! Тож тепера весна золота! Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа? Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Жити хочу! Геть думи сумні! Я на вбогім, сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки, Буду сіять квітки на морозі, Буду лить на […]...
- Теорія літератури. НЕОРОМАНТИЗМ – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Леся Українка у своїй творчості поєднала, зблизила два модерністські стилі – неоромантизм і неокласицизм. Окремі її твори виразно неокласицистичні (наприклад, діалог “Три хвилини”), більшість – неоромантичні (лірична поезія, “Бояриня”, “Лісова пісня” та ін.). А в деяких текстах переплітаються ознаки обох стилів (уже згадуваний етюд “В дому роботи…”). Основні ознаки неоромантизму в доробку Лесі Українки: – […]...
- ЛЕСЯ УКРАЇНКА – ДОЧКА ПРОМЕТЕЯ. CONTRA SPEM SPERO – ЛІТЕРАТУРА кін. XIX ст. – 30-х рр. XX ст 67. ЛЕСЯ УКРАЇНКА – “ДОЧКА ПРОМЕТЕЯ”. “CONTRA SPEM SPERO!” √ Леся Українка (справжнє ім’я – Лариса Петрівна Косач-Квітка, 25 лютого 1871 р., Новоград-Волинський – 1 серпня 1913 р., Сурамі, Грузія) – письменниця (епос, лірика, драма, публіцистика), перекладач, фольклористка (220 народних мелодій записано з її голосу), громадський і культурний діяч. √ Творчий доробок Лесі Українки: – […]...
- Слово, чому ти не твердая криця – Леся Українка (1871-1913) – Образне слово поетичного модернізму * * * Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так ясно іскриться? Чом ти не гострий, безжалісний меч, Той, що здійма вражі голови з плеч? Ти, моя щира, гартована мова, Я тебе видобуть з піхви готова, Тільки ж ти кров з мого серця проллєш, Вражого ж серця клинком не проб’єш… Вигострю, виточу […]...
- Леся Українка (1871-1913) – Образне слово поетичного модернізму Леся Українка Лариса Петрівна Косач народилась 25 лютого 1871 року в місті Звягелі (пізніше – Новоград-Волинський) у дворянській сім’ї. Для рідних вона змалку була Лесею – це домашнє ім’я стало згодом частиною літературного псевдоніма. Батько поетеси походив із Чернігівщини. Пригадуючи навчання в чернігівській гімназії, Петро Антонович Косач із теплотою відгукувався про свого вчителя – славетного […]...
- Стояла я і слухала весну – Леся Українка (1871-1913) – Образне слово поетичного модернізму *** Стояла я і слухала весну. Весна мені багато говорила, Співала пісню дзвінку, голосну, То знов таємно-тихо шепотіла. Вона мені співала про любов, Про молодощі, радощі, надії, Вона мені переспівала знов Те, що давно мені співали мрії. 1895 Виявляємо літературну компетентність 1. Яке враження справила на вас поезія? 2. Якою у творі постає весна? Як […]...
- Мріє, не зрадь!.. – Леся Українка (1871-1913) – Образне слово поетичного модернізму * * * Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила, Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей. А тепера я в тебе остатню надію вложила. О, не згасни ти, світло безсонних очей! Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари В серце жадібне моє, сповнилось серце ущерть, Вже ж тепера мене не […]...
- Теорія літератури. Феєрія – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Феєрія (з фр. feerie, від fee – фея, чарівниця) – театральна або циркова вистава з фантастично-казковим сюжетом, сценічними ефектами й трюками. Наприкінці XIX – на початку XX ст. елементи феєричності проникають у літературу, зокрема в драматургію. Виникає так звана драма-феєрія (драма-казка), для якої характерні: – виразне ліричне начало; – зіставлення природного й людського; – широке […]...
- Шкільний твір на тему – “Жити хочу! Геть думи сумні!” (Заклик до боротьби за життя в поезії Лесі Українки “Contra spem spero!”) Скільки б не пройшло часу, постать Лесі Українки буде завжди асоціюватися з образом героїні її поезії “Contra spem spero!”, рядки якої вражають драматизмом і водночас оптимізмом дівчини, здатної за найтяжчих обставин “пісню веселу співать”. Коли я ознайомилася з біографією поетеси, мене приголомшили слова її матері у листі до Івана Франка: “Чи ж смерть не була […]...
- Світ поезії Лесі Українки – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМ Вона… може виспівувати найтяжчі, розпучливі ридання і тим співом не будити в серцях розпуки та зневіри, бо у самої в душі горить могуче полум’я любові до людей, до рідного краю і широких людських ідеалів, ясніє сильна віра в кращу будущину. І. Франко Епоха Лесі Українки. “Вона жила і діяла… в епоху, що на місце невидимого […]...
- Лісова пісня – Леся Українка (1871-1913) – Образне слово поетичного модернізму Драма-феєрія в 3-х діях (Уривки1) ПРОЛОГ Старезний, густий, предковічний ліс на Волині. Посеред лісу простора галява з плакучою березою і з великим прастарим дубом. Галява скраю переходить в куп’я та очерети, а в одному місті в яро-зелену драговину – то береги лісового озера, що утворилися з лісового струмка. Струмок той вибігає з гущавини лісу, впадає […]...
- Contra spem spero як світоглядна декларація сильної, вольової особистості. Символічність, романтичні образи, образотворчий прийом контрасту Мета (формувати компетентності): Предметні (розкривати мотиви віршів; характеризувати композиційні й ритмомелодичні особливості, образи-символи, алегоричні образи); Ключові (уміти знаходити та систематизувати інформацію з різних джерел для виконання навчальних завдань; усвідомлювати значення етичних норм в особистому та суспільному житті, прагнути їх дотримуватися; уміти пов’язувати події художнього твору з реальним життям і робити висновки; логічно висловлювати власні думки; […]...
- Драма-феєрія Лісова пісня – Леся Українка (1871-1913) – Образне слово поетичного модернізму ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ, ЖАНРОВІ ОСОБЛИВОСТІ У “Лісовій пісні” дитячі враження авторки поєдналися з пізнішими філософськими роздумами. У листі до матері Леся Українка писала: “Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними. А то ще я й здавна тую Мавку “в умі держала”, ще аж із того часу, як ти в Жабокричі мені […]...
- Леся Українка (Лариса Косач) (1871-1913) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ Леся Українка написала “Лісову пісню” влітку 1911 року в Кутаїсі за чотири дні. Три дні опісля поетеса опрацьовувала твір, а потім відіслала його матері – Олені Пчілці. Враження, яке справила “Лісова пісня” на матір, було величезне. Леся Українка писала матері на Україну в листі з Грузії 20 грудня 1911 року: “Успіх “Лісової пісні” серед вас […]...
- Слово, чому ти не твердая криця… – Леся Українка (Лариса Косач) (1871-1913) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так ясно іскриться? Чом ти не гострий, безжалісний меч, Той, що здійма вражі голови з плеч? Ти моя щира, гартована мова, Я тебе видобуть з піхви готова, Тільки ж ти кров з мого серця проллєш, Вражого ж серця клинком не проб’єш… Вигострю, виточу зброю іскристу, Скільки […]...
- Мріє, не зрадь!.. – Леся Українка (Лариса Косач) (1871-1913) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила, Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей. А тепера я в тебе останню надію вложила. О, не згасни, ти, світло безсонних очей! Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари В серце жадібне моє, сповнилось серце ущерть, Вже ж тепера мене не одіб’югь від тебе […]...
- ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ. АЛЬМАНАХ З-НАД ХМАР І З ДОЛИН, УГРУПОВАННЯ МОЛОДА МУЗА – ЗВ’ЯЗОК ІЗ ЗАРУБІЖНОЮ ЛІТЕРАТУРОЮ. НОВА ДРАМА НА МЕЖІ СТОЛІТЬ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Мета (формувати компетентності): Предметні: літературознавчу: поглиблення знань про особливості українського модернізму; навички аналізу творів різних напрямків модернізму; Ключові: уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності; загальнокультурну: розвиток мислення учнів, уваги, пам’яті, аналітичних здібностей; естетичну: виховування естетичних смаків, любові до літератури. Тип уроку: інтегрований урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: роздатковий матеріал (невеликий літературознавчий словник), роздруковані уривки творів. ПЕРЕБІГ […]...
- ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ЗА ТВОРЧІСТЮ ЛЕСІ УКРАЇНКИ – Леся Українка (Лариса Косач) (1871-1913) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ 1. Композиційну особливість драми-феєрії “Лісова пісня” вказано в рядку А розгортання подій упродовж трьох років, кожен із яких різний за настроєм Б поділ на три дії, кожна з яких починається пейзажем відповідної пори року В порушення хронологічної послідовності в розгортанні подій Г перехід із світу людей у світ природи через сни дійових осіб 2. Події […]...
- Драматична спадщина Лесі Українки – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМ У третій і найблискучіший період своєї творчості Леся Українка є поет виключно драматичний. М. Зеров Цей період складає дванадцять років. Одним із творчих підсумків його є близько двадцяти драматичних творів: поем, діалогів, сцен, етюдів. Це був крок уперед у розвитку української драматургії. На місце соціально-побутової драми, що переважала тоді в репертуарі українських театрів, приходить драма […]...
- Утвердження незламності духу і віри людини в життєвих випробуваннях, змаганні з долею у віршах Мріє, не зрадь, Contra spem spero. Алегоричні образи поезій. Романтичний пафос. Афористичність мови – НЕОРОМАНТИЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ТВОРЧІСТЬ О. КОБИЛЯНСЬКОЇ, ЛЕСІ УКРАЇНКИ Мета: поглибити знання учнів про лірику Лесі Українки шляхом аналізу поезій “Мріє, не зрадь” і “Сопйа spem spero”; продовжити роботу над формуванням навичок виразного читання, ідейно-художнього аналізу тексту, розвитком зв’язного усного мовлення; допомогти учням відчути велику силу слова, його вплив на почуття, думки, волю, характер людини і здатність отримувати морально-естетичне задоволення від художнього твору; виховувати […]...
- О слово рідне! Орле скутий!… – Олександр Олесь (1878-1944) – Образне слово поетичного модернізму * * * О слово рідне! Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх, Дітьми безпам’ятно забутий. О слово рідне! Шум дерев! Музика зір блакитнооких, Шовковий спів степів широких, Дніпра між ними левій рев… О слово! будь мечем моїм! Ні, сонцем стань! вгорі спинися, Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним. […]...
- КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 6. ЗА ТВОРЧІСТЮ ЛЕСІ УКРАЇНКИ, М. ВОРОНОГО, О. ОЛЕСЯ. ТЕСТУВАННЯ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Мета (формувати компетентності): Предметні: узагальнення й систематизація вивченого про життя і творчість Лесі Українки, М. Вороного, О. Олеся; Ключові: інформаційну: виявлення в учнів за допомогою запропонованих завдань рівня знань та вмінь із вивченої теми, закріплення їх, застосовуючи на практиці теоретичні знання; загальнокультурну: розвиток уваги, пам’яті, об’єктивності, удосконалення навичок самостійної роботи, інтересу до наслідків власної праці. […]...
- О СЛОВО РІДНЕ! ОРЛЕ СКУТИЙ!.. – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ: РАДІСТЬ І ЖУРБА – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Як ви знаєте, розвиток модернізму в Європі привів до пошуків нових засобів художнього відображення дійсності. Для української літератури наприкінці XIX ст. ця проблема набуває особливої ваги. Багатьом українським поетам початку XX ст. бракує оригінальних виражальних засобів для відтворення ліричного переживання, часто вони обмежені традиційними, узагальненими й декларативними образами. Олександр Олесь відчуває необхідність європеїзації української літератури, […]...
- Я – справжній читач, або Перевіряємо себе – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ 1. Яка поезія Лесі Українки може бути епіграфом до її життя? Чому? 2. У чому автобіографічність лірики Лесі Українки? Відповідаючи, посилайтеся на її твори. 3. Проаналізуйте ранню лірику Лесі Українки. Що в ній було традиційним, а що новим (неоромантичним)? 4. Які спільні риси ліричних героїв поезій Лесі Українки “Слово, чому ти не твердая зброя…” й […]...
- ВІДДАНІСТЬ СВОЇМ МРІЯМ, НАПОЛЕГЛИВЕ ПРАГНЕННЯ ДО МЕТИ (МРІЄ, НЕ ЗРАДЬ). ЗОБРАЖЕННЯ ПОВЕНІ ЛЮДСЬКИХ ПОЧУТТІВ У ВІРШІ СТОЯЛА Я І СЛУХАЛА ВЕСНУ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Мета (формувати компетентності): Предметні: дослідницько-аналітична робота з текстом, розкриття ідейного змісту творів, аналіз композиції та художніх засобів, образів-символів; розвиток культури зв’язного усного мовлення, мислення; Ключові: комунікативну: навички аналізу поетичних творів; соціальну: навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок інших; інформаційну: уміння визначати роль художніх засобів у поезії, зображення людських почуттів у всіх їх […]...
- О слово! Будь мечем моїм! – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (1878-1944) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ У збірці “Будь мечем моїм!” поет, розвиваючи традицію Т. Шевченка й Лесі Українки, гостро порушує проблему рідного слова, щиро захоплюється й гнівно картає колонізаторів, які його нищать, і своїх безбатченків, котрі його зневажають. Цей мотив віртуозно розкритий у поезії “О слово рідне! Орле скутий!..”. Вірш буквально пульсує потужним патріотичним почуттям, яке особливо посилюють риторичні вигуки […]...
- ВЧИТИСЯ ЛЕГКО! – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЧИТАЄМО І РОЗУМІЄМО ЛІРИЧНУ ПОЕЗІЮ В основі ліричного твору – емоції, їх згусток, який є проекцією душевного досвіду людини. Як правило, поетичні тексти реалізуються в малій формі, тому інколи вони подібні до коротких формул – афоризмів і сентенцій, з якими часто взаємодіють. Відтак мова ліричного твору експресивна, і ця експресія виражається і підбором слів, і […]...
- ДРАМА-ФЕЄРІЯ ЛІСОВА ПІСНЯ. ФОЛЬКЛОРНО-МІФОЛОГІЧНА ОСНОВА. СИМВОЛІЧНІСТЬ ОБРАЗІВ МАВКИ І ДЯДЬКА ЛЕВА – УОСОБЛЕННЯ ДУХОВНОСТІ І КРАСИ. ПОЧУТТЯ КОХАННЯ МАВКИ І ЛУКАША ЯК РОЗКВІТ ТВОРЧИХ СИЛ ЛЮДИНИ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Мета (формувати компетентності): Предметні: літературознавчу: поглиблені знання про драму, драматичну поему, уміння виявляти фольклорно-міфологічний матеріал, тлумачення назви драми; читацьку: розвиток читацької активності; Ключові: навички пізнавальної діяльності; коментування, уміння порівнювати, узагальнювати, наводити переконливі аргументи, доводити власні думки, робити виважені висновки; інформаційну: навички самостійного здобуття інформації та її систематизування, навички роботи з книгою; громадянську: почуття прекрасного і […]...
- ІНФАНТА – МИКОЛА ВОРОНИЙ: ШУКАЧ НОВОЇ КРАСИ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Роботу над віршем “Інфанта” М. Вороний розпочав у 1907 р. Це період реакції після російської революції 1905 р. Мріям українців на визволення ще не довелося збутися, але в колах інтелігенції все сильнішим ставало усвідомлення того, що вони неминучі. Поет завершив роботу над віршем у 1922 р. в еміграції – через п’ять років після жовтневого перевороту […]...
- Олександр Олесь (1878-1944) – Образне слово поетичного модернізму Олександр Олесь Олександр Іванович Кандиба (Олександр Олесь – літературний псевдонім) народився 5 грудня 1878 року в містечку Білопілля Харківської губернії (нині – Сумська область). Батьків рід був чумацьким, материн – селянський. Батько майбутнього поета працював на рибних промислах на Волзі, де й загинув, коли Олександрові виповнилося 11 років. Мати залишилася “з трьома дітьми й трьома […]...
- ІНФАНТА (1922) – МИКОЛА ВОРОНИЙ (1871-1938) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Різьблю свій сон… От ніби вчора ми Зійшлись, – і стріча та жива. На землю тканками прозорими Лягли осінні дерева. Акордами проміннострунними День хвилював і тихо гас. Над килимами вогнелунними Венера кинула алмаз. У завивалі мрійнотканому Дрімала синя далечінь, – І от на обрії туманному Замиготіла ваша тінь. Дзвінкою чорною сильветою Вона упала на емаль, […]...