СЛОВО, ПОМУТИ НЕТВЕРДАЯ КРИЦЯ… – ЛЕСЯ УКРАЇНКА: СЕРЦЕ УКРАЇНСЬКОЇ ДУХОВНОСТІ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ
Захист української мови для вітчизняних письменників ніколи не був питанням риторичним чи лише естетичним. Валуєвський циркуляр 1863 р., Емський указ 1876 р., інші акти російської влади мали на меті знищити СЛОВО українського народу, яке є втіленням його вільнолюбного духу, а отже, позбавити народ права на саме існування. У зв’язку із цим проблема збереження й розвитку мови для всіх поколінь українських письменників стала надзавданням.
Леся Українка, виховуючись у творчому середовищі, дуже рано зрозуміла вагу слова в справі звільнення народу від духовного, національного та соціального рабства. Так, 18-річна поетеса стає засновницею київської “Плеяди”, одним із завдань якої була підготовка видань для народу – перекладів зі світової літератури. У листі до брата Михайла Леся писала: “Нема що й казать про те, що я візьмуся тепер до роботи так, що тільки ну! Що залежатиме від мене, я все зроблю, ба – що ж мені й робити, як не се! Адже, як би там не було, а література – моя професія!”. Леся Українка для перекладів вибирала передусім художні твори, які були пройняті духом вільнодумства та вільнолюбства, у такий спосіб намагаючись сформувати в народу подібні риси.
Поетеса осмислювала проблему мистецтва та його призначення в багатьох своїх творах. Тема слова та ролі поета стає однією з важливих у поемі “Давня казка”, віршах “Поет під час облоги”, “Зоря поезії”, “То be or not nо be” та інших. Авторка усвідомлює високе призначення Поета як виразника дум і сподівань народу, утверджує ідею служіння поета своїй музі й народові.
Поезія “Слово, чому ти не твердая криця…” (1896) – гімн поетичному слову як духовній зброї. Вона увійшла до циклу “Невільничі пісні” з другої збірки “Думи і мрії”. Провідний мотив твору – мистецтво як праця, як дієвий засіб у відстоюванні прогресивних ідей. Поетичне слово, на думку авторки, має стати зброєю в утвердженні нових ідеалів. Ці романтичні ідеали – звільнення особистості, її духовне розкріпачення, здобуття волі. Леся Українка зосереджує увагу на проблемі відповідальності митця за свою творчість, призначення мистецтва. Риторичні заперечні запитання в першій строфі виявляють рішучу позицію ліричної героїні як активного члена суспільства. Для неї важливо, щоб її творчість стояла на службі прогресивних ідеалів:
Брязне клинок об залізо кайданів,
Піде луна по твердинях тиранів,
Стрінеться з брязкотом інших мечей,
З гуком нових, не тюремних речей.
В останній строфі постає образ “дужих месників”, які скористаються поетичною зброєю у своїй боротьбі. Як бачимо, на зміну окремим пасіонаріям1 середини XIX ст. наприкінці віку вже сформувалося ціле покоління вільнолюбних “вояків”, які готові підхопити ідеї з рук поетеси й реалізувати їх у рішучих діях. У рядках “Слово, моя ти єдиная зброє, / Ми не повинні загинуть обоє!” Леся Українка утверджує думку про безсмертя поета, світоглядні ідеї якого втілені в його творчості.
Related posts:
- МРІЄ, НЕ ЗРАДЬ!.. – ЛЕСЯ УКРАЇНКА: СЕРЦЕ УКРАЇНСЬКОЇ ДУХОВНОСТІ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Не скрию від тебе, – писала Леся Українка до сестри Ольги, – що бувають у мене хвилини розпачу, коли мені здається, що все даремне, що я от-от упаду на дорозі і важкий хрест задавить мене, але се хвилини тільки, взагалі ж я думаю, що хоч сама не житиму, то завжди буду в силі помагати жити […]...
- ЛЕСЯ УКРАЇНКА: СЕРЦЕ УКРАЇНСЬКОЇ ДУХОВНОСТІ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЛЕСЯ УКРАЇНКА: “СЕРЦЕ УКРАЇНСЬКОЇ ДУХОВНОСТІ” ЛЕСЯ УКРАЇНКА (ЛАРИСА ПЕТРІВНА КОСАЧ)1871-1913 Для неї ніколи не стояло питання: жити для України чи якось інакше? Стояло тільки питання: що і як робити для України? Іван Дзюба, філософ, літературознавець …з огляду на її універсальність, вона може бути прочитана представниками різних націй, різних культур, і кожен із них буде знаходити […]...
- СТОЯЛА Я І СЛУХАЛА ВЕСНУ… – ЛЕСЯ УКРАЇНКА: СЕРЦЕ УКРАЇНСЬКОЇ ДУХОВНОСТІ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Вірш “Стояла я і слухала весну…” (1893-1894) увійшов до циклу “Мелодії” з поетичної збірки “Думи і мрії”. У ньому втілено нові сподівання й творчі плани Лесі Українки. Про надії на краще вона писала в листі до Драгоманових: “Я тепер в весняному настрої і думками вже не дома, а по світах літаю. Простір для думок великий […]...
- CONTRA SPEM SPERO! – ЛЕСЯ УКРАЇНКА: СЕРЦЕ УКРАЇНСЬКОЇ ДУХОВНОСТІ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Вірш “Contra spent spero!” (з лат. “Без надії сподіваюсь”, 1890) увійшов до поетичної збірки “На крилах пісень”. Як відомо, на час написання твору припадає загострення Лесиної хвороби. Перед дев’ятнадцятирічною поетесою постало питання: скласти руки перед хворобою чи кинути їй виклик і жити повноцінним життям? Лірична героїня, яка зливається з авторкою, не хоче миритися з обставинами […]...
- Слово, чому ти не твердая криця – Леся Українка (1871-1913) – Образне слово поетичного модернізму * * * Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так ясно іскриться? Чом ти не гострий, безжалісний меч, Той, що здійма вражі голови з плеч? Ти, моя щира, гартована мова, Я тебе видобуть з піхви готова, Тільки ж ти кров з мого серця проллєш, Вражого ж серця клинком не проб’єш… Вигострю, виточу […]...
- Слово, чому ти не твердая криця… – Леся Українка (Лариса Косач) (1871-1913) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так ясно іскриться? Чом ти не гострий, безжалісний меч, Той, що здійма вражі голови з плеч? Ти моя щира, гартована мова, Я тебе видобуть з піхви готова, Тільки ж ти кров з мого серця проллєш, Вражого ж серця клинком не проб’єш… Вигострю, виточу зброю іскристу, Скільки […]...
- СОNTRА SРЕМ SРЕRО! (1890) – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Гетьте, думи, ви, хмари осінні! Тож тепера весна золота! Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа? Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Жити хочу! Геть думи сумні! Я на вбогім, сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки, Буду сіять квітки на морозі, Буду лить на […]...
- Стояла я і слухала весну – Леся Українка (1871-1913) – Образне слово поетичного модернізму *** Стояла я і слухала весну. Весна мені багато говорила, Співала пісню дзвінку, голосну, То знов таємно-тихо шепотіла. Вона мені співала про любов, Про молодощі, радощі, надії, Вона мені переспівала знов Те, що давно мені співали мрії. 1895 Виявляємо літературну компетентність 1. Яке враження справила на вас поезія? 2. Якою у творі постає весна? Як […]...
- Леся Українка (1871-1913) – Образне слово поетичного модернізму Леся Українка Лариса Петрівна Косач народилась 25 лютого 1871 року в місті Звягелі (пізніше – Новоград-Волинський) у дворянській сім’ї. Для рідних вона змалку була Лесею – це домашнє ім’я стало згодом частиною літературного псевдоніма. Батько поетеси походив із Чернігівщини. Пригадуючи навчання в чернігівській гімназії, Петро Антонович Косач із теплотою відгукувався про свого вчителя – славетного […]...
- Леся Українка (Лариса Косач) (1871-1913) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ Леся Українка написала “Лісову пісню” влітку 1911 року в Кутаїсі за чотири дні. Три дні опісля поетеса опрацьовувала твір, а потім відіслала його матері – Олені Пчілці. Враження, яке справила “Лісова пісня” на матір, було величезне. Леся Українка писала матері на Україну в листі з Грузії 20 грудня 1911 року: “Успіх “Лісової пісні” серед вас […]...
- Contra spem spero! – Леся Українка (1871-1913) – Образне слово поетичного модернізму Гетьте, думи, ви, хмари осінні! Тож тепера весна золота! Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа? Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Жити хочу! Геть думи сумні! Я на вбогім сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки, Буду сіять квітки на морозі, Буду лить на […]...
- Теорія літератури. НЕОРОМАНТИЗМ – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Леся Українка у своїй творчості поєднала, зблизила два модерністські стилі – неоромантизм і неокласицизм. Окремі її твори виразно неокласицистичні (наприклад, діалог “Три хвилини”), більшість – неоромантичні (лірична поезія, “Бояриня”, “Лісова пісня” та ін.). А в деяких текстах переплітаються ознаки обох стилів (уже згадуваний етюд “В дому роботи…”). Основні ознаки неоромантизму в доробку Лесі Українки: – […]...
- Теорія літератури. Феєрія – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Феєрія (з фр. feerie, від fee – фея, чарівниця) – театральна або циркова вистава з фантастично-казковим сюжетом, сценічними ефектами й трюками. Наприкінці XIX – на початку XX ст. елементи феєричності проникають у літературу, зокрема в драматургію. Виникає так звана драма-феєрія (драма-казка), для якої характерні: – виразне ліричне начало; – зіставлення природного й людського; – широке […]...
- Мріє, не зрадь!.. – Леся Українка (1871-1913) – Образне слово поетичного модернізму * * * Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила, Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей. А тепера я в тебе остатню надію вложила. О, не згасни ти, світло безсонних очей! Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари В серце жадібне моє, сповнилось серце ущерть, Вже ж тепера мене не […]...
- Драма-феєрія Лісова пісня – Леся Українка (1871-1913) – Образне слово поетичного модернізму ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ, ЖАНРОВІ ОСОБЛИВОСТІ У “Лісовій пісні” дитячі враження авторки поєдналися з пізнішими філософськими роздумами. У листі до матері Леся Українка писала: “Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними. А то ще я й здавна тую Мавку “в умі держала”, ще аж із того часу, як ти в Жабокричі мені […]...
- Лісова пісня – Леся Українка (1871-1913) – Образне слово поетичного модернізму Драма-феєрія в 3-х діях (Уривки1) ПРОЛОГ Старезний, густий, предковічний ліс на Волині. Посеред лісу простора галява з плакучою березою і з великим прастарим дубом. Галява скраю переходить в куп’я та очерети, а в одному місті в яро-зелену драговину – то береги лісового озера, що утворилися з лісового струмка. Струмок той вибігає з гущавини лісу, впадає […]...
- Драматична спадщина Лесі Українки – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМ У третій і найблискучіший період своєї творчості Леся Українка є поет виключно драматичний. М. Зеров Цей період складає дванадцять років. Одним із творчих підсумків його є близько двадцяти драматичних творів: поем, діалогів, сцен, етюдів. Це був крок уперед у розвитку української драматургії. На місце соціально-побутової драми, що переважала тоді в репертуарі українських театрів, приходить драма […]...
- Мріє, не зрадь!.. – Леся Українка (Лариса Косач) (1871-1913) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила, Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей. А тепера я в тебе останню надію вложила. О, не згасни, ти, світло безсонних очей! Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари В серце жадібне моє, сповнилось серце ущерть, Вже ж тепера мене не одіб’югь від тебе […]...
- ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ЗА ТВОРЧІСТЮ ЛЕСІ УКРАЇНКИ – Леся Українка (Лариса Косач) (1871-1913) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ 1. Композиційну особливість драми-феєрії “Лісова пісня” вказано в рядку А розгортання подій упродовж трьох років, кожен із яких різний за настроєм Б поділ на три дії, кожна з яких починається пейзажем відповідної пори року В порушення хронологічної послідовності в розгортанні подій Г перехід із світу людей у світ природи через сни дійових осіб 2. Події […]...
- ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ. АЛЬМАНАХ З-НАД ХМАР І З ДОЛИН, УГРУПОВАННЯ МОЛОДА МУЗА – ЗВ’ЯЗОК ІЗ ЗАРУБІЖНОЮ ЛІТЕРАТУРОЮ. НОВА ДРАМА НА МЕЖІ СТОЛІТЬ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Мета (формувати компетентності): Предметні: літературознавчу: поглиблення знань про особливості українського модернізму; навички аналізу творів різних напрямків модернізму; Ключові: уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності; загальнокультурну: розвиток мислення учнів, уваги, пам’яті, аналітичних здібностей; естетичну: виховування естетичних смаків, любові до літератури. Тип уроку: інтегрований урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: роздатковий матеріал (невеликий літературознавчий словник), роздруковані уривки творів. ПЕРЕБІГ […]...
- CONTRA SPEM SPERO ЯК СВІТОГЛЯДНА ДЕКЛАРАЦІЯ СИЛЬНОЇ, ВОЛЬОВОЇ ОСОБИСТОСТІ. СИМВОЛІЧНІСТЬ, РОМАНТИЧНІ ОБРАЗИ, ОБРАЗОТВОРЧИЙ ПРИЙОМ КОНТРАСТУ. ПРИЗНАЧЕННЯ ПОЕТА І ПОЕЗІЇ, МУЖНІСТЬ ЛІРИЧНОЇ ГЕРОЇНІ, АВТОБІОГРАФІЧНІ МОТИВИ (СЛОВО, ЧОМУ ТИ НЕ ТВЕРДАЯ КРИЦЯ) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Мета (формувати компетентності): Предметні: уміння розкривати мотиви віршів: автобіографічні, призначення поета й поезії, мужність ліричної героїні, характеризувати композиційні й ритмомелодичні особливості, образи-символи, алегоричні образи; Ключові: розвиток уміння логічно й послідовно обгрунтовувати своє твердження, робити висновки на підставі спостережень над текстом твору; комунікативну: усвідомлювати значення етичних норм в особистому та суспільному житті, прагнути їх дотримуватися; уміти […]...
- Слово Кобзаря – гостра зброя в руках народу (за поезією “На роковини Шевченка”) – І варіант – 8 клас – ЛЕСЯ УКРАЇНКА І варіант Леся Українка рано почала займатися літературою. Писала вона завжди українською мовою, любила українські пісні. Як відомо, великий вплив на неї мала і творчість Т. Шевченка. Тому не дивно, що Леся Українка присвятила геніальному Кобзареві вірш, в якому яскраво зображено вплив Шевченка на всю українську літературу та на розвиток української духовності. Леся Українка вважала […]...
- Соntrа sреm sреrо! – Леся Українка (Лариса Косач) (1871-1913) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ Гетьте, думи, ви хмари осінні! То ж тепера весна золота! Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа? Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні” Без надії таки сподіватись, Жити хочу! Геть, думи сумні! Я на вбогім сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки, Буду сіять квітки на морозі, Буду лить […]...
- Світ поезії Лесі Українки – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМ Вона… може виспівувати найтяжчі, розпучливі ридання і тим співом не будити в серцях розпуки та зневіри, бо у самої в душі горить могуче полум’я любові до людей, до рідного краю і широких людських ідеалів, ясніє сильна віра в кращу будущину. І. Франко Епоха Лесі Українки. “Вона жила і діяла… в епоху, що на місце невидимого […]...
- ЛЕСЯ УКРАЇНКА (ЛАРИСА КОСАЧ). ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. ДРАМАТИЧНА СПАДЩИНА. ЗБІРКА НА КРИЛАХ ПІСЕНЬ, ЇЇ ВИСОКА ОЦІНКА І. ФРАНКОМ. НЕОРОМАНТИЗМ ЯК ОСНОВА ЕСТЕТИЧНОЇ ПОЗИЦІЇ ЛЕСІ УКРАЇНКИ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Мета (формувати компетентності): Предметні: літературознавчу: поглиблені знання учнів про життєвий і творчий шлях письменниці, усвідомлення, як світогляд митця впливає на його творчість; читацьку: спонукання до читання поезій Лесі Українки); Ключові: розвивальна: уміння самостійно здобувати знання; інформаційну: уміння знаходити потрібну інформацію, використовуючи інформаційно-комунікаційні технології, вміння виділяти основне і зосереджувати на ньому свою увагу; загальнокультурну: виховання поваги […]...
- Драма-феєрія Лісова Пісня – вершина творчості Лесі Українки – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМ “Лісова пісня”, як чарівний заквітчаний острів, височіє в творчій спадщині Лесі Українки. М. Рильський Творча історія. “Лісова пісня” написана в Кутаїсі в 1911 р., Поетеса гостро переживала розлуку з Україною. Щемливі спогади, картини з минулого стали спонукою до створення драми-казки. Факт непоодинокий у світовому мистецтві (“Пан Тадеуш” А. Міцкевича). У листі до Агатангела Кримського 27 […]...
- О СЛОВО РІДНЕ! ОРЛЕ СКУТИЙ!.. – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ: РАДІСТЬ І ЖУРБА – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Як ви знаєте, розвиток модернізму в Європі привів до пошуків нових засобів художнього відображення дійсності. Для української літератури наприкінці XIX ст. ця проблема набуває особливої ваги. Багатьом українським поетам початку XX ст. бракує оригінальних виражальних засобів для відтворення ліричного переживання, часто вони обмежені традиційними, узагальненими й декларативними образами. Олександр Олесь відчуває необхідність європеїзації української літератури, […]...
- МАТИ ЛУКАША І КИЛИНА – АНТИПОДИ ГОЛОВНОЇ ГЕРОЇНІ МАВКИ. СИМБІОЗ ВИСОКОЇ ДУХОВНОСТІ І БУДЕННОГО ПРАГМАТИЗМУ В ОБРАЗІ ЛУКАША – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Мета (формувати компетентності): Предметні: уміння аналізувати твір, розкривати основні проблеми драми – феєрії; Ключові: навички протиставляти вільне, красиве, духовно багате життя людини буденному прагматизму; уміння порівнювати образи матері Лукаша й Килини; комунікативну: навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок інших; громадянську: прагнення до краси, правди, справедливості, любов до природи, мистецтва; загальнокультурну: уміння визначати […]...
- ДРАМА-ФЕЄРІЯ ЛІСОВА ПІСНЯ. ФОЛЬКЛОРНО-МІФОЛОГІЧНА ОСНОВА. СИМВОЛІЧНІСТЬ ОБРАЗІВ МАВКИ І ДЯДЬКА ЛЕВА – УОСОБЛЕННЯ ДУХОВНОСТІ І КРАСИ. ПОЧУТТЯ КОХАННЯ МАВКИ І ЛУКАША ЯК РОЗКВІТ ТВОРЧИХ СИЛ ЛЮДИНИ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Мета (формувати компетентності): Предметні: літературознавчу: поглиблені знання про драму, драматичну поему, уміння виявляти фольклорно-міфологічний матеріал, тлумачення назви драми; читацьку: розвиток читацької активності; Ключові: навички пізнавальної діяльності; коментування, уміння порівнювати, узагальнювати, наводити переконливі аргументи, доводити власні думки, робити виважені висновки; інформаційну: навички самостійного здобуття інформації та її систематизування, навички роботи з книгою; громадянську: почуття прекрасного і […]...
- О слово рідне! Орле скутий!.. – Олександр Олесь (Олександр Кандиба)(1878-1944) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ О слово рідне! Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх, Дітьми безпам’ятно забутий. О слово рідне! Шум дерев! Музика зір блакитнооких, Шовковий спів степів широких, Дніпра між ними левій рев… О слово! Будь мечем моїм! Ні, сонцем стань! вгорі спинися, Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним. ПРО ТВІР Рід […]...
- Громадянські мотиви (Слово, чому ти не твердая криця…) – Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст У збірці “Думи і мрії” помітне місце посідає цикл “Невільничі пісні”. Він з’явився, коли Лесю Українку по-справжньому захопила ідея громадської активності. У 1895 році вона надіслала до журналу “Народ” “Лист до товаришів” (лист не був опублікований через закриття видання). У зверненні поетеса писала: “Скажіть, мої товариші, чому не чутно вашого голосу, тим часом як усяка […]...
- О слово рідне! Орле скутий!… – Олександр Олесь (1878-1944) – Образне слово поетичного модернізму * * * О слово рідне! Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх, Дітьми безпам’ятно забутий. О слово рідне! Шум дерев! Музика зір блакитнооких, Шовковий спів степів широких, Дніпра між ними левій рев… О слово! будь мечем моїм! Ні, сонцем стань! вгорі спинися, Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним. […]...
- О слово! Будь мечем моїм! – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (1878-1944) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ У збірці “Будь мечем моїм!” поет, розвиваючи традицію Т. Шевченка й Лесі Українки, гостро порушує проблему рідного слова, щиро захоплюється й гнівно картає колонізаторів, які його нищать, і своїх безбатченків, котрі його зневажають. Цей мотив віртуозно розкритий у поезії “О слово рідне! Орле скутий!..”. Вірш буквально пульсує потужним патріотичним почуттям, яке особливо посилюють риторичні вигуки […]...
- Теорія літератури. ДРАМАТИЧНИЙ ЕТЮД – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (1878-1944) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Драматичний етюд (з грецьк. drama – дія, сценічний твір; фр. etude – вивчення, дослідження, нарис) – невеликий за обсягом одноактний віршований чи прозовий драматичний твір, події якого мають драматичний характер. Автор у драматичному етюді створює філософсько-ліричні настроєві “картинки” життя й виявляє в них загальнолюдські цінності (“Трагедія серця”, “По дорозі в Казку”, “Танець життя” Олександра Олеся). […]...
- Слово, чому ти не твердая криця – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так гостро іскриться? Чом ти не гострий, безжалісний меч, Той, що здійма вражі голови з плеч? Ти, моя щира, гартована мова, Я тебе видобуть з піхви готова, Тільки ж ти кров з мого серця проллєш, Вражого ж серця клинком не проб’єш… Вигострю, виточу зброю іскристу, Скільки […]...
- Микола Вороний (1871-1938) – Образне слово поетичного модернізму Микола Вороний Микола Кіндратович Вороний народився б грудня 1871 року на Катеринославщині (нині – Дніпропетровська область). Його батько був ремісником і дрібним торгівцем. Дитинство М. Вороного минуло в Харкові. Навчався він у Харківському й Ростовському реальному училищах, у гімназії в Ростові-на-Дону. У сьомому класі гімназії за участь у революційній організації потрапив під нагляд поліції, через […]...
- Чари ночі – Олександр Олесь (1878-1944) – Образне слово поетичного модернізму Сміються, плачуть солов’ї І б’ють піснями в груди: “Цілуй, цілуй, цілуй її,- Знов молодість не буде! Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам, Весна в сей час вам рада. На мент єдиний залиши Свій сум, думки і горе – І струмінь власної душі Улий в шумляче море. Лови […]...
- Я – справжній читач, або Перевіряємо себе – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ 1. Яка поезія Лесі Українки може бути епіграфом до її життя? Чому? 2. У чому автобіографічність лірики Лесі Українки? Відповідаючи, посилайтеся на її твори. 3. Проаналізуйте ранню лірику Лесі Українки. Що в ній було традиційним, а що новим (неоромантичним)? 4. Які спільні риси ліричних героїв поезій Лесі Українки “Слово, чому ти не твердая зброя…” й […]...
- УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО ЗА РІК – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Мета (формувати компетентності): Предметні: систематизовані знання навчального матеріалу, який стосувався знань про життєвий і творчий шлях письменників, зміст їх творів, понять з теорії літератури; читацьку активність; Ключові: комунікативну: навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційну: навички роботи з книгою; уміння і навички аналітичного характеру; загальнокультурну: формування естетичного смаку, кругозору, […]...
- Леся Українка – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Справжнє ім’я та прізвище поетеси Лесі Українки – Лариса Косач. В одному з віршів письменниця написала: “Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає”. У серці її завжди була Україна, тому й себе поетеса назвала Українкою. Народилася Леся Українка у місті Новоград-Волинському 25 лютого 1871 року. Мати Лесі […]...