Чари ночі – Олександр Олесь (1878-1944) – Образне слово поетичного модернізму
Сміються, плачуть солов’ї
І б’ють піснями в груди:
“Цілуй, цілуй, цілуй її,-
Знов молодість не буде!
Ти не дивись, що буде там,
Чи забуття, чи зрада:
Весна іде назустріч вам,
Весна в сей час вам рада.
На мент єдиний залиши
Свій сум, думки і горе –
І струмінь власної душі
Улий в шумляче море.
Лови летючу мить життя!
Чаруйсь, хмілій, впивайся
І серед мрій і забуття
В розкошах закохайся.
Поглянь, уся земля тремтить
В палких обіймах ночі,
Лист квітці рвійно шелестить,
Траві струмок воркоче.
Відбились зорі у воді,
Летять до хмар тумани…
Тут ллються пахощі густі,
Там гнуться верби п’яні.
Як іскра ще в тобі горить
І згаснути не вспіла, –
Гори! Життя – єдина мить,
Для смерті ж – вічність ціла.
Чому ж стоїш без руху ти,
Коли ввесь світ співає?
Налагодь струни золоті:
Бенкет весна справляє.
1904
І сміло йди під дзвін чарок
З вогнем, з піснями в гості
На свято радісне квіток,
Кохання, спів і млості.
Загине все без вороття:
Що візьме час, що люде,
Погасне в серці багаття,
І захолонуть груди.
І схочені ти вернуть собі,
Як Фауст, дні минулі…
Та знай: над нас – боги скупі,
Над нас – глухі й нечулі…”
Сміються, плачуть солов’ї
І б’ють піснями в груди:
“Цілуй, цілуй, цілуй її:
Знов молодість не буде!”
Виявляємо літературну компетентність
1. Які мотиви поєднались у вірші “Чари ночі”?
2. Яким є панівний настрій твору?
3. До кого звертається ліричний герой?
4. У чому полягає суть цього звернення?
5. Яку роль у розкритті провідного мотиву відіграють образи весняної природи?
Ділимося думками і враженнями
6. Чому поезія, покладена на музику, стала відомим романсом? Що, на вашу думку, сприяло її популярності?
ПОЕЗІЯ “О СЛОВО РІДНЕ! ОРЛЕ СКУТИЙ!..”
Твір “О слово рідне! Орле скутий!..” належить до громадянської лірики. Автор у ньому осмислив тему рідного слова в народному житті.
Для повнішого розуміння поезії слід урахувати історико-культурний контекст. Твір був написаний у 1907 році, після кількох десятиліть переслідування українського слова. Валуєвський циркуляр та Емський акт забороняли повноцінне використання української мови, і лише після революції 1905 року заборони поступово відходили в минуле.
Зрозуміло, чому саме поет використав на позначення рідного слова образ “скутого орла”. Він символізує волелюбність і великі, ще не задіяні повною мірою потенційні можливості мови в розбудові національного життя. У часи випробувань саме мова допомагала українцям опиратися поневоленню. Вона й досі залишається ефективною духовною зброєю в боротьбі за свободу й незалежність.
У першій строфі автор указав не лише на загрозу з боку чужинців-поневолювачів. Він порушив важливе питання внутрішньої несвободи та пов’язав його з проблемою батьків і дітей. Слово – це ще й “співочий грім батьків”, “дітьми безпам’ятно забутий”. Не в останню чергу байдужість і забуття самих українців спричинилися до обмеження можливостей рідного слова.
Друга строфа встановлює стійкі асоціації між мовою й батьківщиною. А деякі рядки взагалі сприймаються як алюзії до відомих образів Шевченкового “Заповіту” (“Шовковий спів степів широких, / Дніпра між нимилевій рев…”).
У третій строфі символ слова-меча перегукується з образністю поезії Лесі Українки “Слово, чому ти не твердая криця…”. Однак в Олександра Олеся слово не лише “меч”, а й “сонце”, здатне осяяти й очистити “дощами судними” рідну землю.
Ця спроможність слова змінювати й оновлювати життя розкривається в майстерному поєднанні яскравої символіки й піднесеної ораторської інтонації.
Тарас Шевченко (Алла Горська, I960)
Читацький практикум
(1 votes, average: 5.00 out of 5)