Теорія літератури. ДРАМАТИЧНИЙ ЕТЮД – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (1878-1944) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ

Related posts:

1. О слово рідне! Орле скутий!… – Олександр Олесь (1878-1944) – Образне слово поетичного модернізму * * * О слово рідне! Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх, Дітьми безпам’ятно забутий. О слово рідне! Шум дерев! Музика зір блакитнооких, Шовковий спів степів широких, Дніпра між ними левій рев… О слово! будь мечем моїм! Ні, сонцем стань! вгорі спинися, Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним. […]...
2. О слово! Будь мечем моїм! – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (1878-1944) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ У збірці “Будь мечем моїм!” поет, розвиваючи традицію Т. Шевченка й Лесі Українки, гостро порушує проблему рідного слова, щиро захоплюється й гнівно картає колонізаторів, які його нищать, і своїх безбатченків, котрі його зневажають. Цей мотив віртуозно розкритий у поезії “О слово рідне! Орле скутий!..”. Вірш буквально пульсує потужним патріотичним почуттям, яке особливо посилюють риторичні вигуки […]...
3. Чари ночі – Олександр Олесь (1878-1944) – Образне слово поетичного модернізму Сміються, плачуть солов’ї І б’ють піснями в груди: “Цілуй, цілуй, цілуй її,- Знов молодість не буде! Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам, Весна в сей час вам рада. На мент єдиний залиши Свій сум, думки і горе – І струмінь власної душі Улий в шумляче море. Лови […]...
4. Олександр Олесь (1878-1944) – Образне слово поетичного модернізму Олександр Олесь Олександр Іванович Кандиба (Олександр Олесь – літературний псевдонім) народився 5 грудня 1878 року в містечку Білопілля Харківської губернії (нині – Сумська область). Батьків рід був чумацьким, материн – селянський. Батько майбутнього поета працював на рибних промислах на Волзі, де й загинув, коли Олександрові виповнилося 11 років. Мати залишилася “з трьома дітьми й трьома […]...
5. О слово рідне! Орле скутий!.. – Олександр Олесь (Олександр Кандиба)(1878-1944) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ О слово рідне! Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх, Дітьми безпам’ятно забутий. О слово рідне! Шум дерев! Музика зір блакитнооких, Шовковий спів степів широких, Дніпра між ними левій рев… О слово! Будь мечем моїм! Ні, сонцем стань! вгорі спинися, Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним. ПРО ТВІР Рід […]...
6. По дорозі в Казку – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (1878-1944) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ 5. Прочитайте матеріал про драматичний етюд “По дорозі в Казку”. Драматургія. У 1914 р. вийшла друком збірка Олександра Олеся “Драматичні етюди”. У ній уже переважає символістська поетика. Митець успішно продовжив, збагатив українським колоритом традицію європейської символістської драми (Г. Ібсен, Г. Гауптман, М. Метерлінк). Провідні мотиви цієї течії – вічне прагнення людини до кращого, досконалішого життя, […]...
7. Олександр Олесь (Олександр Кандиба)(1878-1944) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ Двадцять п’ять останніх років життя поет Олександр Олесь жив поза межами України. Його повернення додому було поступовим. У роки незалежності твори Олександра Олеся увійшли до шкільних підручників із літератури 2014 року соціальні мережі заповнив його вірш “Європа мовчала”, написаний ще 1931 року. Справжнє прізвище – Олександр Іванович Кандиба. Олесем його називала дружина. Тому поет почав […]...
8. КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 6. ЗА ТВОРЧІСТЮ ЛЕСІ УКРАЇНКИ, М. ВОРОНОГО, О. ОЛЕСЯ. ТЕСТУВАННЯ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Мета (формувати компетентності): Предметні: узагальнення й систематизація вивченого про життя і творчість Лесі Українки, М. Вороного, О. Олеся; Ключові: інформаційну: виявлення в учнів за допомогою запропонованих завдань рівня знань та вмінь із вивченої теми, закріплення їх, застосовуючи на практиці теоретичні знання; загальнокультурну: розвиток уваги, пам’яті, об’єктивності, удосконалення навичок самостійної роботи, інтересу до наслідків власної праці. […]...
9. ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – М. ВОРОНИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 10 КЛАС 1. Чи легко бути лідером? (За драматичним етюдом О. Олеся “По дорозі в Казку”.) 2.Експресія у виявленні патріотичних та інтимних почуттів у поезіях Олександра Олеся. 3. Життя і творчість Олександра Олеся. 4.Збірка О. Олеся “З журбою радість обнялась…” – ліричний документ епохи. 5.У чому ж сила слова? (За поезією О. Олеся “О слово рідне! Орле […]...
10. О СЛОВО РІДНЕ! ОРЛЕ СКУТИЙ!.. – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ: РАДІСТЬ І ЖУРБА – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Як ви знаєте, розвиток модернізму в Європі привів до пошуків нових засобів художнього відображення дійсності. Для української літератури наприкінці XIX ст. ця проблема набуває особливої ваги. Багатьом українським поетам початку XX ст. бракує оригінальних виражальних засобів для відтворення ліричного переживання, часто вони обмежені традиційними, узагальненими й декларативними образами. Олександр Олесь відчуває необхідність європеїзації української літератури, […]...
11. Неоромантичні, символістські тенденції у збірці З журбою радість обнялась… – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМ “З журбою радість обнялась…” (1907) – перша збірка віршів Олександра Олеся, яка відразу принесла йому читацьке визнання. Радість і журба, сподівання й розчарування, почуття щастя й біль розлуки – ці стани людської душі проймають його творчість. Модерністське світобачення поета художньо виявилося у контрастах природи і людської долі. Сила контрастів і порівнянь, до яких вдавався поет, […]...
12. Я – справжній читач, або Перевіряємо себе – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ 1. Яка поезія Лесі Українки може бути епіграфом до її життя? Чому? 2. У чому автобіографічність лірики Лесі Українки? Відповідаючи, посилайтеся на її твори. 3. Проаналізуйте ранню лірику Лесі Українки. Що в ній було традиційним, а що новим (неоромантичним)? 4. Які спільні риси ліричних героїв поезій Лесі Українки “Слово, чому ти не твердая зброя…” й […]...
13. ПО ДОРОЗІ В КАЗКУ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ: РАДІСТЬ І ЖУРБА – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Олександр Олесь є автором драматичних творів “Танець життя”, “Злотна нитка”, “По дорозі в Казку”, “Над Дніпром”, “Трагедія серця”, “Ніч на полонині”, “Тихого вечора”, “Осінь”, “При світлі ватри”, у яких яскраво втілено неоромантичне та символістське світобачення поета. Драматичний етюд “По дорозі в Казку” (1908) увійшов до збірки “Драматичні етюди” (1914). Дослідники наголошують на його певній спорідненості […]...
14. О слово рідне! Орле скутий!.. – поетичне осмислення ролі рідного слова в долі народу – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМ Вірш “О слово рідне! Орле скутий!..” (1907), що увійшов до збірки “Будь мечем моїм” (1909) – це зразок громадянської лірики, пристрасний гімн рідному слову. Поезія побудована як монолог-звертання ліричного героя до рідного слова. Громадянський пафос вірша поєднано з глибокою задушевністю, ліричністю. Продовжуючи традиції Т. Шевченка і Лесі Українки, Олександр Олесь возвеличує рідне слово, яке допоможе […]...
15. ЧАРИ НОЧІ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ: РАДІСТЬ І ЖУРБА – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Олександр Олесь збагатив літературу не лише новими мотивами в громадянській ліриці, а й розкрив також можливості художнього слова в любовній та пейзажній ліриці. Музичність Олесевого вірша полонила творчу уяву композиторів, з-поміж них таких відомих, як Микола Лисенко {“Сміються, плачуть солов’ї…”, “Осінню віє…”, “Айстри”, “Любов(О, не дивуйсь…”)”, “Порвалися струни…”, “Прийди, прийди…”), Кирило Стеценко (“Сосна”, “Літньої ночі”), […]...
16. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ: РАДІСТЬ І ЖУРБА – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ КАНДИБА) 1878-1944 Олесь… пережив разом з громадянством і одбив у своїй поезії всі перипетії бурхливих років, починаючи од перших несміливих надій на сподіване визволення й кінчаючи поетичним виразом жалів за розбитими надіями, зневір’я до недавнього руху, прокльонів страшній дійсності. Сергій Єфремов Читаючи його вірші, почуваються все нові тони, нові акорди, бачаться […]...
17. Художній світ творів Олександра Олеся – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМ Романтичне світосприймання, щедро напоєне народнопоетичною образністю, музичним ладом народної пісні, динамічно визрівало до вершин бездоганного словесного інструментування. М. Жулинський, літературознавець Олександр Олесь та епоха модернізму. З іменем Олександра Олеся пов’язана ціла доба української літератури. Українські митці високо цінували його як талановитого поета-лірика, що у своїй творчості зосереджувався на романтичних мотивах. Літературний критик із діаспори М. […]...
18. Літературна діяльність – Олександр ОЛЕСЬ (1878-1944) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Ще навчаючись у хліборобській школі, поет брав активну участь у випуску рукописних журналів, до яких подавав власні твори. У 1903 році побував на відкритті пам’ятника І. Котляревському в Полтаві, де зібралися відомі письменники. Познайомився з багатьма українськими митцями, почав планувати й власну літературну кар’єру. А в 1906 році вже підготував до друку поетичну збірку “З […]...
19. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ ЧАРИ НОЧІ – ПЕРЛИНА ІНТИМНОЇ ЛІРИКИ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ. МОТИВ КРАСИ, КОХАННЯ Й МОЛОДЛСТІ, ФІЛОСОФСЬКІ РОЗДУМИ ПРО ГАРМОНІЮ ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ. МУЗИЧНІСТЬ, ЗВУКОВА ВИРАЗНІСТЬ. МАЙСТЕРНІСТЬ У ВІДТВОРЕННІ НАСТРОЮ, ЕМОЦІЙ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Мета (формувати компетентності): Предметні: поглиблення знань про творчість Олександра Олеся, навички дослідницько-аналітичної роботи з текстом; формування культури зв’язного усного мовлення; Ключові: ціннісно-смислову: уміння визначати життєві цінності й мету, усвідомлювати своє місце в соціумі, ухвалювати правильні рішення; загальнокультурну: уміння аналізувати й оцінювати досягнення національної та світової культури; орієнтуватися в культурному і духовному контексті сучасного суспільства; комунікативну: […]...
20. Журба і радість – Олександр ОЛЕСЬ (1878-1944) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Невеликий за обсягом вірш на дві строфи й два місткі символи. В уяві ліричного героя “журба” і “радість” обертаються на універсальні рушії самого життя, протиставляються й парадоксальним чином поєднуються в складному переживанні. Здається, самого героя раптово охоплює емоційне осяяння-прозріння. Піднесена тональність, дивна суміш здивування й захоплення характеризують його почуття. Журба і радість, сльози і сміх, […]...
21. По дорозі в казку – зразок символістської драми – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМ Ціною досягнення високої мети є сміливість, подвижництво і жертовність героя, що обирає для себе роль лідера. Проблемі взаємовідносин вождя і народу присвячено драматичній етюд Олександра Олеся “По дорозі в Казку” (1908). Основний мотив твору – пошуки дороги із темного лісу. У першій картині змальовано вбоге, жалюгідне життя людей у темному лісі, без сонця та мрії. […]...
22. Знайомство здалеку і зблизька – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМ (Олександр Іванович Канди ба) 5 грудня 1878 – 22 липня 1944 З журбою радість обнялась… В сльозах, як в жемчугах, мій сміх. І з дивним ранком ніч злилась, І як мені розняти їх?! В обіймах з радістю журба. Одна летить, друга спиня… І йде між ними боротьба, І дужчий хто – не знаю я.. Олександр […]...
23. МЕТЕЛИЦЯ ЧИ ДІВЧИНА – Олександр Олесь (1878-1944) – ЗИМОВІ ВІЗЕРУНКИ Метелиця чи дівчина З сусіднього села Навколо подивилася І хустоньку взяла. З кишені білу хустоньку Мережану1 взяла І в танці закрутилася Красуня із села. Мороз, дідок рожевенький, Мов яблучко в саду, Всміхається, закоханий В красуню молоду. Та що він їй, старесенький, Їй легіні2 в думках, І сльози рясно котяться В Мороза по щоках. 1Мережана – […]...
24. Поетична спадщина Олександра Олеся – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (1878-1944) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Творчий шлях Олександра Олеся тривав понад сорок років. Літературознавці виокремлюють два періоди творчості. У перший період (1905-1921) з’явилися збірки “З журбою радість обнялась” (1907), “Поезії. Книга II” (1909), “Поезії. Книга III” (1911), якими Олесь утвердився як поет-символіст. На формування естетичних смаків Олександра Олеся великий вплив мала західноєвропейська поезія, зокрема лірика таких символістів, як Стефан Малларме, […]...
25. Чари ночі – шедевр української інтимної лірики – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМ Уже у ранній творчості Олександр Олесь досяг високого рівня поетичної майстерності. Назва вірша “Чари ночі” (1904) вказує на основний мотив твору – насолода щастям неповторної миті життя. Виразно окреслюється неоромантична ідея поезії – гармонійність буття людини і природи. “Чари ночі” – це поезія, красу якої порівнюють з красою квітів: “Є квіти, до яких не можна […]...
26. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (О. КАНДИБА). КОРОТКО ПРО МИТЦЯ І ТВОРЧІСТЬ, СВІТОГЛЯДНІ ПЕРЕКОНАННЯ МИТЦЯ. НЕОРОМАНТИЧНІ, СИМВОЛІСТСЬКІ ТЕНДЕНЦІЇ У ТВОРЧОСТІ (З ЖУРБОЮ РАДІСТЬ ОБНЯЛАСЬ) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Мета (формувати компетентності): Предметні: знання про життя і творчість Олександра Олеся, світоглядні переконання митця, неоромантизм і символізм як течії модернізму; удосконалення вміння аналізувати поетичні твори, визначати їх художню довершеність; Ключові: уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності та критичного мислення; комунікативну: навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок і почуттів оточення; навчально-пізнавальну: уміння відрізняти факти […]...
27. Теорія літератури. ЗВУКОСИМВОЛІЗМ – МИКОЛА ВОРОНИЙ (1871-1938) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Дослідники звукосимволізму (звукопису) переконалися, що різні звуки викликають неоднакові асоціації. Зокрема, носії української мови вважають “поганими” [х], [ш], [ж], [ц], [ф]; грубими – [д], [б], [г], [ж]; гарним, ніжним – [л]. За дослідженнями звукосимволістів, в українській мові цей звук пов’язаний із відчуттям плинності, його українці чують у звуках природи (лити, плавати, пливти, плакати, булькати). Наприклад, […]...
28. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ МИТЕЦЬ ВИСОКОЇ ПОЕЗІЇ, КРАСИ Й ГАРМОНІЇ Зі спогадів про Олександра Олеся (Олександра Івановича Кандибу) Ганна Трекова, сестра Олександра Олеся: “І з боку матері, і з боку батька ми мали міцне коріння: з боку батька – чумаків, з боку матері – кріпаків. Народилися в місті Білопіллі на Сумщині – у невеликому містечку, де лише на двох […]...
29. ЗАСПІВ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (1878-1944) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ (З книжки “Княжа Україна”) (Уривки) Заспіваю вам не пісню Про стару старовину, Розкажу я вам не казку, А бувальщину одну. Розкажу вам про минуле, Що вже мохом поросло, Що, нащадками забуте, За водою поплило. Перед вами стародавні Пройдуть хвилями часи, Із могил до вас озвуться Наших предків голоси. Наших предків, що блукали По страховищах-лісах, Що […]...
30. “І задзвеніли в серці звуки” (Олександр Олесь) – Олександр Олесь (1878 – 1944) – Українська література 10-х років Живи, Україно, живи для краси, Для сили, для правди, для волі!.. Шуми, Україно, як рідні ліси, Як вітер в широкому полі. (Олександр Олесь) Олександр Олесь – талановитий поет, драматург, яскравий представник символізму в літературі, який збагатив її задушевністю, ніжними почуттями і багатою внутрішньою силою, виразивши українську філософію буття, глибокий гуманізм. Він європеїзував українську лірику, став […]...
31. Теорія літератури. Феєрія – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Феєрія (з фр. feerie, від fee – фея, чарівниця) – театральна або циркова вистава з фантастично-казковим сюжетом, сценічними ефектами й трюками. Наприкінці XIX – на початку XX ст. елементи феєричності проникають у літературу, зокрема в драматургію. Виникає так звана драма-феєрія (драма-казка), для якої характерні: – виразне ліричне начало; – зіставлення природного й людського; – широке […]...
32. Теорія літератури. СИМВОЛІЗМ – МИКОЛА ВОРОНИЙ (1871-1938) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Символізм (з фр. symbolisme – знак, розпізнавальна прикмета) – течія модернізму, основним принципом якої є художнє осягнення за допомогою символів сутності явищ, що знаходяться за межею чуттєвого сприймання. Вони сприймаються як знаки індивідуального інтуїтивного уявлення митця про світ. Ознаки символізму: – заміна думок, понять відповідними знаками – символами, що мають прихований смисл (“смерть” символісти замінюють […]...
33. “Згоріть у житті – єдине щастя!” (Олександр Олесь) – Олександр Олесь (1878 – 1944) – Українська література 10-х років У річищі розвитку західноєвропейської символістичної драматургії яскраво розвивався Олександр Олесь, виступаючи провідником символістських форм в українській драмі. У п’єсах він залишився неперевершеним ліриком, висвітливши духовне обличчя героїв, протиставивши антигуманиий світ їх світлим мріям і сподіванням. Він поєднав символістську поетику з неоромантичним змалюванням героя, що засвідчила новаторська книга “Драматичні етюди” (1914). Олесь-символіст утвердив новий жанровий різновид […]...
34. ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ. АЛЬМАНАХ З-НАД ХМАР І З ДОЛИН, УГРУПОВАННЯ МОЛОДА МУЗА – ЗВ’ЯЗОК ІЗ ЗАРУБІЖНОЮ ЛІТЕРАТУРОЮ. НОВА ДРАМА НА МЕЖІ СТОЛІТЬ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Мета (формувати компетентності): Предметні: літературознавчу: поглиблення знань про особливості українського модернізму; навички аналізу творів різних напрямків модернізму; Ключові: уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності; загальнокультурну: розвиток мислення учнів, уваги, пам’яті, аналітичних здібностей; естетичну: виховування естетичних смаків, любові до літератури. Тип уроку: інтегрований урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: роздатковий матеріал (невеликий літературознавчий словник), роздруковані уривки творів. ПЕРЕБІГ […]...
35. “Муза гніву, помсти і обурення” (Сергій Єфремов) – Олександр Олесь (1878 – 1944) – Українська література 10-х років У творах Олександра Олеся особистісні мотиви перепліталися з громадянськими, що засвідчила збірка “З журбою радість обнялась”, своєрідний ліричний документ епохи, думок і настроїв людини, яка усвідомила свою неповторність. Назва об’єднала протилежні поняття, що увиразнюють контрастність відчуттів і уболівань ліричного героя, його сподівання і розчарування, щастя і біль розлуки. Поезія “З журбою радість обнялась” – це […]...
36. ЯРОСЛАВ МУДРИЙ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (1878-1944) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ Олександр Олесь (справжнє ім’я Олександр Іванович Кандиба) відомий у літературі передусім як тонкий лірик. Він належить до тих людей, яким довго чекати слави не довелося, адже на другий день після виходу у світ його першої збірки віршів “З журбою радість обнялась” він прокинувся знаменитим. Поезія О. Олеся одразу припала до душі читачам, недарма Леся Українка […]...
37. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – БАРД НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ – ЛІТЕРАТУРА кін. XIX ст. – 30-х рр. XX ст √ Влучно назвав Максим Горький “бардом національного відродження” представника символізму Олександра Олеся (справжнє ім’я – Олександр Іванович Кандиба, 5 грудня 1878 р., Крига, Сумщина – 22 липня 1944 р., Прага, Чехія) – прозаїка, поета і драматурга. √ Серед основних творів варто назвати збірки “З журбою радість обнялась”, “Княжа Україна”, драматичну поему “Ніч на полонині”, драматичний […]...
38. Життєвий і творчий шлях – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (1878-1944) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Життєвий і творчий шлях Майстер віршової форми і легких граціозних пісень. Дмитро Донцов Олександр Кандиба (псевдонім – Олександр Олесь) народився 5 грудня 1878 р. на хуторі Кандиби недалеко від Білопілля на Сумщині. Є припущення, що його родовід сягає корсунського, а згодом ніжинського полкового обозного Федора Кандиби. Батько Іван займався рибним промислом в Астрахані, де й […]...
39. ПЕЧЕНІЗЬКА ОБЛОГА1 КИЄВА – Олександр Олесь (1878-1944) – ЗИМОВІ ВІЗЕРУНКИ Україна дістала поета-лірика, котрого виглядала від часів Шевченка. Михайло Грушевський Олександр Олесь (Олександр Іванович Кандиба ) народився 5 грудня 1878 року в містечку Білопілля на Сумщині. Батьківський рід походив з чумаків, а рідня по материнській лінії – з кріпаків. В одинадцять років не стало батька, і про дітей піклувалися мати Олександра Василівна та дідусь Василь […]...
40. МИКИТА КОЖУМ’ЯКА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ (Скорочено) Казка в чотирьох картинах Дійові особи Микита Кожум’яка. Батько (він же Старий Кожум’яка, Дід). Княгиня. Князь. Джура. Князівна. Дівчина. Посланець. Гонець. Воєводи. Сини. Парубок. Дівчинка. Діти. Юрба. КАРТИНА ПЕРША Палати Князя. Дівчина. Сумний наш Князь, Сумний наш Князь, Лягли йому на чоло хмари, Неначе ждуть нас знов удари, Неначе знов орда знялась… Княгиня. Ах, […]...