Знайомство здалеку і зблизька – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМ
(Олександр Іванович Канди ба)
5 грудня 1878 – 22 липня 1944
З журбою радість обнялась…
В сльозах, як в жемчугах, мій сміх.
І з дивним ранком ніч злилась,
І як мені розняти їх?!
В обіймах з радістю журба.
Одна летить, друга спиня…
І йде між ними боротьба,
І дужчий хто – не знаю я..
Олександр Олесь
Олександр Олесь реформував українську поезію, розвинув її неоромантичні та символічні тенденції, вніс до неї найтонший ліричний психологізм і задушевність. Саме за допомогою цієї інтимізації причастився до загальнолюдської духовної проблематики, спрямував українську поезію в річище європейської.
Іван Дзюба
Творчість Олександра Олеся – визначне явище в українській літературі початку XX ст. Поет-лірик із виразним індивідуальним стилем, справжній новатор і реформатор поезії, який підняв її на європейський рівень. Відомий як тонкий співець кохання і природи. Його поезії вирізняються глибоким психологізмом, задушевністю, щирістю і простотою у відтворенні найскладніших людських почуттів.
Знайомство здалеку і зблизька
Родина. Батько майбутнього поета Іван Кандиба працював на рибних промислах у Росії, в м. Астрахані. Сім’я жила то в Україні (на Сумщині), то в Росії (біля Каспійського моря). У родині панувала атмосфера любові та поваги. Коли Олександру було 11 років, батько трагічно загинув, тому мати, Олександра Грищенко, вимушена була повернутися з сином та двома доньками в Україну.
Дід майбутнього письменника по материнській лінії орендував великий панський маєток на Сумщині у с. Верхосуля. Щороку Олександр бував у діда, де й познайомився із сільським життям, піснями, народними традиціями та звичаями. Як згадував поет, дитинство було для нього одним золотим днем. І все, що бачив там, у степу, в саду, на річці Сулі, здавалося йому суцільною казкою природи.
Вдача. У дитинстві майбутній письменник був дуже здібним і надзвичайно доброзичливим, товариським хлопчиком.
Чутливий до краси, він жадібно вбирав у себе музику рідних полів, мелодії народних пісень. Дитячі враження переросли у щиру любов до рідної землі, до рідного слова, до України.
Захоплення. Олександр рано навчився читати, поступово відкриваючи для себе чарівну поезію Шевченкового “Кобзаря”.
Перший вірш майбутній поет написав російською мовою ще у 9 років.
Олександр захоплювався читанням художньої літератури. Вже в 11 років він знав напам’ять “Кобзар” Т. Шевченка. Із бібліотеки свого дядька читав твори української класики – П. Куліша, Марка Вовчка, М. Старицького, Лесі Українки, М. Чернявського. Познайомився з російською літературою – творчістю М. Некрасова, М. Лєрмонтова. Любив читати твори зарубіжної літератури, зокрема Дж. Байрона. Сильне враження на нього справили філософські праці А. Шопенгауера та Ф. Гауптмана.
Олександр вивчав різні мови – індійську, польську, болгарську, сербську.
Майбутній поет цікавився театром. Навіть взимку долав 12 верст пішки заради того, щоб подивитися на сцені українську п’єсу. Коли працював на Миколаївському заводі, то був одним із організаторів та акторів аматорського театру.
Дуже любив музику, вмів грати на арфі, лірі та кобзі.
Кохання. Під час перебування на посаді статиста у м. Слов’янську Олександр познайомився з Вірою Антонівною Свадковською, слухачкою Бестужевських курсів. Згодом вони одружилися. Молода дружина називала свого чоловіка Олесем, тому на згадку про ті щасливі роки поет обрав псевдонім – Олександр Олесь. Після виходу його першої поетичної збірки “З журбою радість обнялась” він написав коханій дружині: “Чи ти думала, що наша книжка буде мати такий успіх, а ім’я, дане тобою, зробиться символом кохання?”
Громадська діяльність. Навчаючись у хліборобській школі, Олександр займався активною громадською діяльністю, зокрема брав участь у випуску рукописних журналів “Комета” та “Первоцвіт”, у яких публікувалися його перші вірші.
У період навчання у Харківському ветеринарному інституті майбутній поет був активним учасником студентського громадського життя. Під час революції 1905 р. робив переклади російських революційних пісень та разом із товаришами-однодумцями розповсюджував революційні прокламації.
Виявляв громадську активність і у перші роки перебування за кордоном. Редагував емігрантські журнали. Певний час був головою Спілки українських письменників і журналістів у м. Празі.
Сторінки життєпису. Олександр Олесь (справжнє прізвище – Кандиба) народився 5 грудня 1878 р. в чумацько-селянській сім’ї м. Білопілля Лебединського повіту, що на Сумщині.
Закінчив початкову школу й двокласне училище, а у віці 15 років (1893) вступив до хліборобської школи, що у містечку Деркачі неподалік від Харкова.
Згодом він став вільним слухачем агрономічного відділення Київського політехнічного інституту, але через матеріальні труднощі був змушений залишити навчання.
У 1903 р. Олександр Кандиба став студентом Харківського ветеринарного інституту. Згодом здобута професія забезпечувала поетові можливість заробляти на прожиття працею ветеринарного лікаря на Дарницькій скотобійні.
Визначальним фактом у його житті була подорож до Полтави з нагоди відкриття у 1903 р. пам’ятника І. П. Котляревському. Там він познайомився з відомими українськими письменниками – Лесею Українкою, М. Коцюбинським та Б. Грінченком.
Незабутніми враженнями збагатила митця подорож Гуцульщиною в 1912 р.
У 1913 р. Олександр Олесь побував в Італії.
Наслідки більшовицького жовтневого перевороту зумовили виїзд Олександра Олеся за кордон у 1919 р. Вимушена еміграція стала для поета трагедією всього життя. Він жив у Будапешті, Відні, Берліні, Празі.
Останні роки життя поета пройняті тугою за рідним краєм. Він активно цікавився літературним процесом у радянській Україні. Його пригнічували тривожні думи про сина Олега (відомого українського поета та вченого-археолога Олега Ольжича) – активного учасника руху Опору. Відомо, що під час перебування восени 1941 р. у Києві син Олександра Олеся був заарештований та в 1944 р. знищений у концтаборі Заксенгаузен.
Невдовзі після звістки про загибель сина, 22 липня 1944 р., Олександр Олесь помер. Поета було поховано на Ольшанському кладовищі в Празі, а у 2017 р. його прах перепоховали в Києві, на Лук’янівському кладовищі.
Запитання і завдання
1. Що вас зацікавило в біографії поета? Які риси його вдачі імпонують вам найбільше? Чим? Обговоріть це питання з друзями.
2. Які запитання виникли під час опрацювання розділу підручника і розповіді вчителя? Зафіксуйте їх. Задайте вчителеві, однокласникам та однокласницями. Чи отримали ви відповіді на свої питання? Чи задовольнили вони вас?
3. Якими були читацькі вподобання та мистецькі захоплення майбутнього поета-лірика?
4. Які факти біографії письменника свідчать про його активну громадянську позицію?
5. Що ви дізналися про період еміграції митця?
6. Назвіть поезії Олександра Олеся, відомі вам зі шкільного курсу літератури. З якими творами поета ви ознайомилися самостійно? Поділіться своїми враженнями від прочитаного.
Довідник читача
Контраст (від фр. contraste – протилежність) – різко окреслена протилежність у чомусь: рисах характеру, властивостях предметів чи явищ. Цей прийом здавна використовується у фольклорі (казка “Правда і Кривда”), у мистецтві та художній літературі.
Мотиви, побудовані на антитезах, поширені у світовій літературі, зокрема образ Дон Кіхота уособлює контрастне зіткнення дійсності й уяви. В українській літературі початку XX ст. контрастні образи яскраво представлені у творчості М. Коцюбинського, В. Винниченка, Олександра Олеся.
Культурно-мистецький контекст
Поезія Олександра Олеся сповнена мотивами, які не залишали байдужими українських читачів початку XX ст. Його творам притаманні елегійні інтонації, глибина та щирість емоцій, музичність слова. Вони приваблювали читача своєю пісенністю.
Запитання і завдання
1. Прослухайте фонозаписи творів М. Лисенка, К. Стеценка, Я. Степового, С. Людкевича, А. Кос-Анатольського, Д. Ревуцького, Г. Верьовки, О. Білаша, Г. Майбороди (на вибір), написаних за віршами Олександра Олеся. Поділіться своїми враженнями від почутого.
2. Підготуйте повідомлення про композитора, твір якого за поезією Олександра Олеся вразив вас найбільше.
3. Прослухайте романс “Чари ночі” у виконанні Дмитра Гнатюка або Ніни Матвієнко. Чи вдалося співакам вокальною майстерністю увиразнити мотив твору?
4. Чи доводилося вам чути виконання творів Олександра Олеся “Айстри”, “Хтось близький мені приснився” сучасною українською співачкою Марійкою Бурмакою? Поділіться своїми враженнями від почутого.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)