Знайомство здалеку і зблизька – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ – МОДЕРНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА
17 вересня 1864 – 25 квітня 1913
Сонце! Я тобі вдячний. Ти сієш у мою душу золотий засів – хто знає, що вийде з того насіння? Може, вогні?
Михайло Коцюбинський
Любов і краса – це ті діаманти, які він вишліфовував із непоказних камінчиків та заховував у вічний скарб нашої національної культури.
Володимир Гнатюк
Михайло Коцюбинський – письменник-модерніст, один із тих, хто закладав основи модерної естетики й формував канон модерної прози XX століття. Видатний естет і людинознавець, художник слова, майстер імпресіоністичного малюнка – ключова постать національної літератури. Його індивідуальна творча манера неповторна й оригінальна як за способом художнього трактування подій, життєвих явищ, так і за відтворенням психологічного стану героїв.
У створеному М. Коцюбинським світі панує сонце. Недарма його називають сонцелюбом, сонцепоклонником. Сонце, природа, людина – три виміри творчості митця.
Читацькі діалоги
У творчості Михайла Коцюбинського наскрізними є естетизм, глибокий гуманізм і висока духовність. Вона присвячена людині
Знайомство здалеку і зблизька
Портрет. “Найбільше враження зробили на мене його великі, замріяні, глибоко проникливі очі. Він мав статну, вище середнього зросту фігуру; красивої форми, чисто, до блиску виголену голову, прекрасні вуса, які йому дуже йшли і прикрашали його обличчя. Одягнутий був у білий, елегантно пошитий костюм. Узагалі в його постаті, одязі й манерах було стільки простоти, скромності і в той же час відбивалось якесь внутрішнє благородство і привабливість. Рухи його були скупі, жодного зайвого жесту, голос проникливий, прекрасного баритонового тембру, який запам’ятовувався і глибоко западав у серце. Від першої зустрічі з Михайлом Михайловичем у мене залишилось враження про нього як про надзвичайно розумну, культурну, виховану людину” (М. Микита, український співак).
Життєва позиція. “Будьмо передусім скрізь українцями – чи то в своїй хаті, чи в чужій, чи то в своєму краї, чи на чужині. Хай мова наша не буде мовою, якою звертаються лиш до челяді… Хай вона бринить і розгортається в нашій родині, у наших зносинах товариських, громадських, у літературі – скрізь… Не попускаймо собі навіть у дрібничках. Несімо прапор справи нашої в дужих руках… не відділяймо слово від діла…” (М. Коцюбинський).
Захоплення. Захоплювався українськими народними піснями, любив слухати лірників та бандуристів, яких часто запрошувала мати. Багато пісень потім інсценізував із сестрами й братами, розігрував їх сюжет.
“Квіти – це була його пристрасть і розкіш, і треба було бачити, як його очі іскрилися і гуляли з утіхи, коли переходив царинкою, засіяною сотками різних квітів. Не міг здержатись, щоб не запитати когось про їхню місцеву назву, яку не раз записував собі, додаючи до неї й ботанічну назву…” (В. Гнатюк, етнограф).
На роботу ходив з неодмінною квіткою у бутоньєрці. Квіти, відомі тепер у ботаніці як “гвоздики Коцюбинського”, Михайло Михайлович привіз з острова Капрі. Із Чернігова, де жив тоді письменник, італійська гостя розійшлася по всій Україні.
Сторінки життєпису. Народився Михайло Коцюбинський 17 вересня 1864 року в м. Вінниці в сім’ї дрібного службовця Михайла Матвійовича, нащадка старовинного боярського роду.
Батько був людиною доброчесною й працьовитою, але запальною й нестриманою, мав від природи неврівноважену вдачу, не міг терпіти утисків начальства й несправедливості.
Складні стосунки з керівниками були причиною частої зміни роботи.
Мати, Гликерія Максимівна Абаз, походила з польської шляхти. Саме під впливом матері та народних пісень у хлопчика рано розвинувся інтерес до літературної творчості: “Первак, я був улюбленцем в сім’ї. Особливо з матір’ю, од якої я дістав її психічну організацію, чутку і вражливу. Ми були у великій приязні. І власне їй завдячую я нахил до всього гарного та любов і розуміння природи”.
Коцюбинські: Михайло Матвійович та Гликерія Максимівна. Фото
Дитинство і юність майбутнього письменника минали у містечках і селах Поділля.
Навчався в початковій школі, потім у духовному училищі м. Шаргорода (1876-1880). Знання з літератури, філософії, природничих наук Коцюбинський здобував самотужки, наполегливою самоосвітою.
У 1882 р. у Вінниці Коцюбинський згуртовує навколо себе передову молодь: організовує гурток, учасники якого вели запальні розмови про долю народу, про шляхи боротьби за соціальну справедливість, читали заборонену літературу. 18 квітня 1883 р. жандарми вчинили перший обшук на квартирі Коцюбинського, а після другого (1884 р.) за ним було встановлено негласний нагляд поліції.
У 1891 р. юнак склав іспит на народного вчителя при Вінницькому реальному училищі, а відтак працював домашнім учителем у с. Лопатинцях, де вів освітню роботу серед селян, записував фольклор.
У 1892-1893 рр. Коцюбинський був членом нелегального громадсько-культурного товариства “Братство тарасівців”. У своїй програмі “тарасівці” звинувачували царизм, який проводив політику асиміляції народів, нищення націй, висували ідею українського національного відродження. Члени товариства закликали порушувати питання “права вкраїнської нації” “скрізь, де тільки можливо”, зокрема й у літературі. До “Братства тарасівців” входили такі відомі українські письменники й громадські діячі, як Борис Грінченко, Володимир Самійленко. Ідеї “Братства” відображені в казці Михайла Коцюбинського “Хо”.
У 1892-1896 роках М. Коцюбинський працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду – філоксерою. Робота в селах Бессарабії і Криму дала йому матеріал для написання циклу “молдавських” (“Для загального добра”, “Дорогою ціною”) і “кримських” (“В путах шайтана”, “На камені”, “Під мінаретами”) творів.
З листопада 1897 р. до березня 1898 р. обіймав різні посади в редакції житомирської газети “Волинь”.
У 1898 р. оселився в Чернігові. Працює в Чернігівському земстві. Із вересня 1900 до 1911 року – у міському статистичному бюро.
У Чернігові М. Коцюбинський зустрів свою майбутню дружину – Віру Устимівну Дейшу. Тут виросли їхні діти – Юрій, Оксана, Ірина, Роман. Письменник брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців.
“Чернігівський період” найплідніший у творчій біографії митця. Тут з’явилися твори, що принесли авторові світову славу:
“Intermezzo”, “Цвіт яблуні”, “Дорогою ціною”, “Хвала життю”, “Fata morgana”, “Тіні забутих предків”.
Останні роки життя письменника позначені різким погіршенням здоров’я, загостренням хвороби серця.
Він пішов у засвіт 25 квітня 1913 р. на 49-му році життя, у пору розквіту таланту, сповнений творчих задумів.
За передсмертним бажанням М. Коцюбинського поховали в Чернігові на Болдиній горі, в гаю Троїцького монастиря, На могилі встановлено пам’ятник письменнику (скульптори Ф. Коцюбинський, С. Андрійченко, Я. Ковбаса).
У Вінниці й Чернігові діють музеї М. Коцюбинського. Скелю на річці Південний Буг, де любив відпочивати митець, названо його іменем. У місті Шаргороді встановлено пам’ятну стелу (скульптор М. Непорожній).
Пам’ятник М. Коцюбинському, м. Чернігів, парк Болдина гора
Запитання і завдання
1. Яким постає Михайло Коцюбинський у спогадах його сучасників?
2. Під впливом яких факторів формувався характер Михайла Коцюбинського? Які події дитинства відіграли в цьому визначальну роль?
3. Яким уявляється вам образ письменника на тлі епохи? Зробіть історико-літературну реконструкцію його життєпису.
4. Які запитання виникли під час опрацювання розділу підручника й розповіді вчителя? Поставте їх учителеві, запитайте друзів. Чи отримали ви відповіді на свої запитання? Чи задовольнили вони вас?
5. Чи хочете ви продовжити знайомство з творчістю письменника? Якщо так, скористайтеся матеріалом подальших розділів підручника або інших джерел. Якщо – ні, спробуйте відповісти на запитання, чому особа митця не викликала зацікавлення? Дізнайтеся, чи є серед однокласників й однокласниць однодумці.
6. Підготуйте повідомлення на тему “М. Коцюбинський і живопис” (художники-ілюстратори Ф. Кричевський, Я. Прийма, О. Кульчицька, Г. Якутович, М. Маринюк; художники-портретисти В. Пойда, М. Жук). Ознайомте зі своїми напрацюваннями учнів середніх класів, де вивчається творчість Великого Сонцепоклонника.
7. Перегляньте художньо-документальний фільм “Золотий засів” – Режим доступу: http://glas. org. ua/projects/teleexcursions/kocubinskie. html. Поділіться враженнями в класі, з близькими.
8. Поміркуйте над питаннями: “Який “золотий засів” при народженні заронив у душу людини Господь? У чому таємниця справжнього таланту?”
(1 votes, average: 5.00 out of 5)