НЕЗВИЧАЙНА ДРУЖБА – ЯК HE ЛЮБИТЬ ТОЙ КРАЙ
Матеріал уроку. Григір Тютюнник “Ласочка”.
Мета. Ознайомити з оповіданням про життя тварин; розкрити причинно-наслідкові зв’язки дружніх стосунків людини і звіра; вчити із розумінням ставитися до “братів наших менших”; вдосконалювати уміння швидко орієнтуватися у тексті, ділити його на частини, складати малюнковий план; виховувати спостережливість, чуйність, любов до тварин.
Хід уроку
I. Вдосконалення навичок читання.
1. Гра “Цікаве перетворення”.
– Перетворіть слово сад у лис, змінюючи в кожному слові тільки одну букву.
Сад – лад – лід – ліс – лис.
2. Гра “Який цей предмет?”.
Учитель показує картку зі словом або називає його, а учні вголос називають характерні ознаки того предмета, про який повідомлялося.
Лис – … (Рудий, хитрий, живе в норі, його боїться заєць і т. д.)
Письменник – … (Цікавий, розумний, пише різні твори і т. д.)
– Спробуйте об’єднати ці два слова у речення. (Діти називають свої речення.)
II. Повідомлення теми і мети уроку.
– На сьогоднішньому уроці ми прочитаємо оповідання про лисичку на ім’я Ласочка. А прізвище письменника, який є автором твору, прочитаєте, пройшовши лабіринт.
III. Ознайомлення із життєвим і творчим шляхом Г. Тютюнника.
1. Самостійне читання статті про Г. Тютюнника.
– Прочитайте мовчки текст про письменника. Що ви дізналися про нього?
2. Вибіркове читання за запитаннями.
– Де народився Григір Тютюнник? Яким він був у дитинстві?
– Для кого писав письменник? Які у нього збірки для дітей?
3. Розповідь учителя.
– На 49 років життя доля приготувала Григору багато випробувань, починаючи з раннього дитинства. Голод 33-ого не обминув і Тютюнників – забрав старенького дідуся, а півторарічний хлопчина перестав ходити, говорити, навіть сміятися.
Коли Григору було 6 років, він залишився без батька. Але усе своє життя письменник з теплотою і ніжністю згадував його. Хлопчика забрав до себе жити батьків брат. Під опікою дядька і його дружини почав майбутній письменник свою освіту.
Почалася війна, знову голод. В автобіографії письменник згадував: “Я їв тоді картопляну зав’язь, жолуді, пробував конину”. В одинадцять років хлопчик пішки пішов додому з Донбасу на Полтавщину, у своє село. Добирався два тижні, довелося від голоду навіть просити милостиню. А вдома хату, в якій жили Тютюнники, зруйнувала бомба, і вони опинилися в чужих людей.
Потім було навчання у ремісничому училищі, куди Григір пішов тому, що там давали сяку-таку одежину і 700 г глевкого хліба в день. Цей хліб допоміг вижити їм з мамою у сорок сьомому році. А потім ще й важка хвороба – туберкульоз легенів. Всі ці випробування тягарем лягли на його зболену душу.
Починав писати Григір Михайлович російською мовою, оскільки понад двадцять років перебував у російськомовному середовищі. А коли прочитав словник Грінченка, з українською мовою більше не розлучався.
Майже більше половини написаного Григором Тютюнником – про дітей і для дітей, яких він любив по-особливому. Сьогодні ми прочитаємо одне з його оповідань.
IV. Опрацювання оповідання Г. Тютюнника “Ласочка”.
1. Словникова робота.
Читання колонок слів “луною” за вчителем, а тоді “буксиром” у парі.
Закортіло | Куняв | Вудочці |
Пасовисько | Вудити | Засипав |
Прокинувся | Ожеледь | Скімлення |
Підзолочений | Облизнулося | Рибалити |
– Прочитайте спочатку усі іменники, а тоді – прикметники і дієслова.
– Які слова спільнокореневі? А які – синоніми? Що ви можете сказати про слова “прокинувся”, “засипав”?
– Поясніть значення слів “ожеледець” (Тонкий шар льоду на поверхні землі і на деревах) і “скімлення” (Протяжне, жалібне звучання).
– Прочитайте тлумачення слів після оповідання. Яке з них ви почули вперше?
2. Первинне читання тексту (мовчки або напівголосно).
– Про кого цей твір? Хто така Ласочка?
– Де і коли відбуваються події?
– Яку пригоду описує оповідач?
3. Повторне читання тексту вголос “ланцюжком”.
– Подумайте, на які частини можна поділити текст.
4. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.
– Прочитайте опис ранку. Які фарби і звуки сповіщали про його прихід?
– З ким і як зустрівся Арсен? Як ви думаєте, чому лисеня з’явилося на кручі?
– Прочитайте, яким вперше побачив Арсен лисеня? За що воно сподобалося рибалці? Як про це говориться у тексті?
– Прочитайте слова, які описують зовнішність, рухи, звуки звірятка.
– Чи можна дії лисеняти розцінювати, як його розмову з дідом? Хто цю розмову передав? (Автор.)
– Чому рибалка назвав лисеня Ласочкою? Від якого слова утворилась ця кличка? (Ласочка – від ласувати, тобто їсти щось смачненьке.)
– З чого видно, що Ласочка була розумною, терплячою, спостережливою? Як вона “розмовляла”?
– Знайдіть і прочитайте, чого навчилося лисеня в Арсена. Як Ласочка допомагала рибалити?
– Прочитайте опис зими. Як Арсен упізнав Ласочку в дорослій лисиці?
5. Поділ оповідання на частини, складання плану.
– Знайдіть в оповіданні зачин, основну частину, кінцівку.
– На скільки самостійних частин можна поділити текст?
– Назвемо кожну з частин.
Орієнтовний план
1. Ранок.
2. Незвичайний гість.
3. Друзі-рибалки.
4. Довга зима.
5. Ласоччина сім’я.
– Які частини плану відповідають зачину, основній частині і кінцівці? До якої частини підходить ілюстрація у підручнику?
6. Словесне малювання (робота в групах).
Кожна група придумує ілюстрацію до одного з епізодів твору. Представники груп розповідають, що зобразили б на малюнках, дають їм назви і записують на дошці.
7. Характеристика героїв оповідання.
– Яким ви собі уявляєте рибалку Арсена? Яка в нього зовнішність, характер? Доведіть це словами тексту. (Арсен – це уже старий чоловік, любить рибалити. За характером спостережливий, небагатослівний, терплячий, добрий, веселий, щедрий, турботливий.)
– Подумайте, якою була Ласочка. (Розумною, ненабридливою, скромною, терпеливою, спостережливою, здібною, меткою, доброзичливою.)
8. Розвиток зв’язного мовлення.
– Пофантазуйте, як можна продовжити цю історію.
9. Робота в зошитах (с. 30-31, завд. 1-7).
V. Підсумок уроку.
– Який твір читали? Чому у нього така назва?
– Який цей твір за жанром: оповідання, казка чи науково-популярний твір? Доведіть свою думку.
– Чого навчає нас автор своїм оповіданням?
– Яка головна думка твору?
– Описуючи незвичайну дружбу людини і звіра, автор ніби закликає: шануйте, оберігайте природу, товаришуйте з “братами нашими меншими” і це стане окрасою вашого життя.
УРОК 49. УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ
(2 votes, average: 4.00 out of 5)