ГРИГІР ТЮТЮННИК. ЛАСОЧКА – РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ. ЯК НЕ ЛЮБИТЬ ТОЙ КРАЙ
Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом Григора Тютюнника, з його оповіданням “Ласочка”; вдосконалювати навички виразного і свідомого читання, вміння швидко орієнтуватися у тексті, ділити його на частини; розвивати зорову пам’ять, зв’язне мовлення; виховувати спостережливість, чуйність, любов до тварин.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Добрий день! В добрий час!
Рада, діти, бачить вас!
Ви почули всі дзвінок?
Він покликав на урок.
Кожен з вас приготувався –
На перерві постарався.
Зараз сядуть всі дівчатка,
А за ними і хлоп’ятка.
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Артикуляційна гімнастика
– “Парашутик”.
На кінчик носа покласти ватку; широким язичком у формі “чашечки”, притиснутим до верхньої губи, здути ватку з носа вгору.
– “Забити м’яч у ворота”.
“Виштовхнути” широкий язик між губами (немов заганяєш м’яч у ворота); дути із затиснутим між губами язиком (щоки не надувати).
– “Грибочок”.
Посміхнутися, поцокати язиком, ніби їдеш на конячці; присмоктатися широким язиком до піднебіння.
2. Гра “Молока кому?”
Промовля корівка: “Му-у-у!”,
Діти, знаєте, чому
Молочко вам треба пити?
Щоб ніколи не хворіти!
– 3 букв складіть слова – і дізнаєтеся, кого діти пригостили молочком:
Басокакіотчкажїялет
(Собака, кіт, їжачок, теля)
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Робота в групах
Учні в групах діляться враженнями від легенди “Євшан”, що її переповіла українська письменниця Зірка Мензатюк.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Який розділ ми зараз вивчаємо?
– Який із прочитаних творів розділу вам найбільше запам’ятався?
– Сьогодні ми ознайомимося ще з одним твором, у якому розповідається про тісний зв’язок людини з природою.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Розповідь учителя
– Григір Тютюнник від раннього дитинства зазнав дуже багато випробувань. Під час голодомору 33-го року помер його дідусь, а хлопчикові виповнилося тоді лише 1,5 року, і він перестав ходити, говорити, сміятися.
Коли Григорію виповнилося 6 років, він залишився без батька. Почав жити у сім’ї батькового брата. Потім почалася Велика Вітчизняна війна, голод, поневіряння по чужих хатах. Учився хлопець у ремісничому училищі, голодував. Потім тяжко захворів.
Спочатку писав твори російською мовою, а після того, як прочитав словник Грінченка, почав писати українською. Понад половина творів Г. Тютюнника – для дітей.
2. Гра “Рибки”
Самостійне мовчазне читання учнями статті про Григора Тютюнника
– Де народився Григір Тютюнник?
– Яким він був у дитинстві?
– Для кого він писав твори?
– Як називаються його збірки для дітей?
3. Опрацювання оповідання Григора Тютюнника “Ласочка”
1) Словникова робота.
Читання слів “луною” за вчителем
Рибалити
Куняв
Облизнулося
Ожеледь
Закортіло
Пасовисько
Вудити
Припутень
Дзяволить
Вухами пряде
– Як ви розумієте їх значення?
– Прочитайте тлумачення слів у підручнику після тексту.
– Які з цих слів ви почули вперши?
2) Самостійне мовчазне читання тексту учнями.
3) Фізкультхвилинка.
4) Перевірка первинного сприйняття тексту.
Тестування
1. Біля якого дерева Арсен ловив рибу?
А) Верби;
Б) дуба;
В) липи.
2. На чому рибалив Арсен?
А) На березі;
Б) на човні;
В) на плоту.
3. Кого побачив рибалка?
А) Лисеня;
Б) вепра;
В) стару лисицю.
4. Яку першу рибину “зловила” Ласочка?
А) Карася;
Б) окуня;
В) щуку.
5. Скільки разів Арсен виглядав Ласочку навесні?
А) 2;
Б) 3;
В) 4.
6. З ким прийшла Ласочка?
А) 3 лисеням;
Б) з лисенятами;
В) сама.
Відповіді: 1а; 2б; 3а; 46; 5в; 6а.
5) Читання твору учнями “ланцюжком”.
6) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.
– Прочитайте опис ранку.
– Які звуки сповіщали про його прихід?
– З ким зустрівся Арсен?
– Як ви вважаєте, чому лисеня з’явилося на кручі?
– Прочитайте, яким уперше Арсен побачив лисеня.
– Чому воно сподобалося рибалці?
– Як про це говориться у тексті?
– Прочитайте слова, що описують зовнішність, рухи, звуки звірятка:
– Чи можна розцінювати дії лисеняти, як його розмову з дідом?
– Хто цю розмову передав?
– Чому рибалка назвав лисеня Ласочкою?
– Від якого слова утворено це ім’я? (Ласочка – від слова “ласувати”, тобто Їсти щось смачненьке.)
– З чого видно, що Ласочка була розумною, терплячою, спостережливою?
– Знайдіть і прочитайте, чого лисеня навчилося в Арсена.
– Як Ласочка допомагала рибалити?
– Знайдіть і прочитайте опис зими.
– Як Арсен згадував Ласочку?
– Прочитайте, як Арсен збирався навесні на риболовлю.
– Як він чекав зустрічі з Ласочкою?
– Кого він побачив на кручі?
– Які слова свідчать про те, що Арсен зрадів цій зустрічі?
– Хто тепер допомагав йому рибалити?
7) Характеристика дійових осіб.
Інтерактивна гра “Ключове слово”
Для проведення гри клас об’єднують у команди. Кожна команда отримує однакові картки, на яких записано дійову особу твору (ім’я людини, кличка тварини.)
Завдання: дібрати до кожної літери ключового слова риси, характерні для цього героя. Перемагає команда, яка швидше і правильніше виконає завдання.
А | (активний) | Л | (ласкава) |
Р | (розумний) | А | (активна) |
С | (сердечний) | С | (смілива) |
Е | (енергійний) | О | (обачна) |
Н | (небагатослівний) | Ч | (чемна) |
К | (кмітлива) | ||
А | (артистична) |
8) Поділ оповідання на частини та складання плану.
План
1. Ранок.
2. Незвичайний гість.
3. Друзі-рибалки.
4. Довга зима.
5. Нова зустріч з Ласочкою.
9) Робота за ілюстрацією.
– Розгляньте ілюстрацію до цього твору.
– Кого художник зобразив на ілюстрації? Які кольори він використав?
– Який настрій вони створюють? Як передають характер кожного з героїв?
– Яким рядкам твору відповідає малюнок?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– Який твір сьогодні читали?
– Чому він так називається?
– Як ви вважаєте, який це твір за жанром?
– Чого навчає нас автор?
– Яка головна думка твору?
– Описуючи незвичайну дружбу людини і звіра, автор закликає: шануйте, оберігайте, товаришуйте з “братами нашими меншими”, і це стане окрасою вашого життя. За ваше добро вам заплатять любов’ю і вірністю. Добро і любов повинні йти із вами поруч протягом усього життя.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати оповідання (с. 67-70). Придумати кінцівку до нього.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)