КОЛИ У РУКАХ ОЖИВАЄ ГЛИНА – ЯК HE ЛЮБИТЬ ТОЙ КРАЙ
Матеріал уроку. Тетяна Кара-Васильева “Співуча глина” (скорочено).
Мета. Ознайомити учнів з опішнянським розписом; навчати визначати в художньо-пізнавальному тексті найважливіші думки, передавати їх зміст; збагачувати словниковий запас; удосконалювати навички читання; виховувати почуття прекрасного.
Обладнання. Зображення виробів з глини (або самі вироби), картки зі словами.
Хід уроку
І. Вправи на вдосконалення навичок читання.
1. Гра “Знайди зайве слово”.
Діти з дошки читають “ланцюжки” слів, вибирають “зайве” (його підкреслюють на дошці), пояснюють свій вибір.
Бичок, козлик, Мавпа, коник.
Лінивий, Майстерний, байдужий, жадібний.
Мама, брат, Гончар, сестра, тато.
Вилка, Глечик, ложка, ніж, черпак.
2. Читання гнізд споріднених слів.
Майстер свято
Майстриня святечко
Майстерний святковий
Майстерність святкувати
Майструвати святковість
3. Читання тексту, роз’єднуючи слова.
– Прочитайте текст, роз’єднуючи слова. З нього ви дізнаєтесь про одне незвичайне українське селище, яке знаходиться у Полтавській області.
ПонадрічкоюВорсклоюнасемимальовничихпагорбахрозкинулосяселище-
Опішня, якещеназивають”українськимРимом”.УжекількастолітьОпішнюназив
АютьщейгончарськоюстолицеюУкраїни, аджеспоконвіківуселищізаймалисяго-
Нчарнимпромислом. Опішнянськікерамічнімиски, кухлі, горщики, глечики, макіт-
Ривіддавнаславилисявусьомусвіті.
– Про що ви прочитали? Чим відоме у всьому світі селище Опішня?
II. Повідомлення теми і мети уроку.
– Сьогодні на уроці за допомогою твору Тетяни Кара-Васильєвої зробимо заочну мандрівку у це село і дізнаємося, як майстри зі шматочка глини виготовляють неповторні вироби.
III. Опрацювання твору Т. Кара-Васильєвої “Співуча глина”.
1. Підготовка до читання твору.
А) Вправляння у правильному і виразному читанні слів.
Соковиті | Найвища | Гончарному |
Яскравими | Фігурний | Сорочинські |
Невичерпну | Своєрідні | Жовтогарячі |
Опішнянські | Народним | Фантастичні |
Б) Вправа на миттєве сприймання слів.
Учні розглядають зображення виробів гончарного мистецтва, читаючи слова на картках-блискавках визначають назву кожного виробу (учитель при потребі допомагає дітям, слова прикріплює під відповідним малюнком).
Слова на картках блискавках: Глечик, миска, макітра, баклага, барильце, куманець.
– Визначте, для чого призначався той чи інший гончарний виріб.
– Велика глиняна посудина у вигляді глибокої миски для розтирання маку, вареників та іншої їжі (Макітра);
– висока кругла, глиняна посудина, злегка розширена в нижній частині (Глечик);
– глибока у вигляді широкої чашки посудина для страви (Миска);
– невелика плоска посудина з вузьким коротким горлом для зберігання рідини (Баклага);
– керамічна фігурна посудина для зберігання і подання на стіл різноманітних напоїв (Куманець);
– невелика посудина для рідини з двома днищами і опуклими стінками (Барильце).
В) З’ясування лексичного значення слів (робота в парах).
– Виберіть пояснення до кожного слова і поставте у кружечках відповідні цифри.
Зразок картки.
1. Орнамент – | О здібності до чогось. |
2. Осередок – | О той, що трапляється у повсякденному житті. |
3. Побутовий – | О позитивна оцінка чогось у суспільстві. |
4. Визнання – | О візерунок, що прикрашає. |
5. Хист – | О місце зосередження чого-небудь, центр. |
– До якого зі слів синонімами є “обдарування”, “талант”?
2. Самостійне читання твору учнями (мовчки).
– Чим особливий опішнянський посуд?
3. Повторне читання твору вголос.
– Читаючи текст подумайте, чому цей посуд здавна охоче розкуповувався людьми.
4. Аналіз змісту твору з елементами вибіркового читання.
– Що для автора є зустріч із мистецтвом опішнянських майстрів?
– Що надає виробам святковості?
– Прочитайте, що відображено у опішнянському розписі.
– Яке значення мав глиняний посуд у давнину?
– Який посуд називають фігурним? Яке значення його зараз?
– У чому складність виготовлення такого фігурного посуду? Прочитайте.
– Прочитайте останній рядок. Як ви його розумієте?
– Яку глину називають співучою? Про що вона співає?
5. Вправи на розвиток швидкості читання.
А) Гра “Дочитай речення” (проводять учні).
Б) Гра “Утвори словосполучення”.
Діти відшуковують у тесті іменники, з якими вживаються прикметники зі словникової роботи.
В) Перечитування тексту, щоб підготувати два запитання за змістом твору.
6. Творчі види робіт на основі прочитаного.
А) Гра “Я – тобі, ти – мені” (робота в парі).
Діти ставлять один одному підготовлені запитання.
Б) Складання плану. Технологія “Спільний проект” (робота в групах до 4 чоловік).
Кожна група відновлює пункт плану. Потім учні встановлюють їх порядок і прикріплюють аркуші на дошку.
Зразок плану
1) Зустріч з. майстрів. | (Зустріч з мистецтвом опішнянських майстрів.) |
2) Розкішна… в… розписі. | (Розкішна природа в опішнянському розписі.) |
3) Слава… осередку. | (Слава гончарського осередку.) |
4) … посуд… . | (Фігурний посуд Опішні.) |
5) Найвища….. | (Найвища ознака майстерності.) |
В) Розвиток зв’язного мовлення (робота у групах більше 5 чоловік).
Група 1. Складіть розповідь на основі прочитаного про перевтілення шматочка глини у куманець.
Група 2. Складіть на основі прочитаного опис куманця.
Група 3. Складіть розповідь на основі прочитаного про перевтілення шматочка глини у баранця від імені самого виробу.
Група 4. Складіть на основі прочитаного розповідь від імені майстра, який розписував баранця.
7. Робота в зошитах (с. 31-32, завд. 1-4).
IV. Підсумок уроку.
– Який текст читали? Він, на вашу думку, художній чи науково-популярний? Доведіть.
– Подумайте, яке значення це унікальне село має зараз.
– І сьогодні опішнянська кераміка залишається своєрідним національним символом, світовим брендом. Здавна її знають і цінують у всьому світі. Й тепер сюди приїжджають люди із різних країн на наукові конференції, які проводяться тут регулярно, або просто насолодитись красою автентичного українського гончарного мистецтва.
В Опішні можна побачити Національний музей-заповідник українського гончарства, до складу якого входять три меморіальні музеї-садиби опішнянських гончарів та колекціонерів, Центр розвитку духовної культури. Тут зібрана величезна колекція виробів із глини з різних куточків України, а унікальні садово-паркові, монументальні скульптури таких великих розмірів більше ніде в Україні не зустрічаються. Працівники музею кажуть, що кожен може знайти тут щось своє. Скульптури, статуетки, посуд, іграшки настільки різноманітні та цікаві, що привертають увагу багатьох відвідувачів. Народна фантазія породила найнесподіваніші та найоригінальніші витвори. Здається, їх тут безліч – кольорових тарілок, смішних глечиків, дивовижних істот, і не лише в музеї, а й просто на вулицях, в приватних родинних колекціях, які радо виставляють на показ.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)