Методи управління персоналом
Методи управління персоналом поділяються на три групи.
1. Адміністративні базуються на владі, дисципліні і стягненнях.
2. Економічні грунтуються на правильному використанні економічних законів на виробництві.
3. Соціально-психологічні базуються на способах мотивації та морального впливу на людей.
Адміністративні – мають прямий характер дії: будь-який регламентуючий або адміністративний акт підлягає обов’язковому виконанню.
Організаційне вплив – штатний розклад, положення про підрозділи, посадові інструкції, колективний договір, правила трудового розпорядку, статут підприємства, організаційна структура управління. На підприємствах, де є високий рівень організаційних дій, доведених до стандартів підприємства і регламентів управління, зменшується потреба в розпорядчих впливах.
Розпорядчі дії накази, розпорядження, вказівки, інструктаж, повчання, цільове планування, нормування праці, координацію робіт і контроль виконання. Найбільш категорична форма розпорядчого впливу – наказ. Його невиконання веде за собою відповідну санкцію.
Наказ складається з п’яти частин: констатація події або ситуації; заходи по усуненню недоліків або забезпеченню адміністративного впливу; виділені ресурси; строки виконання; контроль виконання.
Матеріальна відповідальність і стягнення: відповідальність за затримку трудової книжки, відшкодування шкоди підприємству, утримання із заробітної плати, депреміювання, повна матеріальна відповідальність, колективна матеріальна відповідальність.
Дисциплінарна відповідальність і стягнення – зауваження, догана, сувора догана, пониження в посаді, звільнення.
Адміністративна відповідальність – попередження, штрафи, адміністративний арешт, виправні роботи.
Економічні методи – способи впливу на персонал на основі використання економічних законів і категорії.
Заробітна тата, індексація заробітної плати з урахуванням інфляції і збільшення обсягів виробництва, додаткова заробітна плата в залежності від умов праці і кваліфікації, розподіл винагороди за кінцевий результат КТУ (коефіцієнта трудової участі) безпосередньо у підрозділах, наявність чіткого положення про оплату праці.
Системи преміювання з прибутку у вигляді відсотка до посадового окладу або за КТУ, розподіл винагороди з прибутку за кінцевими результатами діяльності самого підрозділу, виплати матеріальної допомоги з урахуванням особистості працівника і в залежності від ситуації, наявність чіткого положення про преміювання.
Зростання матеріальних потреб – надання працівникам безвідсоткових позик на придбання товарів тривалого користування, часткова або повна оплата житла, надання працівникам безкоштовної або мінімально оплачуваної соціальної інфраструктури.
Соціальне та медичне забезпечення – створення фондів недержавного пенсійного страхування або виплати додаткових пенсій за рахунок підприємства, страхування працівників за рахунок підприємства, забезпечення працівників безкоштовній або частково оплачуваної фірмовим одягом, взуттям, харчуванням, транспортом.
Соціально-психологічні методи – це способи здійснення управлінських впливів на персонал, що базуються на використанні закономірностей психології та соціології.
Соціальні методи дозволяють встановити призначення і місце співробітників в колективі, виявити лідерів і забезпечити їх підтримку, зв’язати мотивацію людей з кінцевими результатами виробництва, забезпечити ефективні комунікації і дозвіл конфліктів у колективі.
Психологічні методи спрямовані на конкретну особистість і строго персоніфіковані і унікальні. Головна їх особливість – звернення до внутрішнього світу людини з тим, щоб направити його потенціал на вирішення конкретних завдань підприємства.