Методи управління знаннями
Методи управління формалізованими знаннями
Управління формалізованими знаннями в сучасних організаціях здійснюється з використанням інформаційних технологій. Формалізація знань на паперових носіях практично повністю пішла в минуле, так як вона менш зручна і надійна, ніж електронний вигляд. Інформаційні технології дозволяють забезпечити збереження знань в організації та ефективність операцій з ними.
Розвиток систем обробки даних і штучного інтелекту, а також поширення технологій big data грає ключову роль в управлінні знаннями в організації в сучасному середовищі, переповненій інформацією. До основних методів та інструментів інформаційних технологій, що використовуються для управління знаннями, відносять:
- Бази знань – бази даних, що містять досвід і знання співробітників компанії, опис різних проблем і шляхів їх вирішення, а також потенційно можливих професійних ситуацій і правил поведінки. Такі бази знань можуть містити найкращі практики, вчинені помилки і т. п.; Системи управління документообігом – системи, призначені для зберігання документів в електронному вигляді, за допомогою яких забезпечується їх індексування, пошук і доступ до них співробітників організації; Системи пошуку інформації – інструменти пошуку за запитами співробітників, які об’єднують пошук по всіх наявних в компанії баз даних і знань; Засоби оперативного представлення даних (OLAP – online analytical processing, data mining і text mining) – аналітичні інструменти, які надають можливості пошуку і оцінки закономірностей в масивах даних, тобто створення нових знань, з використанням статистичних і математичних методів моделювання; Засоби підтримки прийняття рішень (decision support systems) – системи на базі штучного інтелекту, експертні системи і т. п.
Всі перераховані методи управління формалізованими знаннями можуть використовуватися в організації як окремо, так і в складі загальної системи управління знаннями. Головна умова ефективності даних методів – їх інтеграція з бізнес-процесами компанії і існуючої корпоративної інформаційної системою.
Методи управління неформалізованими знаннями
Управління неформалізованими знаннями в організації являє собою складний соціальний процес, який базується на методах побудови соціальних мереж і інструментів комунікації між співробітниками. При цьому методи управління неформалізованими знаннями можуть бути як на особистому взаємодії, так і на взаємодію з використанням інформаційних технологій.
Прикладом методів управління знаннями, заснованих на особистому взаємодії, може бути організація зустрічей і зборів співробітників, створення умов для неформального спілкування, проведення корпоративних заходів і т. п.
Прикладом методів управління знаннями, заснованих на взаємодії з використанням інформаційних технологій, може бути застосування різних видів комунікації між співробітниками – телефонний зв’язок, електронна пошта, форуми і веб-конференції, блоги та соціальні мережі і т. п.
Крім того, організація може застосовувати методи побудови соціальних мереж, які є частиною системи управління неформалізованими знаннями. До них відносяться:
- Корпоративні “жовті сторінки”; Пошукові системи експертизи; Системи кращих практик; Професійні спільноти; Системи наставництва і менторства.
Ці методи управління знаннями сприяють зміцненню взаємозв’язків між співробітниками організації, передачі знань та обміну ними.
Вузькоспеціалізовані й універсальні методи управління знаннями
Вузькоспеціалізовані методи управління знаннями можуть ставитися або до певної категорії знань, або до процесу формалізації неформалізованих знань співробітників. Застосування таких методів доцільно в разі, коли організація є власником будь-яких специфічних знань або націлена на запобігання втрати знань, викликаної доглядом співробітників, які ними володіють. Сутність цих методів полягає в створенні програм і систем, що використовуються для переказу знань окремих співробітників в знання організації.
Кожна організація самостійно приймає рішення про те, яким чином управляти власними специфічними знаннями, в залежності від її можливостей і потреб. Найбільш ефективним прийнято вважати використання комбінації відповідних методів управління формалізованими і неформалізованими знаннями, а також впровадження спеціалізованих інструментів, обумовлене потребами організації в знаннях.