Історія управління проектами
Початок управління проектами в 30-50-і рр. XX століття
Управління проектами є відносно молодою дисципліною. Незважаючи на те, що управління проектами здійснювалося ще в стародавні часи, спеціалізовані інструменти проект-менеджменту стали розроблятися в 1930-і роки в Сполучених Штатах Америки.
Першу методологічну розробку в галузі управління проектами прийнято відносити до 1937 року. Дана розробка стосувалася реалізації складних проектів в рамках матричних організацій.
На початку другої половини XX століття розробка методів по управлінню проектами перейшла з досліджень окремих фахівців в області менеджменту на рівень корпорацій. В результаті комплексного підходу до розробки методів і засобів управління проектами в 1957 році з’явився метод критичного шляху (Critical Pass Method, CPM) і його програмна реалізація.
Уже в кінці 1950-х рр. виникла перша ідея системного підходу до управління проектом, в рамках якої використовувалося його поділ на стадії життєвого циклу. Згодом цей та інші методи мережевого планування стали потужним двигуном розвитку управління проектами як самостійної області менеджменту. Публікація Harvard Business Review в цей час стала першим узагальнюючим матеріалом з нової дисципліни “Управління проектами”.
Розвиток методів мережевого планування в 60-і рр. XX століття
В цей період часу управління проектами концентрується на розвитку різних методів мережевого планування (CPM, PERT і інші). Сфера застосування зазначених методів розширюється, з’являються нові види мережевих систем.
Розвиток управління проектами призводить до поширення його методів в загальносвітовому масштабі. Підлаштовуючись під нові інструменти і методи, розвиваються організаційні структури і з’являються нові інтеграційні механізми. Відповідно до вимог часу розробляються нові системи матеріально-технічного забезпечення управління проектами.
Розвиток системного підходу до управління проектами в 70-і рр. XX століття
Продовження розвитку методів мережевого планування в 1970-і рр. відбувається за рахунок включення обліку зовнішніх факторів, а також інтеграції конфлікт-менеджменту і соціальних аспектів в область управління проектами. Триває поява нових видів організаційних структур, що спеціалізуються на управлінні проектами.
В цей час управління проектами отримує державну та законодавчу підтримку, і з’являються перші професійні об’єднання з управління проектами – Міжнародна Асоціація управління проектами (IPMA), Інститут управління проектами (PMI) і т. п.
Управління проектами як сфера професійної діяльності в 80-і рр. XX століття
Ускладнення і активний розвиток методів управління проектами призвело до появи практичних складнощів, які поступово розв’язалися до середини 1980-х рр. В цей час управління проектами вже завоювало статус самостійної дисципліни.
В рамках управління проектами починають розглядатися його окремі аспекти – орієнтація на споживача, управління якістю, управління змінами, ризик-менеджмент і т. п. Особлива увага приділяється командній роботі і партнерського взаємодії, а розвиток комп’ютерних технологій сприяє підвищенню ефективності методів та інструментів управління проектами.
Нові напрямки в проектному менеджменті в 90-і рр. XX століття
До 1990-х років з’являються капітальні праці в галузі управління проектами, узагальнюючі знання і досвід попередніх років. На їх основі відбувається трансляція методів управління проектами в країни, що розвиваються, а також розвиток застосування інструментів управління проектами в соціальній сфері, на міжнародному рівні і т. п.
В цей час усвідомлюється необхідність глобалізації та уніфікації управління проектами як дисципліни, що призводить до появи міжнародних стандартів з управління проектами та програм сертифікації проект-менеджерів.
Активний розвиток інформаційних технологій і мережі Інтернет з 1990-х рр. і по теперішній час сприяє постійному появи нових і поширенню існуючих методів управління проектами.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)