Конкурентні переваги
Конкретну ринкову позицію організації в конкурентній боротьбі визначають її конкурентні переваги.
Конкурентні переваги – це ті характеристики, які створюють для виробляє і (або) реалізує даний продукт організації певну перевагу над її конкурентами. Ці характеристики можуть бути самими різними і відноситися як до самого продукту-товару (або інший базової послуги), так і до додаткових.
Враховуючи, що головним суб’єктом ринкового середовища є покупець, можна також говорити поряд з конкурентними перевагами організації про конкурентні переваги продукту, під якими розуміються укладені в продукті цінності для покупця, які спонукають цей продукт купити.
Шляхи досягнення конкурентних переваг – це будь-які інновації, що дають приріст бізнес-успіху. За М. Портеру, конкурентні переваги поділяються на два види:
1) диференціація продуктів-товарів,
2) нижчі витрати на виробництво і реалізацію товарів.
Низькі витрати відбивають здатність фірми розробляти, випускати і продавати порівнянний товар з витратами меншими, ніж у конкурентів.
Диференціація, по М. Портеру, – це здатність забезпечити покупця унікальною і більшою цінністю у вигляді нової якості товару, особливих споживчих властивостей або післяпродажного обслуговування.
Конкурентні переваги на основі лише рівня витрат, як правило, не так стійки, як переваги на основі диференціації.
Наприклад, дешева робоча сила (тобто зменшення витрат на заробітну плату) є перевагою низького рангу.
Конкурентними перевагами більш високого рангу, які можуть утримуватися більш тривалий час, є такі як:
? диференціація на основі унікальних товарів і послуг; ? патентована технологія; ? репутація організації, заснована на посиленій маркетинговій діяльності; ? тісні зв’язки з клієнтами і деякі ін.
Будь-яке нововведення, що дає організації реальне прирощення її успіху на ринку, – це конкурентна перевага. Організації домагаються конкурентної переваги за допомогою нововведень.
Нововведення в широкому розумінні включає поліпшення технології, вдосконалення способів і методів ведення справ. Нововведення може виражатися в позитивному зміні продукту-товару або виробничого процесу, в нових підходах до маркетингу, в нових шляхах поширення товару, в нових концепціях сфери конкуренції і т. д.
Найбільш типові джерела отримання конкурентних переваг ([1], с. 18):
? нові технології; ? зміни структури та вартості елементів технологічного ланцюжка виробництва і реалізації товару; ? нові запити споживачів; ? поява нового сегмента ринку; ? зміни “правил гри” на ринку.
Особливий джерело конкурентних переваг – інформованість про свій бізнес плюс професійні навички, що дозволяють добувати і обробляти відповідну інформацію так, що кінцевим результатом обробки виявляється реальну конкурентну перевагу.
Як правило, досягнення конкурентних переваг високого порядку стає можливим за умови довготривалих та інтенсивних капіталовкладень у виробничі потужності, в спеціалізоване навчання персоналу, у проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, а також інвестицій у маркетинг.
Найважливіший шлях збереження конкурентних переваг – постійна модернізація виробництва і (або) інших ключових видів діяльності.
Для збереження конкурентоспроможності організація повинна створювати нові переваги і нарощувати наявні, щонайменше, з такою швидкістю, з якою її конкуренти здатні копіювати вже наявні досягнення.
Збереження і розвиток бізнес-успіху організації шляхом стійкого утримання конкурентних переваг досяжно на основі реалізації адекватних стратегій.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)