Переваги і недоліки прямих і непрямих каналів збуту

Як прямі, так і непрямі канали збуту в маркетингу мають свої переваги і недоліки. А далі ми проаналізуємо всі більш детально, і почнемо з прямих каналів.

Переваги та недоліки прямих та непрямих каналів розподілу

Порівняльна таблиця прямих і непрямих каналів збуту (розподілу) з точки зору маркетингу
Переваги прямих каналів збуту:

    Всебічний контроль над збутових процесом, якістю продукції і ціною; Можна отримати більший прибуток, так зі структури ціни виключається націнка посередника; Близький контакт із споживачами (виробник краще обізнаний про їхні бажання та вподобання); Збільшення частки готівкових коштів в обороті; Легше підтримувати привабливий імідж компанії і правильно позиціонувати товар; Найчастіше покупці охочіше купують продукцію у її безпосереднього виробника.

Недоліки прямих каналів розподілу:

    Охоплення ринку і обсяги продажів, як правило, невеликі; Необхідні солідні інвестиції на реалізацію збутових заходів; Відбувається накопичення очікує реалізації продукції на складах підприємства (як наслідок зростають витрати на її зберігання і ризик псування); Виробник змушений самостійно займатися ринковим аналізом, просувати продукцію і містити збутову мережу, що вимагає додаткових ресурсів і інвестицій; Ускладнений облік товарно-грошових потоків.

Непрямі канали збуту в маркетингу теж мають свої плюси і мінуси.

Переваги непрямих каналів збуту:

    Виробник може отримати в своє розпорядження розгалужену збутову мережу посередника з широким охопленням ринку, що дозволить збільшити обсяги збуту, а в результаті і прибуток; З’являється можливість швидше освоювати нові ринки; Виробник звільняється від необхідності створювати власне складське господарство і може сфокусуватися безпосередньо на виробництві; Можливий збут більших партій продукції; Повніше задовольняються потреби клієнтів в кількості, швидкості і сервісі.

Недоліки непрямих каналів дистрибуції:

    Виробник втрачає безпосередній контакт зі своїми споживачами, погіршується якість зворотного зв’язку, стає складніше реагувати на зміни попиту; Виробник також втрачає контроль над ціною і, в деякому роді, якістю товару; Знижується відсоток прибутку (так як доводиться надавати посередникам знижки, відпускаючи товар за ціною нижче ринкової); Виробник може потрапити в сильну залежність від посередників.

Таким чином, з одного боку реалізація своєї продукції через посередників дозволяє краще задовольнити потреби більшого кола покупців, але при цьому виробник втрачає контроль над ціною і процесом збуту.

З іншого боку реалізація товару самим підприємством без посередників пов’язана з великими труднощами і високими витратами, дозволяє задовольнити потреби лише обмеженого ринкового сегмента, але зате виробник краще розуміє свого споживача і може повністю контролювати ціну і якість товару.

Як бачите, не можна однозначно сказати, що краще за все використовувати непрямі канали збуту або що прямі канали розподілу погані. Все залежить від особливостей товару, специфіки ринку, можливостей виробника, обраних посередників, стратегії збуту і ще багатьох інших факторів. Але однозначно, що до вибору системи збуту слід підходити максимально відповідально.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Переваги і недоліки прямих і непрямих каналів збуту