Фінансовий важіль: визначення
Що таке фінансовий важіль?
Фінансовим важелем прийнято вважати потенційну можливість управляти прибутком організації, змінюючи обсяг і складові капіталу власного і позикового.
Фінансовий важіль (леверидж) застосовується підприємцями тоді, коли виникає цельувелічіть дохід підприємства. Адже саме фінансовий леверидж вважається одним з основних механізмів управління прибутковістю підприємства.
У разі застосування такого фінансового інструменту, підприємство залучає позикові гроші, оформляючи кредитні угоди, цим капіталом замінюється власний капітал і вся фінансова діяльність здійснюється лише з використанням кредитних грошей.
Але слід пам’ятати, що таким чином підприємство значно збільшує власні ризики, адже незалежно від того, чи принесли прибуток вкладені кошти чи ні, платити за борговими зобов’язаннями необхідно.
При використанні фінансового важеля можна не враховувати ефект фінансового левериджу. Цей показник є відображенням рівня додаткового прибутку на власний капітал підприємства з урахуванням різної частки використання кредитних коштів. Найчастіше при його розрахунку використовується формула:
ЕФЛ = (1 – Cнп) x (КBРа – ПК) х ЗК / CК,
Де
ЕФЛ – ефект фінансового левериджу,%;
Cнп – ставка податку на прибуток, яку висловлюють десятковим дробом;
КBРа – коефіцієнт валової рентабельності активів (характеризується відношенням валового прибутку до середньої вартості активів),%;
ПК – середній розмір відсотків по кредиту, які сплачує підприємство за використання залученого капіталу,%;
ЗК – середня сума використовуваного залученого капіталу;
CК – середня сума власного капіталу підприємства.
Складові фінансового важеля
Дана формула має три основні складові:
- 1. Податковий коректор (1-Cнп) – величина, яка вказує, яким чином буде змінюватися ЕФЛ при зміні рівня оподаткування. Підприємство практично не впливає на це значення, ставки податків встановлюються державою. Але фінансові менеджери можуть використовувати зміна податкового коректора для отримання бажаного ефекту в тому випадку, якщо деякі філії (дочірні фірми) підприємства схильні до різної податкової політики в зв’язку з територіальним розташуванням, видами діяльності. 2.Діфференціал фінансового левериджу (КBРа-ПК). Його значення в повній мірі розкриває різницю між коефіцієнтом валової рентабельності активів і середнім розміром відсотка за кредитом. Чим вище значення диференціала, тим більша ймовірність позитивного ефекту від фінансового впливу на підприємство. Цей показник дуже динамічний, постійний моніторинг диференціала дозволить контролювати фінансову ситуацію і не упустити момент зниження рентабельності активів. 3. Коефіцієнт фінансового левериджу (ЗК / CК), який характеризує суму кредитного капіталу, залученого підприємством, в розрахунку на одиницю власного капіталу. Саме ця величина викликає ефект фінансового левериджу: позитивний або негативний, який виходить за рахунок диференціала. Тобто, позитивний або негативний приріст цього коефіцієнта викликає приріст ефекту.
З’єднання всіх складових ефекту фінансового важеля дозволить визначити саме ту суму позикових коштів, яка буде безпечною для підприємства і дозволить отримати бажаний приріст прибутку.
Коефіцієнт фінансового важеля
Коефіцієнт фінансового важеля показує відсоток запозичених коштів по відношенню до власних коштів компанії.
Нетто-запозичення – це банківські кредити і овердрафти за мінусом готівки та інших ліквідних ресурсів.
Власні кошти представлені балансовою оцінкою коштів акціонерів, вкладених в компанію. Це емітований і сплачений статутний капітал, що враховується за номінальною вартістю акцій, плюс накопичені резерви. Резервами є нерозподілений прибуток компанії з моменту заснування, а також будь-приріст в результаті переоцінки власності і додатковий капітал, де такий є.
Буває, що навіть котируються компанії мають коефіцієнт фінансового важеля більше 100%. Це означає, що кредитори забезпечують більше фінансових ресурсів для роботи компанії, ніж акціонери. Насправді зустрічалися виняткові випадки, коли котируються компанії мали коефіцієнт фінансового важеля близько 250% – тимчасово! Це могло бути результатом великого поглинання, який вимагав значних запозичень для оплати придбання.
За таких обставин цілком можливо, однак, що доповідь голови правління, представлений в річному звіті, містить інформацію про те, що вже зроблено і що ще належить зробити для того, щоб істотно знизити рівень фінансового важеля. Насправді може виявитися необхідним навіть продати якісь напрямки бізнесу з тим, щоб своєчасно зменшити важіль до прийнятного рівня.
Наслідком високого фінансового важеля є важкий тягар відсотків за позиками і овердрафту, які лягають на рахунок прибутків і збитків. В умовах погіршення економічної кон’юнктури, прибуток цілком може опинитися під подвійним гнітом. Може мати місце не тільки скорочення торговельної виручки, але і зростання процентних ставок.
Одним із способів, що дозволяють визначити вплив фінансового важеля на прибуток, є обчислення коефіцієнта покриття процентних платежів.
Емпіричне правило свідчить, що коефіцієнт покриття відсотків має бути не менше 4,0, а краще 5,0 або більше. Цим правилом не слід нехтувати, бо розплатою може стати втрата фінансового благополуччя.
Коефіцієнт левериджу (Debt ratio)
Коефіцієнт левериджу (debt ratio, debt-to-equity ratio) – показник фінансового становища підприємства, який характеризує співвідношення позикового капіталу і всіх активів організації.
Термін “фінансовий леверидж” також використовують для характеристики принципового підходу до фінансування бізнесу, коли за допомогою позикових коштів у підприємства формується фінансовий важіль для підвищення віддачі від власних коштів, вкладених в бізнес.
Леверидж (Leverage – “важіль” або “дія важеля”) – це оренда діючий фактор, зміна якого може призвести до суттєвої зміни ряду результативних показників. Даний термін використовується в фінансовому менеджменті для характеристики залежності, яка б показала, яким чином підвищення або зниження частки якої-небудь групи умовно-постійних витрат впливає на динаміку доходів власників фірми.
Також використовуються такі назви терміна: коефіцієнт автономії, коефіцієнт фінансової залежності, коефіцієнт фінансового важеля, боргове навантаження.
Суть боргового навантаження в наступному. Використовуючи позикові кошти, компанія збільшує або зменшує рентабельність власного капіталу. У свою чергу зниження або збільшення ROE залежить від середньої вартості позикового капіталу (середньої процентної ставки) і дозволяє судити про ефективність компанії в виборі джерел фінансування.
Метод розрахунку коефіцієнта фінансової залежності
Даний показник визначає структуру капіталу компанії і характеризує її залежність від зовнішніх джерел фінансування. Передбачається, що сума всіх заборгованостей не повинна перевищувати розміру власного капіталу.
Розрахункова формула коефіцієнта фінансової залежності виглядає наступним чином:
Зобов’язання / Активи
Зобов’язання розглядаються як довгострокові, так і короткострокові (все, що залишається від вирахування з сальдо балансу власного капіталу). Обидві складові формули беруться з бухгалтерського балансу організації. Втім, рекомендується робити розрахунки, виходячи з ринкової оцінки активів, а не даних бухгалтерської звітності. Так як у успішно діючого підприємства ринкова вартість власного капіталу може перевищувати балансову вартість, а це значить, менше значення показника і більш низький рівень фінансового ризику.
В результаті нормальне значення коефіцієнта повинно дорівнювати 0,5-0,7.
Коефіцієнт 0.5 є оптимальним (рівне співвідношення власного і позикового капіталу).
0.6-0.7 – вважається нормальним коефіцієнтом фінансової залежності.
Коефіцієнт нижче 0,5 говорить про занадто обережний підхід організації до залучення позикового капіталу і про втрачені можливості підвищити рентабельність власного капіталу за рахунок використання ефекту фінансового важеля.
Якщо рівень цього показника перевищує рекомендоване число, значить, у фірми висока залежність від кредиторів, що свідчить про погіршення стійкості фінансового становища. Чим вище показник коефіцієнта, тим більше ризиків у компанії щодо потенційної можливості банкрутства або виникнення дефіциту готівкових коштів.
Висновки з значення Debt ratio
Коефіцієнт фінансового левериджу використовується для:
- 1) Порівняння з середнім рівнем по галузі, а також з показниками у інших фірм. На значення коефіцієнта фінансового левериджу впливає галузь, масштаби підприємства, а також спосіб організації виробництва (фондоємне або трудомістке виробництво). Тому підсумкові результати слід оцінювати в динаміці і порівнювати з показником аналогічних підприємств. 2) Аналізу можливості використання додаткових позикових джерел фінансування, ефективності виробничо-збутової діяльності, оптимальних рішень фінансових менеджерів в питаннях вибору об’єктів і джерел інвестування. 3) Аналізу структури заборгованості, а саме: частки в ній короткострокових боргів, а також заборгованості з виплати податків, заробітної плати, різних відрахувань. 4) Визначення кредиторами фінансової незалежності, стійкості фінансового становища організації, яка планує залучити додаткові позики.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)