Раціоналізація капіталу

Під раціоналізацією капіталу розуміються дії менеджменту компанії, які спрямовані в першу чергу на зниження взаємозв’язку між видами капіталу і на їх більш ефективне використання.

Капітал складається за рахунок декількох джерел. До них відносяться:

    Капітал власний, що формується з нерозподіленого прибутку і розміщення акцій; Капітал позиковий, що виникає при залученні банківських кредитів і доходів від облігацій і векселів; Безоплатно передані кошти, що надійшли згідно з актами дарування.
Принципи формування структури капіталу

Раціоналізація капіталу є однією з найскладніших управлінських завдань. Відбувається вона на підставі трьох принципів.

Максимальне підвищення рівня рентабельності. Цей принцип передбачає застосування фінансового левериджу, що виникає при виникненні залучених коштів. Леверидж здатний забезпечити підприємство додатковим прибутком на власний капітал. Його ефектом є підвищення рентабельності капіталу власного при одночасному збільшенні частки капіталу позикового до деякого певного рівня.

Максимальне зниження вартості капіталу. Принцип заснований на аналізі вартості капіталів власного і позикового типів з урахуванням різних умов його отримання. В результаті розрахунків виходить середньозважене значення вартості капіталу. Процес раціоналізації покликаний викликати її мінімізацію.

Мінімізація ризиків фінансового характеру. Цей принцип відображає процес підбору джерел для подальших фінансових вкладень в такі активи підприємства, як:

    Необоротні активи; Постійна частка оборотних активів, яка не залежить від сезонної або циклічної динаміки; Змінна частка оборотних активів, тобто їх змінна частина, безпосередньо залежить від сезонності і циклічності результатів діяльності підприємства.
Методи раціоналізації капіталу

Структура капіталу може характеризуватися сукупністю засобів, отриманих підприємством з різних джерел фінансування. Раціоналізувати капітал відображає найбільш оптимальний баланс між залученими і власними капіталами, необхідними для розвитку бізнесу. При цьому створюється оптимальне співвідношення між рентабельністю підприємства та його фінансовою стійкістю.

Структуру капіталу називають стратегічно важливим параметром компанії. Наявність в ній залучених коштів може обернутися для неї як благом, так і проблемою. Тому так значима раціоналізація капіталу, що дозволяє роз’єднати і збалансувати складові її частини.

З одного боку, невисокий обсяг залучених коштів в капіталі говорить про недостатнє використання істотно більш дешевого, ніж власний капітал, фінансового джерела. Адже за власні кошти доводиться розплачуватися виплатою дивідендів. В такому випадку у компанії виникають підвищені очікування до доходів від майбутніх інвестицій. Крім того, практика світового виробництва показує, що розширення бізнесу за рахунок тільки самофінансування хоч і знижує деякі типи фінансових ризиків, в той же час істотно сповільнює ріст доходів, в тому числі виручки.

З іншого боку, значний обсяг позикових коштів також тягне підвищені вимоги до доходів, оскільки можуть виникнути ризики неплатежів, здатні несприятливо відбитися на інвесторах. В даному випадку раціоналізація повинна вирішити проблему, яка виникає між надмірним залученням кредитних коштів і їх недоліком, оскільки обидва цих перекосу гальмують розвиток компанії.

Вирішуючи проблему, чи залучати кошти або намагатися розвинутися за рахунок внутрішніх ресурсів, необхідно проаналізувати вигоду від кожного із способів:

Першим способом є залучення кредитів. До них відносяться позики на короткий і тривалий період, револьверні кредитні лінії і овердрафти.

Другим способом є врегулювання взаєморозрахунків з контрагентами, яке повинно вилитися в розумний баланс між кредиторської та дебіторської заборгованостей.

Раціоналізація капіталу тісно пов’язана з фінансовою стратегією підприємства. І для того щоб істотно знизити ризики в її реалізації, керівництву підприємства потрібно звернути увагу на наступні параметри:

    Високу кваліфікацію адміністративного апарату в області фінансового менеджменту; Наявність затверджених документів, що регламентують оптимальні фінансові параметри бізнесу; Високий рівень автоматизації на підприємстві, що дозволяє своєчасно проводити зміни в структурі капіталу.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Раціоналізація капіталу