Леверидж: визначення
Левередж – один із способів управління активами і пасивами компанії (підприємства, фірми), який має на увазі отримання прибутку в перспективі. За своєю суттю леверидж – це фінансовий важіль, використання якого дозволяє в корені змінити фінансову діяльність компанії і її загальний прибуток.
Леверидж являє собою відношення між двома видами капіталу – активами з фіксованою прибутковістю (облігаціями, привілейованими акціями) і цінними паперами з “плаваючою” прибутком (наприклад, простими акціями).
Леверидж можна розрахувати як відношення загальних коштів підприємства до його позикового (залученому) капіталу.
Сутність левериджу
За своєю суттю леверидж характеризує обсяги залученого компанією капіталу і особливості його застосування. Сам термін в сучасній економіці може розумітися по-різному. Слово “leverage” є споконвічно англійським і перекладається як “важіль”. При цьому в самій Великобританії застосовується трохи інше визначення важеля – “gearing”.
Види левериджу
Як уже згадувалося, леверидж – це здатність компанії грамотно управляти своїми активами і пасивами. Основним показником успіху при цьому є розмір чистого прибутку – різниця між доходами і витратами підприємства.
У практиці бізнесу левередж – це дуже небезпечний інструмент. З одного боку він дозволяє підвищити доходи компанії за рахунок більшого кредитного плеча, а з іншого – підвищуються фінансові ризики. Часто для їх обмеження використовується так звана ідентифікація рівня левериджу. Даний параметр передбачає відсутність успіхів компанії в досягненні своїх цілей (у вигляді очікуваного доходу) через великі витрат.
Класифікації та можливості левериджу
Кожна компанія повинна розраховувати значення левериджу і контролювати його. Для полегшення роботи такої “важіль” можна умовно розбити на два види:
1. Виробничий леверидж. Цей параметр можна охарактеризувати як співвідношення суми двох видів витрат підприємства (постійних і змінних) і варіабельності доходу компанії (до вирахування з показника величини податків і відсотків). Якщо організація має великі виробничі витрати, то у неї буде високий показник виробничого левереджа. Така компанія відрізняється нестійкістю на ринку, адже навіть несуттєве зміна обсягів може привести до зниження прибутковості.
2. Фінансовий леверидж відображає реальний зв’язок між усіма видами фінансових ресурсів (залучених і власних), а також прибутком компанії. При цьому величина фінансового левереджа безпосереднім чином впливає на загальний ступінь ризику роботи компанії, а також необхідну норму доходів. У практичній діяльності вдалося довести, що чим більший обсяг відсотків до виплати, тим нижче доходи підприємства. Ось чому високий рівень плеча (фінансового левереджа) істотно підвищує рівень фінансового ризику.
Фінансовий леверидж
3. Виробничо-фінансовий леверидж. Дана категорія є узагальнюючої і в деякій мірі поєднує риси описаних вище “важелів”. Єдина відмінність ПФЛ в тому, що його не можна визначити якимось обчислюється параметром. Основне завдання – допомогти підприємцю отримати наочну інтерпретацію бізнесу і просторове зіставлення основних показників.
Визначити вплив виробничо-фінансового левериджу можна з урахуванням трьох параметрів – чистої прибутковості, витрат (фінансових і виробничих), виручки.
Завдяки перерахованим видам левериджу з’являється можливість:
– більш точно приймати рішення фінансового та економічного характеру. Наприклад, з ним простіше проаналізувати витрати на рекламу, збутовий стимулювання, витрати на покупку нового обладнання;
– робити чіткі обгрунтування обсягів продажу продукції і зростання виробництва, приймати правильні рішення з приводу інвестування і ведення цінової політики, залучення оборотних коштів і визначення нормативів структури капіталу.
Головна складність левериджу – в проблемах його обчислення. Щоб точно зробити розрахунок, необхідно володіти повною інформацією про змінних і постійних витратах компанії
(1 votes, average: 5.00 out of 5)