До вивчення трагедії “ГАМЛЕТ – Вільям Шекспір William Shakespeare (1564-1616) – Мандруючи сторінками далеких епох

У творчій майстерні письменника

ПРО ІСТОРІЮ СТВОРЕННЯ ТА СЮЖЕТ ТРАГЕДІЇ “ГАМЛЕТ”

Історія створення. Трагедія “Гамлет” (англ. The Tragical Historic of Hamlet, Prince of Denmarke, 1600-1601 pp.) – один із найяскравіших зразків світової драматургії. Сюжети для своїх п’‎єс Шекспір зазвичай запозичував в інших авторів. Не була винятком і розглядувана трагедія. Джерелом історії став переказ, уперше записаний данським літописцем XII століття Саксоном Граматиком. Він оповідає про юного принца Амлета, який жив у язичницькі часи в Ютландії (Данії). Його батько разом зі своїм молодшим братом правив країною. Вирішивши повністю захопити владу, дядько Амлета вбиває короля й одружується з його вдовою. Принц жадає помститися за смерть батька і, щоб приспати пильність своїх ворогів, прикидається божевільним. Йому вдається розправитися з убивцею та придворними, які зрадили батька. Амлет довго й щасливо править Ютландією, але доля не дає йому можливості вмерти своєю смертю: принц гине на полі бою від руки іншого свого дядька.

Цей літописний переказ переробив у своїх “Трагічних історіях” французький автор Франсуа де Бельфоре, який жив у XVI ст. А невідомий англійський драматург написав п’‎єсу “Гамлет”, яка йшла в Лондоні у 80-х роках XVI століття. На основі цих джерел і створено трагедію Шекспіра.

Інститут Модернізацій змісту

Сюжет. Події п’‎єси відбуваються в Ельсінорі, у резиденції данських королів. На території королівського замку з’‎являється Привид, схожий на покійного короля (“Поставою – мов наш король-небіжчик”, – так говорить про нього офіцер Бернардо, який вартує на майданчику перед замком). Про цю новину дізнається принц Гамлет – син нещодавно вмерлого правителя. Він зустрічається з Привидом, і той розповідає йому про страшні події:

…Тож, сину, слухай:

Мене в саду, всім казано, гадюка

Вкусила сонного. Усіх датчан

Такою байкою про смерть мою

Ошукано. Та знай, мій славний хлопче:

Змій, що урвав життя твойому батьку,

Надів його вінець.1

Так герой дізнається про те, що убивця – його рідний дядько Клавдій, який невдовзі після похорону одружився з матір’‎ю Гамлета. Привид просить помститися за злочин: “Пометися за його нелюдське вбивство”.

Гамлет, уражений такою приголомшливою звісткою, вирішує, хоч що б там було, переконатися в достовірності почутого. Аби не викликати підозр у новоявленого короля та його почту, він вдається до хитрощів і прикидається божевільним.

У цей час у замок приїздить вуличний театр. Гамлет звертається до акторів із проханням розіграти сцену вбивства, в основі якої – події, розказані Привидом. Він передбачає, що під час вистави Клавдій якимсь чином обов’‎язково видасть себе. Гамлета бентежить питання: як бути в такій складній ситуації, чи має він право позбавити життя цю людину?

Чи бути, чи не бути – ось питання.

Що благородніше? Коритись долі

І біль від гострих стріл її терпіти,

А чи, зітнувшись в герці з морем лиха,

Покласти край йому? Заснути, вмерти –

І все. І знати: вічний сон врятує,

Із серця вийме біль, позбавить плоті,

А заразом страждань. Чи не жаданий

Для нас такий кінець? Заснути, вмерти.

І спати. Може, й снити? Ось в чім клопіт;

Які нам сни присняться після смерті,

Коли позбудемось земних суєт?

Ось в чім вагань причина. Через це

Живуть напасті наші стільки літ.

Бо хто б терпів бичі й наруги часу,

Гніт можновладця, гордія зневаги,

Відштовхнуту любов, несправедливість,

Властей сваволю, тяганину суду,

З чесноти скромної безчесний глум,

Коли б він простим лезом міг собі

Генрі Куртні Сілоус. Титульна сторінка трагедії “Гамлет” (1868)

1Тут і далі текст трагедії “Гамлет” подано в перекладі з англійської Леоніда Гребінки.

Здобути вічний спокій? Хто стогнав би

Під тягарем життя і піт свій лив,

Коли б не страх попасти після смерті

В той край незнаний, звідки ще ніхто

Не повертався? Страх цей нас безволить,

І в звичних бідах ми волієм жити,

Ніж линути до не відомих нам.

Так розум полохливими нас робить,

Яскраві барви нашої відваги

Від роздумів втрачають колір свій,

А наміри високі, ледь зродившись,

Вмирають, ще не втілившись у дію.

МОНОЛОГ ГАМЛЕТА МОВОЮ ОРИГІНАЛУ

То be, or not to be, that is the question;

Whether ’tis nobler in the mind to suffer

The Slings and Arrows of outrageous

Fortune Or to take arms against a sea of troubles,

And by opposing, end them. To die, to sleep;

No more; and by a sleep to say we end

The heart-ache and the thousand natural shocks

That flesh is heir to – ’tis a consummation

Devoutly to be wish’‎d. To die, to sleep;

To sleep, perchance to dream. Ay, there’‎s the rub,

For in that sleep of death what dreams may come,

When we have shuffled off this mortal coil,

Must give us pause. There’‎s the respect

That makes calamity of so long life,

For who would bear the whips and scorns of time,

Th’‎oppressor’‎s wrong, the proud man’‎s contumely,

The pangs of dispriz’‎d love, the law’‎s delay,

The insolence of office, and the spurns

That patient merit of th’‎unworthy takes,

When he himself might his quietus make

With a bare bodkin? who would fardels bear,

To grunt and sweat under a weary life,

But that the dread of something after death,

The undiscovered country from whose bourn

No traveller returns, puzzles the will,

And makes us rather bear those ills we have

Than fly to others that we know not of?

Thus conscience does make cowards of us all,

And thus the native hue of resolution

Is sicklied o’‎er with the pale cast of thought,

And enterprises of great pitch[1] and moment

With this regard their currents turn away,

And lose the name of action.

Король уважно дивиться п’‎єсу і, не витримавши випробування, приготованого йому театральною пасткою, одразу ж після сцени вбивства йде. Гамлет розуміє, що цей факт доводить вину Клавдія. У відчаї принц дорікає матері, що вона, одружившись із убивцею, тим самим образила честь покійного короля. Побоюючись дій Гамлета, Клавдій відправляє його до Англії. Туди ж він посилає листа з наказом убити племінника. Принцу все ж таки вдається врятуватись і повернутись на батьківщину. Але підступний родич підносить йому чашу з отруєним вином. Умираючи, Гамлет устигає смертельно поранити короля. Данський престол дістається норвезькому принцу Фортінбрасу.

Чому ж Гамлет так довго і так болісно розмірковував над питанням: мститися чи ні за смерть батька? Що зупиняло його, людину, яка живе в часи Середньовіччя, коли кривава помста вважалась досить звичною справою? Якби це було боягузтво, то відповідь була б занадто простою. Над цією загадкою міркували й міркують чимало читачів. Спробуймо й ми, аналізуючи трагедію, наблизитися до її розгадки.

ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО…

Перша дія

1. Розкажіть, які події відбуваються на майданчику перед замком.

2. Що в зовнішності привида нагадувало покійного короля Данії? Підтвердіть відповідь цитатами.

3. Знайдіть і прокоментуйте першу репліку Гамлета та авторську ремарку, яка її супроводжує.

4. Поміркуйте, чим Гамлет вирізняється з-поміж інших персонажів.

5. Виразно прочитайте монолог Гамлета (сцена 2). Які почуття сповнюють душу героя? Що їх викликало?

6. Як ставляться до принца навколишні? Відповідаючи, використовуйте текст.

7. Яку таємницю розкриває Гамлету тінь його батька?

8. Зачитайте звернення Гамлета до своїх друзів (сцена 5). Поміркуйте, про які наміри принца можуть свідчити ці слова.

9. Поясніть, як ви розумієте образний вислів:

Звихнувся час… О доле зла моя!

Чому його направить мушу я?

У чому Гамлет вбачає свій обов’‎язок?

10. Поділіться своїми першими враженнями про головного героя.

Друга дія

1. Підготуйте читання в особах діалогу Офелії та Полонія.

2. Що непокоїть Офелію? Як її батько пояснює зміну в поведінці Гамлета?

3. Проаналізуйте розмову Гамлета з Полонієм, Розенкранцем і Гільденстерном. Подумайте, підтверджує чи спростовує цей епізод чутки про божевілля принца.

4. Прокоментуйте слова Гамлета: “Данія – тюрма…”. Поясніть, що мав на увазі принц.

5. Яким чином головний герой вирішив перевірити правдивість розповіді привида?

6. Порівняйте звернення Гамлета до друзів (дія І, сцена 5) з подальшими подіями. Поміркуйте, у чому причина зміни поведінки принца.

Третя дія

1. Навіщо король влаштовує зустріч Офелії та Гамлета?

2. Визначте роль монологу “Бути чи не бути” в розкритті образу головного героя. Зверніть увагу на художні засоби, використані в цьому тексті.

3. Підготуйте виразне читання цього монологу.

4. Порівняйте оригінал і переклад монологу Гамлета, здійснений Леонідом Гребінкою (див. рубрику “Заглиблюючись у царину гуманітарних наук”). Чи вдалось перекладачу передати думки головного героя?

5. Прочитайте в особах діалог Офелії й Гамлета. Які думки та почуття викликав у вас цей епізод?

6. Який висновок зробив король про причини божевілля Гамлета?

7. Зачитайте, які поради дає Клавдію Полоній (сцена 1). Як це характеризує придворного?

8. Чому саме Гораціо Гамлет доручає стежити за королем? Аргументуйте відповідь цитатами.

9. Чи вдалося принцу переконатись у своїх підозрах?

Четверта дія

1. Зачитайте, як Гамлет характеризує Розенкранца й Гільденстерна. Яке порівняння й чому він використовує?

2. Усно підготуйте режисерське рішення сцени 5 (поради акторам, декораторам, освітлювачам).

3. Як розкривається характер короля в сцені 7? Чому він обирає саме Лаерта знаряддям помсти?

П’‎ята дія

1. Подумайте, з якою метою автор увів у п’‎єсу сцену на цвинтарі.

2. Уважно роздивіться репродукції картин М. Стоуна і Дж.-В. Вотерхауса. Як ви думаєте, що прагнули увиразнити ці художники в образі дівчини?

Марк Стоун. Офелія (1888)

Джон Вільям Вотерхаус. Офелія (1910)

3. Проаналізуйте епізод “Прощання з Офелією”. Прокоментуйте поведінку Гамлета.

4. Яке покарання Гамлет влаштував Розенкранцу і Гільденстерну? Поміркуйте, чи справедливо він учинив.

5. Розкажіть про події, що завершують п’‎єсу.

6. Поміркуйте, яку роль у трагедії виконує Фортінбрас.

7. Яку фіналі виявляє себе Гораціо? Чи справдилося ваше попереднє уявлення про цього персонажа?

8. Прочитайте слова Гораціо, в яких схарактеризовано події трагедії.

9. Роздивіться уважно схему “Персонажі трагедії “Гамлет”” і прокоментуйте її.

1У творчій майстерні письменника

ТО ЧОМУ Ж ВАГАЄТЬСЯ ГАМЛЕТ?

Це питання протягом багатьох століть хвилює як звичайних читачів, так і дослідників трагедії. Й.-В. Гете, наприклад, причину зволікань Гамлета вбачав у специфічних рисах його особистості, в його неспроможності виконати те надзвичайно складне й важке завдання, яке доля поклала на його плечі. Існують й інші пояснення такої поведінки Гамлета. Ось лише деякі з них, висунуті західноєвропейськими дослідниками:

– вагання принца зумовлені спочатку тим, що йому бракує переконливих доказів провини Клавдія, а потім він просто не має змоги реалізувати план своєї помсти;

– принц наділений унікальним даром філософського мислення, і саме це заважає йому діяти швидко й рішуче;

– Гамлет є “типовим вичікувачем”, який нічого не робить для створення належних умов реалізації власних планів, а лише чекає, допоки жертва припуститься помилки й дасть привід для відкритої помсти;

– Гамлет перебуває в полоні власних емоцій, які він не спроможний вилити в конкретні дії;

– головний герой не поспішає з помстою, оскільки протягом усієї п’‎єси його роздирають сумніви стосовно того, ким насправді є Привид – духом померлого батька чи дияволом, який намагається спокусити принца й занапастити його душу.

За статтею сучасної української дослідниці Наталії Торкут

“Трагічне крещендо ПІекспірової музи”

ЧИ МОЖНА ГАМЛЕТА ВВАЖАТИ БЕЗДІЯЛЬНИМ?

“…трагедія Шекспіра зображає складний характер у його розвитку. Гамлет протягом дії виявляє то силу, то слабкість. Ми бачимо його таким, що вагається, і таким, що діє рішуче. З початку й до кінця він є чесною людиною, яка дає собі звіт у своїй поведінці й шукає правильний шлях у життєвій боротьбі. Як ми бачили, шлях цей був для нього важким, пов’‎язаним з болісними душевними переживаннями і втратами, бо йому довелось відмовитися від коханої. Однак перед нами не розслаблена людина, а герой, наділений справжньою мужністю, яка й допомогла йому пройти через всі випробування з честю.

Не є Гамлет і бездіяльною людиною. Хіба можна назвати бездіяльністю духовні пошуки героя? Адже думка теж є формою людської активності, і цією здатністю Гамлет, як ми знаємо, наділений особливо великою мірою. Проте ми не хочемо цим сказати, що активність Гамлета відбувається лише в інтелектуальній сфері, він діє неперервно. Кожне його зіткнення з іншими особами, за винятком Гораціо, є поєдинком поглядів і почуттів.

Нарешті, Гамлет діє і в самому прямому сенсі слова. Можна лише дивуватися тому, що він заслужив славу людини, не здатної до дії. Адже він на наших очах убиває Полонія, відправляє на вірну смерть Розенкранца й Гільденстерна, перемагає в поєдинку Лаерта і знищує Клавдія…

Хоча ми бачимо, що Гамлет здійснив більше вбивств, ніж його ворог Клавдій, тим не менше, зазвичай, ніхто цього не помічає і не бере до уваги. Нас самих більше цікавить і бентежить те, що думає Гамлет, ніж те, що він робить, і тому не помічаємо діяльного характеру героя. Майстерність Шекспіра в тому й виявляється, що він спрямовує нашу увагу не стільки на зовнішні події, скільки на душевні переживання героя, а вони сповнені трагізму.

Трагедія полягає для Гамлета не лише в тому, що світ жахливий, а й у тому, що він повинен кинутися в пучину зла для того, щоб боротися з ним. Він усвідомлює, що сам далекий від досконалості, і, справді, його поведінка виявляє, що зло, яке панує в житті, якоюсь мірою заплямовує і його. Трагічна іронія життєвих обставин приводить Гамлета до того, що він, той, хто виступає месником за вбитого батька, сам теж убиває батька Лаерта й Офелії, і син Полонія метиться йому”.

Із книжки російського літературознавця XX cт.

Олександра Анікста “Трагедія Шекспіра “Гамлет””

У ЧОМУ Ж ПОЛЯГАЄ НОВАТОРСТВО ШЕКСПІРОВОЇ ТРАГЕДІЇ?

“Важливо підкреслити принципово новаторський характер Шекспірового “Гамлета”, який і своєю проблематикою, і типом героя відкривав далекі перспективи новочасної європейської літератури. Взявши старовинний сюжет про кровну помсту, Шекспір наповнив його цілком новим змістом, проблематикою, яка стане стрижневою для самосвідомості європейської інтелігенції нового часу, особливо ХІХ-ХХ ст., чим, на нашу думку, теж неабиякою мірою пояснюється феноменальний резонанс трагедії у віках. Епічний сюжет-фабула перетворюється в Шекспіра на сюжет-ситуацію, який уже засновується не на вчинку героя, а сам цей вчинок, убивство узурпатора Клавдія, перенесено в кінець твору й зображено як випадковість, ніяк не виділену в стрімкому потоці подій. Воднораз сюжет про данського принца перетворюється на трагедію свідомості мислячої людини, яка осягає істину життя, перед якою дедалі глибше розкривається фальш і ницість світу, що її оточує. У цьому й полягає принципове новаторство Шекспірової трагедії, яка піднімає конфлікти й колізії, що стануть визначальними в літературі пізніших епох”.

Із післямови українського літературознавця Дмитра Наливайка

До 5-го тому творів Вільяма Шекспіра

?

1. ЯКБИ думаєте, чому образ Гамлета викликає різні трактування?

2. А яку відповідь на запитання “Чому вагається Гамлет?” дали б особисто ви? Обгрунтуйте свою думку.

3. Поясніть, у чому полягає новаторство Шекспірового “Гамлета”.

ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО…

Спираючись на інформаційний плакат, поданий на наступній сторінці, підготуйте характеристику образу Гамлета й інших персонажів трагедії. Подумайте над наведеними запитаннями, а також проаналізуйте взаємини Гамлета з різними дійовими особами. Які грані його особистості виявляються в спілкуванні з іншими людьми? Чи згодні ви з тим, що Гамлет – ідеальна людина доби Відродження? Обгрунтуйте свою думку. Поміркуйте, чому в схемі запропоновано саме таке групування персонажів? А як дійових осіб п’‎єси згрупували б ви?

УКРАЇНСЬКІ СТЕЖИНИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Першими перекладачами, кожен з яких одноосібно здійснив повний україномовний переклад “Гамлета”, були Михайло Старицький та Юрій Федькович. Однак побачити світ цим перекладам судилося значно пізніше, ніж вони були здійснені. Так, перекладацька версія М. Старицького, завершена в 1870-х роках, друком вийшла вже в 1882 році. Оцінити непересічне значення цієї праці можна, володіючи інформацією про тогочасний стан розвитку української мови й культури. По-перше, М. Старицький перекладав у часи, коли діяв зловісний Емський указ 1876 року, який повністю забороняв переклади українською мовою. По-друге, письменник працював за умов майже цілковитої відсутності українсько-англійських словників. Отже, переклад трагедії має історичне значення як одна зі сторінок подвижницької діяльності українських перекладачів, які, незважаючи на численні перешкоди, торували шлях світової літератури до вітчизняного читача.

У різні роки трагедію українською також перекладали Пантелеймон Куліш, Юрій Клен, Леонід Гребінка, Михайло Рудницький, Ігор Костецький, Григорій Кочур, Юрій Андрухович.

Вистави за твором йшли і йдуть на різних театральних сценах країни. Серед найцікавіших трактувань великої трагедії – “Гамлет. Сни” Андрія Жолдака в Харківському театрі імені Т. Шевченка та “Гамлет” Станіслава Мойсеєва в Молодому театрі (м. Київ), а також “Гамлет” Дмитра Богомазова в Одеському українському музично-драматичному театрі імені В. Василька.

ДІЗНАЄМОСЯ ПРО ВИДАТНУ ОСОБИСТІСТЬ

Трагедію “Гамлет” у нашому підручнику невипадково представлено в перекладі Леоніда ГРЕБІНКИ (1909-1942). Адже саме цей переклад був свого часу високо оцінений Максимом Рильським та Іваном Дзюбою.

Хто ж такий Леонід Гребінка? Поет і перекладач, який народився в селі Мар’‎янівка Пирятинського повіту Полтавської губернії. Його перу належать переклади, крім “Гамлета”, “Слова о полку Ігоревім”, першого розділу “Євгенія Онєгіна” Пушкіна, його віршів “Демон”, “Анчар”, “Чернь”. Доля Леоніда Гребінки – ще одна яскрава сторінка у велично-трагічній історії української перекладацької школи. Адже перекладач став жертвою репресій, яких зазнала українська інтелігенція з боку радянської влади у XX столітті. У 1941 р. за сфабрикованими звинуваченнями в приналежності до націоналістичної групи і намір здійснити терористичні акти Гребінку було засуджено до розстрілу. Пізніше вирок пом’‎якшили й найвищу міру покарання замінили десятьма роками позбавлення волі. Однак дожити до кінця цього терміну Гребінці не вдалось – він помер у лікарняній камері. І вже лише напередодні розпаду СРСР Леоніда Гребінку було реабілітовано. Влада знищила талановитого перекладача фізично, але його дух живе в його творіннях. Зокрема й у перекладі “Гамлета”, який, хоча і здійснено ще в далекому 1939 році, але, як відзначив Іван Дзюба, “витримує порівняння з найвищим сучасним рівнем перекладацького мистецтва”.

Заглиблюючись у царину гуманітарних наук

ЯК ПОРІВНЮВАТИ ОРИГІНАЛ І ПЕРЕКЛАД

Як ви вже знаєте, справжнього дослідника зарубіжної літератури надзвичайно цінним матеріалом збагачує наука про переклад – перекладознавство. Саме спираючись на її здобутки, ви вже засвоїли, що таке оригінал (синоніми – першотвір, першоджерело) і переклад. Щоб дати друге життя оригіналу, перекладачеві необхідно володіти різноманітними знаннями. Насамперед – обома мовами: мовою першоджерела й тією, якою здійснюється переклад. Особливі труднощі чатують на перекладача творів, які віддалені від нас значною часовою відстанню. Так, перекладачі Гомера та Вергілія мають знати давньогрецьку й латину – так звані мертві мови, тобто ті, звучання яких давно завмерло. А перекладач, який береться за переклад сонетів або п’‎єс В. Шекспіра, має відповідно оволодіти таємницями староанглійської мови. Але цього недостатньо, потрібно знати також умови написання твору, особливості історичного та культурного розвитку народу, якому він належить. Та головне, щоб усі ці знання поєднувалися з творчим хистом, письменницьким талантом.

На відміну від перекладачів офіційно-ділових, наукових та публіцистичних текстів, які прагнуть дослівної точності, автор художнього перекладу дбає насамперед про збереження гармонії змісту й форми оригіналу. Особливої майстерності потребує відтворення поезії, оскільки перекладач думає ще й про збереження рими, ритму, віршованого розміру першоджерела. Так, під час перекладу сонетів Шекспіра необхідно передати не лише форму саме англійського сонета, а й перехресне римування.

Звісно, у процесі поетичного перекладу неминучими є певні втрати. Однак справжній майстер перекладацької справи завжди прагне зберегти найважливіші елементи твору, які відображають його своєрідність.

Тому, порівнюючи переклад з оригіналом, важливо шукати відповідь на три запитання:

ЩО (збережено, втрачено, замінено, додано)? ЯК це вплинуло на збереження чи зміну змісту і форми твору в цілому? ЧОМУ перекладач удався до таких змін?

Для зручності аналізу оригіналу й перекладу поетичного твору часто використовують підрядник – дослівний переклад, який передає зміст оригіналу й зазвичай не зберігає його форму.

Важливо пам’‎ятати, що перекладання – це творчий процес, який постійно вимагає від тлумача прийняття певних рішень.

❖ Пропонуємо вам порівняти оригінал і переклад монологу Гамлета (ДИВ. С. 68-69), який певною мірою є закінченим текстом.

Під час порівняння радимо скористатись пам’‎яткою “Як порівнювати оригінал і переклад” (див. форзац) і звернути увагу на такі аспекти розглядуваних текстів: ідейно-тематична сутність монологу; ритміко-інтонаційне звучання оригіналу й перекладу; мовні засоби створення лаконічності; метафоричність мови; відповідність віршового розміру українського перекладу розміру англійського оригіналу.

❖ За бажанням прочитайте інші українські переклади монологу в електронному додатку і порівняйте їх з англійським першотвором. А можливо, шекспірівський текст надихнув вас на власний переклад? Чому б не спробувати?

УКРАЇНСЬКІ СТЕЖИНИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Переклади творів Шекспіра відіграли важливу роль у збагаченні української мови. Насамперед це виявилось у поповненні словникового запасу українців крилатими висловами. Чимало їх прилетіло в наше мовлення з трагедії “Гамлет”. Найвідомішим, безумовно, є гамлетівське бути чи не бути, яке символізує найвищу точку вагань особистості щодо якоїсь важливої проблеми. Крім того, в україномовному середовищі вже давно побутує вислів звихнувся час, який походить із фрази Гамлета time is out of joint з монологу наприкінці першої дії п’‎єси. Його вживають у значенні “прийшли нові часи з новими цінностями, не зрозумілими для попереднього покоління”.

Дo таємниць мистецтва слова

ПРО РОЗВИТОК ТРАГЕДІЇ НА РУБЕЖІ XVI-XVII століть

Пригадаймо, що трагедією називають драматичний твір, у якому зображено лише гострі життєві конфлікти, що ведуть зазвичай до загибелі персонажа.

Виник цей жанр ще в Давній Греції. Найяскравіше він представлений у творах Есхіла, Софокла, Евріпіда. Другою добою розквіту трагедії став рубіж XVI – XVII століть, ознаменований трагедіями англійця Шекспіра, іспанців Лопе де Веги та Кальдерона. Їх основною темою є зіткнення благородної особистості зі світом зла. На відміну від античних трагедій, де герої повністю підкорені зовнішнім обставинам, персонажі Шекспіра постають творцями своєї долі, яка залежить не від волі всемогутніх богів, а від їхніх дій, думок і почуттів. Конфлікти трагедій цього часу відображали не міфологічне бачення світу, а недосконалість його суспільного устрою. Герої трагедій Шекспіра – це сильні особистості, які знаходять у собі мужність кинути виклик навколишньому світу, боротися проти несправедливості та жорстокості, що панують у ньому. Крім того, душа шекспірівських героїв схильна до глибоких суперечностей, намагаючись розв’‎язати які, вони відчувають страшенні муки. Для персонажів античних трагедій така внутрішня роздвоєність не характерна.

?

1. Продовжте речення: “Трагедія – це…”.

2. Чим трагедії Шекспіра відрізняються від античних трагедій?

3. Чи втілено описані вище особливості шекспірівської трагедії в п’‎єсі “Гамлет”? Аргументуйте відповідь.

Мистецькі передзвони

Майже всі п’‎єси Шекспіра перекладені основними мовами світу, а їх постановки відбуваються набагато частіше, ніж вистави за творами будь – якого іншого драматурга. Трагедія “Гамлет” не сходить із театральних сцен та кіноекранів. Багато акторів мріяли і мріють зіграти роль данського принца. Блискуче реалізувати цю мрію вдалось американцю Едвіну Буту, француженці Сарі Бернар, англійцю Лоуренсу Олів’‎є, поляку Даніелю Ольбрихському, росіянам Володимиру Висоцькому та Іннокентію Смоктуновському.

Гамлет – одна з улюблених ролей Кіану Рівза, якого багато хто запам’‎ятав за фільмом “Матриця”.

Роль данського принца також привабила зірку британського серіалу “Шерлок” Бенедікта Ка бербетча (його гру в 2015 р. українські глядачі мали можливість побачити на київській, одеській і харківській сценах). У кіно багатьом запам’‎ятався Гамлет у виконанні Мела Гібсона (Велика Британія, 1990, режисер Франко Дзефіреллі).

Постер фільму “Гамлет” (режисер Робін Ло, США, 2015)

Дo таємниць мистецтва слова

ГАМЛЕТ – ВІЧНИЙ ОБРАЗ

Вивчаючи зарубіжну літературу в попередніх класах, ви вже неодноразово говорили про так звані вічні образи, тобто такі літературні образи, які за глибиною художнього втілення виходять за межі конкретних творів і відображеної в них епохи. Пригадайте Прометея, Дон Кіхота, Ромео і Джульєтту, які є яскравими прикладами саме вічних образів.

Зазвичай ці образи багатобарвні й багатозначні, що і дає можливість письменникам по-своєму переосмислити їх, відкрити читачу якісь, можливо, ще не розгадані ним грані характеру персонажа. Для багатьох любителів літератури Гамлет – це не просто данський принц, який жив у далекі від нас часи. Його ім’‎я асоціюється насамперед із притаманною людині здатністю сумніватися й шукати.

Образ Гамлета спостерігаємо в численних творах: німців Йоганна Вольфганга Гете (роман “Учнівські роки Вільгельма Мейстера”) та Бертольта Брехта (вірш “Про п’‎єсу Шекспіра “Гамлет””), британця Тома Стоппарда (п’‎єса “Розенкранц і Гільденстерн мертві”), у поетичному доробку росіян Бориса Пастернака (“Гамлет”), Володимира Висоцького (“Мій Гамлет”), Олександра Блока (“Я – Гамлет”), Марини Цвєтаєвої (цикл “Гамлет”) і в багатьох інших шедеврах зарубіжної літератури.

Важливе місце образ Гамлета посідає і в українському письменстві. Йому, зокрема, присвячено поезії Максима Рильського “Як Гамлет, придивляюсь я до хмар…”, “Принц Данський”, Євгена Плужника “Ходить. Все ходить…”, Леоніда Первомайського “Гамлет”, Бориса Олійника “XX вік і Гамлет”, Дмитра Павличка “Як Гамлет, я ходжу поміж гробами…”, поему Миколи Бажана “Смерть Гамлета”.

?

1. Продовжте речення: “Вічні образи – це…”.

2. Чому, на ваш погляд, образ Гамлета став вічним? Аругментуйте свою думку.

3. Хто з українських і зарубіжних письменників звертався у своїй творчості до з образу Гамлета?

СВІТ можливостей, або До уваги особистості цифрової епохи

Шекспір та його персонажі присутні в багатьох галузях нашого життя, вони живуть серед нас у найрізноманітніших, іноді навіть зовсім несподіваних проявах. Так, той, хто цікавиться манга, знає про існування зразків цього жанру за мотивами п’‎єс “Ромео і Джульєтта”, “Гамлет”.

Обкладинки до манг, розмальовка і фігурка поета з конструктора “Лего”

Ті ж, хто захоплюється ботанікою, садівництвом, безумовно, зацікавляться таким визначним явищем у світовій садово-парковій культурі, як шекспірівський сад. Це тематичний сад, у якому вирощують рослини, згадані у творах Шекспіра, а також інколи й ті, що взагалі росли в його добу. Зазвичай біля насаджень є таблички з цитатами з творів Шекспіра. Цікаво, що одну з таких рослин можна побачити і в розарії нашого Національного ботанічного саду імені М. Гришка. Це скромна, але напрочуд ніжна троянда сорту Еглантерія, згадана в комедії “Сон літньої ночі”.

ЗІ СКАРБНИЦІ ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНОЇ ДУМКИ

На наш погляд, “Гамлет” – головне творіння Шекспіра. Жодний образ, створений поетами, не бентежить і не хвилює нас такою мірою.

Віктор Гюго, французький письменник “Гамлет” уважається справедливо найгеніальнішим твором Шекспіра. У фігурі данського королевича можна бачити поетичний візерунок душі самого поета. Не дивно, що, як усі геніальні постаті, так і ся виявляє багато загадкового.

Іван Франко, український письменник, літературознавець, перекладач і педагог У світовій літературі Шекспір посідає таке ж місце, що й Гамлет у колі художніх образів: це усепроникаючий дух – дух, що не знає меж.

Гарольд Блум, американський літературний критик та культуролог

У “Гамлеті” уперше в літературі зображено людину з глибоким усвідомленням суперечності між ідеалом та навколишнім світом, розумінням невідповідності власних сил поставленій меті, з усією внутрішньою багатогранністю своєї особистості, з дотепністю, далекою від веселої розваги, з жорстокістю і тонкістю почуттів, із постійним відтермінуванням дії та несамовитим терпінням.

Георг Брандес, донський літературознавець

СВІТ можливостей, або До уваги особистості цифрової епохи

Надзвичайно цікавою для дослідження є тема “Шекспір і сучасний кіберпростір1”. Адже особистості й творчості видатного британця присвячено чимало інтернет-сторінок, інтернет-сайтів та інтернет-порталів. Одним з найпопулярніших є англомовний сайт Mr. Shakespeare and the Internet (http://shakespeare. palomar. edu). Тут можна знайти унікальні документи шекспірівської доби, книжки, DVD, інформацію про те, як вивчають Шекспіра в різних країнах світу, комп’‎ютерні ігри, вікторини, онлайнові конкурси, відеоверсії шекспірівських п’‎єс і ще безліч усіляких цікавинок.

У пошуку матеріалів про Шекспіра вам допоможе й Український шекспірівський портал (http://shakespeare. in. ua/uk/), який містить інформацію, зокрема, за такими напрямами: шекспірівська доба, шекспірознавчі студії (дослідження творчості літературознавцями та перекладознавцями), театр, Шекспір і Україна, Шекспір і світова література, інтермедіальний простір (життя творів Шекспіра в різних видах мистецтва). Тут ви можете ознайомитися і з умовами конкурсу юних шекспірознавців.

1 Кіберпростір (Cyberspace) – інтерактивне інформаційне середовище, яке функціонує за допомогою комп’‎ютерних систем.

Цікаво, що у 2016 р. Google вшанував 400 років від дня смерті Вільяма Шекспіра, прикрасивши свою стартову сторінку символічним дудлом, у якому проілюстровано найвидатніші твори письменника.

❖ Роздивіться уважно це зображення. Кого із знайомих вам персонажів ви впізнали? Які епізоди прочитаних творів пригадали?

А британська телерадіомовна компанія ВВС пропонує вам дізнатися за допомогою цікавого електронного тесту, з яким із персонажів англійського генія у вас найбільше спільних рис. Цікаво, що тест підготували ваші ровесники – школярі католицького ліцею Святого Олбана в Уельсі. Що переважає у вашій душі: любов до життя чи любов до себе? Пристрасність чи трагізм? Отже, якщо ви хочете завдяки Шекспіровим персонажам більше зрозуміти самого себе, зазирніть на цю незвичайну сторінку: http://www. bbc. com/ukrainian/society/2016/04/160422_quiz_ shakespearecharacterit

Цікаві перспективи перед шанувальниками Шекспіра відкриваються й у зв’‎язку з тим, що в 2017 р. започатковано розробку порталу Вільям Шекспір в українській Вікіпедії.

Хмара “Найуживаніші слова в оригіналі трагедії “Гамлет””

Підсумовуємо вивчене

1. Усно виправте записи неуважного читача:

Шекспір народився 23 квітня 1616 року в Лондоні.

Перу Шекспіра належать 35 п’‎єс, 152 сонети і 2 поеми.

2. Підготуйтесь до дискусії “Чи був Шекспір?” Використовуючи матеріали підручника та додаткові джерела, доберіть аргументи до розв’‎язання шекспірівського питання.

3. Проаналізуйте таблицю “Основні особливості античної і шекспірівської драматургії”, подану в електронному додатку до підручника. Зробіть висновки про новаторство Шекспіра в галузі драматургії.

4. Який конфлікт перебуває в центрі трагедії “Гамлет”?

5. Визначте зав’‎язку, кульмінацію та розв’‎язку в сюжеті твору.

6. На які групи можна розподілити дійових осіб? Аргументуйте свою відповідь.

7. У чому полягає трагедія Гамлета? Що примусило його надіти маску божевілля?

8. Дайте оцінку світу, який оточує бунтівного принца.

9. Продовжте речення: “Данське королівство – це символ…” Аргументуйте свою думку.

10. Чому монолог “Бути чи не бути” називають вищою точкою роздумів і сумнівів головного героя?

11. Порівняйте сонет 66 і монолог “Бути чи не бути”.

12. Чи демонструє автор свою позицію щодо зображуваного в трагедії? Аргументуйте відповідь.

13. Доведіть, що “Гамлет” – філософська трагедія.

14. Підготуйте доповідь на одну з тем. “Система образів трагедії В. Шекспіра “Гамлет””, “Проблематика п’‎єси”, “Провідні мотиви твору”.

15. Чим схожі данська легенда про принца Амлета й історія, розказана Шекспіром? Що в них відмінного?

16. Наведіть приклади шекспірівських фраз, які увійшли в українську мову. Розтлумачте їх значення.

17. Напишіть твір-роздум на одну з тем:

– “Бути чи не бути?” (Проблема вибору в трагедії В. Шекспіра “Гамлет”);

– “Гамлет – переможець чи переможений?”;

– “Трагедія “Гамлет” – енциклопедія людських характерів”.

Або есе на одну з таких тем:

– “Я і Гамлет: діалог крізь століття”;

– “Мої роздуми над перекладом монологу “Бути чи не бути…””;

– “Порівняльний аналіз оригіналу й кількох перекладів монологу Гамлета”.

18. Чи дивились ви вистави, художні фільми, створені за прочитаною п’‎єсою? Порівняйте твір В. Шекспіра з його постановками на сцені та в кіно.

19. За допомогою комп’‎ютерних засобів змакетуйте афішу до трагедії “Гамлет”.

20. Проаналізуйте хмару “Найуживаніші слова в оригіналі трагедії “Гамлет”, подану на попередній сторінці. Яку інформацію про твір вона несе? (Звертайте увагу не лише на іменники, а й на інші частини мови.)

21. Підготуйтесь до конкурсу “Шекспір надихнув мена на…”. Поміркуйте, що саме і як ви хотіли б представити на цю тему (власний переклад, вірш, квест, колаж, кроссенс, фотомонтаж, інсценування, скрапбукінг, кардмейкінг, буктрейлер, макет сайту тощо).

22. Уважно роздивіться інформаційний плакат, поданий на наступній сторінці. Спираючись на нього, пригадайте найцікавіші факти з життєпису Шекспіра. Розшифруйте, що означають наведені цифри та символи, а також портрети М. Старицького й жінки з маскою. Придумайте розповідь на тему “Шекспір безмежний” або створіть інформаційний плакат “Мій Шекспір”.

ПІДСУМОВУЄМО ВИВЧЕНЕ В РОЗДІЛІ

1. Які літературні твори, представлені у цьому розділі, вас зацікавили, можливо, схвилювали або змусили про щось замислитися? Поясніть чому.

2. Установіть відповідність між трьома колонками:

3. Поясніть, чому Античність називають колискою європейської культури.

4. Чи можна “Одіссею” назвати твором на всі часи? Аргументуйте свою думку.

5. Чи згодні ви з твердженням Михайла Грушевського про те, що “Гомерові поеми такі ж широкі, як життя”. Обгрунтуйте відповідь.

6. Прочитайте висловлювання українського філософа Дмитра Чижевського: “…Ренесанс відродив античний ідеал гармонійної, урівноваженої краси; ренесанс був “відкриттям” та “звільненням” людини; нарешті – ренесанс “відкрив” наново природу. Це, звичайно, дуже важливі духовні надбання, щоб із них почати нове літочислення європейської культури. Під ці три формули можна підвести майже всі здобутки ренесансної культури”. Використовуючи “формули” Чижевського, схарактеризуйте добу Відродження в Італії.

7. Укладіть асоціативний кущ “Культура італійського Відродження”.

8. Прочитайте синквейн, присвячений Данте:

Складіть на його основі зв’язну розповідь про Дайте АЛІГ’єрі. запропонуйте свій варіант синквейну про поета.

9. На прикладі прочитаних вами пісень “Божественної комедії” доведіть, що цей твір утверджує гуманістичні ідеї Відродження.

10. Складіть асоціативний кущ на одну з тем: “Вільям Шекспір”, “Гомер”, “Одіссей”, “Гамлет”.

11. Розкрийте особливості шекспірівської драматургії порівняно з античною.

12. Підготуйте п’‎ять запитань до класу за трагедією “Гамлет”.

13. Прокоментуйте назву розділу та епіграфи до нього. Запропонуйте свій варіант назви цього розділу.

14. У класі проведіть дискусію на тему “Для чого сучасній людині цифрової епохи знати про твори далеких епох?”.

(2 votes, average: 4.50 out of 5)