Вільям Шекспір (1564-1616 рр.). Роль В. Шекспіра в розвитку англійської національної літератури і світового мистецтва – ВІДРОДЖЕННЯ
Мета:
– Навчальна: продовжити знайомство з літературою доби Відродження; ознайомити учнів з особливостями театру шекспірівської доби, з фактами біографії В. Шекспіра, творчим спадком драматурга; з’ясувати суть шекспірівського питання; визначити засоби зображення внутрішнього світу ренесансної людини у творчості драматурга;
– Розвивальна: розвивати логічне мислення, допитливість та читацьку активність учнів;
– Виховна: виховувати інтерес до здобутків світової літератури.
Тип уроку: засвоєння нових знань; комбінований урок.
Обладнання: ілюстрації із зображенням портретів Вільяма Шекспіра, театрів старого Лондона та театру “Глобус”; відеоматеріали з музею В. Шекспіра у Великобританії (Стратфорд-на-Ейвоні); мультипрезентаційні матеріали.
Шекспір… та немає йому кінця…
Гете
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Експрес-опитування
– Укажіть хронологічні рамки доби Відродження.
– У чому полягає специфіка доби Ренесансу?
– Яке місце в культурі Відродження посідає людина та її почуття?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Слово вчителя
– Чим більш зрілим стає людство духовно, тим більше глибин відкриває воно у творчості Шекспіра. Десятки, сотні життєвих ситуацій, у яких опиняються люди, були точно підмічені й відбиті Шекспіром у його драмах. Ними можна міряти життя окремої людини і можна відзначати стадії розвитку цілого народу. Отже, сьогоднішній урок ми присвятимо творчості цього дивовижного поета і драматурга.
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Короткий огляд життя Вільяма Шекспіра
(Виступ учня за випереджувальним завданням з використанням мультимедійної презентації про життя Шекспіра.)
2. Перегляд відеофільму про музей В. Шекспіра у Великобританії
3. Театр шекспірівської доби в Англії
(Виступ учня за випереджувальним завданням.)
4. “Шекспірівське питання
(Виступ учня за випереджувальним завданням.)
“Шекспірівське питання” виникло через брак фактів про біографію В. Шекспіра. Це наштовхнуло деяких дослідників на думку, що Шекспіра як реальної особи взагалі не існувало, а всі його п’єси були створені різними авторами. Серед них називали імена філософа Ф. Бекона, лорда Ретленда, лорда Дарбі, лорда Оксфорда і навіть мореплавця В. Ролея. Свої міркування вчені-дослідники намагалися відстоювати за допомогою аргументації, не позбавленої деякої переконливості. Вони посилалися на те, що син простого торговця і чинбаря не міг так добре знати деталі придворного життя і світського етикету, які він відтворював у своїх п’єсах. Зважаючи на те, що Шекспір здобув лише початкову освіту, вчені дивувалися, яким чином і коли він зміг так грунтовно вивчити стародавню історію та античну літературу, звідки йому були відомі твори зарубіжних авторів, не перекладені в той час англійською мовою. У довідників викликав дощів і той факт, що Шекспір, який ніколи не залишав Англії, добре розумівся на морській справі, оснащенні кораблів, навігаційних приладах, про що свідчать його п’єси. Водночас дослідники звернули увагу й на те, що, попри дивовижну його обізнаність у різних галузях, у п’єсах В. Шекспіра трапляються численні фактичні помилки та нісенітниці. Незважаючи на наведені аргументи проти авторства Шекспіра, глибокий аналіз його творчості показує, що твори, які друкували під іменем Вільяма Шекспіра, належать одному авторові.
5. Лекція вчителя
– Шекспір є автором 37 п’єс, 2 поем та 154 сонетів. Творчість Шекспіра поділяють на три періоди:
1. 1590-1600 рр. – “оптимістичний” – написав більшість своїх комедій, основною темою яких була віра в життя та сили людини: “Комедія помилок”, “Приборкання непокірної”, “Два веронці”, “Сон літньої ночі”, “Багато галасу даремно”, “Віндзорські витівниці”; декілька історичних драм-хронік: “Річард III”, “Король Джон”, “Генріх IV”. Перша трагедія Шекспіра – “Ромео і Джульетта”.
2. 1601-1608 рр. – “трагічний” – створив трагедії, які в історії світової культури вважаються неперевершеними зразками трагедійного мистецтва: “Гамлет”, “Отелло”, “Король Лір”, “Макбет”, “Антоній і Клеопатра”.
3. 1609-1612 – “романтичний” – для п’єс цього періоду – “Перикл”, “Зимова казка”, “Буря” – характерні фантастика, реалізм, поєднаний з казковістю. Хоча Вільям Шекспір був популярним драматургом та поетом ще за життя,
Світову славу він здобув лише у XIX столітті. Романтики вважали Шекспіра генієм, а за вікторіанської епохи захоплення його творчістю перетворилося ледь не на поклоніння. Твори Шекспіра було перекладено багатьма мовами світу.
Перші переклади Шекспіра українською мовою належать Пантелеймонові Кулішеві та Михайлові Старицькому. Шекспіра перекладали також Іван Франко, Юрій Федькович, Павло Грабовський, Яків Гординський, Максим Рильський, Іван Кочерга, Юрій Клен та інші. Повне видання сонетів вийшло на еміграції в перекладі І. Костецького (1958) і в Києві (1964, у перекладі Д. Паламарчука).
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Повторити визначення сонета.
2. Скласти гронування або асоціативну сітку за темою “Шекспір”.
3. Навчитись виразно читати сонети Шекспіра № 66, 116, 130 (індивідуальні завдання).
(2 votes, average: 3.50 out of 5)