До вивчення поеми БОЖЕСТВЕННА КОМЕДІЯ – Данте Аліг’єрі Dante Alighieri (1265-1321) – Мандруючи сторінками далеких епох

У творчій майстерні письменнику

ОСОБЛИВОСТІ ЖАНРУ

За усталеними середньовічними канонами Данте назвав свій твір “комедією”. Так тоді називали твори, які мали сумний початок і щасливу кінцівку і які були написані народною мовою, а не латиною. Слово “божественна” пізніше додав Дж. Боккаччо, молодший сучасник і біограф Данте, підкресливши цим виняткові літературні достоїнства твору.

За сучасною жанровою класифікацією “Божественна комедія” Данте – це поема. Ліричний елемент виражається в розкритті думок і почуттів поета, епічний – у зображенні подій.

СЮЖЕТ ТВОРУ

Сюжетну основу поеми становить розповідь Данте про його уявну подорож трьома частинами потойбічного світу – Пеклом, Чистилищем та Раєм.

Пекло. Поема розпочинається вступною піснею, в якій Данте розповідає, як він заблукав у темному лісі й шукає стежку. Путь йому перетинають дикі звірі: леопард, лев і вовчиця. На порятунок приходить Вергілій – улюблений Дантів поет. За велінням Беатріче він виводить Данте з лісового мороку через потойбічний світ.

У своєму творі Данте скористався біблійною легендою про Сатану, скинутого Богом з небесної висоти. Падаючи, Люцифер застряг у центрі земної кулі, а земля, витиснена з надр, створила серед океану високу гору – Чистилище. Люцифер пробив у землі глибоку яму, в якій утворилося Пекло. Сюди і спускаються подорожні. Пекло Данте зображає як лійкоподібну прірву, яка, звужуючись, сягає центра землі. Її схили всередині мають уступи, що утворюють “дев’‎ять кіл” Пекла, на яких Данте розміщує грішників відповідно до християнської моралі: перше коло – нехрещені, друге – порушники шлюбної вірності, третє – черевоугодники, четверте – марнотратці та скнари, п’‎яте – гнівливі та мляві, шосте – єретики, сьоме – насильники, восьме – ошуканці, дев’‎яте – зрадники.

Доменіко ді Мікеліно. Данте і його поема (1465)

Напис на брамі Пекла “Лишайте сподівання всі, хто входить” символізує неминучість відповідальності людини за свої дії. Цю ідею поет увиразнює яскравими картинами пекельного світу. Так, у першому колі власне ще немає мук, а чути лише тихий сум й зітхання, бо тут перебувають доброчесні душі всіх нехристиян. Данте зустрічає знаменитих представників античності – філософів, поетів, учених, героїв і героїнь епічних поем. Це Гомер, Сократ, Юлій Цезар, Птолемей, Орфей, Гектор та ін. Тут же перебуває і сам Вергілій. Данте глибоко шанує їх. На інших пекельних колах поет бачить, як мучаться душі грішників, серед яких він знаходить багато знайомих людей. Одні розпитують про рідну Флоренцію, про друзів і родичів, інші жалібно розповідають свої сумні історії. Одних до гріха призвели злочини чи злі наміри, інших – невгамовні пристрасті й розбещеність, а третіх – кохання. Найстрашнішими є муки тих людей, які свідомо чинили злочини. Данте вірить у справедливість покарання за злі діяння, але співчуває стражданням, виявляючи при цьому віру в право людини на щастя. На самому дні провалля, у цілковитій темряві перебуває Люцифер. Учепившись за нього, Данте і Вергілій вибираються з Пекла і потрапляють у наступну частину потойбічного світу.

Чистилище починається просторим передчистилищем, а закінчується “земним Раєм”, основна його частина поділена на сім кіл (відповідно до числа семи смертних гріхів). Свої провини тут спокутують і сподіваються на прощення пихаті, заздрісні, гнівливі, ледачі, скупі, обжерливі, любострасні. Зазначимо, що в Данте-героя тут особлива роль. У Чистилищі він уже не співчутливий спостерігач, як у Пеклі, Данте й сам проходить очищення, ніби наперед випробовуючи власну посмертну путь. Досягши меж Чистилища, Вергілій розстається з Данте. Далі його веде Беатріче. На чистилище припадає більше половини тривалості потойбічної подорожі Данте.

Рай. Пізнавши всю глибину гріха в Пеклі, безмежний відчай і радісну надію в Чистилищі, Данте потрапляє до царини Раю. Він складається з дев’‎яти небес, що окутують землю, та найвищої сфери – “Палаючого неба”, де розлито сяйво самого Творця. Серед праведних душ почесне місце посідають Богоматір Марія та “страж церкви Божої” Петро. До праведних належить і Беатріче – кохана поета. Вона бере Данте за руку, і вони продовжують путь. Данте в неймовірному захопленні від того, що бачить. Коли ж поет постає перед Божим престолом, йому відкривається остання істина. Це велика любов, яка створила світ і людину, яка тримає все земне життя, яка живить вічність.

КОМПОЗИЦІЯ ПОЕМИ

Композиція “Божественної комедії” складна, але водночас чітка та довершена.

Велике значення в побудові твору має число “3”, яке є священним числом християнства, символом Божественної Трійці. Так, відповідно до трьох потойбічних світів, де побував Данте, поема складається з трьох частин (кантик): перша – “Пекло”, друга – “Чистилище”, третя – “Рай”. Усі кантики закінчуються одним і тим самим словом – зорі1(“stelle”), що увиразнює містичність твору. Кожна частина поеми поділена на пісні. Так, перша частина складається зі вступної пісні, яка є прологом до всієї поеми, та ще 33 пісень. Друга і третя мають по 33 пісні кожна. Отже, твір Данте в цілому нараховує 100 пісень (1 + 33 х 3). “100” – число цільності.

1 У перекладі Євгена Дроб’‎язка – зорні стелі.

Кожний із загробних світів Данте ділиться на дев’‎ять частин (тричі по три). У Пеклі – дев’‎ять кіл, у Чистилищі – дев’‎ять уступів гори, у Раю – дев’‎ять небесних сфер (десята – Палаюче небо, місце перебування Творця).

Дантова “Комедія” написана терцинами – строфами із трьох рядків, що римуються за схемою аба бвб вгв гдг. Такий ряд тривіршів, коли рима першого й третього рядків кожної наступної терцини повторює риму другого рядка попередньої, створює ефект безупинного невтомного руху.

“Божественну комедію” через її будову часто порівнюють з готичним собором, який вирізняється своєю стрункістю, симетрією, устремлінням до неба. Відомий український літературознавець Олександр Білецький писав, що “Данте в собі одному поєднав і архітектора, і муляра, і скульптора, і живописця”.

ПЕКЛО

Пісня перша

1] На півшляху свого земного світу1

Я трапив у похмурий ліс густий,

Бо стежку втратив, млою оповиту.

4] О, де візьму снаги розповісти

Про ліс листатий цей, суворий, дикий,

Бо жах від згадки почина рости!

7] Над смерть страшну гіркіший він, великий, –

Але за благо те, що там знайшов,

Повім про все, що в пам’‎ять взяв навіки.

10] Недобре тямлю, як постав цей схов,

Бо сонність так оволоділа мною,

Що з певної дороги я зійшов.

13] Я опинивсь під пагорба стіною,

Яким кінчався неширокий діл,

Де острах ліг на серце пеленою.

16] Я вгору глянув і побачив схил,

Вже убраний у сонячне проміння,

Що надає людині свіжих сил.

19] Тоді помалу уляглось тремтіння,

Що не давало спокою мені

Всю ніч, коли блукав між страховийня.

22] Як той, хто у задишці голосній

На сушу вийшов, піною укритий,

І озирає вири навісні, –

25] Так і мій дух, не скінчивши летіти,

Зирнув назад і стежку оглядав,

Яка не дозволя нікому жити.

28] Тут я собі спочити трохи дав

І вирушив на гору незнайому,

А за опору нижчу ногу мав.

31] І от, коли вже йшов я по підйому,

Збіг леопард, моторний та верткий,

І шерсть рябіла плямами на ньому.

34] Моїх очей він не злякавсь, дерзкий,

І, заступивши шлях, став на сторожі,

І я подавсь униз, уділ низький.

37] А йшли хвилини ранішні, пригожі,

І сонце сходило з тим почтом зір,

Що з ним спахнули, як Любові Божій.

Сальвадор Далі. Данте (1951)

1 На півшляху свого земного світу… – тобто, коли Данте було 35 років (1300 р. Саме в цей час він поринув у політичну боротьбу, що точилася у Флоренції.

40] Схотілося у рух оздобить шир.

І дух надія звабила рожева,

Що скоро зникне цей плямистий звір.

43] Пора буяла навкруги квітнева,

Та я не вчув нічого, тільки ляк

Од вигляду уже близького лева.

46] І так, здалось, на мене йшов хижак,

Наїжившись, страшенно зголоднівши,

Що рух повітря вмить, здалось, закляк.

49] Ще вийшла люта й зла вовчиця вивши, –

Її неутоленна худорба

Примушує людей конать збіднівши.

52] В очах її така була злоба,

Таке палало полум’‎я гаряче,

Що з страху шлях згубив я до горба.

55] І наче той, хто дивиться найпаче,

Куди б скарби багаті примостить,

А, їх утративши, – в розпуці плаче,

58] Такий був я, бо твар мене щомить,

Встріч ідучи, помалу відсувала

Туди, де сяйво сонця не звучить.

61 ] Коли ж моя нога на діл ставала,

Явився хтось, у кого зір потух,

Мовчанка ж довга голос відібрала.

64] В безлюдді я його побачив рух.

“Врятуй! – була мольба моя єдина, –

Байдуже, чи людина ти, чи дух!”

67] Він мовив: “Не людина; був людина;

В Ломбардії мій батько оселивсь,

У Мантуї – моя там батьківщина.

70] Во время Юлія1 я народивсь,

Хоч пізно; жив я в Августовім Римі,

Коли ще лжебогам народ моливсь.

73] Я був поет, пісні складав любимі,

Як славний син Анхізів з Трої втік,

А Іліон упав в огні та димі.

76] Та чом вертаєш і в журбі поник?

Чого не йдеш на горб, де корениться

Солодке джерело чудесних рік?”

79] “Чи не Віргілій ти, чи не криниця

Широкоплинних мовних вод ясних? –

Спитав я й став, щоб в шані поклониться, –

Гюстав Доре. Данте заблукав у темному лісі (1860-і)

1 Во время Юлія… – за життя Юлія Цезаря, державного діяча Риму (100-44 рр. до н. е

82] О світло й честь усіх співців земних,

Ти зваж на захват мій, на шанування

Твоїх безсмертних творів видатних.

85] Ти вчитель мій, моє угрунтування,

У тебе я знайшов на все життя

Той гарний стиль, що дав мені визнання.

88] Ти бачиш твар, що втік од неї я?

Рятуй мене ти, мудрецю славетний,

Бо в серці й жилах кров тремтить моя”.

91] “Хай буде інший шлях тобі прикметний, –

Він одповів на жалісні слова, –

Щоб ти мерщій покинув діл цей шпетний.

94] Повз твар, яка, голодна, завива,

Не прослизне і найспритніший дока:

Хто мимо йде, усіх вона вбива.

97] Лиха вона з природи та жорстока;

Наївшись, голоднішою стає

Й ненатлого не насищає ока.

100] Із звірами відгулює своє

Без міри; та надія на Хорта1 є,

Що він цю твар таки, нарешті, вб’‎є.

103] Про нього скажуть: скарбів не ковтає,

В любові, мудрості й чесноті зріс.

І грунт між Фельтро й Фельтро2 доглядає.

106] Він за Італію зведе свій спис, –

Заради ж неї дівчина Камілла

І Евріал умерли, й Турн, і Ніс3.

109] І як би не тікала твар немила,

Він в Пекло зажене її, на дно,

Звідкіль її жадоба приманила,

112] А звідсіля, – надумав я одно, –

Я поведу тебе, де залягають

Місця, які я взнав уже давно.

115] Почуєш ти, як в розпачі благають

Там духи з зойком та з ламанням рук,

Повторну смерть на себе накликають.

1 Надія на Хорта є… – Хорт – імператор, майбутній володар Італії, який врятує Італію.

2 Між Фельтро й Фельтро… – між містом Фельтро й замком Монтефельтро, тобто у веронських володіннях Кангранде делла Скала, в якого Данте знайшов притулок у роки вигнання.

3 Камілла, Евріал, Турн, Ніс – італійці, персонажі Вергілієвої “Енеїди”, які полягли в бою з ворогом.

118] Побачиш тих, хто між вогненних мук

Таємно тішиться у сподіванні

Колись піднестись до блаженних лук.

121] А схочеш в висі злинути останні, –

Душі, достойнішій за мене, здам

До ніжних рук тебе при розставанні.

124] Бо той, хто звіку владарює там,

Мене, що бився у ворожій раті,

Й тих, хто зі мною, не пуска й до брам.

127] А в тронній владаря світів палаті

Усе пристойне пишному кошу,

Щасливий той, хто буде там на святі!1″

130] І я йому: “Поете, я прошу,

Ім’‎ям Христа, якого ти не відав,

Все зло й все гірше хай тут полишу,

133] Ти ж покажи усе, про що повідав:

Хай браму бачу я з Петром святим

І тих, хто в муках та скорботі знидів”.

136] І рушив він, а я – слідом за ним.

Вільям Блейк. Явлення Вергілія Данте (1826)

1 112-129. У цих рядках викладається подальший зміст поеми, яка охоплює подорож через Пекло, Чистилище та Рай. У Рай язичник Вергілій вступити не може; тут Данте вестиме “достойніша душа” – Беатріче.

Переклад з італійської Євгена Дроб’‎язка

ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО…

Пекло. Пісня І.

1. Яке враження на вас справила перша пісня “Божественної комедії” Данте? Змалюйте усно картини, які вам найбільше запам’‎яталися.

2. Які звірі перешкоджають Данте вийти з лісу? Підтвердьте текстом, що ці тварини вороже ставляться до поета. Хто приходить йому на допомогу?

3. Як Данте ставиться до Вергілія? Як ви думаєте, у чому причина такого ставлення?

4. У рубриці “У творчій майстерні письменника” прочитайте про алегоризм образів та епізодів поеми. Прокоментуйте, що уособлюють блукання поета темним лісом, хижі звірі, образ Вергілія.

Пекло. Пісня V.

1. Які почуття у вас виникли після прочитання п’‎ятої пісні?

2. Хто спокутував гріхи у другому колі Пекла?

3. Перекажіть історію кохання Паоло й Франчески. Як ставиться Данте до закоханих? Поясніть свою відповідь.

4. Як ви думаєте, про що свідчить той факт, що, вислухавши розповідь Франчески, Данте знепритомнів?

5. Подумайте, чому саме від жінки – Франчески, а не чоловіка – Паоло – ми дізнаємося про їхню історію кохання? Що цим хотів сказати автор?

6. Доведіть, що, розповідаючи історію нещасного кохання Паоло й Франчески, поет виступає з позицій гуманізму.

7. Історія кохання Паоло й Франчески в поетичному викладі Данте стала одним з найкращих взірців світової поезії, який за своєю зворушливістю та відлунням у мистецтві може суперничати з розповіддю про Ромео і Джульетту. Роздивіться роботи художників, які присвячені оспіваним Данте закоханим. Які моменти стосунків Паоло і Франчески відтворили митці? Як ви думаєте, чому?

Ансельм Фейєрбах. Паоло і Франческа (1864)

Данте Габрієль Россетті. Паоло і Франческа да Ріміні (1855)

Рай. Пісня XXXIII

1. Визначте загальний настрій останньої пісні “Божественної комедії”. Поясніть свою думку.

2. Прочитайте рядки, в яких Данте розповідає про видіння Творця. Що поет відчуває?

3. Про божественне видіння Данте розповідає словами й образами, вище яких, за словами англо-американського письменника Томаса С. Еліота, поезія ніколи раніше не підіймалася й не підніметься. Які слова та образи в розповіді Данте про видіння Творця вас вразили найбільше?

4. Наголошуючи на художній довершеності “Раю”, італійські дослідники Франческо де Санктис та Бенедетто Кроче стверджували, що форми й контури Раю тануть в озерах світла. Чи погоджуєтесь ви з такою думкою? Поясніть свою відповідь.

5. Як ви розумієте останній рядок поеми: “Любов, що водить сонце й зорні стелі”?

У творчій майстерні письменнику

ПРО АЛЕГОРИЧНИЙ ЗМІСТ ОБРАЗІВ ТА ЕПІЗОДІВ ПОЕМИ

Данте вважав алегорію необхідною умовою поезії. Зміст й образи його “Божественної комедії” скрізь алегоричні, тобто двопланові, такі, що приховують реальних осіб і явища. З такої картини і починається твір. Як вам уже відомо, у першій пісні, що є вступною до всієї поеми, автор розповідає про свої блукання в темному лісі, що втілює земне життя людини, блукання душі в пошуках істини. Дайте є втіленням душі. Хижі звірі, які перешкоджають поетові вийти з темного лісу, уособлюють людські вади й пристрасті. Лютий і підлий, хоч і дрібний леопард – хтивість й облуду (політичні супротивники Данте), жорстокий лев – гординю (король Франції), зажерлива худа вовчиця – корисливість (римська церква). У критичний момент Данте помічає постать Вергілія, образ якого уособлює світлий розум. Його послала Беатріче допомогти поетові. їй відведено почесну роль. Данте схиляється перед вродою Беатріче, але краса жінки в нього неодмінно поєднується з її духовною довершеністю. Образ Беатріче в поемі виступає як символ божественної мудрості, добра, віри, краси, поезії.

СВІТ можливостей, або До уваги особистості цифрової епохи

Данте у своєму творі настільки виразно та геометрично розкреслено описав місцевість, що це сприяло появі великої кількості живописних і графічних маршрутів потойбічного світу. Схеми Пекла, Чистилища, Раю вже традиційно, ніби до путівника, подаються в коментарях до видань поеми, у шкільних підручниках.

Одним з найвідоміших таких зображень є ілюстрація Сандро Боттічеллі “Mana Пекла”.

Сучасна версія ілюстрації Сандро Боттічеллі зі збільшеним фрагментом

У ній художник крок за кроком, поступово рухаючись за терцинами Дантової поеми, відтворює пекельні кола й численних грішників. Шедевр Боттічеллі протягом століть залишається однією з найточніших і найвиразніших візуалізацій Дантового потойбічного світу. Свої версії подібних карт пропонують і сучасні художники, як професіонали, так і аматори.

УКРАЇНСЬКІ СТЕЖИНИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Українські переклади “Божественної комедії” Данте з’‎явилися наприкінці XIX століття. Першим перекладати й досліджувати твір Аліг’‎єрі взявся Іван Франко. У результаті багаторічної праці великий каменяр переклав і прокоментував найбільш важливі уривки з “Божественної комедії”. Свою роботу він завершив виданням книги “Данте Аліг’‎єрі. Характеристика середніх віків. Життя поета і вибір із його поезії” (1913). Перекладаючи поему, Франко не дбав про збереження формальних особливостей оригіналу й передав Дантів твір білим віршем. Метою перекладача була популяризація творчості Данте й просвітництво широкого кола читачів.

Незважаючи на невеликий обсяг, монографія Івана Франка стала першим в Україні цілісним літературознавчим дослідженням творчості Данте, започаткувавши вітчизняне дантознавство.

Окремі пісні перекладали Леся Українка, Володимир Самійленко, переклад “Пекла” здійснив Максим Рильський спільно з Петром Карманським. Повністю “Божественну комедію” переклав Євген Дроб’‎язко (1976). Переклад Дроб’‎язка було відзначено премією імені Максима Рильського. Цієї високої нагороди був удостоєний і найновіший переклад поеми Данте, який виконав сучасний учений, доктор фізико-математичних наук, політичний діяч Максим Стріха. Його перекладацька версія складає три окремі книги: “Пекло” (2013), “Чистилище” (2014), “Рай” (2015). Кожна з них має докладну передмову, текст поеми з коментарями, додатки, що розкривають вплив “Божественної комедії” на розвиток української літератури. Так, розмірковуючи про значення “Божественної комедії” в історії людства, М. Стріха зазначає: “…для кожної національної культури історія її дантеани є водночас своєрідним літописом власного націєтворення, а заразом, і трансформації образу Європи в сприйнятті людей цієї культури. Україна аж ніяк не є винятком”.

Заглиблюючись у царину гуманітарних наук

ТАК ПРО ЩО “БОЖЕСТВЕННА КОМЕДІЯ” ДАНТЕ?

Уся поема – психологічна драма однієї людини, тобто самого поета. За її похмурими і променистими декораціями розкривається дія, що відбувається в душі її головного героя. Посеред свого життєвого шляху він заблудився, затужив і почав шукати виходу. Але в той час, коли його охопила жага добра, на шляху його постали немощі (уособлені в образах трьох звірів). Можливо, душа його піддалася б їм, але йому була надіслана допомога згори в образі Вергілія – розуму. Розум переконує його, що справжній шлях до порятунку – це пізнати різні види порочної діяльності, зрозуміти її причини і сумні наслідки (пекельні кари). Ці “кари” – форми, в яких виражається “тяжкий стан, неподільний з порочним життям”. Вивчивши за допомогою розуму весь жахливий світ пороків, поет знову виходить на світло, бачить над собою “зірки” і може звернутися до пошуків істинного і незаперечного блаженства.

Поема, таким чином, являє собою історію переродження і відродження однієї людської душі, що починається описом її внутрішнього розладу і закінчується ентузіазмом віри, непохитним рішенням поета жити лише для “вищого” і “вічного”. Але історія відродження однієї людської душі – поодинокий випадок історії всього людства, яке поступово зціляється від “гріховних немощів” і йде шляхом морального прогресу. Це робить поему узагальненням вищого порядку, висловом думки, пов’‎язаної не тільки з даним окремим фактом, але й з усією історією роду людського.

За Олександром Білецьким,

Українським літературознавцем

Портрет Данте на обкладинці першого видання “Божественної комедії”

1. Проілюструйте на прикладі прочитаних вами пісень “Божественної комедії”, як відбувається відродження душі Данте.

2. Що робить поему Аліг’‎єрі, за словами О. Білецького, “узагальненням вищого порядку”, “висловом думки, пов’‎язаної… з усією історією роду людського”?

ДІЗНАЄМОСЯ ПРО ВИДАТНУ ОСОБИСТІСТЬ

Українська літературознавча наука незаперечно асоціюється з іменем видатного вченого, доктора філологічних наук, професора, академіка Олександра Івановича БІЛЕЦЬКОГО (1884-1961), який ще за радянських часів у своїх наукових працях виходив на ті шляхи, якими йшла передова наука Заходу. Професійна діяльність Олександра Білецького охоплює понад півстоліття, його перу належать більше 600 наукових праць, серед яких монографії, статті, численні передмови до видань класиків і сучасних йому авторів. Протягом своєї наукової діяльності О. Білецький відчував жвавий інтерес до давньої й нової української літератур, досліджував творчість Т. Шевченка, І. Франка, М. Коцюбинського, Лесі Українки, М. Лєрмонтова, Л. Толстого, Ф. Достоєвського, А. Чехова та ін. Ерудиція вченого давала змогу вільно почуватися на величезному просторі європейських літератур – від Античності до середини XX століття. Білецькому належать праці, присвячені Данте, В. Шекспіру, Дж. Байрону, А. Міцкевичу та ін.

У 1986 році на честь ученого було засновано Премію імені О. І. Білецького за кращі праці в галузі літературно-художньої критики, яка присуджується щороку до його дня народження – 2 листопада.

У творчій майстерні письменнику

КОНЦЕПЦІЯ СВІТУ Й ЛЮДИНИ В “БОЖЕСТВЕННІЙ КОМЕДІЇ”

У “Божественній комедії” силою поетичного слова Данте описав своє розуміння світу й людини. Важливо пам’‎ятати, що все, що змалював поет у “Божественній комедії”, всі подробиці, устрій Пекла, Чистилища і Раю – плід його творчої уяви. На думку Олександра Білецького, новаторство Данте і полягало в тому, що він “усвідомлював, що пише поетичний твір, що його мандрування загробним світом – вигадка”, тоді як середньовічне мистецтво заперечувало право митця на вимисел.

У чому ж сутність поглядів Данте на світ і людину в “Божественній комедії”?

По-перше, вибудовуючи свій всесвіт, Дайте спирався на здобутки середньовічної та античної культур. Будучи надзвичайно освіченою людиною, Данте систематизував у “Божественній комедії” поширені тоді поняття. Так, визначальним для поета стало християнське вчення про “потойбічне життя”, в якому доля людини визначалася її земною поведінкою. Душу людини, яка продовжувала існувати після смерті, на “тому світі” очікували або горіння в Пеклі, або блаженство в Раю. Цю концепцію Данте поєднав з античними уявленнями, які на той час уже були прийняті середньовічною наукою. Зокрема із теорією давньогрецького вченого Птолемея, за якою Земля – це нерухома куля, оточена небом, що рухається навколо Землі й складається з дев’‎яти сфер, де розміщуються сім планет, Сонце та зорі. З Античності до твору Данте також потрапили ріки й озера Аїду (Ахерон, Стікс), такі персонажі, як Харон і Мінос та інші.

По-друге, всесвіт Данте, як і його подорож, складається з трьох частин, що надає їм цілісності й завершеності. Відтворюючи в поемі образи християнського Пекла і Раю, Данте вводить Чистилище. У цій частині підземного світу Дантові герої спокутують свої гріхи і таким чином внутрішньо відроджуються, тобто отримують майбутнє. Іван Франко назвав Чистилище Данте “найбільш людською, особистою частиною поеми, інтимною і щирою сповіддю душі поета”.

Цікаво, що в середні віки образ чистилища жив у свідомості віруючих, проте католицька церква офіційно визнала його лише після Данте, у XIV столітті. Таким чином, всесвіт Данте, як і його подорож, є тричленним: Пекло, Чистилище, Рай. Для поета Пекло – час гріха й минулого, Чистилище – час каяття й вибору, Рай – час праведності та вічного майбутнього1.

По-третє, головна ідея, на якій виник світогляд Данте, – очищення людської душі, її відродження, прилучення до духовності. Таким чином, Данте обстоює у своєму творі цінність духовно насиченого осмисленого життя.

1 Ш а л а г і н о в Б. Б. Зарубіжна література від Античності до початку XIX ст.: Іст,- естет, нарис. – К., 2004.

ПОЕМА “БОЖЕСТВЕННА КОМЕДІЯ” ЯК ФІЛОСОФСЬКО – ХУДОЖНІЙ СИНТЕЗ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ КУЛЬТУРИ Й УТІЛЕННЯ ІДЕЙ РАННЬОГО ВІДРОДЖЕННЯ

“Божественна комедія” стала епохальним явищем світової літератури, в якому органічно поєднуються вірність принципам середньовічної моралі, орієнтованої на духовні ідеали, заради яких людина мусить іти на жертви, й утвердження гуманістичного переконання про право людини на щастя. У листі до правителя Верони Данте писав: “Мета поеми – вирвати людей, які живуть нині, зі стану мізерії і піднести до стану щастя. Той вид філософії, який у поемі є провідним, – це етика, бо ж поема написана в цілому, і в частинах не для споглядальних ідей, а для дії”. Він пояснює, для якої дії написана поема: “Предмет поеми – людина, що силою своєї волі, через заслугу або не заслугу, підпадає під справедливу відплату або кару”.

Задуманий у формі популярного в середні віки жанру видіння твір Данте став не тільки філософсько-художнім узагальненням набутків культури й літератури Середньовіччя, а й художнім утіленням ідей, які тільки народжувались і пізніше стали визначальними в культурі доби Відродження. Це і дає підстави вважати твір поета “синтезом середньовічної культури” і водночас “прологом до культури Відродження”.

У художньому світі поеми органічно поєднуються і важливий принцип середньовічної поетики – використання алегорії як засобу філософського узагальнення, і звернення до надбань античної культури з метою глибше розкрити проблеми сучасного Данте життя. Мислитель середньовічної доби не випадково обрав наставником і керманичем у мандрах римського поета Вергілія. У своєму творчому задумі автор “Божественної комедії”, як і Вергілій в “Енеїді”, розкривав злободенні проблеми, розгортаючи містичні картини.

Звернувшись до традиційного жанру видіння, Данте істотно переосмислює, збагачує традицію, поєднуючи надбання середньовічної літератури з новими традиціями. У церковній літературі видіння було дидактичним жанром, для якого характерна фантастичність оповіді, мета його – показати людині шлях до спасіння чи вплинути на її конкретні рішення. У біблійних текстах трапляються розповіді про появу уві сні або мареві святого чи ангела, який пророкує, дає настанови чи застереження.

Данте зберігає головні особливості поетики жанру і його призначення. Але при цьому він творчо використовує досвід класичної античної і куртуазної літератури. У поемі розвиваються тенденції, що визначилися в сонетах. Утверджуючи ідеали добра, автор намагається показати читачеві шлях до духовних цінностей і у зв’‎язку із цим порушує питання глибокого філософського змісту: проблеми побудови всесвіту, людського буття, моралі й вищої справедливості, суспільні питання сучасної Данте Італії.

За Зінаїдою Кирилюк,

Українською дослідницею літератури

УКРАЇНСЬКІ СТЕЖИНИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Постать Данте посіла поважне місце в українській літературі, символізуючи ідею волі й національного єднання.

Великого Аліг’‎єрі високо цінував і часто згадував у своїх творах Тарас Шевченко. Він проводив паралель між долею Данте і своєю, між розрубаною на шматки Італією та сучасною Кобзареві Україною.

Як ви вже знаєте, палким прихильником творчості Данте був Іван Франко. Наслідком цього захоплення, окрім написаної монографії, стало і те, що Франко утвердив в українській літературі терцину. Терцинами написано чимало Франкових віршів і поем. Найвідоміший з них – пролог до поеми “МОЙСЄЙ”.

Данте належав до числа улюблених авторів Лесі Українки, а образи з “Божественної комедії” – до найуживаніших. Цікавим є і те, що вірш поетеси на Дантову тему “Забута тінь”, що в нашій країні став хрестоматійним, навіть перекладено італійською мовою.

Серед поетів XX століття, у кого найповніше виразилося запозичення Дантового твору, назвемо Юрія Клена (псевдонім письменника Освальда Бурггардта). Його Данте – символ боротьби з тоталітарним сталінським режимом. Так, у поемі “Попіл імперій” Данте стає провідником автора по колах сталінських катівень і ГУЛАГу (Данте веде автора, як колись Вергілій вів його самого).

Почесне місце в українській дантеані посіли такі письменники та їхні вірші: Пантелеймон Куліш (“До Данта, прочитавши його поему “Пекло””), Микола Зеров (“Данте”), Тодось Осьмачка (“Данте”), Ліна Костенко (“Під вечір виходить на вулицю він…”) та ін.

Мистецькі передзвони

Доля Дантової “Божественної комедії” переконливо доводить той факт, що історія літературного твору не закінчується в момент його написання. Історія тексту – це завжди історія його інтерпретацій. У випадку з Данте інтерпретаторами стають його середньовічні переписувачі, видавці, перекладачі різних часів. А також митці багатьох епох і країн, які, осмислюючи “Божественну комедію”, створювали власні шедеври. Серед них художники С. Боттічеллі, Мікеланджело, Дж. Базарі, Рафаель, Г. Доре, Е. Дега, Р. Гуттузо, С. Далі, Е. Нєізвєстний; композитори Ф. Ліст, П. Чайковський, С. Рахманінов, Дж. Пуччіні та багато інших.

Особливе місце в мистецькій дантеані належить французькому скульптору Огюсту Родену (1840-1917) і його “Брамі Пекла”. Скульптурна композиція “Брама пекла” була створена за мотивами “Божественної комедії” Данте, а також творами інших поетів і художників, що виражали ідею загальності долі людства. Цю ідею Роден символічно виразив у своєму творі.

Огюст Роден. Брама Пекла (1880-1885)

ЗІ СКАРБНИЦІ ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНОЇ ДУМКИ

Дайте являється найвищим виразом, поетичним вінцем та увічненням того, що називаємо середніми віками. Вся культура, всі вірування, всі муки й надії тих часів знайшли вираз у його поемі. Та рівночасно, як людина геніальна, він усім своїм єством належить до новіших часів, хоча думками й поглядами коріниться в минувшині.

Дантова поема, се не лише малюнок даного закутка дійсного світу, який Данте переходив своїми ногами, і малюнок тої історичної доби з ії героями й катастрофами, яку пережив Данте; се не лише малюнок того космічного порядку, який тогочасна наука бачила в світі з його поділом на землю, пекло, чистилище й небесні сфери; се не лише малюнок індивідуальної душевної драми, що відбулася в Дантовій душі: се щось іще більше, ще більше: се малюнок душевного перелому в душі кожного чоловіка, того перелому, що починається гріхом, порушенням суспільного порядку та етичного закону, і через безодні завзятості, зневіри, розпуки доходить до жалю, каяття, покути і кінчиться розкошами поєднання і душевного відродження та заспокоєння. Се віковічна повість кожного нас, кожного, хто думав, любив, помилявся, падав духом і знов підносився.

З праці Івана Франка “Данте Аліг’‎єрі.

Характеристика середніх віків.

Життя поета і вибір із його поезії”

Данте був першим після Гомера епічним поетом, він перший пробудив заціпенілу Європу… Він створив мову – суцільну музику – з хаосу і дисгармонійних варваризмів. Він породив ті великі уми, які очолили відродження знання.

Персі Біті Шеллі,

Англійський поет

Читання Данте є насамперед безкінечний труд, що у міру успіхів віддаляє нас від мети. Якщо перше читання викличе лише задишку і здорову втому, то запасайся для наступних парою носких швейцарських черевиків із цвяхами.

Осип Мандельштам,

Російський поет

“Комедія” – книга, яку всі мають прочитати. Відхиляючи кращий дар, який нам може запропонувати література, ми віддаємося дивному аскетизму. Навіщо позбавляти себе щастя читати “комедію”? Притому, що це читання нескладне. Складне те, що за читанням: думки, дискусії; але сама по собі книга кришталево чиста. І головний герой, Данте, ймовірно, найживіший у літературі…

Хорхе Луїс Борхес,

Аргентинський письменник

Заглиблюючись у царину гуманітарних наук

Дайте Аліг’‎єрі та його “Божественна комедія” вже протягом семи століть надихають світове письменство. Зокрема, використовуючи сюжет комедії, Джордж Байрон пише поему “Пророцтва Данте”. Оноре де Бальзак називає свій цикл романів “Людська комедія”, що, як і твір Данте, став енциклопедією сучасного авторові життя. Генрі Лонгфелло (до речі, автор одного з англомовних перекладів Дантової комедії) під впливом великого Аліг’‎єрі створює поему “На півшляху”, цикл сонетів “Божественна комедія”. Микола Гоголь, наслідуючи “потрійну поему” Данте, мав задум потрійної структури своєї поеми “Мертві душі”. До Данте зверталися або присвячували йому свої твори також В. Гюго, П.-Б. Шеллі, Г. Гейне, О. Мандельштам, О. Блок, А. Ахматова, Х.-Л. Борхес та багато ін.

Чимало сучасних читачів зацікавилися твором великого Аліг’‎єрі, коли прочитали детективний роман американського письменника Дена Брауна “Інферно” (2013). Запаморочливі пригоди, загадкові послання, небезпечні таємниці дивовижним чином перегукуються тут з “Божественною комедією” Данте та картиною Боттічеллі “МапаПекла”.

Фрагмент із книжки Дена Брауна “Інферно”

СВІТ можливостей, або До уваги особистості цифрової епохи

Розширити й поглибити свої знання про великого Данте та його вічний твір ви зможете за допомогою різних інтернет-ресурсів. Так, візуа – лізувати світ “Божественної комедії” Данте вам допоможуть матеріали сайтів “Danteworlds” (http://danteworlds. laits. utexas. edu), “The World of Dante” (http://www. ivorldofdante. org/), “Dante today” (https://research. boivdoin. edu/dante-today/). Тут ви знайдете текст поеми мовою оригіналу, коментарі до неї, інтерактивні карти, схеми, музику, ілюстрації та багато іншого.

Образи Данте та його “Божественної комедії” надзвичайно популярні в сучасній культурі в різних її проявах. Зокрема, зображення Данте стало надбанням популярного мистецтва – стріт-арту: вуличні художники розміщують свої стінописи на вулицях Рима, Неаполя, у підземці Нью – Йорка тощо. Великий інтерес читачів викликають і численні графічні романи, комікси й манги за мотивами вічного твору Аліг’‎єрі.

Марчелло Тонінеллі. Сторінками коміксу за мотивами “Божественної комедії”

Колаж “Данте та його твір “Божественна комедія” в сучасній культурі”:

1. Мозаїка на станції метро Times Square в Нью-Йорку. 2. Футболка з портретом Данте та його висловом: “Найжаркіші куточки пекла очікують тих, хто в часи найбільших моральних потрясінь дотримувався нейтралітету”. 3. Постер анімаційного епосу “Dante’‎s inferno” за мотивами “Божественної комедії” Данте. 4. Данте і Вергілій. Графіті в Римі. 5. Люцифер. Скульптура з піску. 6. Данте – фігурка LEGO. 7. Данте – тібі-персонаж. 8. Портрет Данте, виконаний у стилі поп-арт. 9. Данте. Графіті на залізничному вокзалі Терміні в Римі.

Підсумовуємо вивчене

1. Сформулюйте по два-три запитання, відповідь на які була б такою:

А) Данте; б) “Божественна комедія”.

2. З яким періодом життя Данте Аліг’‎єрі пов’‎язаний його твір “Божественна комедія”?

3. Літературний жанр твору Данте “Божественна комедія”

А комедія

Б поема

В роман

4. Користуючись схемою (с. 43), розкрийте особливості композиції “Божественної комедії”. Розкрийте значення числа “З” в побудові твору.

5. Установіть відповідність між образами поеми Данте та їхнім алегоричним змістом.

6. Знайдіть в Інтернеті карти (схеми) Дантового потойбічного світу, прокоментуйте їх. Об’‎єднайтеся у групи та намалюйте свій варіант карти чи схеми до “Божественної комедії”.

7. Розв’‎яжіть кроссенс, присвячений Данте.

Складіть на його основі зв’‎язну розповідь.

8. Схарактеризуйте концепцію світу і людини в поемі Данте.

9. Сформулюйте тему та ідею твору Данте Аліг’‎єрі.

10. Поясніть, які особливості “Божественної комедії” ріднять цей твір з культурою Середньовіччя, а які – утверджують ідеї раннього Відродження.

11. Чимало висловів з “Божественної комедії” Данте стали афористичними. Серед них такі: “На півшляху свого земного світу /Я трапив у похмурий ліс густий”; “Лишайте сподівання всі, хто входить”; “Кохання, що кохать дає й коханим”; “Немає більшого страждання, / Як згадувати любий щастя час / В біду”; “Любов, що водить сонце й зорні стелі”.

Пригадайте, за яких обставин, де і ким були сказані ці слова. Поясніть, як ви їх розумієте. Як ви думаєте, чому ці вислови стали крилатими?

12. Оберіть уривок з прочитаних вами пісень “Божественної комедії”, який, на вашу думку, потребує докладного тлумачення. Самостійно доберіть до нього матеріал для коментування (рекомендуємо скористатися коментарями перекладачів поеми, наприклад Є. Дроб’‎язка, М. Стріхи). Представте результати своєї роботи у класі.

13. Італійський філософ доби просвітництва Джамбаттіста Віко називав Данте “тосканським Гомером”, а його співвітчизник, літературний критик XIX століття Франческо де Санктис писав про Аліг’‎єрі так: “Про що б не розмірковував, про що б не фантазував Данте, він пише кров’‎ю серця. Він – не Гомер, незворушний і безликий споглядальник, він увесь тут, усім своїм їством, справжній “мікрокосмос”, життєвий центр цього світу…”. З ким із дослідників ви погоджуєтеся? Поясніть свою позицію.

14. Підготуйте мультимедійну презентацію “Образ Данте та його поеми “Божественна комедія” в мистецтві”. Прокоментуйте вибір творів, які ви використали для презентації.

15. Об’‎єднайтесь у групи й виконайте одне з таких завдань: розробіть модель україномовного інтернет-сайту, присвяченого Данте Аліг’‎єрі (продумайте його назву, дизайн головної сторінки, структуру, наповнення); підготуйте інформаційний пост для літературного блогу на тему “Образи Данте Аліг’‎єрі та його “Божественної комедії” в сучасній культурі”; змоделюйте ескіз обкладинки “Божественної комедії” Данте.

16. У 2007 році дослідники з університетів Болоньї та Пізи (Італія), використовуючи сучасні технології, здійснили скульптурну реконструкцію зовнішності Данте. Закінчивши свою роботу, вчені дійшли висновків, що новий образ Данте виявився більш м’‎яким і людяним, ніж був на зображеннях Джотто, Боттічеллі та Рафаеля. Чи погоджуєтеся ви з такими міркуваннями фахівців? А який ваш Данте?

17. Виконайте дослідницьку роботу на одну з тем: “Данте Аліг’‎єрі й Тарас Шевченко”; “Роль Данте Аліг’‎єрі та Івана Котляревського у творенні нових літературних мов – італійської та української”; “Іван Франко – дослідник і перекладач “Божественної комедії” Данте”; “Українська дантеана”.

18. Підготуйте та проведіть у класі диспут на тему “Чи потрібно сьогодні читати “Божественну комедію” Данте?”.

(1 votes, average: 5.00 out of 5)