Бджола та Шершень – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (1722-1794) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА РЕНЕСАНСУ І БАРОКО – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

(Скорочено)

– Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви без пуття закохані в мед.

– Ти поважний дурень, пане раднику, – відповіла Бджола. – Мед любить їсти й ведмідь, а Шершень теж не проти того. І ми могли б по-злодійському добувати, як часом наша братія й робить, коли б ми лише їсти любили. Але нам незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народжені і будемо такі, доки не помремо. А без сього жити, навіть купаючись у меду, для нас найлютіша мука.

Сила: Шершень – се образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і таке інше. А бджола – се символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться. /…/

Погляньте на кота, що сидить перед вами, коли він куражніший? Тоді, коли всю ніч бродить або сидить біля нори, хоча, зловивши, й не їсть миші. Замкни в достатку бджолу, чи не помре з туги, в той час, коли можна їй літати по квітоносних лугах? Що гірше, ніж купатися в достатку і смертельно каратися без природженого діла? Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла. І немає більшої радості, аніж жити за покликанням. /…/

Але ж розкусити треба, що то значить – жити за натурою. Про се сказав древній Епікур1 таке: “Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним”.

1 Епікур (341 до н. е. – 270 до н. е.) – давньогрецький філософ-матеріаліст.

ПОМІРКУЙ

– На які дві частини можна поділити байку?

– Чому перша частина побудована у формі діалогу?

– Яких людей уособлюють Бджола та Шершень?

– Як пояснює Бджола своє життєве покликання?

– Які філософські погляди Г. Сковороди втілилися в байці?

Філософська система Григорія Сковороди

Пізнай себе

Nоsсе te ipsum

Макрокосм

Мікрокосм

Світ символів

Біблія

1. Кожен світ має видиму (матеріальну) і невидиму(духовну) натуру

2. Тіло ніщо, дух відроджує.

3. Кожен є тим, чиє серце в нім.

4. Щоб пізнати світ, пізнай себе.

5. Сердечна насолода криється в спорідненій праці.

6. Будь ситий малим.

Рефрен – художній засіб, в якому використовується неодноразове повторення слів або рядків задля підкреслення їхньої важливості. У ПІСНІрефрен називається приспівом.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Бджола та Шершень – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (1722-1794) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА РЕНЕСАНСУ І БАРОКО – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА