УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДОБИ РЕНЕСАНСУ Й ДОБИ БАРОКО – ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА
1. Розгляньте на світлинах різні стилі архітектури й виконайте завдання.
A. Використовуючи свій життєвий досвід, визначте, яка споруда виконана в готичному стилі, яка – у бароковому, а яка – у стилі модерн.
Б. Який із стилів найбагатший на прикраси?
B. Чому, на вашу думку, будівлі минулого століття іноді зносять, а старовинні – реставрують та оберігають законом?
2. Прочитайте літературно-критичний матеріал і перекажіть його.
У XIV-XV ст. українські землі були спустошені турецькими й татарськими ордами, унаслідок чого ослаблену країну поділили сусіди: Галичину захопили поляки, Закарпаття – угорці. Для захисту своїх земель наш народ створив збройні сили – козацтво, яке прославилося на всю Європу, адже захистило від турків і татар слов’янські землі.
У середині XVII ст. український народ повстав проти феодального гніту. На чолі з Богданом Хмельницьким українське військо розгромило польських магнатів. Проте приєднанням до Росії (Переяславська рада 1654 р.) Україна прирекла себе на століття кріпацтва, русифікації й повної втрати державності. Незважаючи на складні умови, українці й далі творили свою культуру, науку й освіту.
Братства. Наприкінці XVI ст. в Україні виникають численні громадсько-політичні й освітні організації, відомі як братства. Братські товариства засновували, як правило, при православних церквах. Отже, до певної міри вони були й релігійними організаціями, хоча їхню діяльність уважали здебільшого світською. До братств належали переважно купці, ремісники й простолюд. Ці організації мали свій суд, скарбницю, вони засновували школи й друкарні, а деякі опікувалися хворими й нужденними, будували лікарні й притулки для бідних.
Братчики обговорювали важливі питання на загальних зборах, де обирали чотирьох старших братів, які керували братством до наступних виборів. В Україні найдавнішим є Успенське братство, яке в 1585 р. організувало школу у Львові, де навчалися й викладали відомі діячі культури (Памво Беринда, Йов Борецький, Кирило Транквіліон-Ставровецький). Важливу роль у громадському житті відігравали братства, що виникли в Дрогобичі, Києві, Луцьку, Перемишлі. До Київського братства вступив гетьман Петро Сагайдачний разом із Військом Запорозьким.
Освіта. Заснуванням шкіл в Україні уславився князь Костянтин Острозький, який створив кілька шкіл на Волині, з-поміж яких найвідоміша – Острозька академія. У ній викладали філософію, богослов’я, математику, астрономію, церковнослов’янську, грецьку, латинську й польську мови; лекції читали як українські вчені, так і іноземні (здебільшого поляки й греки). Найвідомішою пам’яткою Острозької академії є видання повної слов’янської Біблії 1581 р., текст якої з невеликими змінами, зробленими у ХУІІІ ст., і досі використовують у православних церквах. Найбільше над виданням Біблії працював ректор академії Герасим Смотрицький, видатний філолог і богослов.
Серед усіх братських шкіл найбільше значення мала Київська, заснована 1632 р. в статусі колегії. Нею опікувався митрополит Петро Могила, після смерті якого заклад було перейменовано на його честь. У Києво-Могилянському колегіумі (з початку ХVІІІ ст. – академія) викладали латиною – загальноприйнятою мовою в тогочасній Європі. Отже, студенти цього закладу мали безпосередній доступ до досягнень європейської науки й мистецтва. Саме в Києво-Могилянській академії, першій вищій школі східних слов’ян, навчалися філософ і письменник Григорій Сковорода, учений Михайло Ломоносов, композитори Максим Березовський та Дмитро Бортнянський, архітектор Іван Григорович-Барський, державні та військові діячі Семен Палій та Іван Мазепа.
У ХVІІ ст. подібні заклади виникають у Переяславі, Чернігові, Харкові, 1661 р. у Львові був відкритий університет. Про високий рівень освіти в Україні залишив спогад сирійський мандрівник Павло Алепський, приємно здивований чудовою рисою українців: “Усі вони, за винятком небагатьох, навіть більшість їхніх жінок і дочок, уміють читати… У землі козаків усі діти вміють читати, навіть сироти”.
Книгодрукування. У ХV ст. в Україні розквітає книгодрукування. Засновником українського друкарства став Святополк Фіоль, який у 1491 р. видав 2 книжки слов’янською мовою для потреб українців (ці книжки – Октоїх і Часослов – були опубліковані в Кракові). Працю С. Фіоля продовжив Франциск Скорина, який на початку ХVІ ст. в Празі видрукував 23 книжки в перекладі на тодішню українсько-білоруську мову (у той час Україна й Білорусь належали до Великого князівства Литовського, були пов’язані тісними культурними відносинами й спільністю книжної мови). У другій половині XVI ст. друкарні з’являються по всіх українських землях – у Львові, Острозі, Перемишлі, Луцьку, Житомирі, Чернігові, Почаєві й інших містах. Найбільшою українською книговидавничою установою в той час була друкарня Києво-Печерської лаври, яка за перші 15 років свого існування надрукувала 40 книжок, з-поміж яких значну частину становили монументальні видання на 500-1500 сторінок. Розвитку нашого книговидавництва сприяв славетний Іван Федоров, який у 1574 р. надрукував у Львові “Буквар” і Апостол, а ще через 7 років в Острозі – Біблію.
У XIV-XV ст. в країнах Західної Європи виникає ідеологічний і культурний рух Ренесанс. Він поширився спочатку в Італії, значно пізніше розвинувся в інших європейських країнах. В епоху Ренесансу в літературі панує латинська мова, повертається античний ідеал краси, особливу увагу звернено на цінність людської особистості, звільнення її від середньовічних догм.
В Україні Ренесанс поширився із запізненням. У нашій культурі він не охопив усіх видів мистецтва, а існував у XVI ст. як окрема естетична течія, що в першій половині XVII ст. злилася з українським бароко. Найскладніша проблема для кожного періоду – вироблення власного літературного стилю – так і не була розв’язана. Найвідомішим представником українського літературного ренесансу є Павло Русин, який писав латиною (відома його поетична збірка “Пісні Павла Русина з Кросна”, яка побачила світ 1509 р. у Відні).
Теорія літератури
Ренесанс (від латин. renascor – відроджуюся) – епоха Відродження західноєвропейського мистецтва й літератури, що прийшла на зміну епосі Середньовіччя. Основною ознакою Ренесансу є повернення в мистецтві до античних зразків, проникнення науки в закони світобудови.
Великий внесок у розвиток літератури ренесансу зробив Станіслав Оріховський, який писав переважно латинською й польською мовами. Він один із перших у європейській філософській думці став заперечувати божественне походження влади. Основною темою творчості С. Оріховського була свобода як найбільше надбання людства.
Зауважте!
Назву доби Ренесанс (як і Середньовіччя та Просвітництво) пишуть з великої літери, а назву стилю – з малої (пор.: доба Ренесансу, епоха Відродження; твір, написаний у стилі ренесансу, ренесансна архітектура).
Стиль бароко особливо проявився в літературі й архітектурі України (наприкінці ХVІІ-ХVIII ст.) й дістав назву українське бароко (а ще козацьке бароко – у красному письменстві). Найяскравішими представниками літературного бароко є Іван Величковський і Лазар Баранович – у поезії, Дмитро Туптало – у церковній прозі, Самійло Величко – у літописанні, Феофан Прокопович – у драматургії. Помітні елементи бароко наявні в полемічній творчості Івана Вишенського.
С. Оріховський
Теорія літератури
Бароко (від італ. barocco – вибагливий, химерний) – це стиль у європейському мистецтві (XVI ст.), що прийшов на зміну ренесансу. Добі бароко притаманні урочистість, пишність, складність, динамічність композиції, мінливість. Літературі бароко властиве поєднання релігійних і світських мотивів, образів, тяжіння до різноманітних контрастів, метафоричності й алегоричності, прагнення вразити читача.
У “Посланні до єпископів” І. Вишенський з гострою сатирою викриває моральну ницість єпископів, які зображені жадібними й жорстокими. Свій гнів автор спрямовує проти Берестейської унії 1596 р. й найвищого православного духівництва, яке зрадило віру. Семен Климовський прославився на весь світ піснею “Їхав козак за Дунай”, яку сучасні дослідники вважають зразком давньої любовної лірики. А вишукані за формою поезії І. Величковського не залишать байдужими навіть наймолодших сучасних читачів.
Потрібно згадати й про архітектуру бароко, адже вона представлена нині багатьма зразками в Києві, Львові, Харкові, Новгороді – Сіверському, Глухові, Лубнах і в інших містах і так само цікава, як і література цього стилю. Архітектурі бароко притаманні виразність, яскравість, контрастність, велику увагу приділено декоративним прикрасам, формам заломів стін і вікон. Передусім у барокові шати “вдягали” великі міські храми. Великого значення надавали й інтер’єру барокового храму, який ніби пристосовувався до людини, догоджав її духовним помислам. Яскравими зразками барокової архітектури в Україні є брама Заборовського (колишній головний вхід до будинку київського митрополита на території Софійського собору в Києві; архітектор Й.-Т. Шедель); будівлі Києво-Печерської лаври (архітектор С. Ковнір); собор Святого Юра у Львові (архітектор Б. Меретин); Андріївська церква й Маріїнський палац у Києві (архітектор В. Растреллі). Усі названі архітектурні об’єкти є шедеврами світового значення, а більшість із них перебуває під охороною ЮНЕСКО.
Хронологія | Ознаки літературного стилю | Представники |
Ренесанс | ||
XIV – початок XVII ст. | – повернення до зразків античного мистецтва (ідеалом стає краса форми); – увага до особистості, її внутрішнього світу, до життя простих людей; – поширення гуманістичних, волелюбних ідей; – заперечення середньовічних традицій | Павло Русин, Себастіан Кльонович, Петро Скарга, Станіслав Оріховський |
Бароко | ||
Кінець XVII – XVIII ст. | – повернення уваги до Бога як до вершини досконалості; – поєднання краси духовної та фізичної, зовнішньої та внутрішньої; – бачення світу через контрасти й суперечності; – перенасичення художніми засобами (метафори, гіперболи, порівняння, антитези, алегорії тощо); – урочистість, мальовничість, пишна декоративність, динамічність композиції | Іван Величковський, Григорій Граб’янка, Григорій Сковорода, Феофан Прокопович, Дмитро Туптало; Елементи бароко – у творах Івана Вишенського |
3. Прочитайте матеріал про козацькі літописи й законспектуйте його.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)