ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Драматургія – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Григорій Савович Сковорода народився в с. Чорнухах, що на Полтавщині, у сім’ї малоземельного козака, помер у с. Пан-Іванівці, що на Харківщині.

Навчався в Києво-Могилянській академії. На двадцятому році життя Григорія відрядили до Петербурга співати в придворній капелі. Обдарований багатьма талантами, юнак міг би високо піднятися кар’єрними щаблями, проте вирішив залишити Петербург і в 1750 р. повернувся до Києва. Спочатку викладав у Переяславському колегіумі, потім шість років провів у селі Ковраях (недалеко від Переяслава), тут Сковорода працював домашнім учителем у сина поміщика Степана Томари. Саме в Ковраях завдяки близькості до природи й народу формувалися філософські погляди майбутнього письменника-мислителя. З 1769 р. й до кінця свого життя Г. Сковорода вів мандрівне життя. На цей час припадає написання більшості творів, які через заборону книговидання в Україні не друкувалися, а переписувалися й поширювалися усно.

Найвідоміші твори: пісня “Всякому місту – звичай і права” (збірка “Сад божественних пісень”); байка “Бджола та Шершень” (збірка “Байки харківські”); філософські трактати (“Вступні двері до християнської добронравності”).

* * *

“Мало можна вказати таких народних постатей, якою був Сковорода, яких би так пам’ятав і поважав народ. На всьому обширі від Острогозька до Києва в багатьох будинках висять його портрети. Його мандрівне життя є предметом оповідань і легенд…” (М. Костомаров).




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Драматургія – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА